ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 916/770/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Багай Н. О., Могил С. К.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 у справі
за позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Ресурс-Холдинг"
про стягнення 3 194 775, 53 грн,
(У судове засідання з`явилися представники: позивача - Марченко Д. В., відповідача - Яценко С. А.),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У березні 2019 року Державне підприємство "Морський торговельний порт "Чорноморськ" (далі - ДП "МТП "Чорноморськ") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Ресурс-Холдинг" (далі - ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг") про стягнення 3 194 775,53 грн, з яких: 2 638 899,77 грн основного боргу, 377 309,82 грн пені, 45 931,88 грн 3 % річних та 132 634,06 грн втрат від інфляції, які виникли внаслідок неналежного виконання відповідачем договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 17.08.2017 № 17/177-о/д.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач у порушення вимог чинного законодавства та умов укладеного між сторонами договору не оплатив надані йому комунальні послуги та виконані роботи з обслуговування та утримання орендованих приміщень у період з січня 2018 року по січень 2019 року включно.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 31.07.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (орендодавцем) та ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" (орендарем) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 17/173-о/д, відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: частину нежитлових приміщень адміністративно-побутової будівлі (інв. № 4081, реєстровий № 1125672.2.РАЯИЮК0726) та будівлю складу № 24 (інв. № 4083, реєстровий № 1125672.2.РАЯИЮК0728) з рампою та навісом, відкритий майданчик (мостіння), що прилягає до складу № 4, загальною площею 20 020,10 кв. м, розташованого за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 72, 73, що обліковується на балансі ДП "МТП "Чорноморськ" (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку, що була проведена станом на 31.01.2017, та становить 71 786 325,00 грн.
Майно передане в оренду з метою розміщення вантажно-складського комплексу.
За умовами зазначеного договору оренди:
- орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна (пункт 2.1);
- акт приймання-передавання підписується сторонами не пізніше 2 (двох) робочих днів після отримання авансового платежу орендної плати за 12 місяців (13 848 000,00 грн), який вноситься протягом 5 банківських днів після підписання договору оренди (пункт 2.1.1);
- орендар зобов`язується забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки (пункт 5.8); своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна (пункт 5.11); здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна. Протягом 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю. Компенсація витрат зі сплати податку на землю здійснюється орендарем відповідно до вимог чинного законодавства (пункт 5.15);
- цей договір укладено строком на 15 років, що діє з 31.07.2017 до 31.07.2032 включно (пункт 10.1).
Орендоване державне нерухоме майно, що обліковується на балансі ДП "МТП "Чорноморськ", передане ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" від орендодавця за актом приймання-передавання від 07.08.2017, підписаним сторонами та балансоутримувачем.
17.08.2017 між ДП "МТП "Чорноморськ" (балансоутримувачем) та ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" (орендарем) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 17/177-о/д, відповідно до умов якого:
- балансоутримувач виконує обслуговування та експлуатацію державного нерухомого майна, а саме: частину нежитлових приміщень адміністративно-побутової будівлі (інв. №4081, реєстровий № 01125672.2РАЯИЮК0726), площею 738,20 кв. м; будівлю складу № 24 (інв. № 4083, реєстровий № 01125672.2РАЯИЮК0728) з рампою та навісом площею 11549,70 кв. м; мостіння, що прилягає до складу № 24, площею 7732,00 кв. м, за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, 72, 73, що обліковується на балансі ДП "МТП "Чорноморськ", а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача на обслуговування та експлуатацію майна (пункт 1.1);
- балансоутримувач зобов`язався забезпечити виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням приміщення, у тому числі орендарю і його співробітникам згідно з вимогами чинного законодавства України, надання орендарю комунальних послуг за діючими розцінками і тарифами, а орендар, у свою чергу, зобов`язався, зокрема, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, вносити плату на рахунок балансоутримувача за обслуговування території та утримання приміщень згідно з калькуляцією. Розмір зазначених витрат та послуг може бути переглянуто балансоутримувачем в односторонньому порядку. Додаткова угода при цьому не укладається (пункти 2.1.1, 2.1.2, 2.2.3);
- ціна договору згідно з калькуляцією (пункт 4.1): 49,90 грн (вартість відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв. м адміністративно-побутової будівлі у місяць); 3,37 грн (вартість утримання 1 кв. м мостіння у місяць); 9,20 грн (вартість відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв. м будівлі складу № 24 з рампою та навісом у місяць. Розрахунок вартості за водопостачання, водовідведення та споживання електроенергії визначається за діючими у балансоутримувача тарифами на час спожитих послуг;
- сума договору є орієнтовною (розрахунковою) та залежить від обсягу спожитих послуг, у т. ч. визначених за приладами обліку та розміром діючих тарифів (пункт 4.2);
- договір набуває чинності від дня його укладання сторонами та діє протягом строку дії договору оренди нерухомого майна від 31.07.2017, а саме до 31.07.2032. Сторони досягли згоди, що умови договору відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) застосовуються до відносин між сторонами, які виникли з 31.07.2017, тобто з дати укладання договору оренди нерухомого майна від 31.07.2017 (пункт 7.1);
- зміни або доповнення до цього договору допускаються за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткових угод (пункт 7.2).
