Постанова
Іменем України
08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 402/979/20
провадження № 61-4785 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом), Благовіщенська міська рада Кіровоградської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні позивача (відповідач за зустрічним позовом), - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кропивницького апеляційного суду від 05 травня 2022 року у складі колегії суддів: Мурашка С. І., Голованя А. М., Карпенка О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2, Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - ГУ Держгеокадастру
у Кіровоградській області), про визнання дій органу місцевого самоврядування протиправними та скасування державної реєстрації речового права.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що, маючи намір отримати безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства (пункт "б" частини першої статті 121 ЗК України), 21 лютого 2020 року вона звернулась із заявою до ГУ Держгеокадастру
у Кіровоградській області про надання їй дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки
у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства на території Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.
Наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06 березня
2020 року № 11-3675/14-20-СГ їй було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої
на території Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області. Орієнтовний розмір 2,0000 га, в тому числі:
2,0000 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства.
На підставі укладеного між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 договору було розроблено проєкт землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки з кадастровим номером 3525585200:02:000:5126 для ведення особистого селянського господарства, який у подальшому наказом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 04 травня 2020 року № 11-7229/14-20-СГ було затверджено та надано
їй у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі рілля площею, 2,0000 га (кадастровий номер 3525585200:02:000:5126) із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.
На підставі вказаного наказу вона звернулася до державного реєстратора Вільхівської сільської ради Благовіщенського району Корсун В. С.
для реєстрації права власності на земельну ділянку, однак державний реєстратор повідомив її про те, що право власності на земельну ділянку
з кадастровим номером 3525585200:02:000:5126 зареєстровано
за ОСОБА_2 . Згідно з відомостями із Державного реєстру речових прав
на нерухоме майно їй стало відомо про те, що підставою для реєстрації права власності ОСОБА_2 було рішення двадцять третьої сесії сьомого скликання Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області від 24 березня 2020 року № 369 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу
їх у власність гр. ОСОБА_2".
Позивач уважала зазначене рішення сільської ради незаконним, а тому право власності ОСОБА_2 підлягає скасуванню з послідуючим виключенням з реєстру речових прав, оскільки Луполівська сільська рада Благовіщенського району Кіровоградської області передала у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 3525585200:02:000:5126 із земель державної форми власності, не маючи
на це правових підстав, адже розпорядником вказаної земельної ділянки
є ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Також позивач зазначала, що попередній розрахунок суми судових витрат, які вона понесла складаються з судового збору у розмірі 1 681,60 грн
та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 272,80 грн. Докази щодо кінцевого розміру понесених судових витрат будуть подані в порядку, визначеному частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати дії Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області протиправними;
- скасувати рішення двадцять третьої сесії сьомого скликання Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області від 24 березня 2020 року № 369 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу
їх у власність гр. ОСОБА_2";
- припинити право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер 3525585200:02:000:5126 площею 2 га та видалити відомості по право власності з реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2077512835255, номер запису про право власності/довірчої власності: 36429600, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
(з відкриттям розділу) індексний номер: 52163586 від 07 травня
2020 року;
- понесені судові витрати покласти на відповідачів у рівних долях.
Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області
від 18 листопада 2020 року відкрито спрощене провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, у порядку частини п`ятої статті 279 ЦПК України,
без повідомлення сторін.
Короткий зміст зустрічних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, Благовіщенської міської ради Кіровоградської області, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.
В обґрунтування заявлених вимог зазначала, що 02 листопада 2017 року вона звернулася до Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області з заявою про надання їй земельної ділянки
в розмірі 2 га для ведення особистого селянського господарства,
за наслідками розгляду якої їй було надано згоду на розробку проєкту землеустрою.
04 жовтня 2019 року вона подала заяву до ГУ Держгеокадастру
у Кіровоградській області про надання дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства
на території Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області видало наказ від 07 листопада 2019 року № 11-7021/14-19-СГ, яким їй було надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення
у власність земельної ділянки.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтера" розроблено проєкт землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства,
який рішенням двадцять третьої сесії сьомого скликання Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області
від 24 березня 2020 року № 369 було затверджено та передано у її власність земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер 3525585200:02:000:5126, для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.
На підставі вказаного рішення сільської ради 07 травня 2020 року була проведена державна реєстрація права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 3525585200:02:000:5126.
Вважала, що накази ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області
від 06 березня 2020 року № 11-3675/14-20-СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою та від 04 травня
2020 року № 11-7229/14-20-СГ про затвердження документації
із землеустрою та надання земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3525585200:02:000:5126 ОСОБА_1 у власність,
є незаконними, оскільки на момент звернення ОСОБА_1 із заявою
про надання їй спірної земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства вже було видано наказ від 07 листопада
2019 року № 11-7021/14-19-СГ про надання їй дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення цієї самої земельної ділянки. Видачею більш пізнього наказу ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області порушило її право власності на земельну ділянку в межах норм безоплатної приватизації та порушило принцип забезпечення єдності державної політики, відкритості та прозорості, оскільки надало дозвіл
на розробку проєкту землеустрою щодо відведення однієї земельної ділянки двом особам.
ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області всупереч положенням частини сьомої статті 118 ЗК України, розглядаючи клопотання
ОСОБА_1, яке надійшло пізніше, не пересвідчилось у відповідності розташування об`єкта вимогам законодавства та не врахувало вимог нормативно-правових актів, метою яких і є уникнення такого конфлікту між заінтересованими особами, та, незважаючи на державну реєстрацію земельної ділянки 05 березня 2020 року на підставі проєкту землеустрою
за її заявою, не відмовило в затвердженні проєкту землеустрою
за зверненням ОСОБА_1, чим суттєво порушило її право власності
на спірну земельну ділянку. При цьому посилалася на правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 18 листопада 2020 року у справі № 472/1280/17-ц. провадження № 61-43829св18.
Крім того, вказувала, що надання у власність земельних ділянок,
що перебували у державній власності Благовіщенського району Кіровоградської області на сьогодні вирішується Благовіщенською міською радою Кіровоградської області, а не Лупллівською сільською радою Благовіщенського району Кіровоградської області, а тому саме міська рада є належним відповідачем у даному спорі, як орган, який вирішує питання надання громадянам у власність земельних ділянок для особистого селянського господарства.
Також зазначала, що судові витрати будуть складатися з судового збору
в розмірі 1 816,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 5 000,00 грн.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_2 просила суд:
- визнати поважною причину пропуску строку подання зустрічного позову та поновити їй пропущений строк для пред`явлення зустрічного позову. Прийняти до спільного розгляду з первісним позовом її зустрічний позов;
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру
у Кіровоградській області від 06 березня 2020 року
№ 11-3675/14-20-СГ "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" щодо надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області, орієнтовний розмір 2,0000 га, в тому числі: 2,0000 га ріллі, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;
- визнати незаконним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру
у Кіровоградській області від 04 травня 2020 року № 11-7229/14-20-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" щодо надання ОСОБА_1
у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі рілля площею, 2,0000 га (кадастровий номер 3525585200:02:000:5126)
із земель сільськогосподарського призначення державної форми власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області;
- стягнути з ОСОБА_1 та ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області на її користь понесені нею судові витрати.
Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області
від 25 січня 2021 року об`єднано вимоги за зустрічним позовом
ОСОБА_2 в одне провадження із позовом ОСОБА_1 . Вирішено перейти до розгляду справи у загальному позовному провадженні. Призначено підготовче засідання у справі.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області
від 20 квітня 2021 року за клопотанням представника позивача
ОСОБА_1 - адвоката Терновенка P. M., замінено неналежного відповідача Луполівську сільську раду Благовіщенського району кіровоградської області на належного відповідача Благовіщенську міську раду Кіровоградської області.
Ухвалою Ульяновського районного суду Кіровоградської області
від 10 червня 2021 року за клопотанням представника позивача
ОСОБА_1 - адвоката Терновенка P. M., вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3525585200:02:000:5126 площею 2.0 га, яка розташована
на території Благовіщенської територіальної громади (колишня назва Луполівської сільської ради Благовіщенського району) Голованівського району Кіровоградської області, яка належить на праві власності
ОСОБА_2 та заборонено її відчуження до вирішення спору по суті.
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області
від 17 грудня 2021 року у складі судді Ясінського Л. Ю. первісний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано дії Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області протиправними та скасовано рішення двадцять третьої сесії сьомого скликання Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області від 24 березня 2020 року № 369 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність гр. ОСОБА_2".
Припинено право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер 3525585200:02:000:5126 площею 2 га та видалено відомості про право власності з реєстру речових прав на нерухоме майно реєстраційний номер 2077512835255, номер запису про право власності/довірчої власності 36429600, рішення про державну реєстрацію прав їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 52163586
від 07 травня 2020 року.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що Луполівська сільська рада Благовіщенського району Кіровоградської області незаконно передала у приватну власність ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2,0000 га
з кадастровим номером 3525585200:02:000:5126 із земель державної власності, не маючи на це жодних правових підстав, та всупереч вимогам статті 122 ЗК України, частиною четвертою якої передбачено,
що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів
у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою вказаної статті,
у власність або у користування для всіх потреб. У даному випадку відповідним органом виконавчої влади є ГУ Держгеокадастру
у Кіровоградській області.
