ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/20655/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бенедисюка І.М. (головуючий), Булгакової І.В., Селіваненка В.П.,
за участю секретаря судового засідання Ковалівської О.М.,
представників учасників справи:
позивача - не з`явився
відповідача - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"
на рішення господарського суду міста Києва від 05.10.2021 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022
за позовом громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав"
до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Ефір"
про укладення договору.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. До суду звернулась громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (далі - ГС "КАМП", позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Ефір" (далі - ТОВ "ТРК Ефір", відповідач), в якому просить суд з 10.04.2020 вважати укладеним між ГС "КАМП" та ТОВ "ТРК Ефір" договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення, в редакції, викладеній в прохальній частині позовної заяви.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є єдиною в Україні акредитованою організацією у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, в свою чергу, відповідач здійснює на території України діяльність провайдера програмної послуги та в силу приписів статті 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (далі - Закон) зобов`язаний укласти з організацією колективного управління відповідний договір.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 05.10.2021 (суддя - Борисенко І.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 (колегія суддів: Копитова О.С., Остапенко О.М., Сотніков С.В.) рішення господарського суду міста Києва залишено без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. ГС "КАМП", не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду попередніх інстанцій і передати справу на новий розгляд.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. Касаційна скарга ГС "КАМП" подана на підставі пункту 1 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України та пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
4.2. Зокрема позивач, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає про те, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду викладені у постановах від 11.11.2021 у справі №910/17099/20, від 21.12.2021 у справі №916/3646/20, від 18.11.2021 у справі 922/3649/20, від 21.12.2021 у справі 916/2870/20, від 18.01.2022 у справі 902/1209/20.
4.3. У касаційній скарзі позивачем також заявлено орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
4.4. Від ГС "КАМП" надійшли письмові пояснення, де позивач зазначає, зокрема, про те, що відповідно до наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10.09.2019 №14, ГС "КАМП" акредитована в сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організації мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Строк акредитації три роки, тобто до 10.09.2022. Втім, звертає увагу, що на момент відкриття провадження у даній справі так й на момент ухвалення рішення судом першої інстанції, предмет спору був дійсний.
5. Позиція інших учасників справи
5.1. Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 10.09.2019 № 14 "Про акредитацію організації колективного управління" акредитовано організацію колективного управління ГС "КАМП" у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення, строком на три роки.
6.2. Відповідний Реєстр організацій колективного управління розміщений на офіційному сайті Мінекономіки.
6.3. ТОВ "ТРК Ефір" є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України, яка відповідно до вимог статей 1, 23, 28, 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" є провайдером програмної послуги на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 17.03.2014 НР № 00412-п та від 07.10.2016 НР № 00482-п.
6.4. Як доказ можливості кабельної ретрансляції відповідачем, ГС "КАМП" надано Загальну концепцію пакетування (перелік) програм, придбаних для ретрансляції, а також інформацію про програми, які провайдер програмної послуги має намір ретранслювати, отриману на запит від Нацради, станом на 29.03.2017.
6.5. Відповідно до загальної концепції ТОВ "ТРК Ефір" дозволено ретранслювати 53 програм, з яких 45 є вітчизняними.
6.6. В загальній концепції пакетування (перелік) програм, придбаний для ретрансляції добору програм (перелік програм) для надання програмної послуги, відповідачем заявлено іноземні програми, які дозволені до ретрансляції на території України.
6.7. Вказане також підтверджується переліком іноземних програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується згідно з частиною першою статті 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" станом на 18.02.2009, затвердженим рішенням Національної ради від 02.04.2008 № 652 "Про затвердження Переліку програм, зміст яких відповідає вимогам Європейської конвенції про транскордонне телебачення і ретрансляція яких на території України не обмежується згідно з частиною першою статті 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення".
6.8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до відповідача з листом від 12.11.2020 № 03-12/11/20 з пропозицією укласти договір про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення. До цього листа було додано два примірники проекту вказаного договору, підписаних ГС "КАМП" та скріплених його печаткою.
6.9. Втім, відповідач на вищезазначений лист відповіді не надав, запропонований позивачем проект не погодив та не підписав, зауваження або пропозиції відносно змісту запропонованого правочину не надав, протокол розбіжностей до нього не склав.
6.10. Також судами попередніх інстанцій зазначено, що в період з 10.03.2020 по 09.04.2020 позивачем та представниками провайдерів програмної послуги (зокрема й профільними асоціаціями провайдерів програмної послуги - Спілкою кабельного телебачення України, Всеукраїнською асоціацією операторів кабельного телебачення і телеінформаційних мереж, Телекомунікаційною палатою України, Асоціацією правовласників та постачальників контенту, Американська торговельна палата в Україні) проведено переговори щодо встановлення остаточних розмірів тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.
6.11. В ході переговорів сторони затвердили остаточні розміри тарифів за кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і (або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Відповідні тарифи розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства України у розділі "Ставки (тарифи) винагороди за використання об`єктів авторського права і суміжних прав" (https://www.me.gov.ua).
6.12. Позивач зазначає, що відповідач не вчинив дій щодо укладення договору, відповідач іншого проекту договору чи протоколу розбіжностей позивачу не направив. Зазначене і стало підставою для звернення до суду з позовом - вважати з 10.04.2020 укладеним між ГС "КАМП" та ТОВ "ТРК Ефір" Договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав (крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення) на умовах та в редакції, викладеній в прохальній частині позовної заяви.
6.13. Відповідач заперечує про необхідність укладення договору та зазначає, що у ТОВ "ТРК Ефір" відсутні абоненти, яким надаються телекомунікаційні послуги, відповідно відсутня економічна необхідність укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організації мовлення на програми організацій мовлення. Послуги трансляції ТОВ "ТРК Ефір" за відсутності абонентів не надаються. Відсутність абонентів тягне за собою відсутність необхідності стягнення коштів згідно договору та необхідність укладення договору в цілому.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для укладення договору про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення у редакції позивача.
8.2. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
8.3. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи.
8.4. У частині другій статті 16 ЦК України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких, зокрема, належить і визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).
8.5. Зазначений в частині другій статті 16 ЦК України перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
8.6. У разі невизнання стороною договору, укладення якого є обов`язком в силу вимог закону, права іншої сторони на укладення такого договору підлягають захисту судом на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов`язкової дії.
Близька за змістом правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 61/341, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №905/887/19, від 16.01.2020 у справі № 905/514/19, від 24.10.2019 у справі № 46/406, від 07.05.2019 у справі №914/1002/18.
8.7. Верховний Суд зазначає, що предмет спору у цій справі відповідає способам захисту, передбаченим статтею 16 ЦК України.
8.8. Згідно зі статтею 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору. День набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.
8.9. Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону, або на підставі обов`язкового для виконання акта планування. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2018 у справі № 61/341, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №905/887/19, від 16.01.2020 у справі № 905/514/19, від 24.10.2019 у справі № 46/406, від 08.10.2019 у справі № 908/203/19.
8.10.Відповідно до частин третьої, четвертої, сьомої статті 179 ГК України укладання господарського договору є обов`язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов`язком для суб`єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.