У матеріалах справи також наявні калькуляції визначених у пункті 4.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача сум, які затверджені 17.08.2017 заступником директора ДП "МТП "Чорноморськ".
29.11.2017 між ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" (підприємством), ДП "МТП "Чорноморськ" (портом) та профспілками ДП "МТП "Чорноморськ" укладено трьохсторонню угоду про співробітництво в галузі соціально-трудових та господарських відносин, що виникають відповідно до окремих положень договору оренди державного нерухомого майна, укладеного 31.07.2017 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, підприємством, погодженим портом та посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Голубенко О. М. за реєстровим номером 509, за умовами якої порт забезпечує звільнення офісних приміщень та складу, які є предметом договору оренди, та забезпечує звільнення підприємства від здійснення відшкодування витрат порту на утримання офісних приміщень до моменту їхнього фактичного звільнення портом (пункт 3.4).
У матеріалах справи наявні листи відповідача до позивача від 09.10.2017, 17.01.2018, 13.02.2018, 20.07.2018, 27.09.2018 щодо необхідності звільнення частини орендованих приміщень, які зайняті співробітниками порту, і не використовуються в господарській діяльності товариства, очищення прилеглої території складу від такелажного обладнання четвертого терміналу позивача.
Крім того, на підтвердження незвільнення позивачем приміщень, які є предметом договору оренди, ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" до матеріалів справи надано акти комісійного обстеження нежитлових приміщень.
На підтвердження виконання своїх зобов`язань за договором позивач надав суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунки. Наявні в матеріалах справи акти підписані лише позивачем.
Також у матеріалах справи наявний висновок експерта № 433 судово-економічної експертизи від 23.01.2020, відповідно до якого:
1) розрахунок вартості відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв. м адміністративно-побутової будівлі у місяць (адміністративно-побутової будівлі 4-го терміналу ІМТП), яка включена до п. 4.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 17.08.2017 № 17/177-о/д документально підтверджується у сумі 41,5 грн, що на 8,40 грн (41,5-49,90) менше ніж за даними калькуляцій;
2) розрахунок вартості утримання 1 кв. м мостіння у місяць (виробничої ділянки на 4-му терміналі), яка включена до п. 4.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 17.08.2017 № 17/177-о/д, підтверджується документально у сумі 2,58 грн, що на 0,79 грн (2,58-3,37) менше ніж за даними калькуляцій;
3) розрахунок вартості відшкодування експлуатаційних витрат на утримання 1 кв. м будівлі складу № 24 з рампою та навісом в місяць (будівля вантажного складу № 24) у сумі 9,20 грн, яка включена до п. 4.1 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 17.08.2017 № 17/177-о/д, підтверджується документально на суму 9,04 грн, що на 0,16 грн (9,04-9,20) менше ніж за даними калькуляцій;
4) наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості відповідача ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" станом на 20.03.2019 перед ДП "МТП "Чорноморськ" відповідно до умов договору від 17.08.2017 № 17/177-о/д документально та розрахунково підтверджується у розмірі 2 015 119,34 грн без ПДВ;
5) загальний розмір заборгованості ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" перед ДП "МТП "Чорноморськ" станом на 20.03.2019 по розрахункам за договором відшкодування від 17.08.2017 № 17/177-од становить 2 471 239,45 грн та містить в собі такі складові: основна сума заборгованості у розмірі 2 015 119,34 грн; пеня у розмірі 301 422,78 грн; інфляційні нарахування у розмір 120 348,99 грн; 3 % річних у розмірі 34 348,34 грн.
