ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 748/282/21
провадження № 51-1561км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_7.,
суддів ОСОБА_8, ОСОБА_9,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_10.,
прокурора ОСОБА_11.,
та в режимі відеоконференції:
засудженого ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_12,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_13 на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області
від 25 жовтня 2021 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 10 січня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020270270000859, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Губарі Ріпкинського району Чернігівської області та жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чернігівського районного суду Чернігівської областівід 25 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк дев`ять років.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 10 січня 2022 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він під час бійки 22 жовтня 2020 року близько 21 години у приміщенні будинку АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, реалізуючи свій злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_2, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті потерпілого та бажаючи їх настання, умисно наніс два удари невстановленим у ході досудового розслідування одностороннє гострим колючо-ріжучим предметом типу клинка ножа в область грудної клітки з ушкодженням легеневих судин, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення, від яких ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у комунальному некомерційному підприємстві "Чернігівська центральна районна лікарня" Чернігівської районної ради Чернігівської області. Причиною смерті ОСОБА_2 стала масивна крововтрата, що виникла внаслідок колото-різаних ран грудної клітки з ушкодженням легеневих судин.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_12., посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасуватисудові рішення щодо ОСОБА_1 та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК). Захисник звертає увагу на те, що суд першої інстанції неправильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК, оскільки у справі відсутні докази на підтвердження його умислу невстановленим предметом заподіяти потерпілому ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження. Також, як стверджує захисник, у вироку всупереч положенням ст. 370 КПК не наведено мотивів, на підставі яких доказів суд визнав неможливим спричинення тілесних ушкоджень потерпілому не засудженим, а іншою особою. Крім того зазначає, що ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 419 КПК, оскільки у її мотивувальній частині не міститься виклад обставин, встановлених судом апеляційної інстанції з посиланням на докази, а також відсутні в ухвалі мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при її постановленні і відсутні положення закону, якими він керувався. При цьому в ухвалі апеляційного суду не наведено докладених мотивів і підстав визнання апеляційної скарги необґрунтованою. Також вказує на те, що в ухвалі апеляційного суду відсутні мотиви та обґрунтування, за допомогою яких суд дійшов висновку про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК. Крім того стверджує, що суд апеляційної інстанції не перевірив в межах доводів, висловлених в апеляційній скарзі захисту, чи були додержані судом першої інстанції процесуальні норми, у тому числі положення, що стосуються оцінки доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів - їх достатності, для висновків суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1
ст. 115 КК. При цьому вказує на те, що судом апеляційної інстанції не були перевірені доводи сторони захисту щодо нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому не засудженим ОСОБА_1, а іншою особою. Разом з тим, як зазначає захисник, суд апеляційної інстанції не перевірив доводів апеляційної скарги сторони захисту щодо причин наявності слідів крові потерпілого на одязі засудженого ОСОБА_1 . Також вважає, що апеляційний суд не перевірив доводів апеляційної скарги щодо відсутності умислу у засудженого на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому та будь-якого конфлікту між засудженим і потерпілим.
Позиції інших учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 підтримав касаційну скаргу захисника та просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_11. вважав, що касаційна скарга підлягає до часткового задоволення та просив скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий апеляційний розгляд.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_12, котрий підтримав подану касаційну скаргу і просив її задовольнити, засудженого ОСОБА_1, та прокурора ОСОБА_11., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, й істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 412 КПК істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Доводи захисника ОСОБА_12 про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції при постановленні ухвали колегія суддів касаційної інстанції вважає обґрунтованими.
Право особи на апеляційне оскарження спрямовано насамперед на реалізацію права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Забезпечення такого права є однією з важливих гарантій ухвалення правосудного рішення у кримінальному провадженні.
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 14 Закону України від 2 червня 2016 року "Про судоустрій і статус суддів").
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 7 КПК зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься й забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17).
Відповідно ж до вимог ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При цьому апеляційний суд фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції (ч. 1 ст. 409 КПК), і якщо в апеляційному суді постає питання про встановлення певного факту в інший спосіб, ніж це було здійснено в суді першої інстанції, тоді повнота дослідження доказів щодо цього факту має бути забезпечена в повному обсязі.