Постанова
Іменем України
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 433/616/20
провадження № 61-7871св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В. (суддя-доповідач),
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Антком" з експлуатації адміністративного будинку,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Антимонопольний комітет України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 04 листопада 2020 року у складі судді Гавалешка П. С. та постанову Луганського апеляційного суду від 16 березня 2021 року у складі колегії суддів: Лозко Ю. П., Кострицького В. В., Назарової М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Антком" з експлуатації адміністративного будинку (далі - ДП "Антком"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Антимонопольний комітет України, про визнання припиненими трудових відносин та стягнення заробітної плати.
Позовну заяву мотивовано тим, що наказом Антимонопольного комітету України, який є стовідсотковим власником ДП "Антком", від 22 березня 2019 року № 25-ОД "Про ліквідацію державного підприємства "Антком" з експлуатації адміністративного будинку" припинено діяльність ДП "Антком" шляхом ліквідації та призначено його ліквідатором ДП "Антком".
01 квітня 2019 року головою Антимонопольного комітету України затверджено та погоджено Тимчасовий штатний розпис ДП "Антком", відповідно до якого місячний посадовий оклад ліквідатора підприємства встановлено в розмірі 13 831,20 грн.
З 01 квітня 2019 року до 10 квітня 2020 року йому, як ліквідатору ДП "Антком", нараховано заробітну плату в загальному розмірі 167 705,72 грн, з якої після податкових відрахувань сума до виплати складала 135 003,04 грн. З цієї суми ним було отримано заробітну плату за квітень-червень 2019 року в розмірі 31 455,81 грн, а за період з липня 2019 року до 09 квітня 2020 року заробітна плата йому не виплачувалась, в результаті чого виникла заборгованість в розмірі 103 547,23 грн.
23 березня 2020 року він подав до Антимонопольного комітету України заяву про звільнення від виконання повноважень ліквідатора ДП "Антком" за власним бажанням в порядку статті 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), яку останнє одержало 25 березня 2020 року. Однак відповіді на цю заяву від Антимонопольного комітету України він не отримав, рішення про його звільнення з посади ліквідатора ДП "Антком" Антимонопольним комітетом України не прийнято.
ОСОБА_1 вважав, що датою його звільнення з посади керівника ДП "Антком" є 09 квітня 2020 року.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1, на підставі статті 38 КЗпП України просив суд:
- визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1, як тимчасово виконуючим повноваження керівника, та ДП "Антком" з 09 квітня 2020 року;
- стягнути з ДП "Антком" на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати в розмірі 103 547,23 грн та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 04 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції керувався тим, що позивач не надав доказів на підтвердження факту його перебування у трудових відносинах з ДП "Антком", зокрема, не надав трудового договору, трудової книжки з відповідним записом, відсутні докази щодо роз`яснення позивачу його прав і обов`язків, про умови праці під розписку, ознайомлення з правилами внутрішнього розпорядку та щодо виплати заробітної плати, а наявність лише одного наказу Антимонопольного комітету України від 22 березня 2019 року № 25-ОД, яким призначено ліквідатором ДП "Антком" ОСОБА_1, не може свідчити про наявність трудових відносин між позивачем та відповідачем. Крім того, обраний позивачем спосіб захисту - визнання припиненими трудових відносин між сторонами - не відповідає жодному із передбачених трудовим законодавством України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Луганського апеляційного суду від 16 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Троїцького районного суду Луганської області від 04 листопада 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 з інших підстав.
Суд апеляційної інстанції постановив, що ОСОБА_1 призначено ліквідатором ДП "Антком" Антимонопольним комітетом України, який є стовідсотковим власником цього державного підприємства. Рішення про звільнення позивача на підставі статті 38 КЗпП України, питання про що порушено у його заяві від 23 березня 2020 року, Антимонопольним комітетом України не прийнято. Проте ОСОБА_1 пред`явив позов про визнання припиненими трудових відносин з 09 квітня 2020 року та стягнення заборгованості із заробітної плати лише до ДП "Антком", а отже, не до всіх відповідачів.
