ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 560/2633/20
адміністративне провадження № К/9901/29428/21 № К/9901/26422/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 560/2633/20
за участю:
секретаря судового засідання - Пушенко О.І.,
учасників справи:
позивача - ОСОБА_1,
представника Офісу Генерального прокурора - Одуденко В.В.,
за позовом ОСОБА_1 до Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Хмельницької обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, поновлення на службі, зобов`язання вчинити дії,
за касаційними скаргами Хмельницької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Капустинського М.М., суддів Смілянця Е. С., Сапальової Т.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.04.2020 № 290 про неуспішне проходження атестації прокурором відділу підтримання обвинувачення в суді Прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Хмельницької області від 28.04.2020 № 320к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді Прокуратури Хмельницької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30.04.2020;
- поновити ОСОБА_1 на публічній службі в Хмельницькій обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу організації і забезпечення публічного обвинувачення в суді, або рівнозначній (рівноцінній) тій посаді, яку позивач обіймав станом на 30.04.2020 на умовах безстрокового трудового договору;
- зобов`язати Хмельницьку обласну прокуратуру зарахувати ОСОБА_1 весь час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора;
- стягнути з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 06.05.2020 до моменту фактичного поновлення на публічній службі, з розрахунку середньоденної заробітної плати 2953,05 грн;
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про те, що рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, а також наказ прокурора області про його звільнення є незаконними та підлягають скасуванню. Зазначає, що реєстрація та саме тестування розпочалось із запізненням, у зв`язку із технічними проблемами у роботі системи, які мали місце та систематично продовжувалися з першого дня проведення тестувань прокурорів. Крім того позивач вказує на поганий стан здоров`я (гіпертонічний криз) під час проведення атестації, що підтверджується відповідними медичними документами Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва, які були долучені до заяви. Позивач також указує на численні порушення прокурором області процедури звільнення, які полягають у тому, що за відсутності обставин, визначених пунктом 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру", а саме: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, Хмельницькою обласною прокуратурою протиправно виданий наказ, яким звільнено позивача.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що результати атестації позивача на етапі складання ним іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки об`єктивно свідчать про наявність підстав для ухвалення рішення про неуспішне проходження позивачем атестації, а відтак рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур є правомірним.
5. Окрім того судом першої інстанції було зазначено про те, що позивач під час проведення тестування не звертався до комісії із заявою про технічні збої програмного забезпечення та фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації, а факт звернення прокурора із такою заявою після неуспішного проходження ним тестування може свідчити про намагання спростувати або оскаржити отриманий негативний результат.
6. Також судом першої інстанції було зазначено про те, що оскільки юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивача на підставі пункту 9 частини другої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", є рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження атестації прокурором, тому відсутні підстави для скасування наказу прокурора Хмельницької області від 28.04.2020 № 320к про звільнення позивача.
7. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року рішення суду першої інстанції скасовано: визнано протиправним та скасовано рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10 квітня 2020 року № 290 про неуспішне проходження атестації прокурором відділу підтримання обвинувачення в суді прокуратури Хмельницької області ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Хмельницької області від 28 квітня 2020 року № 320к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді Прокуратури Хмельницької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30 квітня 2020 року; поновлено з 01 травня 2020 року ОСОБА_1 на публічній службі в Хмельницькій обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу організації і забезпечення публічного обвинувачення в суді, або рівнозначній (рівноцінній) тій посаді, яку позивач обіймав станом на 30.04.2020 на умовах безстрокового трудового договору; зобов`язано Хмельницьку обласну прокуратуру зарахувати ОСОБА_1, весь час вимушеного прогулу в загальну вислугу (стаж) та стаж роботи на посадах прокурора, стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 050 476 грн 90 коп.
8. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року виправлено описки, допущені в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, а саме: абзац п`ятий резолютивної частини короткого та повного тексту постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, викладено наступним чином: "поновити з 01 травня 2020 року ОСОБА_1 на публічній службі в Хмельницькій обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу організації і забезпечення підтримання публічного обвинувачення в суді, або рівнозначній (рівноцінній) тій посаді, яку позивач обіймав станом на 30.04.2020 на умовах безстрокового трудового договору".
9. Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження ОСОБА_1 другого етапу іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки є передчасним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки комісія не врахувала заяву позивача (оскільки її розгляд не було здійснено), що є порушенням його прав. Водночас, позивачем дотримано вимоги пункту 11 Порядку № 221 та повідомлено комісію про намір повторно скласти іспит, а також про поважність причини неможливості його складання під час проведення іспиту.
10. Також суд зазначив про те, що звільнення позивача на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" без наявності юридичного факту реорганізації чи ліквідації Хмельницької обласної прокуратури, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, де був працевлаштований позивач, є передчасним.
11. З урахуванням наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність наказу про звільнення з органу прокуратури, наявність підстав для поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційних скарг
12. Не погоджуючись із постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Хмельницька обласна прокуратура подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
13. В обґрунтування касаційної скарги скаржником зазначено про неправильне застосування норм матеріального права, що полягає у помилковому тлумаченні пунктів 10, 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX, пункту 9 розділу I Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221).
14. Скаржником також зазначено, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VIII від 14 жовтня 2014 року.
15. Офіс Генерального прокурора надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року. Скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і порушення ним норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
16. У касаційній скарзі Офіс Генерального прокурора посилається на пункти 1 та 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
- якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
17. В обґрунтування касаційної скарги скаржником зазначено про неправильне застосування норм матеріального права, що полягає у помилковому тлумаченні пунктів 16, 18, 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-IX, пункту 7, підпункту 2 пункту 8 розділу I, пункт 6 розділу III, пунктів 2, 6 розділу V Порядку № 221, пункту 12 Порядку роботи кадровий комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233.
18. Офіс Генерального прокурора зазначає, що при винесенні рішення суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок Верховного Суду щодо застосування положень статті 235 КЗпП України, викладений у інших справах, зокрема, у справі № 811/952/15.
19. Скаржником також зазначено, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 7, 9, 16, 17, підпункту 2 пункту 17 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ, а також щодо застосування підпункту 2 пункту 19 Закону № 113- ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів, підпункту 2 пункту 8 розділу I Порядку № 221.
ІV. Позиція інших учасників справи
20. Позивач надав до суду відзиви на касаційні скарги, в яких просить суд касаційні скарги Хмельницької обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
21. Позивач посилається на те, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, оскільки мотиви та підстави, зазначені в них щодо скасування рішення суду від 06.07.2021 є безпідставними та необґрунтованими, натомість рішення суду винесено з врахуванням всіх фактичних обставин справи, судом в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам.
22. Окрім того позивач зазначає про те, що у справах № 580/2357/20 та № 640/9398/20 обставини проходження атестації прокурором аналогічні обставинам у цій справі, а висновки, викладені у вказаних справах у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 31.03.2021 та від 03.06.2021, є подібними правовідносинам у цій справі.
23. Отже, у разі відступлення від правових позицій Верховного Суду, викладених у вказаних постановах, позивач просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
24. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А., від 07 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Хмельницької обласної прокуратури на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України щодо відсутності висновку із застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VIII від 14 жовтня 2014 року у взаємозв`язку із підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-IX від 19 вересня 2019 року.
25. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Радишевської О.Р., Уханенка С.А., від 07 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2021 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України у зв`язку із неврахуванням правового висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 235 КЗпП України, викладеного, зокрема, у справі № 811/952/15 та пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України щодо відсутності висновку із застосування пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VIII від 14 жовтня 2014 року у взаємозв`язку із підпунктом 2 пункту 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-IX від 19 вересня 2019 року.
26. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями суддю Уханенка С.А. замінено на суддю Шевцову Н.В. на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду Н.Богданюк від 16 вересня 2022 року № 1451/0/78-22.
27. Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28 вересня 2022 року о 15:00 год.
