ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа №420/20708/21
адміністративне провадження №К/990/16514/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року, прийняту в складі колегії суддів: судді-доповідача Косцової І.П., суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
У С Т А Н О В И В :
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Одеської обласної прокуратури, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури щодо ненарахування позивачеві з 27 березня 2020 року заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII);
- зобов`язати Одеську обласну прокуратуру нарахувати позивачеві заробітну плату (включаючи надбавку за вислугу років та оплату часу відпусток) за період з 27 березня 2020 року і по день ухвалення рішення судом виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону №1697-VII, із урахуванням усіх установлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою (без урахування податків і зборів) та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.
2. Позивач, посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020, вважає необґрунтованим нарахування/виплату йому заробітної плати виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року №505 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури" (далі - постанова КМУ №505), оскільки посадовий оклад, на думку позивача, має відповідати розміру, встановленому статтею 81 Закону №1697-VII, а саме 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Одеської обласної прокуратури щодо ненарахування ОСОБА_1 з 27 березня 2020 року заробітної плати відповідно до положень статті 81 Закону №1697-VII. Зобов`язано Одеську обласну прокуратуру нарахувати ОСОБА_1 заробітну плату (включаючи надбавку за вислугу років та оплату часу відпусток) за період з 27 березня 2020 року і по день ухвалення рішення судом виходячи з розміру посадового окладу, розрахованого відповідно до положень статті 81 Закону №1697-VII, із урахуванням усіх установлених у цей період надбавок і премій, й виплатити різницю між нарахованою таким чином сумою та фактично отриманою сумою виплат за вказаний період.
4. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що за позивачем зберігається статус прокурора і він фактично приступив до роботи у Чорноморській окружній прокуратурі Одеської області, а тому його посадовий оклад і належні надбавки мають нараховуватися та виплачуватися у розмірах, установлених статтею 81 Закону №1697-VII.
5. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури задоволено. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
6. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зробив висновки про те, що факт визначення позивачеві робочого місця в реформованій прокуратурі без проходження ним атестації не може бути підставою для призначення йому нового посадового окладу. Оскільки позивач не є прокурором, який успішно пройшов атестацію, застосуванню підлягають приписи абзацу третього пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113-ІХ), зі змісту якого слідує, що на період до дня звільнення або переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури оплата праці прокурорів, які не завершили процедуру атестації, здійснюється відповідно до постанови КМУ, яка встановлює оплату праці працівників органів прокуратури, а саме постанови КМУ №505.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року.
8. Як на підставу оскарження постанови суду апеляційної інстанції скаржник у касаційній скарзі послався, зокрема, на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 81 Закону №1697-VII, пункту 3 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ із урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року №6-р/2020.
IV. Позиція інших учасників справи
9. Одеською обласною прокуратурою подано відзив на касаційну скаргу із проханням її відхилити, а оскаржувану постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2022 року залишити без змін, оскільки вона, на думку відповідача, прийнята з додержанням норм матеріального права, є законною та обґрунтованою.
10. Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області відзиву на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
11. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів Радишевської О.Р., Уханенка С.А. ухвалою від 19 липня 2022 року відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 08 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 10 листопада 2022 року.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
13. ОСОБА_1 з 23 вересня 2002 року працював на різних посадах в органах прокуратури України, з 17 грудня 2015 року обіймав посаду прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області.
14. Наказом Офісу Генерального прокурора від 17 лютого 2021 року №40 визначено днем початку роботи окружних прокуратур 15 березня 2021 року.
15. У зв`язку з припиненням функціонування місцевих прокуратур Одеської області та початком роботи окружних прокуратур Одеської області з 15 березня 2021 року, а також непроходженням атестації наказом Одеської обласної прокуратури від 12 березня 2021 року №705к прокурору Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області ОСОБА_1 тимчасово визначено робоче місце у Чорноморській окружній прокуратурі Одеської області.
16. Наказом Одеської обласної прокуратури від 20 жовтня 2021 року №2346к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Іллічівської місцевої прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації (підпункт 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ) з 29 жовтня 2021 року.
17. Оплата праці ОСОБА_1 здійснювалася на підставі постанови КМУ №505.
18. Уважаючи, що відповідач порушив порядок нарахування та виплати йому заробітної плати з 27 березня 2020 року, ОСОБА_1 звернувся до суду із цим позовом.
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
19. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон №1697-VII (тут і далі - у редакції Закону №113-IX, який набрав чинності 25 вересня 2019 року, - чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у частині першій статті 81 якого закріплено, що заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
21. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за: 1) вислугу років; 2) виконання обов`язків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством. Преміювання прокурорів здійснюється в порядку, затвердженому Генеральним прокурором, за результатами оцінювання якості їх роботи за календарний рік у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці. Розмір щорічної премії прокурора не може становити більше 30 відсотків розміру суми його посадового окладу, отриманої ним за відповідний календарний рік (частина друга статті 81 Закону №1697-VII).
22. Відповідно до частини третьої статті 81 Закону №1697-VII посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
23. Згідно з частиною сьомою статті 81 Закону №1697-VII прокурорам виплачується щомісячна надбавка за вислугу років у розмірах: за наявності стажу роботи понад один рік - 10 відсотків, понад 3 роки - 15 відсотків, понад 5 років - 18 відсотків, понад 10 років - 20 відсотків, понад 15 років - 25 відсотків, понад 20 років - 30 відсотків, понад 25 років - 40 відсотків, понад 30 років - 45 відсотків, понад 35 років - 50 відсотків посадового окладу. Порядок виплати щомісячної надбавки за вислугу років прокурорам затверджується КМУ.
24. Частиною дев`ятою статті 81 Закону №1697-VII внормовано, що фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
25. Відповідно до частин першої та другої статті 89 Закону №1697-VII фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проєктами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.
26. Приписами статті 90 Закону №1697-VII визначено, що фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період.
27. За правилами статей 8, 13 Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР "Про оплату праці" умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються КМУ, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону. Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів КМУ в межах бюджетних асигнувань. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.
28. Приписами частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України закріплено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
29. Положеннями пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України (у редакції Закону України від 28 грудня 2014 року №79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин"), які набрали чинності 01 січня 2015 року, передбачено, що норми і положення статті 81, частин шістнадцятої, сімнадцятої, вісімнадцятої статті 86, пунктів 13, 14 розділу XIII "Перехідні положення" Закону №1697-VII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМУ, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.