ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2022 року
м. Київ
справа №520/8958/18
адміністративне провадження № К/9901/12503/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №520/8958/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг +" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг +" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 (головуючий суддя Бенедик А.П., судді: Донець Л.О., Гуцал М.І.),
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг +" звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 позов задоволено частково.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2019 рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 скасовано у частині задоволених позовних вимог та прийнято в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2018 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оберіг +" звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10.06.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача в справі №520/8958/18.
Податковий орган звернувся до суду з клопотанням про заміну сторони її правонаступником.
Ухвалою суду від 07.11.2022 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 08.11.2022.
Розгляд справи у касаційному порядку здійснюється у порядку письмового провадження на підставі положень статті 345 КАС України.
Враховуючи приписи статті 52 КАС України, якою встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обовʼязкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обовʼязкові для особи, яку він замінив, - суд вбачає підстави клопотання відповідача про заміну сторони у справі її правонаступником задовольнити.
Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, зʼясував наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ "Оберіг +" з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік.
За наслідками перевірки складено акт №3866/20-40-12-69-20/37447172 від 19.03.2018. Податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем вимог п.п.266.3.1, п.п.266.7.5, п.п.266.5.1 ст.266 Податкового кодексу України, а саме: безпідставно занижено розмір податкових зобовʼязань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 30088,38грн. у т.ч. до бюджету Валківської міської ради - 10617,09грн., Старомерчицької селищної ради - 5711,08грн., до бюджету Гонтово-Ярської сільської ради - 10740,86грн., до бюджету Перекіпської сільської ради - 3019,35грн.
На підставі акту перевірки податковим органом 12.04.2018 прийнято податкові повідомлення-рішення:
№0057961209 про збільшення грошового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі 13271,36грн. (основний платіж -10617,09грн., штраф - 2654,27грн.);
№0057971209 про збільшення грошового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі 7138,85грн. (основний платіж -5711,08грн., штраф - 1427,77грн.);
№0058011209 про збільшення грошового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі 13426,08грн. (основний платіж -10740,86грн., штраф - 2685,22грн.);
№0058021209 про збільшення грошового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у загальному розмірі 3774,19грн. (основний платіж -3019,35грн., штраф - 754,84грн.).
За наслідками адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення залишено без змін.
Вважаючи протиправними наведені податкові повідомлення-рішення, позивач звернувся з позовом до суду про визнання протиправними дій з приводу проведення камеральної перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень.
Суд першої інстанції задовольнив позов частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 12.04.2018 №0057961209, №0057971209, №0058011209, №0058021209. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач під час здійснення камеральної перевірки не забезпечив реалізацію управлінської функції та вийшов за межі предмету камеральної перевірки, внаслідок чого неправильно обрав спосіб реалізації функції контролю, унаслідок чого не встановив дійсних обставин суспільних відносин і невірно застосував ставку податку.
Апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасував в частині задоволених позовних вимог. Прийняв в цій частині нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення. Висновки суду першої інстанції щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є помилковими.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій, позивач оскаржив його до Верховного Суду. В обґрунтування вимог касаційної скарги Товариство вказує, що під час проведення камеральної перевірки відповідач вийшов за межі останньої. Позивач наголошує, що у контролюючого органу відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати питання достовірності та повноти нарахування податків. У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Податковий орган скористався своїм правом і заперечив проти доводів касаційної скарги, вказав, що встановлені за наслідком проведеної перевірки висновки про заниження позивачем податкових зобовʼязань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є обґрунтованими. Як зазначає у відзиві на касаційну скаргу відповідач, в ході камеральної перевірки контролюючим органом використовувалась інформація з декларацій. Відповідачем встановлено невірне застосування позивачем ставки податку і, таким чином, неправильний обрахунок суми податкового зобовʼязання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. З урахуванням викладеного, відповідач просить залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Верховний Суд, переглянувши рішення суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги Товариства, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстави для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовʼязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовʼязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обовʼязком визнається обовʼязок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обовʼязок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обовʼязок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обовʼязків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обовʼязку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обовʼязку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовʼязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Порядок проведення камеральної перевірки визначений у статті 76 Податкового кодексу України, відповідно до положень якої, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обовʼязкова.
З викладених законодавчих норм вбачається, що особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Мета камеральної перевірки - виявити в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, єдиних реєстрів, арифметичні та/або методологічні помилки, або інші відомості, які призвели до заниження або завищення податкового зобовʼязання або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Камеральній перевірці підлягає уся податкова звітність суцільним порядком. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобовʼязань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, та перевірка правильності застосування ставок податків і податкових пільг, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок.