ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 160/6085/20
адміністративне провадження № К/990/9309/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В.Е.
суддів: Кашпур О.В., Уханенка С.А.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні, як суд касаційної інстанції
касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року (головуючий суддя - Юрко І.В., судді: Чабаненко С.В., Чумак С.Ю.)
у справі №160/6085/20
за позовом ОСОБА_1
до Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Дніпропетровської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора
про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення на роботі,
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі-відповідач - 1) прокуратури Дніпропетровської області (12 жовтня 2020 року протокольною ухвалою замінено Прокуратуру Дніпропетровської області на Дніпропетровську обласну прокуратуру; далі - відповідач 2), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 3), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Першої кадрової комісії Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур, пов`язану з фактичним непризначенням їй нового часу та дати складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки за її заявою від 06 березня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур про неуспішне проходження нею атестації за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки №253 від 10 квітня 2020 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Дніпропетровської області №381к від 30 квітня 2020 року про її звільнення з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні та апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 14 травня 2020 року;
- поновити її в органах прокуратури та на посаді прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні та апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області з 15 травня 2020 року;
- зобов`язати прокуратуру Дніпропетровської області видати наказ про поновлення її на посаді прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні та апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області з 15 травня 2020 року;
- зобов`язати прокуратуру Дніпропетровської області внести до її трудової книжки записи про поновлення на посаді з 15 травня 2020 року та визнання недійсним запису про звільнення з посади та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 14 травня 2020 року;
- зобов`язати Першу кадрову комісію Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур призначити їй новий час і дату складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора України №221;
- зобов`язати прокуратуру Дніпропетровської області нарахувати та виплатити їй заробітну плату за весь час вимушеного прогулу з 15 травня 2020 року до дня поновлення на посаді, виходячи із розрахунку середньоденного заробітку;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення її на посаді прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні та апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області або рівнозначній посаді з 15 травня 2020 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення атестаційної комісії та наказ про звільнення є незаконними та такими, що порушують права та встановлені Конституцією та законами України гарантії позивачки, а відтак є такими, що підлягають визнанню протиправними і скасуванню в судовому порядку.
Позивачка вказує про те, що тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки переривалося з технічних причин, комп`ютер, за допомогою якого вона складала іспит, працював некоректно, були технічні збої (разові зависання програми та залипання клавішів). Про вказане вона повідомляла під час іспиту 04 березня 2020 року, а 06 березня 2020 року за вищезгаданими фактами направила заяву на електронну адресу Першої кадрової комісії та поштовим зв`язком, просила призначити новий час та дату для складання цього іспиту. На думку позивачки, через вказані вище порушення кадровою комісією умов та процедури проведення атестації прокурорів регіональних прокуратур, у неї виникло право на призначення нового часу (дати) складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки відповідно до законодавчих норм, але через зазначену протиправну бездіяльність відповідача це право залишилось нереалізованим.
Також позивачка зазначила, що в оскаржуваному наказі підставою для звільнення її із займаної посади стало посилання на пункт 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", тобто у зв`язку з ліквідацією або реорганізацією установи, скороченням кількості прокурорів органу прокуратури, проте, вказане не відповідає фактичним обставинам, оскільки ані на момент проходження атестації, ані на момент звільнення наказ Генерального прокурора про ліквідацію/реорганізацію прокуратури Дніпропетровської області та її структурних підрозділів не видавався. Відтак, на думку позивачки, спірний наказ не відповідає вимогам Закону України "Про прокуратуру", КЗпП України та Конституції України, не містить конкретної підстави звільнення. Вищезазначене свідчить, про протиправність наказу, що є підставою для його скасування.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області №381к від 30 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні та апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 14 травня 2020 року;
- поновлено ОСОБА_1 в органах прокуратури та на посаді прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні та апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді Дніпропетровської обласної прокуратури з 15 травня 2020 року;
- стягнуто з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 травня 2020 року по 16 лютого 2021 року в розмірі 206776,60 грн.;
- в решті позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуваний наказ прокурора Дніпропетровської області №381к від 30 квітня 2020 року не відповідає критерію законності та обґрунтованості, оскільки у прокурора області були відсутні підстави для звільнення позивачки із займаної посади та органів прокуратури через ненастання події, з якою пов`язано можливість застосування положень пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", а зі змісту наказу неможливо встановити, яке саме рішення кадрової комісії стало підставою для його видачі.
