ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/21124/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючий), Бенедисюка І.М. і Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання - Пасічнюк С.В.,
учасники справи:
позивач - державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдінг",
представник позивача - Балика А.М. (у порядку самопредставництва); Гарматін К.В. (у порядку самопредставництва),
відповідач - приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго",
представник відповідача - Прилєпов О.А, адвокат (довіреність від 22.07.2022 № 22/07-1),
розглянув касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2021 (головуючий суддя Босий В.П.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (головуючий Зубець Л.П., судді: Євсіков О.О. і Ткаченко Б.О.)
у справі № 910/21124/20
за позовом державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Енергоатом-Трейдінг" (далі - Підприємство; Позивач)
до приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - Компанія; Відповідач)
про стягнення 3 903 722,04 грн.
За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд
ВСТАНОВИВ:
Підприємство звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Компанії про стягнення 3 903 722,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Компанією зобов`язань за договором про участь у балансуючому ринку від 02.03.2020 № 21-150-08-20-00069/0063-04012 (далі - Договір), у зв`язку з чим Підприємством нараховано Компанії 3% річних у розмірі 2 436 118,33 грн та інфляційні втрати у сумі 1 467 603,71 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Компанії на користь Підприємства 3% річних у розмірі 2 436 118,33 грн та інфляційні втрати у сумі 1 467 603,71 грн.
Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані тим, що Компанія свій обов`язок з оплати виставлених Підприємством рахунків-фактур виконала з порушенням термінів, визначених пунктом 7.6.4 глави 7.6 розділу VІІ Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила). Також, перевіривши наданий Підприємством розрахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суди визнали його правомірним та обґрунтованим.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Компанія звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, а також на те, що суди не врахували висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що:
- суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду: від 16.10.2018 у справі № 910/19094/17, від 29.01.2019 у справі № 910/11249/17, від 04.12.2019 у справі № 910/15714/18, від 30.04.2020 у справі № 914/1001/19, а саме "сплата 3% річних від простроченої суми, так само як і "інфляційні нарахування", є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові". Проте, враховуючи особливий порядок розрахунків на ринку електричної енергії та вимоги статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", Компанія не може користуватись коштами на рахунку зі спеціальним режимом використання, адже і джерела надходжень на вказаний рахунок, і напрямки сплати коштів з такого рахунку визначено законом. З огляду на зазначене, а також враховуючи неможливість використання Компанією коштів, належних до сплати Підприємству, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат і 3% річних є необґрунтованими, а стаття 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) не підлягала застосуванню; від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, а саме "день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3 % річних", усупереч наведеному висновку, суди погодились із правильністю розрахунків Підприємства, яке помилково включило до періоду прострочення дні фактичної сплати коштів; від 24.10.2018 у справі № 910/19576/17, від 22.01.2019 у справі № 905/305/18, а саме розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція: при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в яких індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а за місяць (постанови Верховного Суду; від 24.04.2019 у справі № 910/5625/18, від 10.07.2019 у справі № 910/21564/16, а саме, якщо прострочення відповідачем виконання зобов`язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, - стягнення "інфляційних втрат" за такий місяць; від 13.02.2019 у справі № 924/312/18, від 30.01.2019 у справі № 922/175/18, а саме розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг;
- відповідно до пункту 7.6.4 глави 7.6 розділу VII Правил (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оплата платіжного документа з банківського рахунку АР (адміністратора розрахунків, Відповідача) на банківський рахунок учасника ринку (Позивача) здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка. Проте у своїх розрахунках 3% річних та ?інфляційних втрат? Позивач вказував не день направлення рахунка Позивачем, а день його розміщення (формування Відповідачем) у системі управління ринком (програмно-інформаційний комплекс Маrket Маnagement System, ММS). Відтак Позивач штучно збільшував період ?прострочення?; проте з такою позицією Позивача фактично погодилися суди в оскаржуваних рішеннях, помилково тлумачачи норму пункту 7.6.4 глави 7.6 розділу VII Правил. На даний час відсутній висновок Верховного Суду з приводу застосування пункту 7.6.4 глави 7.6 розділу VII Правил.
Підприємство подало відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, просить залишити їх без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Перевіривши правильність застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, відповідно до встановлених ними обставин справи, враховуючи підстави відкриття касаційного провадження, заслухавши доповідь судді-доповідача та пояснення представників сторін, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Місцевим та апеляційним господарськими судами встановлено, що Підприємство є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Компанія є оператором системи передачі на якого, зокрема покладені функції адміністратора розрахунків. Згідно із статтею 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил та Кодексу комерційного обліку.
Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.
Відповідно до частини третьої статті 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" обов`язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Згідно з пунктом 46 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" небаланс електричної енергії - це розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку.
За приписами частини першої статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
Частиною п`ятою статті 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
Відповідно до частини 72 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами.
Згідно з пунктом 1.3.2 Правил для суб`єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов`язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з оператором системи передачі (ОСП), що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
Пунктом 1.3.5 Правил передбачено, що кандидат в учасники ринку, який бажає здійснювати операції на ринку електричної енергії України, повинен надати ОСП [у якості адміністратора розрахунків (АР)] належним чином заповнену заяву-приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком 2 до цих Правил.