Земельна ділянка з кадастровим номером 3525585200:02:000:5126,
площею 2 га на момент видачі оспорюваних ОСОБА_2 наказів
ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 06 березня 2020 року
№ 11-3675/14-20-СГ про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації із землеустрою та від 04 травня 2020 року № 11-7229/14-20-СГ про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3525585200:02:000:5126 ОСОБА_1 у власність, відносилась до земель державної власності,
й відповідним розпорядником таких земель є ГУ Держгеокадастру
у Кіровоградській області, а право власності на земельну ділянку не було зареєстроване. При цьому районний суд указав, що проєкт землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки ОСОБА_1 у власність
був погоджений та розроблений відповідно до вимог чинного земельного законодавства.
Також суд першої інстанції вказав, що рішення про надання дозволу
на розробку проєкту землеустрою не є правовстановлюючим актом
і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності
чи користування на земельну ділянку. У цій частині судом ураховано постанову Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, провадження № 14-301цс18.
Встановивши, що накази ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області:
від 06 березня 2020 року № 11-3675/14-20-СГ та від 04 травня 2020 року
№ 11-7229/14-20-СГ прийняті в межах чинного земельного законодавства, суд першої інстанції вважав за необхідне задовольнити вимоги первісного позову ОСОБА_1 та відмовити в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 .
При цьому районним судом ураховано постанову Верховного Суду
від 02 червня 2021 року у справі № 700/316/20, провадження № 61-3508св21, у якій, на думку суду, касаційним судом фактично визнано, що надання дозволів на виготовлення проєкту землеустрою на одну і ту ж ділянку декільком особам цілком правомірне.
22 грудня 2021 року до суду першої інстанції надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Терновенка Р. М., про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив ухвалити додаткове судове рішення у справі
№ 402/979/20, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати за надання правової допомоги на підставі договору
про надання правової допомоги № б/н від 21 жовтня 2020 року у розмірі 16 136, 80 грн, а також витрати зі сплати судового збору, надавши до заяви відповідні докази.
Додатковим рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року у складі судді Ясінського Л. Ю. заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Терновенка Р. М., про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 136,00 грн та 1 680,00 грн сплаченого судового збору.
Додаткове судове рішення суду першої інстанції мотивовано тим,
що понесені ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу
є документально підтвердженими, склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правової допомоги та їх обсягом, ціною позову та значенням справи для сторони, й відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Врахувавши надані докази, керуючись положеннями статей 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд першої інстанції стягнув із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1
понесені останньою витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 136,00 грн.
Крім того, судом стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові збір у розмірі 1 680,00 грн за сплачені останньою за подання позову,
з огляду на те, що позовні вимоги було задоволено повністю (пункт 1 частина друга статті 141 ЦПК України).
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Кропивницького апеляційного суду від 05 травня 2022 рокуапеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Анікєєнко Є. О., задоволено.
Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області
від 17 грудня 2021 року та додаткове рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1
до ОСОБА_2, Благовіщенської міської ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору
на стороні позивача, - ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області,
про визнання дій органу місцевого самоврядування протиправними
та скасування державної реєстрації речового права, відмовлено, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ГУ Держгеокадастру
у Кіровоградській області про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській областізадоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру
у Кіровоградській області від 06 березня 2020 року № 11-3675/14-20-СГ
про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка розташована
на території Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства.
Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру
у Кіровоградській області від 04 травня 2020 року № 11-7229/14-20-СГ
"Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність" щодо надання ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га, в тому числі: рілля площею 2,0000 га кадастровий номер 3525585200:02:000:5126 із земель сільськогосподарського призначення державної власності без зміни цільового призначення для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області.
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Благовіщенської міської ради Кіровоградської області відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_2 із заявою про затвердження проєкту землеустрою та передачу їй у власність земельної ділянки звернулася раніше (04 жовтня 2019 року),
ніж ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що також не заперечується сторонами, її дії щодо оформлення земельної ділянки були послідовними, своєчасними, добросовісними, з дотриманням вимог законодавства.
Проте ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області у порушення вимог статті 118 ЗК України не здійснило належним чином перевірку документів, наданих ОСОБА_1, на їх відповідність вимогам земельного законодавства, й не відмовило у затвердженні проєкту землеустрою
за її зверненням, так як, за наявності відомостей про те, що спірна земельна ділянка вже сформована згідно з проектом на замовлення іншої особи,
на підставі наданих їй дозволів, їй присвоєно кадастровий номер, подальше формування такої земельної ділянки можливе лише за технічною документацією, а не за проєктом землеустрою.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку,
що оспорювані ОСОБА_2 накази ГУ Держгеокадастру
у Кіровоградській області від 06 березня 2020 року № 11-3675/14-20-СГ
про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення документації
із землеустрою та від 04 травня 2020 року № 11-7229/14-20-СГ
про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки площею 2,0000 га, кадастровий номер 3525585200:02:000:5126 ОСОБА_1 у власність, необхідно визнати незаконними та скасувати. Тому суд задовольнив зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2
до ОСОБА_1, ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до Благовіщенської міської ради Кіровоградської області, оскільки позивачем за зустрічним позовом
не доведено, а судом не встановлено, що рішеннями, діями або бездіяльністю вказаного органу місцевого самоврядування порушено законні права та інтереси ОСОБА_2 .