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.03.2020, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021, позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" на користь ДП "МТП "Чорноморськ" основну заборгованість у сумі 2 015 119,34 грн, пеню у сумі 301 422,78 грн, інфляційні нарахування у сумі 120 348,99 грн, 3 % річних у сумі 34 348,34 грн. У решті позовних вимог відмовлено.
Судові рішення в частині часткового задоволення позову мотивовані тим, що в порушення вимог чинного законодавства та умов договору відповідач не надав суду належних доказів про виконання в повному обсязі своїх зобов`язань щодо відшкодування позивачеві вартості витрат на утримання орендованого нерухомого майна та наданих комунальних послуг у встановлений строк, отже, наявний борг, а також пеня, проценти річних та втрати від інфляції за прострочення виконання грошового зобов`язання підлягають стягненню на користь позивача.
3.2. Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.06.2021 (Чумак Ю. Я. - головуючий суддя, судді Дроботова Т. Б., Багай Н. О. ) касаційну скаргу ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" задоволено частково, рішення Господарського суду Одеської області від 17.03.2020 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 у справі № 916/770/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Скасовуючи попередні судові рішення і направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд зазначив таке:
- за своєю правовою природою укладений між сторонами договір має ознаки договору про безоплатне надання послуг, в той же час, враховуючи положення статті 904 ЦК України, замовник зобов`язаний відшкодувати виконавцеві усі фактичні витрати, необхідні для виконання договору; тягар доведення відповідності понесених витрат, необхідних для виконання договору, лежить на виконавцеві;
- суди першої та апеляційної інстанцій не надали жодної оцінки доводам відповідача про те, що сума, яка підлягає сплаті, зазначена в наданих позивачем актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунках, є фіксованою та незмінною - 202 992,29 грн, що фактично не відповідає умовам пункту 4.2 договору, та, як наслідок, суперечить положенням статей 629, 904 ЦК України;
- за відсутності у матеріалах справи доказів про понесені витрати та обсяг спожитих послуг є передчасними висновки судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог;
- необхідним є дослідження питання про фактичне використання підприємством орендованого товариством державного нерухомого майна з урахуванням укладання між позивачем, відповідачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області 29.11.2017 трьохсторонньої угоди про співробітництво; дослідження такого питання безпосередньо впливає на обсяг фактично понесених витрат і спожитих послуг, оскільки за угодою товариство звільнялося від здійснення відшкодування витрат позивачу на утримання офісних приміщень до моменту їхнього фактичного звільнення;
- суди попередніх інстанції не застосували стандарт доказування "вірогідності доказів", зокрема щодо факту недоведеності фактично понесених витрат і спожитих послуг;
- з урахуванням системного аналізу змісту статей 629, 904 ЦК України, норми права у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: за умови укладення сторонами договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, орендар має відшкодувати балансоутримувачу суми фактичних витрат, які поніс останній у зв`язку з обслуговуванням та утриманням орендованого майна. Тягар доведення відповідності понесених балансоутримувачем фактичних витрат, необхідних для виконання договору, покладається на балансоутримувача.
3.3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.12.2021 у справі № 916/770/19 (суддя Щавинська Ю. М.), залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2022 (Поліщук Л. В. - головуючий суддя, судді Аленін О. Ю., Таран С. В.), у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, аргументовані тим, що кожного місяця позивачем виставлялись відповідачу рахунки з фіксованою сумою у розмірі 202 992,29 грн, що фактично не відповідає умовам пункту 4.2 договору, яким визначено, що вартість відшкодування експлуатаційних витрат є орієнтовною (розрахунковою) та залежить від обсягу спожитих послуг, у тому числі визначених за приладами обліку та діючих тарифів, та, як наслідок, суперечить положенням статей 629, 904 ЦК України. Матеріали справи не містять та позивачем за допомогою належних та допустимих доказів не доведено понесення ДП "МТП "Чорноморськ" витрат, суми яких зазначені у рахунках та фактично заявлені до стягнення, які можуть бути підтверджені за допомогою первинних документів бухгалтерського обліку, які в матеріалах справи відсутні.
