Постанова
Іменем України
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 339/148/17
провадження №61-17772св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Болехівська міська рада, міський голова м. Болехова, Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2021 року, ухвалене у складі судді Головенко О. С., та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року, прийняту у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Горейко М. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Болехівської міської ради, міського голови м. Болехова, Управління освіти виконавчого комітету Болехівської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.
Позовну заяву мотивувала тим, що проживає по АДРЕСА_1 . На відстані 1,5 м від її помешкання розташований футбольний стадіон «ІНФОРМАЦІЯ_1» (м. Болехів, АДРЕСА_1), який щоденно експлуатується і шум від його діяльності (крики, удари м`ячів, лайки, гучна музика) негативно впливає на її здоров`я. Окрім того, відповідно до чинних державних будівельних норм (далі - ДБН), найменша відстань від майданчиків до вікон житлової забудови повинна становити 10-40 м, що в даному випадку не дотримано.
Позивач вважала, що вказаний стадіон побудований з порушенням чинного законодавства, внаслідок чого виник конфлікт між жителями прилеглої житлової зони до стадіону, який до цього часу не вирішений. Міська влада обіцяла перенести стадіон в інше місце, було виділено земельну ділянку, яку згодом продали.
Також вважала, що 12 серпня 2015 року Болехівською міською радою з грубими порушеннями норм чинного законодавства та прав суміжних землекористувачів прийнято рішення № 56-49/15, яким затверджено акт комісії від 17 березня 2015 року щодо відмови у погодженні позивачу меж земельної ділянки, оскільки межі земельних ділянок не порушені.
Посилаючись на викладені обставини, позивач вважала, що дії Болехівської міської ради порушують її права на мирне володіння майном, тому просила скасувати рішення Болехівської міської ради від 12 серпня 2015 року № 56-49/15; зобов`язати Болехівську міську раду перенести футбольний стадіон «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований по АДРЕСА_1 у м. Болехів згідно пункту 3.33 (ДБН 360-92**) «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (відстань від фізкультурно-оздоровчих споруд до вікон житлової забудови має складати не менше 25 м) та встановити спеціальну огорожу; заборонити проведення футбольних матчів, тренувань та інших масових заходів на футбольному стадіоні «ІНФОРМАЦІЯ_1» до приведення у відповідність до пункту 3.33 (ДБН 360-92**) «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень» та встановлення спеціальної огорожі.
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 збільшила позовні вимоги.
Своє клопотання про збільшення позовних вимог ОСОБА_1 мотивувала тим, що рішенням комісії з питань поновлення реабілітованих Долинської районної ради від 30 листопада 1993 року вирішено повернути ОСОБА_2 як дружині та спадкоємцю першої черги після смерті ОСОБА_3 , частину саду та земельної ділянки по АДРЕСА_1 , на якій знаходиться міський стадіон. Однак Болехівською міською радою без її згоди знищено частину саду із присадибної ділянки та сформовано футбольне поле, встановлено паркан і в 2014 році методом кадастрової зйомки проведено введення частини земельної ділянки під футбольне поле. 12 серпня 2015 року за оскаржуваним рішенням шляхом підроблення документів змінено цільове призначення відведеної земельної ділянки, яка передана на баланс Управління освіти Болехівської міської ради. Тому акт від 17 березня 2015 року та рішення від 12 серпня 2015 року № 56-49/15 прийняті з порушенням прав громадян, є незаконними, а дії неправомірними.
Позивач вказувала, що згідно з договором дарування від 01 березня 1954 року та витягу погосподарської книги, загальна площа приватної земельної ділянки становила 15 000 кв. м. Станом на 29 травня 2018 року у приватній власності знаходиться 3 861 кв. м. Отже, Болехівською міською радою їй не повернуто 11 139 кв. м приватної власності.
Альтернативою вирішення таких відносин може бути виплата позивачу за рахунок Болехівської міської ради відшкодування вартості земельної ділянки, площею 11 139 кв. м.