Оскільки апеляційним судом встановлено незаконність отримання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та, як наслідок, незаконність затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки
їй у власність, суд уважав, що не можуть бути задоволенні первісні позовні вимоги ОСОБА_1, оскільки на момент прийняття оспорюваного позивачем за первісним позовом рішення двадцять третьої сесії сьомого скликання Луполівської сільської ради Благовіщенського району Кіровоградської області від 24 березня 2020 року № 369 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу
їх у власність гр. ОСОБА_2", остання не набула у встановленому законом порядку право на спірну земельну ділянку, при цьому
нею не доведено, а судом не встановлено факту порушення її права
чи законного інтересу цим рішенням.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції по суті вирішення спору, апеляційний суд виходив із того, що районний суд на наведене уваги
не звернув та внаслідок неправильно наданої оцінки наявним у матеріалах справи доказам та неправильного застосування норм матеріального права дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення первісних позовних вимог ОСОБА_1 та відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 .
При цьому судом апеляційної інстанції враховано відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Оскільки рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2021 року ухвалене по суті вирішення спору підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову
в задоволенні первісного позову ОСОБА_1, апеляційний суд уважав
за необхідне скасувати й додаткове рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 29 грудня 2021 року, яким було стягнуто
з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.
Крім того, апеляційний суд розподілив судові витрати пропорційно задоволеним зустрічним вимогам ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у травні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 19 грудня 2021 року та додаткове рішення цього самого суду від 29 грудня 2021 року.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник посилається те, що апеляційним судом застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано з Ульяновського районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 402/979/20. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів. Роз`яснено право подати відзив на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У серпні 2022 року справа (відскановані матеріали цивільної справи в двох томах) надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що апеляційним судом неправильно застосовано норми матеріального права, не надано належної правової оцінки оспорюваному нею рішенню сільської ради від 24 березня 2020 року № 369 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність гр. ОСОБА_2",
яке є незаконним, оскільки було грубо порушено порядок приватизації земельної ділянки, так як, відповідно до своїх повноважень, передбачених статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" та статтями 118, 122, 123, 186-1 ЗК України, органи місцевого самоврядування передають земельні ділянки у приватну власність або у користування із земель комунальної власності, тоді як спірна земельна ділянка відносилася
до земель державної власності. При цьому судом апеляційної інстанції враховано відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду
та Верховного Суду, які не підлягають врахуванню при вирішенні даного спору.
Ні ОСОБА_2, ані її представник, не повідомили, що перешкоджало звернутися з відповідною заявою до ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області для затвердження її проєкту землеустрою.
На її думку, суд апеляційної інстанції невірно трактує статтю 118 ЗК України, оскільки підставою для відмови відповідно до частини сьомої цієї статті може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання
та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проєктів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених в установленому законом порядку. Так як таких обставин
не було виявлено, дії ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області,
при прийняті, оспорюваних ОСОБА_2 наказів, були правомірними.
Також указує, що вона була зацікавленою в отриманні спірної земельної ділянки, а тому в неї виник інтерес ще до її формування, як об`єкту цивільного обігу, що свідчить про те, що між сторонами виник спір
з приводу законності отримання спірної земельної ділянки, й відповідно, вона звернулася до суду за визнанням за нею її права власності, відтак необґрунтованими є висновки апеляційного суду про недоведеність порушення прийняттям, оспорюваного нею рішенням сільської ради
від 24 березня 2020 року № 369 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу їх у власність
гр. ОСОБА_2", її права чи законного інтересу. У даному випадку вказане рішення порушує її право на отримання земельної ділянки
у приватну власність.
Крім того, апеляційним судом відкрито апеляційне провадження
та розглянуто по суті апеляційну скаргу, подану з порушенням строку
на апеляційне оскарження, передбаченого частиною першою статті 354
ЦПК України, при тому, що з клопотанням про поновлення пропущеного строку представник ОСОБА_2 - адвокат Анікєєнко Є. О.,
не зверталася, й судом такий строк поновлено не було. Вважає,
що початком відліку строку на апеляційне оскарження є дата проголошення рішення районного суду (частина п`ята статті 268 ЦПК України), тобто
17 грудня 2021 року, а датою набрання рішення суду законної сили -
18 січня 2022 року, тоді як апеляційну скаргу подано 20 січня 2022 року.
У цій частині посилається на відповідну правову позицію, викладену Верховним Судом.