Надані позивачем на підтвердження виконання всього комплексу робіт, пов`язаних з обслуговуванням та утриманням орендованих відповідачем приміщень договори, за відсутності доказів, що підтверджують вартість та обсяг наданих за такими договорами послуг, а також доказів пропорційного розподілення таких послуг, в тому числі щодо орендованого майна, не можуть свідчити про надання позивачем та спожиття відповідачем будь-яких послуг за такими договорами.
Фактично усі надані позивачем документи спрямовані на підтвердження означених у калькуляції сум, та жодним чином не доводять витрати, що були зроблені балансоутримувачем з моменту укладення договору про відшкодування витрат балансоутримувача. Жодним чином не підтверджені позивачем також ті витрати, які мають бути розраховані за показниками лічильників, як передбачено у пункті 4.2 договору.
Позивачем не доведено обставини звільнення ним орендованих відповідачем приміщень, про що зазначено у постанові Верховного Суду, тоді як відповідачем на підтвердження обставини незвільнення балансоутримувачем орендованого ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" майна надано суду адресовані ДП "МТП "Чорноморськ" листи від 09.10.2017, 17.01.2018, 13.02.2018, 20.07.2018, 27.09.2018 щодо звільнення приміщення та прилеглої території, а також акти комісійного обстеження нежитлових приміщень.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та інших учасників судового процесу
4.1. ДП "МТП "Чорноморськ" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 310 ГПК України.
Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.12.2019 у справі № 904/1542/18 та від 27.08.2019 у справі № 906/565/18, про те, що акт приймання-передачі є належним доказом передачі майна в оренду та початку правовідносин. Судами також не враховано правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, зазначений у постанові від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 щодо застосування статті 1212 ЦК України.
Щодо підстави оскарження, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України, заявник стверджує, що наявні висновки Вищого господарського суду України щодо застосування статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", статті 391, частин 4, 6 статті 762, статті 766, частини першої статті 795 ЦК України, частини другої статті 286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у подібних правовідносинах, однак висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права відсутні. ДП "МТП "Чорноморськ" вважає, що відсутній висновок щодо неприпустимості покладення витрат з утримання майна на балансоутримувача або на особу, з якою укладено договір оренди, навіть за умови неможливості встановлення фактичних витрат, понесених для виконання договору про відшкодування витрат, та беручи до уваги часткове визнання відповідачем факту надання послуг та наявності заборгованості.
Вказуючи на те, що суди не дослідили зібрані у справі докази, скаржник вважає, що не досліджувався акт приймання-передавання державного нерухомого майна від 07.08.2017 у розумінні частини першої статті 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", частини першої статті 795 ЦК України, статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" саме як первинний бухгалтерський документ, який підтверджує здійснення господарської операції та правова оцінка доводам ДП "МТП "Чорноморськ" з цього питання не надавалася.
Також не досліджувався лист ТОВ "Еко-Ресурс-Холдинг" від 06.07.2018 № 77 як визнання факту надання послуг за оспорюваним договором та визнання заборгованості за відповідачем. Не надано оцінки наявному в матеріалах справи висновку експерта судово-економічної експертизи від 23.01.2020 № 433.
Крім того, суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Питання про фактичне використання позивачем орендованого державного нерухомого майна та обставина звільнення ДП "МТП "Чорноморськ" орендованих відповідачем приміщень має бути встановлено на підставі акта приймання-передавання державного нерухомого майна від 07.08.2017, а не на підставі угоди про співробітництво та на підставі листів ТОВ "Еко-ресурс-Холддинг" та актів, складених в односторонньому порядку відповідачем.