Нею, як спадкоємцем першої черги, втрачено матеріальну вигоду за 24 роки і 4 місяці (1994-2018 роки) у сумі 749 478,80 грн, що в еквіваленті становить 24 329,80 євро. Вказувала, що з 1994 року їй заподіюється майнова шкода, що негативно впливає на нормальні життєві зв`язки, завдає істотних страждань та підлягає відшкодуванню моральна (немайнова) шкода.
Збільшивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати рішення Болехівської міської ради від 12 серпня 2015 року за № 56-49/15 «Про затвердження акту комісії від 17 березня 2015 року» та акт від 17 березня 2015 року депутатської постійної комісії з питань планування територій, містобудування, архітектури, регулювання земельних відносин міськвиконкому неправомірними, зобов`язавши Болехівську міську раду скасувати їх;
- стягнути з Болехівської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 втрачену вигоду, що становить 749 478.80 грн та еквівалентно 24 329,80 євро та моральну шкоду у розмірі 308 0491,50 грн, що еквіваленто 100 000,00 євро;
- стягнути з міського голови Болехівської міської ради на користь позивача моральну шкоду, що становить 100 000,00 грн та еквівалентно 3 246,30 євро;
- визнати право власності за позивачем на земельну ділянку, цільове призначення - (сад, город), згідно з державним актом на землю серії ЯД № 839135 від 27 листопада 2007 року;
- усунути перешкоди у користуванні позивачем земельною ділянкою з цільовим призначенням - (сад, город) та за кошти Болехівської міської ради відновити до первісного стану земельну ділянку з цільовим призначенням (сад, город) - шляхом демонтажу бетонної огорожі, яку незаконно встановила міська рада у 2006 році на земельній ділянці ОСОБА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної, касаційної інстанцій
Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2017 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2017 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Червинської М. Є., Антоненко Н. О., Журавель В. І., Коротуна В. М., Крата В. І. (суддя-доповідач), рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 12 жовтня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 06 грудня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції, провадження № 61-1731св17.
Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав, що під час вирішення спору суди обмежилися посиланнями на недоведеність вини відповідача у порушенні земельних прав та інтересів ОСОБА_1 , меж її земельних ділянок при оформленні технічної документації на міський стадіон та ДЮСШ. При цьому не перевірили наявність або відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин частини четвертої статті 293 ЦК України, на яку посилалася ОСОБА_1 крізь призму інтенсивності та тривалості шкідливого впливу експлуатації стадіону та його фізичного і психологічного наслідку для здоров`я позивача та якості її життя.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано Болехівську міську раду огородити футбольний стадіон «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований по АДРЕСА_1 сітчастою огорожею заввишки 1 м, як продовження існуючої бетонної огорожі.
У задоволені решти позовних вимог щодо:
- визнання рішення Болехівської міської ради від 12 серпня 2015 року за № 56-49/15 «Про затвердження акту комісії від 17 березня 2015 року» неправомірним та скасувати його;
- визнання затвердження акта від 17 березня 2015 року депутатської постійної комісії з питань планування територій, містобудування, архітектури, регулювання земельних відносин міськвиконкому- неправомірним та скасувати його;
- стягнення з Болехівської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 втраченої вигоди, що становить 749 478,80 грн., що в еквіваленті становить 24 329.80 євро;
- стягнення з Болехівської міської ради Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, що становить у розмірі 308 0491,50 грн, що в еквіваленті становить100 000,00 євро;
- стягнення з міського голови Болехівської міської ради на користь ОСОБА_1 моральної шкоди, що становить у розмірі 100 000,00 грн, що в еквіваленті становить 3 246,30 євро;
- визнання права власності за ОСОБА_1 як спадкоємцем першої черги на земельну ділянку з цільовим призначенням - (сад, город), згідно з державним актом на землю серії ЯД №8329135 від 27 листопада 2007 року;
- усунення перешкоди користування ОСОБА_1 як спадкоємцю першої черги на земельну ділянку з цільовим призначенням - (сад, город) та за кошти Болехівської міської ради відновити до первісного стану земельну ділянку з цільовим призначенням - (сад, город) шляхом демонтажу бетонної огорожі, яку незаконно встановила міська рада у 2006 році на земельній ділянці ОСОБА_2 ;
- зобов`язання Болехівської міської ради перенести футбольний стадіон «ІНФОРМАЦІЯ_1», який розташований по АДРЕСА_1, згідно з пунктом 3.33 (ДБН 360-92**) «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень» (відстань від фізкультурно-оздоровчих споруд до вікон має складати не менше 25 м.);
- заборони проведення футбольних матчів, тренувань та інших масових заходів на футбольному стадіоні «ІНФОРМАЦІЯ_1» до приведення у відповідність до пункту 3.33 (ДБН 360-92**) «Містобудування. Планування і забудови міських і сільських поселень» та встановлення спеціальної огорожі - відмовлено.