З огляду на викладене, вказівка відповідача в оскаржуваному наказі про звільнення на зазначену вище норму Закону України "Про прокуратуру" без відповідної конкретизації підстави для звільнення породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення.
Окрім того, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не повинен був брати до уваги рішення кадрової комісії № 253 від 10 квітня 2020 року, оскільки воно не містить ні мотивів, ні обставин прийняття та в ньому відсутні аргументи Комісії щодо виставлення саме такої кількості балів та з яких дійсних підстав виходила кадрова комісія під час ухвалення рішення.
Також суд першої інстанції зауважив, що оскільки назву відповідача змінено, а суду не надано даних щодо структурних та організаційних змін відділів прокуратури, судом першої інстанції визначено при поновленні посаду як прокурор відділу забезпечення обвинувачення в регіоні та апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури.
Суд першої інстанції стягнув на користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 206 776,60 грн (1082,60грн (середньоденний заробіток) грн Х 191 (робочих днів вимушеного прогулу)), керуючись Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, якою затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог позивачки в частині визнання протиправною бездіяльності Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур щодо нерозгляду її заяви, непризначення нового часу іспиту та визнання протиправним та скасування рішення кадрової комісії з огляду на те, що кадрова комісія, приймаючи оскаржуване рішення, діяла у межах, спосіб та порядку, що визначені чинним законодавством, а доводи позивачки щодо наявності технічних неполадок комп`ютерної техніки під час проходження нею другого етапу атестації не знайшли свого підтвердження.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року в адміністративній справі №160/6085/20 скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що результати атестації позивачки на етапі складання нею іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички об`єктивно свідчать про наявність підстав для ухвалення Комісією рішення про неуспішне проходження позивачкою атестації.
Оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи докази, зваживши всі аргументи та доводи сторін, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Перша кадрова комісія з атестації прокурорів регіональних прокуратур, приймаючи спірне рішення, діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 113-ІХ, з дотриманням принципів пропорційності та законності.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що законодавець, увівши в дію визначену процедуру реформування органів прокуратури, зазначив, які саме дії мають вчинити особи з метою подальшого проходження служби в органах прокуратури, та явно і очевидно окреслив умову продовження служби шляхом успішного проходження атестації. Наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації також були сформульовані та визначені законодавцем з достатньою для розуміння чіткістю і ясністю.
Водночас, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що юридичним фактом, що зумовлює звільнення позивачки, є виключно настання події - прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 - подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Скаржник в обґрунтування своєї касаційної скарги вказує, що при винесенні рішення суд апеляційної інстанції неправильно застосував пп. 2 п. 6 та п. 7 розділу І Порядку № 221, внаслідок неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі № 640/9398/20 та від 31 березня 2021 року у справі №580/2357/20 у подібних правовідносинах, а саме висновки, в яких викладено правову позицію щодо неправомірності рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором у разі технічних несправностей під час тестування та у разі ухвалення такого рішення кадровою комісією без перевірки обставин з даного приводу, викладених у заявах прокурора, адресованих кадровій комісії.
Так, позивачка вказує на протиправність спірного наказу у зв`язку з відсутністю обставин, зазначених у пункті 9 частини 1 статті 51 Закону №1697, а саме ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, остання звільнена у зв`язку з наявністю рішення кадрової комісії про неуспішне проходження нею атестації, а не у зв`язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, що підтверджується безпосереднім посиланням у наказі саме на підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX, яким чітко визначено, за якою підставою звільняється прокурор у разі неуспішного проходження ним атестації.
