ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 826/7450/16
адміністративне провадження № К/9901/17300/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Кравчука В.М., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АБК "Квадрат" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року (головуючий суддя: Клименчук Н.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2019 року (головуючий суддя: Собків Я.М., судді: Ісаєнко Ю.А., Файдюк В.В.) у справі № 826/7450/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АБК "Квадрат" до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
16 травня 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АБК "Квадрат" (далі також ТОВ "АБК "Квадрат") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також відповідач), у якому просило:
визнати протиправним та скасувати акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 квітня 2016 року;
визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 квітня 2016 року;
визнати протиправним та скасувати протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 квітня 2016 року;
визнати протиправним та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 119/16/10/26-42/2804/02/3 від 28 квітня 2016 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2018 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач 20 червня 2019 року подав на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, направити справу на новий розгляд.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
05 серпня 2019 року від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому він просить залишити рішення судів попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
05 листопада 2019 року від позивача надійшло доповнення до касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
II. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
На думку позивача, проведена перевірка та прийняті за результатом перевірки оскаржувані рішення є протиправними та такими, що винесені з порушенням чинного законодавства.
У запереченні на позов відповідач зазначає, що посадова особа Департаменту під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю та винесення оскаржуваних рішень, діяла на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством.
ІІI. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "АБК "Квадрат" є розробником проектної документації об`єкта будівництва "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом`янському районі міста Києва", замовником якого є ТОВ "Спекторсервіс-Трейд".
Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 14 квітня 2016 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил замовником будівництва ТОВ "Спекторсервіс-Трейд" на об`єкті будівництва: "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом`янському районі міста Києва".
Перевіркою встановлено, що проектна документація розроблена позивачем з порушенням державних стандартів, норм і правил, а саме, встановлено заниження категорії складності об`єкта, чим порушено частину 2 статті 32 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі також Закон № 3038-VI).
За результатом перевірки Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 14 квітня 2016 року, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 14 квітня 2016 року, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14 квітня 2016 року та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 28 квітня 2016 року за № 119/16/10/26-42/2804/02/3.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що проектну документацію об`єкта будівництва "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вулиці Ушинського, 14-А у Солом`янському районі міста Києва", замовником якого є ТОВ "Спекторсервіс-Трейд", розроблено ТОВ "АБК "Квадрат" з порушенням вимог частини 2 статті 32 Закону № 3038-VI, а саме, встановлено заниження категорії складності об`єкта.
Наведені висновки відповідачем обґрунтовано листом Державного підприємства "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" від 24 березня 2016 року № 448. За змістом вказаного листа, об`єкт будівництва "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловий будинок з вбудованими приміщеннями на вул. Ушинського, 14-А у Солом`янському районі м. Києва" відноситься до категорії складності не менше ніж IV (четверта), тоді як, відповідно до проектної документації встановлено ІІІ категорію складності.
Водночас судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем заперечено заниження категорії складності об`єкта будівництва у проектній документації, однак жодних доказів в обґрунтування протиправності оскаржуваних протоколу та припису суду не надано.
Суди попередніх інстанцій, беручи до уваги встановлені обставини, дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування припису, протоколу та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивачем зазначено, що відповідно до декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 жовтня 2015 року за № КВ 083152921090 об`єкт розраховано на 120 квартир та за сукупністю ознак відноситься до ІІІ категорії складності, а саме: розраховано на постійне перебування 277 осіб; періодичне перебування 154 особи; становить можливу небезпеку для небільш ніж 416 осіб, які перебувають поза об`єктом; у разі аварії або неможливості (недоцільності) подальшої експлуатації: може спричинити збитки в обсязі до 9772 мінімальних розмірів заробітних плат; загроза втрати об`єкта культурної спадщини відсутня.
За позицією скаржника, згідно розрахунку складності, виконаного позивачем у відповідності до ДСТУ-НБВ 1.2.-16:2013 та наведеного в позовній заяві, безпосередньо вбачається правильність віднесення даного об`єкту до ІІІ категорії складності. Водночас зазначає, що наведений розрахунок повністю підтверджується додатком до Експертної оцінки № 11/02/04-16/ЮП від 19 квітня 2016 року, складеного експертною організацією ТОВ "УКРБУДЕКСПЕРТИЗА", що надавався разом з позовною заявою, проте не був узятий до уваги судами попередніх інстанцій.
Скаржник наполягає на тому, що судами попередніх інстанцій не досліджені та не враховані надані інформація та розрахунки, а також не надана оцінка тому факту, що з акта перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів та правил від 14 квітня 2016 року вбачається, що під час проведення перевірки не було досліджено категорії складності об`єкта містобудування, що виконані позивачем та затверджені замовником.
Стверджує, що лист Державного підприємства "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" № 448 від 24 березня 2016 року не є експертним висновком.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач, покликаючись на лист ДП "УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА" від 24 березня 2016 року № 448, наполягає на тому, що проектна документація, яка виготовлена проектною організацією ТОВ "АБК "Квадрат", розроблена з порушенням державних стандартів, норм і правил, а саме: занижено категорію складності об`єкта.
В додаткових поясненнях скаржник покликається на преюдиційний характер обставин, встановлених у справі № 826/6988/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПЕКТРСЕРВІС-ТРЕЙД" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, рішення у якій набрало законної сили. Стверджує, що в межах зазначеної справи судами надавалась оцінка визначенню категорії складності на об`єкт "Реконструкція (нове будівництво) нежитлового будинку під житловим будинком з вбудованими приміщеннями на вул.Ушиського,14-А, Солом`янського району м. Києва".
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі"; далі - Закон № 460-IX), Верховний Суд зазначає таке.
Правовідносини у сфері містобудівної діяльності регулюються: Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), Законом України від 20 травня 1999 року № 687-ХІV "Про архітектурну діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі також № 687-ХІV), Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі також Положення № 294), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 23 травня 2011 року № 553 (далі також Порядок № 553).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Статтею 10 Закону № 687-XIV визначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Нормами частин першої-третьої статті 41 Закону № 3038-VІ визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідний Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553
Відповідно до пунктів 2, 3 і 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, в тому числі за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами органів державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Підставами для проведення позапланової перевірки, які визначені пунктом 7 цього Порядку, є, зокрема, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п`яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.