28. 28 вересня 2022 року у судовому засіданні оголошено перерву в розгляді справи до 12 жовтня 2022 року о 15:00 год.
29. 12 жовтня 2022 року розгляд справи не відбувся відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 11 жовтня 2022 року №57/0/9-22. Наступне судове засідання було призначене на 09 листопада 2022 року.
30. У судовому засіданні позивач просив суд відмовити у задоволенні касаційних скарг відповідачів, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
31. Представник Офісу Генерального прокурора у судовому засіданні підтримала вимоги касаційної скарги.
VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
32. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_1 з 19.07.1999 по 30.04.2020 працював в органах прокуратури України.
33. У зв`язку із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" № 113-ІХ, яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, розпочалася атестація, яка проводиться у порядку, передбаченому законодавством.
34. Позивач 10.10.2019 на підставі п. 10 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" вказаного Закону подав Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду в обласній прокуратурі та про допуск до проходження атестації.
35. За наслідками складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора (перший етап атестації) ОСОБА_1 набрав 84 бали із прохідних 70 та його було допущено до проходження наступного етапу атестації.
36. Наказом Генерального прокурора від 21.02.2020 № 105 встановлено прохідний бал (93 бали) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап).
37. Відповідно до Графіку складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки (другий етап) призначено на 04 березня 2020 року з 18 год 20 хв до 19 год 00 хв.
38. За наслідками проходження ІІ етапу атестації ОСОБА_1 набрав 92 бали, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту.
39. Ці результати відображені у відповідній відомості, про що ОСОБА_1 ознайомлений шляхом проставлення власного підпису. У примітках до цієї відомості будь-які зауваження з боку позивача щодо процедури та порядку складення іспиту не зазначені.
40. Після завершення іспиту позивач подав заяву голові Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - Кадрова комісія) з клопотанням надати можливість повторно пройти другий етап тестування, оскільки під час проходження тестування комп`ютерна система, за допомогою якої перевірялися здібності, працювала некоректно, у зв`язку з чим він не зміг належним чином пройти тестування та як наслідок у позивача погіршилося самопочуття. До вказаної заяви долучив копію огляду лікаря від 04.03.2020 о 20 год 30 хв.
41. Як вбачається із протоколів Кадрової комісії від 10 квітня 2020 року № 8, третє питання якого було доповнено переліком прізвищ, імен, по-батькові прокурорів, які подали заяви про оскарження результатів тестування протоколом від 13 квітня 2020 року № 9, комісією розглянуто заяву ОСОБА_1 про повторне проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки внаслідок технічних збоїв в системі та роботі програмно-апаратного комплексу та поганого самопочуття, проте за результатами її розгляду комісія відзначила, що під час проходження тестування позивач не звертався до представників кадрової комісії для фіксації технічної несправності комп`ютерної техніки, відповідні акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складалися. Щодо незадовільного стану здоров`я позивач також до членів комісії не звертався, а зазначив цю обставину лише після неуспішного проходження тестування та фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації. У зв`язку з викладеним комісією прийнято рішення про відмову у призначенні нового дня для проходження іспиту.
42. 10.04.2020 Кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур, прийняла рішення № 290 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
43. На підставі зазначеного рішення комісії, наказом Прокуратури Хмельницької області №320к від 28.04.2020 ОСОБА_1 звільнений з посади прокурора відділу підтримання обвинувачення в суді Прокуратури Хмельницької області на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 30.04.2020.
44. Уважаючи рішення Кадрової комісії № 290 від 10.04.2020, наказ Прокуратури Хмельницької області № 320к від 28.04.2020 незаконними, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
45. Конституція України.
Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
46. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)
Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
47. Статтею 4 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
48. Законом № 113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
Статтею 14 Закону № 1697-VII у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України "Про прокуратуру" кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ.
У тексті Закону № 1697-VII слова Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури замінено відповідно словами Офіс Генерального прокурора, обласні прокуратури, окружні прокуратури .
Згідно з пунктами 6, 7 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру". Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Пунктом 10 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.