Стягнуто з Болехівської міської ради на користь ОСОБА_1 640,00 грн судового збору.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2021 року - без змін.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з положень статей 6, 91, 96, 103, 152 ЗК України, Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення». При цьому встановив, що позивач є суміжним користувачем земельної ділянки, на якій знаходиться стадіон і межі між земельними ділянками розділені залізобетонною огорожею. Однак позивач не надала доказів, які б свідчили про порушення оскаржуваним рішенням Болехівської міської ради від 12 серпня 2015 року її земельних прав і, навпаки, отримуючи державний акт на земельні ділянки ще у 2007 році, позивач своїми підписами підтвердила, що межі земельних ділянок не порушені. Отже, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що питання узгодження меж, з приводу чого і виник спір, самі по собі не є правовою підставою для скасування оскаржуваного рішення про надання спірної земельної ділянки. Окрім того, за клопотанням позивача з приводу перевірки вказаних доводів щодо накладення земельних ділянок судом призначалася земельно-технічна експертиза, за результатами якої встановлено, що накладення (перетин) меж земельних ділянок відповідно до каталогів координат поворотних точок меж вище зазначених земельних ділянок, відсутнє, ці ділянки є недотичні. Крім того, не підлягають поверненню (компенсації) будівлі та інше майно, що була націоналізовано (муніципалізовано) на підставі відповідних нормативних актів. Зі змісту договорів дарування встановлено, що позивач у 2006 році набула право власності тільки на 1/2 частини будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , а власником земельної ділянки для обслуговування вказаного будинковолодіння вона стала у 2007 році, отримавши державний акт на земельну ділянку. Отже, не підписавши погодження меж, позивач на виконання вимог статті 81 ЦПК України, не надала суду жодних доказів, що підтверджують порушення відповідачами земельних прав та її інтересів, меж її земельних ділянок, під час оформлення технічної документації на міський стадіон та ДЮСШ.
Вимоги про визнання акта від 17 березня 2015 року депутатської постійної комісії з питань планування територій, містобудування, архітектури, регулювання земельних відносин міськвиконкому неправомірним та його скасування не можуть бути окремим предметом розгляду в суді через рекомендаційний характер документа.
Оскільки позивач не є власником земельної ділянки, на якій розміщений стадіон, тому не підлягають задоволенню вимоги позивача про усунення перешкод у користуванні нею земельною ділянкою з цільовим призначенням - (сад, город) та відновлення за кошти Болехівської міської ради до первісного стану шляхом демонтажу бетонної огорожі.
Розглядаючи позовні вимоги про зобов`язання перенести футбольний стадіон з дотриманням норм ДБН, суд встановив, що міський стадіон «ІНФОРМАЦІЯ_1» є центром дозвілля, відпочинку та оздоровлення всіх жителів міської громади та навколишніх сіл. Міська рада вжила усіх дієвих та можливих заходів, які дозволили, з однієї сторони, зменшити рівень шуму та забезпечити право позивача на безпечні умови життя, а з другого боку - забезпечила право громадян територіальної громади на заняття фізичною культурою та спортом за місцем проживання. Водночас, враховуючи аргументи позивача щодо порушення її прав, суд вважав за можливе застосувати положення Державних будівельних норм у частині щодо необхідності встановлення сітки, що унеможливить перелітання футбольних м`ячів під час тренувань та матчів.
Су першої інстанції, надаючи відповіді на питання правомірності втручання держави в право на мирне володіння майном, вказує на необхідність оцінки на предмет пропорційності такого втручання.