Відповідно до розділу 1.2 Правил Підприємство (електропостачальник) і Компанія є учасниками ринку.
Також судами встановлено, що 02.03.2020 Підприємством [учасник ринку, сторона відповідальна за (СВБ)] та Компанією (ОСП) на підставі заяви Підприємства від 28.02.2020 № 21-150-08-20-00069 укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого цей договір є договором приєднання, у розумінні статті 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому.
Наказом Відповідача від 06.03.2020 № 86 затверджено умови договору про участь у балансуючому ринку в новій редакції у відповідності до Правил зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 28.02.2020 № 516.
Згідно з пунктом 1.2 Договору за цим договором постачальник послуг з балансування (ППБ) зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної електричної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил.
Пунктом 2.2 Договору передбачено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил.
Згідно з пунктом 4.1 Договору виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах.
На виконання умов укладеного Договору Позивач поставив, а Відповідач отримав балансуючу електричну енергію у загальному розмірі 279 072,25 Мвт/год, загальною вартістю 558 251 104,74 грн з ПДВ, що підтверджується актами купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, долученими до матеріалів справи.
АР сформував у Системі управління ринком рахунки за небаланси електричної енергії за договором за період з І декади березня по ІІІ декаду травня 2020 року, однак Відповідач прострочив здійснення оплати таких рахунків.
Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди виходили з того, що відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із статтею 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до пункту 1.1.1 Правил ці Правила визначають порядок реєстрації учасників ринку, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами про врегулювання небалансів електричної енергії, правила балансування, правила функціонування ринку допоміжних послуг, порядок проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг, порядок виставлення рахунків, порядок внесення змін до цих Правил, положення щодо функціонування ринку при виникненні надзвичайної ситуації в об`єднаній енергетичній системі України.
Згідно з пунктом 1.1.2 Правил система управління ринком - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені цими Правилами.
Пунктом 1.11.1 Правил передбачено, що за допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує: 1) прогнозування загального навантаження; 2) проведення аукціонів на придбання допоміжних послуг (ДП); 3) повідомлення результатів аукціонів на ДП; 4) адміністрування графіків виробництва/споживання; 5) подання пропозицій на балансуючу електричну енергію; 6) проведення розрахунків за небаланси електричної енергії; 7) видачу ОСП команд з балансування в режимі реального часу ППБ; 8) проведення розрахунків на ринку (виконання всіх розрахункових процесів), включаючи адміністрування остаточних позицій СВБ та розрахунку розмірів дебетів/кредитів рахунків учасників ринку; 9) обмін інформацією з учасниками ринку і функціонування необхідних баз даних; 10) ведення реєстрів учасників ринку з можливістю зазначення відповідних ролей; 11) інтерфейс і зв`язок з програмним забезпеченням ринку "на добу наперед" (РДН) і внутрішньодобового ринку (ВДР), якими управляє оператор ринку (ОР); 12) інтерфейс і зв`язок з системою прогнозування виробництва електричної енергії з виробниками, що здійснюють виробництво електричної енергії із використанням альтернативних джерел енергії (ВДЕ), що продають електричну енергію гарантованому покупцю за "зеленим" тарифом, що працює в режимі, близькому до реального часу, управління якою здійснює гарантований покупець; 13) адміністрування комерційного обліку; 14) інтерфейс з системою диспетчерського управління і збору даних (SCADA); 15) інтерфейс та зв`язок з платформою моніторингу Регулятора;16) інтерфейс та зв`язок з платформою прозорості ENTSO-E.
Відповідно до пункту 1.11.8 Правил АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.
Згідно з пунктом 5.13.10 Правил АР використовує систему розрахунків за небаланси електричної енергії для проведення відповідних розрахунків, дебетувань/кредитувань ринкових рахунків СВБ для платежів і зборів при розрахунках за небаланс. Система розрахунків за небаланси електричної енергії є частиною системи управління ринком та містить інформацію про ринкові рахунки СВБ.
Пунктом 7.3.1 Правил передбачено, що АР на щоденній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов`язана сплатити АР, або суми, що АР зобов`язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Судами встановлено, що у Системі розрахунків за небаланси електричної енергії (далі - Система) АР розмістив відомості щодо обсягу та вартості небалансів електричної енергії за період з І декади березня по ІІІ декаду травня 2020 року, що має бути сплачена зі сторони Відповідача на користь СВБ (Позивача).
Відповідно до пункту 7.6.3 Правил оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох банківських днів з дати направлення платіжного документа.
Згідно з пунктом 7.6.4 Правил оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох банківських днів з дати направлення рахунка.
Таким чином, суди дійшли висновку, що обов`язком щодо формування, надсилання платіжних документів та здійснення розрахунків між учасниками ринку, зокрема, між Підприємством та Компанією, в Системі наділений саме АР (Компанія).
Отже, у розумінні положень Правил, з урахуванням змісту укладеного договору, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється АР через систему управління ринком, зокрема, Систему.
Статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Таким чином, базою для нарахування інфляційних є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, що існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений. Періодом, за який розраховуються інфляційні втрати, є час прострочення з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).