Окрім того, позивачка зазначає, що суб`єктами владних повноважень - кадровою комісією та Офісом Генерального прокурора - не спростовано її аргументи, що під час проведення вказаного іспиту (тестування) на загальні здібності та навички постійно відбувалися технічні збої у програмному забезпеченні та в роботі комп`ютерного обладнання. Не спростовано її аргументи і щодо бездіяльності робочої групи стосовно належного фіксування її звернень про збої в роботі технічного обладнання та з приводу наявності підстав для допуску останньої до перездачі іспиту.
На думку скаржника, наданий лист ТОВ "Сайметрікс-Україна" від 27 квітня 2020 року №270420-1, в якому зазначено, що технічна несправність була зафіксована лише під час тестування 02 березня 2020 року, у той час як жодних технічних проблем у період з 03 по 05 березня 2020 року, які б могли вплинути на результати тестування на загальні здібності, зафіксовано не було, не може вважатися належним доказом відсутності технічних збоїв у програмі під час проведення тестування 04 березня 2020 року, оскільки факт звернення до кадрових комісій значної кількості прокурорів (82 прокурори), що проходили тестування 04 березня 2020 року із заявами про повторне проходження другого етапу атестації у зв`язку із виникненням технічних збоїв ставить під сумнів твердження відповідачів про відсутність будь-яких технічних неполадок в ході проведення тестувань з 03 по 05 березня 2020 року.
Перша кадрова комісія, приймаючи спірне рішення та перевіряючи аргументи заяви позивачки від 06 березня 2020 року, не вжила жодних заходів щодо перевірки обставин, викладених у заяві, обмежившись лише посиланням на відсутність існування акту технічних збоїв під час виконання іспиту, складання якого не передбачено ні Порядком №221, ні Правилами складання іспиту на загальні здібності. До того ж, жодним нормативним актом не визначено форму такого акту та не встановлено порядку перевірки інформації, яка в них відображена.
Офіс Генерального прокурора та Дніпропетровська обласна прокуратура, отримавши 30 червня 2022 року та 05 липня 2022 року, відповідно, ухвалу про відкриття касаційного провадження, подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року без змін.
Так, Офіс Генерального прокурора та Дніпропетровська обласна прокуратура у своїх відзивах на касаційну скаргу вказують про те, що листами від 02 березня 2020 року №20320-1 та від 27 квітня 2020 року № 270420-1 ТОВ "Сайметрікс-Україна" засвідчило виникнення технічної несправності під час проведення тестування на загальні здібності лише 02 березня 2020 року, що призвело до тимчасового зриву тестування під час його проведення. Після усунення технічної несправності у наступні дні не було зафіксовано жодної технічної проблеми, що могло б вплинути на результати тестування на загальні здібності.
Тобто на момент складання позивачкою іспиту будь-яких технічних проблем, пов`язаних із проведенням тестування, встановлено не було.
За наслідками складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап атестації), позивачка набрала 89 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту (93 бали), внаслідок чого позивачку визнано такою, що не пройшла атестацію.
Результати тесту ОСОБА_1 на загальні здібності внесено до відомості, де зазначено про набрання нею 89 балів. Дані відомості засвідчено власноручним підписом позивачки.
Окрім того, під час проходження тестування позивачка не повідомляла членів робочої групи чи кадрової комісії про технічні проблеми, відповідний акт не складався.
Перша кадрова комісія, отримавши 30 червня 2022 року ухвалу про відкриття касаційного провадження, відзив на касаційну скаргу не подала, що не перешкоджає перегляду постанови суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме - неврахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 03 червня 2021 року у справі №640/9398/20 та від 31 березня 2021 року у справі №580/2357/20 у подібних правовідносинах.