Так втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.
Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.
З`ясовуючи у цьому спорі, чи є таке втручання правомірним, суд враховує і те, що міський стадіон «ІНФОРМАЦІЯ_1» є центром дозвілля, відпочинку та оздоровлення всіх жителів міської громади та навколишніх сіл.
Суд апеляційної інстанції вказав, що необґрунтованими є також вимоги про стягнення з Болехівської міської ради на користь позивача втраченої вигоди (749478,80 грн, в еквіваленті - 24329,80 євро), оскільки позивач не є власником спірної земельної ділянки, на якій розміщений стадіон, вона є суміжним землекористувачем, ділянки розмежовані бетонною огорожею, накладення меж земельних ділянок відсутнє, ці ділянки є недотичними. З огляду на зазначене, такі вимоги можуть бути заявлені тільки власником майна (земельної ділянки) або належним землекористувачем.
Позивач безпідставно просила відшкодувати моральну шкоду у розмірі 3 080 491,50 грн, що в еквіваленті становить 100 000,00 євро, стягнення з міського голови моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн, що в еквіваленті становить 3 246,30 євро, оскільки не довела свого порушеного права та негативного впливу на її здоров`я у результаті експлуатації стадіону поблизу її домоволодіння.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просила скасувати частково рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
05 листопада 2021 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
09 грудня 2021 року ухвалою Верховного Суду, у складі колегії суддів: Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В. відкрито касаційне провадження, витребувано справу із Болехівського міського суду Івано-Франківської області.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 січня 2022 року, у зв`язку з непрацездатністю судді Каралаша А. А., визначено склад суду: Ткачук О. С. (суддя-доповідач), Грушицький А. І., Петров Є. В.
19 січня 2022 року ухвалою Верховного Суду, у складі колегії суддів: Ткачука О. С. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В., справу призначено до розгляду у складі колегії із п`яти суддів, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2022 року, у зв`язку з обранням судді Ткачука О. С. до Великої Палати Верховного Суду, визначено склад суду: Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулько Б. І., Луспеник Д. Д.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04 квітня 2018 року у цій справі. Скасовуючи судові рішення, та направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний Суду вказав, що вирішуючи спір, суди обмежилися посиланнями на недоведеність вини відповідача у порушенні земельних прав та інтересів ОСОБА_1 , меж її земельних ділянок при оформленні технічної документації на міський стадіон та ДЮСШ. При цьому, не перевірили наявність або відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин частини четвертої статті 293 ЦК України, на яку посилалася ОСОБА_1 , крізь призму інтенсивності та тривалості шкідливого впливу експлуатації стадіону та його фізичного і психологічного наслідку для здоров`я позивача та якості її життя.
Вказує, що суди першої та апеляційної інстанції взагалі не досліджували ці обставини і проігнорували вимоги Верховного Суду.
Суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у експертному висновку про те, що станом на момент проведення дослідження, розміщення стадіону (комплекс споруд) не відповідає вимогам у частині дотримання відстаней до житлової забудови, що передбачено пунктом 33 ДБН 360-92** "Містобудування, Планування і забудова міських і сільських поселень** пунктам 3.33 та 6.9.3 - 6.9.5 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій».
Також відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права, а саме частини четвертої статті 293 ЦК України та вимог статті 103 ЗК України у поєднанні з пунктом 3.33 ДБН 360-92**.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року Болехівська міська рада подала до Верховного Суду відзив, у якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги у зв`язку з її необґрунтованістю, а рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 06 травня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 29 вересня 2021 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 листопада 2007 року ОСОБА_1 видано державні акти на право власності на земельні ділянки, площею 0,1417 га для ведення особистого селянського господарства та 0,0535 га, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), які розташовані по АДРЕСА_1 .
Із генеральних планів м. Болехів за 1969 та 1988 роки встановлено, що Болехівський міський стадіон розташований за адресою: АДРЕСА_2 (тепер АДРЕСА_3 ) та належить територіальній громаді міста.
Згідно з технічною документацією від 15 травня 1993 року у АДРЕСА_3 розташований стадіон «ІНФОРМАЦІЯ_1» та будинок дитячо-юнацької спортивної школи (далі - ДЮСШ).
