Постанова
Іменем України
08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 297/1785/20
провадження № 61-6633св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Пуканича Едуарда Володимировича на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 липня 2021 року, ухвалене у складі судді Михайлишин В. М., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 24 травня 2022 року, прийняту у складі колегії суддів: Фазикош Г. В., Джуги С. Д., Куштана Б. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Позовна заява мотивована тим, що 26 червня 2004 року між ним та відповідачем зареєстрований шлюб.
У шлюбі у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У червні 2020 року відповідачка порушила питання про розірвання шлюбу, а тому постало питання про поділ майна подружжя.
Відповідно до договору дарування від 26 травня 2008 року відповідачка отримала у дар земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 2110200000:01:034:0063, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На цій земельній ділянці він разом з відповідачкою за спільні кошти побудували житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просиввизнати за ним право власності на 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини вказаного житлового будинку; визнати за ним право власності на 1/2 частини земельної ділянки за кадастровим номером 2110200000:01:034:0063 площею 0,10 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини вказаної земельної ділянки.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 12 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 24 травня 2022 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірне нерухоме майно є особистою приватною власністю відповідачки, оскільки спірний житловий будинок збудований на незавершеному будівництвом фундаменті, який остання отримала у дар від своєї матері на підставі договору дарування, а спірну земельну ділянку, на якій розташований будинок, відповідач також набула на підставі договору дарування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пуканич Е. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували, що спірний будинок побудований під час шлюбу сторін, а тому є спільною сумісною власністю подружжя.
Також суди не врахували, що якщо на земельній ділянці, що є особистою приватною власністю одного з подружжя знаходиться житловий будинок, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу такого будинку між подружжям та виділу конкретної частини житлового будинку, до особи, яка не мала права власності чи права користування на земельну ділянку, переходить таке право у розмірі частки права власності у спільному житловому будинку відповідно до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.
Крім того, апеляційний суд допустив порушення норм процесуального права, а саме належним чином не повідомив позивача та його представника про дату, час і місце судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги позивача та розглянув справу за його відсутності, а довідка про доставку SMS представнику позивача не є належним повідомленням про розгляд справи.
Підставами касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 та його представника Пуканича Е. В., належним чином не повідомлених про час та місце розгляду справи.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 липня 2022 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 рокузаяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пуканича Е. В. про відвід судді Верховного Суду Коломієць Г. В. у цій справі визнано необґрунтованою, заяву про відвід судді Верховного Суду Коломієць Г. В. передано для вирішення зазначеного питання у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України, іншому судді.
Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Пуканича Е. В. про відвід судді Верховного Суду Коломієць Г. В. у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У вересні 2022 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам постанова апеляційного суду не відповідає.
Згідно з частиною третьою статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У частині восьмій статті 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо повістку надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, повістка вважається врученою у робочий день, наступний за днем її відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про її доставлення.