ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 0240/3675/18-а
адміністративне провадження № К/9901/6130/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 (колегія суддів: Сторчак В. Ю., Ватаманюк Р. В., Мельник-Томенко Ж. М.) у справі № 0240/3675/18-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці з наступними позовними вимогами:
- визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії;
- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, з 01.10.2017.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.11.2018 позов задоволено повністю.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивачем подано касаційну скаргу, в якій просить її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що суд апеляційної інстанції помилково послався на ч. 3 ст. 59 Закону № 796-ХІІ, яка розповсюджується на осіб, які проходили строкову військову службу при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, оскільки предметом спору є перерахунок пенсії на підставі ч. 1 ст. 59 цього Закону.
Ухвалою Верховного Суду від 13.03.2019 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи та вимоги касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що згідно довідки Замостянського районного військового комісаріату м. Вінниці від 14.01.1991 №4/17 ОСОБА_1 проходив строкову службу в Радянській армії з 19.05.1979 по 11.06.1981.
Відповідно до довідки Вінницького об`єднаного міського військового комісаріату від 03.02.2014 №15 ОСОБА_1 брав участь в ліквідації аварії на ЧАЕС з 14.08.1987 по 27.10.1987 в складі частини НОМЕР_1 як військовозобов`язаний, доза опромінення 8,143 .
Згідно запису у військовому квитку серії НОМЕР_2 в період з 14.08.1987 по 27.10.1987 ОСОБА_1 виконував державний обов`язок по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вказаний період у відповідності до постанови СМ СРСР №665-195 від 05.06.1986 зараховується в трудовий стаж, що дає право на пільгову пенсію з урахуванням один місяць за три. Доза опромінення - 8,143рн. Даний запис виконано начальником штаба в/ч 43187, підпис посвідчений печаткою в/ч.
Відповідно до довідки Міністерства енергетики в електрифікації Українське виробниче об`єднання "Енерготехнологія і інформатика" від 30.06.1991 № 28/09-00 ОСОБА_1 дійсно знаходився з 14.08.1987 по 27.10.1987 в 30-ти кілометровій зоні відчуження і брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Крім того, згідно архівної довідки галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 09.04.2014 №1148/06-33-3/62-2, по архівним документам в/ч НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_1 брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в період з 14.08.1987 (наказ №54) по жовтень 1987 року.
22.05.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення йому перерахунку пенсії відповідно до ч.1 ст. 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Листом від 14.06.2018 за №129/-Л-02 позивачу відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки положення ч. 1 ст. 59 Зaкoну 796-ХІІ застосовуються виключно до військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, в той час як позивач є військовозобов`язаним, який був залучений до військових формувань на особливий період.
Вважаючи відмову відповідача у перерахунку та виплаті пенсії необґрунтованою, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції прийшов до висновку, що факт проходження позивачем військових зборів для участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи підтверджується наявними в матеріалах справи довідками. Крім того, про проходження позивачем відповідних військових зборів свідчить зміст листа відповідача від 19.09.2018 за №214/Л-2, в якому зазначено, що відповідно до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 брав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 14.08.1987 по 27.10.1987, як військовозобов`язаний, що був призваний на спеціальні військові збори. Таким чином, суд першої інстанції вважає, що оскільки наявними в справі доказами підтверджено факт проходження позивачем військових зборів для участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а в силу положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до військовослужбовців, в тому числі, належать військовозобов`язані, призвані на військові збори.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд дійшов висновку, що позивач не є особою, на яку поширюється частина 3 статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки той брав участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не під час проходження дійсної строкової військової служби, а під час військових зборів.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII (далі - Закон № 796-XII) спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Статтею 9 Закону № 796-XII визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону № 796-XII пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.