ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 813/968/18
адміністративне провадження № К/9901/12791/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року (головуючий суддя Гулкевич І.З.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року (колегія судів у складі: Старунського Д.М., Багрія В.М., Мікули О.І. )у справі за позовом Дрогобицької міської ради Львівської області до Броницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області про визнання незаконним і скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
12 березня 2018 року Дрогобицька міська рада Львівської області (далі - позивач, Дрогобицька рада) звернулася в суд з позовом до Броницької сільської ради Дрогобицького району Львівської області (далі - відповідач, Броницька рада), в якому просила визнати незаконним та скасувати рішення Броницької сільської ради від 14 лютого 2018 року №234 "Про заборону приймання ТПВ на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради".
В обґрунтування позову вказувала, що відповідачем протиправно прийнято рішення від 14 лютого 2018 року №234 "Про заборону приймання ТПВ на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради", оскільки таке рішення, зокрема, прийняте з порушенням процедури, передбаченої Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", не розглянуте на постійній комісії сільської ради.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Броницької сільської ради від 14 лютого 2018 року №234 "Про заборону приймання ТПВ на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради".
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2019 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з указаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Касаційну скаргу, зокрема, обґрунтовано тим, що суди під час розгляду справи по суті не надали належної правової оцінки тому факту, що оскаржуване рішення приймалось не сільським головою, а Броницькою сільською радою. Крім того, оскаржуване рушення приймалось з численними порушеннями вимог законодавства, що також залишилось поза увагою судів.
Відзив на касаційну скаргу до суду не надходив.
Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судами встановлено, що Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради на підставі державного акта на право користування землею Б№039729 від 1981 року є землекористувачем земельної ділянки, яка надана для будівництва міського сміттєзвалища. Зазначена земельна ділянка і сміттєзвалище знаходиться за 2 км біля села Брониця, що підтверджується державним актом Б №039729 від 1981 року, паспортом видалення відходів від 21 грудня 2007 року і використовується Дрогобицькою міською радою, Департаментом міського господарства, Комбінатом міського господарства для вивозу сміття з міста Дрогобича.
25 січня 2018 між Броницькою сільською радою та Дрогобицькою міською радою укладено договір про продовження експлуатації Дрогобицького міського сміттєзвалища на території Броницької сільської ради на 2018.
Відповідно до п.2.1.1 вищезазначеного договору Броницька сільська рада зобов`язується забезпечити безперешкодну експлуатацію Дрогобицького міського сміттєзвалища твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради за умови повного виконання Дрогобицькою міською радою зобов`язань згідно договору у вказані терміни. Згідно п.2.2.1 Броницька сільська рада зобов`язується забезпечити експлуатацію полігону твердих побутових відходів згідно розробленого плану заходів по забезпеченню експлуатації міського сміттєзвалища у с. Брониця згідно вимог "Санітарних планів обслуговування і утримання полігонів твердих побутових відходів".
14 лютого 2018 року головою Броницької сільської ради прийнято рішення №234 "Про заборону приймання твердих побутових відходів на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради".
Вказаним рішенням заборонено приймання та утилізація твердих побутових відходів на Дрогобицький міський полігон твердих побутових відходів на території Броницької сільської ради а також заборонено будівництво сміттєпереробного заводу на території Броницької сільської ради.
Вважаючи таке рішення протиправним позивач звернувся за захистом порушеного права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сільським головою Броницької сільської ради при прийняті спірного рішення перевищено надані йому повноваження, а вказане рішення прийняте всупереч вимогам Конституції України та законів України.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду виходила з того, зокрема, що спірне рішення приймалось не головою сільської ради особисто, а повноважним складом ради.
Верховний Суд, враховуючи доводи та вимоги касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, виходить з наступного.
Стосовно права звернення Дрогобицької міської ради Львівської області до суду з указаним позовом Верховний Суд зазначає наступне.
Так, систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначено Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР).
Згідно ст. 2 указаного Закону №280/97-ВР місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Статтею 10 Закону №280/97-ВР закріплено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
В обґрунтування права на звернення до суду Дрогобицька міська рада Львівської області вказувала на те, що оскаржуване рішення про заборону приймання та утилізації сміття може призвести до екологічної та санітарної проблеми, епідемій та хвороб у м. Дрогобич.
Крім того, Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради є землекористувачем земельної ділянки, на якій розташовано сміттєзвалище, а тому спірне рішення призводить до порушення законних інтересів як Департаменту, так і ради в цілому, структурним підрозділом якої є вказаний департамент.
Так, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.
Положеннями статті 45 закріплено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.
Порядок проведення роботи місцевої ради регулюється статтею 46 Закону № 280/97-ВР,відповідно до якої, сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Сесії ради скликаються: сільської, селищної, міської - відповідно сільським, селищним, міським головою; районної у місті, районної, обласної - головою відповідної ради.
Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.
Згідно частин десятої, дванадцятої та тринадцятої статті 46 цього Закону рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
Сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.