Ухвалою Верховного Суду від 07 листопада 2022 року призначено розгляд даної справи в попередньому судовому засіданні за наявними у справі матеріалами на 08 листопада 2022 року.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи, ОСОБА_1 з 30 січня 1998 року працювала в органах прокуратури України.
Зокрема, з 25 липня 2018 року працювала на посаді прокурора відділу забезпечення підтримання обвинувачення в регіоні та апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області.
Відповідно до положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" усі працівники органів прокуратури підлягають проходженню атестації на підставі Порядку проходження прокурорами атестації (надалі Порядок № 221), затвердженого наказом Генерального прокурора України № 221 від 03 жовтня 2019 року.
10 жовтня 2019 року позивачкою подано заяву Генеральному прокурору України про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та намір пройти атестацію на підставі вказаного вище Порядку.
Наказом Генерального прокурора №105 від 21 лютого 2020 року встановлено прохідний бал (мінімально допустиму кількість набраних балів, які можуть бути набрані за результатами тестування) для успішного складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки під час атестації прокурорів регіональних прокуратур - 93 бали.
За результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора ОСОБА_1 набрала 84 бали та була допущена до етапу складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
За результатом проходження тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап) Першою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур прийнято рішення № 253 від 10 квітня 2020 року про неуспішне проходження ОСОБА_1 атестації, згідно якого, враховуючи, що позивачка за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрала 89 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту, вона не допускається до етапу проходження співбесіди.
На підставі рішення №253 від 10 квітня 2020 року про неуспішне проходження позивачкою атестації, наказом прокуратури Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року №381-к позивачку звільнено з посади прокурора відділу забезпечення обвинувачення в регіоні та апеляційному суді у місті Кривому Розі управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Дніпропетровської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 14 травня 2020 року.
Не погоджуючись з рішенням Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур №253 від 10 квітня 2020 року про неуспішне проходження позивачкою атестації та наказом прокуратури Дніпропетровської області від 30 квітня 2020 року № 381-к про звільнення з посади, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)
Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (далі - Закон № 1697-VII, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).
Статтею 4 Закону № 1697-VII установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом (частина третя статті 16 Закону № 1697-VII із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX).
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII прокурор звільняється з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.
Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19 вересня 2019 року №113-IX (далі - Закон № 113-IX, у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин)
Згідно зі статтею 21 Закону № 113-IX у тексті Закону № 1697-VII слова "Генеральна прокуратура України", "регіональні прокуратури", "місцеві прокуратури" замінено відповідно словами "Офіс Генерального прокурора", "обласні прокуратури", "окружні прокуратури".
Абзацами першим та другим пункту 3 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ установлено, що до дня початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур їх повноваження здійснюють відповідно Генеральна прокуратура України, регіональні прокуратури, місцеві прокуратури. Після початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур забезпечення виконання функцій прокуратури призначеними до них прокурорами здійснюється з дотриманням вимог законодавства України та особливостей, визначених Генеральним прокурором.
Пунктами 4 - 6 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ передбачено, що день початку роботи Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур, окружних прокуратур визначається рішеннями Генерального прокурора стосовно Офісу Генерального прокурора, усіх обласних прокуратур, усіх окружних прокуратур. Вказані рішення публікуються у газеті "Голос України".
Офіс Генерального прокурора є правонаступником Генеральної прокуратури України у міжвідомчих міжнародних договорах, укладених Генеральною прокуратурою України.
З дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до абзацу першого пункту 7, пункту 9 Розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом. Атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Пунктом 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Згідно з пунктом 11 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: 1) професійної компетентності прокурора; 2) професійної етики та доброчесності прокурора (пункт 12 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX).
Відповідно до пункту 13 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону №113-IX атестація прокурорів включає такі етапи: 1) складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; 2) проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, непроходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Пунктом 16 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX визначено, що за результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.
Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється (пункт 17 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX).
Згідно з пунктом 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-IX Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: 1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; 3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію; 4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.