ОСОБА_1 є суміжним користувачем із земельною ділянкою, на якій знаходиться стадіон « ІНФОРМАЦІЯ_1 » і межі між земельними ділянками розділені залізобетонною огорожею.
Позивачка вказує, що земельна ділянка, на якій розміщений стадіон, була власністю її матері ОСОБА_2 згідно з рішенням Долинської районної ради від 30 листопада 1993 року про повернення їй земельної ділянки, на якій знаходиться стадіон.
Згідно з рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Долинської районної ради від 30 листопада 1993 року вирішено повернути ОСОБА_2 як спадкоємцю першої черги після смерті ОСОБА_3 , частину саду та земельну ділянку, на якій на даний час знаходиться Болехівський міський стадіон.
28 квітня 2005 року комісія з питань поновлення прав реабілітованих відмінила попереднє рішення комісії про повернення земельної ділянки родині позивача, яке на даний час є чинним та рекомендувала відшкодувати ОСОБА_2 вартість саду, який частково був на земельній ділянці, де знаходиться стадіон у АДРЕСА_1 .
Позивач є власником земельної ділянки, на якій розміщений стадіон, згідно з договорами дарування від 01 березня 1954 року, 13 травня 1963 року та свідоцтвом про право на спадщину від 30 жовтня 2006 року за законом після смерті матері ОСОБА_2 .
Зі змісту вказаних правочинів встановлено, що позивач у 2006 році набула право власності тільки на 1/2 частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 .
Постанов Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2006 року, якою скасовано рішення Болехівської міської ради від 12 лютого 1998 року (щодо повернення ОСОБА_2 (матері позивача) земельної ділянки, на якій розташований Болехівський міський стадіон, після перенесення останнього в інше місце) не підтверджує по суті незаконність рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих від 28 квітня 2005 року про скасування попереднього рішення комісії про повернення земельної ділянки родині позивача, а підтверджує лише порушення процедури при його прийнятті у частині неповідомлення ОСОБА_2 .
Власником земельної ділянки для обслуговування вказаного будинковолодіння ОСОБА_1 стала у 2007 році, отримавши державний акт на земельну ділянку, площею 0,0535 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
17 березня 2015 року комісією Болехівської міської ради складено акт, у якому зазначено, що проведено розгляд клопотання управління відділу освіти міськвиконкому щодо відмови у погодженні документації меж земельної ділянки по АДРЕСА_3 для обслуговування міського стадіону громадянами ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та розгляд звернень гр. ОСОБА_4 , ОСОБА_8 щодо повернення їм земельної ділянки. Під час розгляду звернень встановлено, що міським відділом освіти розпочато виготовлення документації на земельні ділянки по АДРЕСА_4 для обслуговування міського стадіону площею 1,0520 га та для обслуговування будинку ДЮСШ площею 0, 0769 га.
В акті зазначено, що земельна ділянка огороджена бетонною огорожею. Межі земельних ділянок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 не порушені. ОСОБА_4 заперечує у наданні земельної ділянки під міський стадіон та просить повернути їй цю територію, вважаючи, що вона належала до житлового будинку, де проживав її реабілітований батько. У відповідності до довідки Болехівського міського архіву від 16 березня 2005 року дані про наявність земельної ділянки у ОСОБА_3 , який проживав по АДРЕСА_1 , відсутні. Є дані про наявність земельної ділянки за гр. ОСОБА_9 у розмірі 1,50 га, ОСОБА_2 та ОСОБА_10 у розмірі 1,80 га, які також проживали за цією адресою. Болехівською міською радою розглядалося питання щодо зміни розташування міського стадіону, розташованого по АДРЕСА_5 , де на даний час розташоване приватне підприємство «Ретро», однак за позовом керівника цього підприємства спірне питання було оскаржене до суду. На даній території розташована будівля ДЮСШ, право власності на яку зареєстровано та міський стадіон, який облагороджений. Тому комісія вважає відмову від підпису ОСОБА_4 та ОСОБА_11 у документації по виготовленню права користування на земельній ділянки щодо погодження меж безпід