Позивач клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача не заявляв, а пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, просив скасувати рішення Троїцького районного суду Луганської області від 04 листопада 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 16 березня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Підставами касаційного оскарження рішення Троїцького районного суду Луганської області від 04 листопада 2020 року та постанови Луганського апеляційного суду від 16 березня 2021 року заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 441/1694/15-ц (провадження № 61-11768св18), від 08 травня 2018 року у справі № 127/21595/16 (провадження № 61-10203св18).
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди першої та апеляційної інстанцій не звернули уваги на те, що на підставі статті 21 КЗпП України 22 березня 2019 року було укладено трудовий договір між ОСОБА_1 та ДП "Антком" на виконання повноважень не тільки ліквідатора, а й керівника цього підприємства, який оформлений наказом Антимонопольного комітету України від 22 березня 2019 року № 25-ОД.
Також суди попередніх інстанцій не звернули уваги на те, що всупереч вимогам Закону України "Про оплату праці" ОСОБА_1 у період з липня 2019 року до квітня 2020 року не виплачувалася заробітна плата за виконання покладених на нього повноважень з ліквідації та керівництва ДП "Антком".
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Антимонопольний комітет України зазначив, що касаційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, оскільки виконання ОСОБА_1 повноважень ліквідатора, а саме здійснення керівництва діяльністю ДП "Антком" на період до завершення його ліквідації, не підтверджує наявності трудових відносин та відповідних гарантій, які з ними пов`язані. Обов`язковою умовою трудових відносин є наявність трудового договору між працівником та роботодавцем. У даному випадку ОСОБА_1 був призначений Антимонопольним комітетом України ліквідатором ДП "Антком" як спеціальний суб`єкт під час процедури припинення юридичної особи державної форми власності, він не є найнятим працівником, тому трудовий договір між ним і підприємством відсутній.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 04 листопада 2020 року та постанову Луганського апеляційного суду від 16 березня 2021 року і витребувано із Троїцького районного суду Луганської області цивільну справу № 433/616/20.
Ухвалою Верховного Суду від 14 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Фактичні обставини справи
Наказом Антимонопольного комітету України від 22 березня 2019 року № 25-ОД "Про ліквідацію Державного підприємства "Антком" з експлуатації адміністративного будинку" припинено діяльність ДП "Антком" шляхом ліквідації. Призначено ліквідатором ДП "Антком" ОСОБА_1 Встановлено, що ліквідатор здійснює керівництво діяльністю ДП "Антком" на період до завершення його ліквідації. Затверджено план заходів із ліквідації ДП "Антком". Зобов`язано ліквідатора забезпечити здійснення у визначені терміни заходів, пов`язаних з ліквідацією ДП "Антком", та інформувати про результати проведеної роботи в. о. керівника апарату Комітету щотижня (т. 1, а. с. 20).
Відповідно до пункту 1.1 статуту ДП "Антком", затвердженого Антимонопольним комітетом України, засновником та власником майна ДП "Антком" є держава в особі Антимонопольного комітету України.
ДП "Антком" підпорядковано Антимонопольному комітету України (т. 1, а. с. 7-19).
Відповідно до тимчасового штатного розпису ДП "Антком", погодженого головою Антимонопольного комітету України, затвердженого ліквідатором ДП "Антком" ОСОБА_1, введеного в дію з 01 квітня 2019 року, ліквідатору визначено посадовий оклад у розмірі 13 831,20 грн (т. 1, а. с. 22).
Згідно з довідкою ДП "Антком" від 09 квітня 2020 року № 09.04./20-1 загальна заборгованість із виплати заробітної плати ліквідатора ДП "Антком" ОСОБА_1 з квітня 2019 року до квітня 2020 року становить 103 547,23 грн (т. 1, а. с. 23).
23 березня 2020 року ОСОБА_1 надіслав до Антимонопольного комітету України заяву про звільнення від виконання повноважень ліквідатора ДП "Антком" за власним бажанням в порядку статті 38 КЗпП України. Антимонопольний комітет України одержав цю заяву 25 березня 2020 року (т. 1, а. с. 24-26).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і норми застосованого права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.