ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2022 року
м. Київ
справа №640/10130/19
адміністративне провадження № К/9901/28172/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Яковенка М.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державного підприємства "Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 (суддя Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020 (головуючий суддя Федотов І.В., судді Коротких А.Ю., Сорочко Є.О.) у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У червні 2019 року Державне підприємство "Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури" (далі - ДП "Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури", Підприємство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.03.2019 №0240441206 про застосування до Підприємства штрафу у розмірі 365 251,03 грн за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів.
Обґрунтовуючи позов, Підприємство зазначало, що порушення граничного строку реєстрації податкової накладної від 27.12.2017 №7 сталося не з його вини, а внаслідок протиправної бездіяльності контролюючого органу щодо не поповнення реєстраційного ліміту позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відтак, застосування штрафу є безпідставним. Позивач стверджував, що вчинив усі залежні від нього дії з метою вчасної реєстрації податкової накладної.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, зазначив, що платник податку на додану вартість на дату виникнення податкових зобов`язань зобов`язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК) строки, порушення яких є підставою для застосування до платника податку штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Суди відхилили довід позивача, що причиною реєстрації податкової накладної з порушенням встановленого законом строку стала відсутність достатньої суми реєстраційного ліміту, з огляду на те, що доказами у справі підтвердилась та обставина, що податкову накладну від 27.12.2017 №7 не зареєстровано у зв`язку із закінченням операційного дня.
Також суд апеляційної інстанції вказав, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК, необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Апеляційний суд встановив, що податкова накладна, яка зареєстрована позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 ПК, містить у верхній лівій частині у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" помітку "X" та зазначено тип причиниʼʼ 02 - складена на постачання неплатнику податківʼʼ. Зазначена податкова накладна складена на операцію з постачання товарів/послуг, які оподатковуються за основною ставкою.
Вищезазначену обставину суд апеляційної інстанції також оцінив на користь висновку, що застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК є правомірним та ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.
ДП "Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури" подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2020, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
У касаційній скарзі позивач вказує на неправильне застосування судами норм статті 120-1 ПК та без врахування висновків Верховного Суду у постановах від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, від 30.01.2018 у справі № 816/390/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1583/17, від 18.01.2018 у справі № 804/5153/17, від 28.08.2018 у справі № 806/1965/16.
Також позивач вказує, що суд апеляційної інстанції не застосував норму пункту 73 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК, що не відповідає висновку Верховного Суду в постанові від 11.11.2020 у справі № 160/1553/19 щодо застосування цієї норми у подібних правовідносинах.
Відповідно до доводів, викладених у касаційній скарзі, Верховний Суд ухвалою 24.12.2020 відкрив касаційне провадження у справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити скаргу без задоволення як необґрунтовану та безпідставну, а ухвалені у справі судові рішення - без змін.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС провело камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН ДП "Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури" за 2017-2018 роки, за результатом якої складено акт від 19.02.2019 №1846/26-15-12-06/21502556 (далі - акт перевірки).
Згідно з висновком, зробленим в акті перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Підприємством граничних строків реєстрації податкової накладної від 27.12.2017 №7 на один день.
На підставі висновку в акті перевірки ГУ ДФС прийняло податкове повідомлення-рішення від 21.03.2019 №0240441206, яким за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних до ДП "Дирекція з будівництва та обслуговування прикордонної інфраструктури" застосовано штрафні санкції в розмірі 365 251,03 грн.
Рішенням Державної фіскальної служби України від 31.05.2019 №25353/6/99-99-11-06-01-25 податкове повідомлення-рішення від 21.03.2019 №0240441206 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Відповідно до абзаців першого, другого, четвертого, чотирнадцятого та п`ятнадцятого пункту 201.10 статті 201 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - так само) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:
10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;
20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;
30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;
50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.
У касаційній скарзі позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій при застосуванні норми статті 120-1 ПК не врахували висновки Верховного Суду у постановах від 30.01.2018 у справі № 815/2745/17, від 30.01.2018 у справі № 816/390/17, від 14.08.2018 у справі № 803/1583/17, від 18.01.2018 у справі № 804/5153/17, від 28.08.2018 у справі № 806/1965/16.
Висновок Верховного Суду у вказаних постановах полягає в тому, що законодавець передбачив можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 ПК, лише за наявності його вини.
У справах № 815/2745/17, № 816/390/17, № 803/1583/17, № 804/5153/17, № 806/1965/16 суди на підставі оцінки доказів у справах встановили, що платниками податку (позивачами у справах) з метою своєчасної реєстрації податкових накладних було вчинено всі необхідні дії, натомість їх реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платників податку причин. Вказана обставина стала підставою для висновку про наявність підстав для задоволення позовів.
Підприємство під час судового розгляду, так само як і під час касаційного перегляду справи, доводило, що реєстрація податкової накладної від 27.12.2017 №7 з порушенням встановленого ПК строку сталася з незалежних від нього причин.
Так, позивач зазначає, що 27.12.2017 підприємство склало податкову накладну №7 на загальну суму 21 915 061,90 грн, в тому числі ПДВ у розмірі 3 652 510,32 грн. Граничний строк реєстрації вказаної податкової накладної закінчувався 15.01.2018 (включно).
15.01.2018 о 21:17:56 на адресу позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМСТРОЙМАШ" зареєструвало податкову накладну від 27.12.2017 №13 на загальну суму 21 700 000 грн, однак, протягом операційного дня реєстраційний ліміт Підприємства на цю суму збільшено не було, що, на переконання позивача, і стало причиною реєстрації податкової накладної №7 з порушенням строку, встановленого ПК.
Також позивач зазначив, що ним тричі здійснювались спроби реєстрації податкової накладної (15.01.2018 о 21:00:47, о 22:05:44 та о 23:00:56), яка, однак, не була прийнята у зв`язку з відсутністю ліміту для реєстрації відповідної податкової накладної.