Не надавши оцінки доводам та обґрунтуванню ДП "МТП "Чорноморськ", суд першої інстанції відмовив у задоволені клопотання про призначення експертизи від 17.11.2021, оскільки воно заявлено позивачем вже після закриття підготовчого провадження. Такий висновок є помилковим, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.10.2021 чергове підготовче засідання було призначено на 17.11.2021 о 15:30. У зв`язку із проведенням вакцинації працівників ДП "МТП "Чорноморськ" цього дня представник позивача подав клопотання про відкладення підготовчого засідання. У свою чергу, клопотання про призначення експертизи було направлено до суду засобами поштового зв`язку 17.11.2021 (лист прийнято до відправлення 17.11.2021, про що свідчить штамп поштового відділення), але фактично направлено відділенням поштового зв`язку "Чорноморськ 1" (далі - ВПЗ "Чорноморськ 1") пізніше через недостатнє фінансування та відсутність поштових марок.
У свою чергу, під час апеляційного перегляду зазначеної справи позивач звернувся із клопотанням про призначення експертизи, яке суд апеляційної інстанції залишив без задоволення, попри те, що судом було визнано поважними причини неподання вказаного клопотання у визначений строк. Вказане свідчить про непослідовність суду, а також про надмірний формалізм, який заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
4.2. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає, що правові висновки, на які посилається скаржник на обґрунтування підстави оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, прийняті не у подібних правовідносинах. Норми права, щодо яких, на думку заявника, відсутній висновок Верховного Суду, не застосовувалися судами попередніх інстанцій, а тому відсутні підстави для формування відповідного висновку. Безпідставними є твердження про те, що судами не досліджено акт приймання-передавання державного нерухомого майна від 07.08.2017, оскільки в рішеннях судів наявна оцінка вказаного акта. Також відповідач стверджує, що позивач мав достатньо часу для подання клопотання про призначення експертизи протягом майже п`яти місяців підготовчого засідання, а подав таке клопотання для направлення засобами поштового зв`язку, без оплати такого відправлення, про що зазначено в апеляційній скарзі позивача.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. У зв`язку із перебуванням судді Дроботової Т. Б. у відпустці відповідно до протоколу передачі справи від 31.10.2022 для розгляду касаційної скарги ДП "МТП "Чорноморськ" у справі № 916/770/19 визначено колегію суддів: Волковицька Н. О. - головуючий суддя, судді Багай Н. О., Могил С. К.). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. Щодо підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають із подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 вказала, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Колегія суддів звертає увагу на те, що для розгляду касаційної скарги у межах підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно встановити, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норму права всупереч наявним висновкам Верховного Суду щодо застосування такої норми у правовідносинах, які є подібними зі справою, яка розглядається.
На обґрунтування підстави оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, заявник стверджує, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.12.2019 у справі № 904/1542/18, від 27.08.2019 у справі № 906/565/18, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.
У справі № 904/1542/18 Фізична особа-підприємець Клименко Олег Анатолійович звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Транс-Інвест" про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 1 930 823,00 грн. За наявності досліджених фактичних обставин, Верховний Суд вказав на виникнення правовідносин з приводу надання послуг.
У справі № 906/565/18 Приватне підприємство "Зевс" звернулося із позовом до Фізичної особи-підприємця Журавської Ольги Сергіївни про розірвання договору оренди нежитлового приміщення, стягнення заборгованості та зобов`язання відповідача звільнити і повернути позивачу нежитлове приміщення. Висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 27.08.2019 у вказаній справі, стосувався початку та припинення орендних правовідносин.
Проте у справі № 916/770/19, яка розглядається, спірним питанням і, відповідно, необхідністю доведення позивачем, є не наявність орендних правовідносин, а можливість відшкодування витрат балансоутримувача за умови з урахуванням укладеної угоди про співробітництво. Посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у справах № 904/1542/18 та № 906/565/18, заявник помилково намагається ототожнити факт виникнення правовідносин на підставі договору оренди нерухомого майна (як наслідок підписання актів приймання-передачі) із правовідносинами, пов`язаними із договором про відшкодування витрат балансоутримувача № 17/177-о/д та угодою про співробітництво.