1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 911/2498/18 (357/6515/20)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Банасько О.О., Ткаченко Н.Г.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників сторін відповідно протоколу судового засідання від 26.10.2022

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава"

на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022

у справі

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Росава"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Об`єднаної первинної профспілкової організації ВАТ та ПрАТ "Росава"

про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2498/18

за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава"

до боржника Приватного акціонерного товариства "Росава"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/2498/18 про банкрутство ПрАТ "Росава".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.11.2018 відкрито провадження у справі № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ "Росава".

Постановою Господарського суду Київської області від 04.12.2018 визнано банкрутом ПрАТ "Росава" та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою суду від 24.06.2020 ліквідатором ПрАТ "Росава" призначено арбітражного керуючого Комлика І.С.

2. Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.03.2021 справу №357/6515/20 за позовом ОСОБА_1 прийнято до провадження для розгляду у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2498/18 про банкрутство ПрАТ "Росава".

Короткий зміст та мотиви рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі №911/2498/18 (357/6515/20), яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022, позов задоволено повністю, поновлено ОСОБА_1 на посаді гардеробника першого розряду ПрАТ "Росава", стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Росава" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.04.2020 по 30.06.2021 у сумі 97542 (дев`яносто сім тисяч п`ятсот сорок дві) грн 06 коп, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Росава" в дохід Державного бюджету України 4540,00 грн судового збору.

3.1. Судові рішення обґрунтовані тим, що ліквідатором ПрАТ "Росава" при проведенні процедури звільнення ОСОБА_1 було порушено норми законодавства України про працю, що знайшло підтвердження у матеріалах справи, які не місять доказів повідомлення ліквідатором ПрАТ "Росава" при проведенні процедури звільнення працівників у лютому-квітні 2020 року державного центру зайнятості про вивільнення працівників, зокрема і Позивачки.

3.2. Крім того, апеляційний господарський суд відхилив клопотання ліквідатора ПрАТ "Росава" про долучення до матеріалів справи листа Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості від 25.06.2021 № 537/1052.02/01-24 з додатками, оскільки визнав відповідний лист новим доказом в розумінні ч.ч. 2, 3 ст. 269 ГПК України, що не був поданий до суду першої інстанції без поважних причин.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Приватне акціонерне товариство "Росава" звернулось до Касаційного господарського суду зі скаргою на рішення господарського суду Київської області від 30.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022, у справі №911/2498/18 (357/6515/20), просить оскаржувані рішення скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

4.1. Скаржник зазначив, що судом першої та апеляційної інстанції не повно досліджено обставини справи та докази, які були надані відповідачем по справі;

-судом апеляційної інстанції було незаконно відмовлено у задоволенні клопотання ліквідатора ПРАТ "Росава" про долучення доказів, що призвело до неповноти судового розгляду та ухвалення необґрунтованого рішення суду апеляційної інстанції;

з наявних документів вбачається, що звільнення працівників ПрАТ "Росава" арбітражним керуючим Дьоміною С. С. відбувалось з урахуванням вимог чинного законодавства України (законодавства про банкрутство та трудового законодавства України);

-зі змісту листа Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості від 25.06.2021 № 537/1052.02/01-24 вбачається, що наказ про звільнення ОСОБА_2 було своєчасно підготовлено та надано в Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості разом із належною звітністю (Інформація про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва праці) та іншими необхідними документами на працівників, які підлягають звільненню. Тобто, ПрАТ "Росава" в особі попереднього ліквідатора арбітражного керуючого Дьоміної С.С. здійснили дії, направлені на можливе подальше працевлаштування працівників ПрАТ "Росава";

- суд апеляційної інстанції не врахував, що оскільки в своїй позовній заяві ОСОБА_1 згадує наказ № 02-01/4 від 10.02.2020 із зазначенням номеру та дати - це і є підтвердженням того, що працівники ПрАТ "Росава", в тому числі ОСОБА_1, належним чином були попереджені про заплановане звільнення, а попередній ліквідатор ПрАТ "Росава" вчинено належні дії з урахуванням вимог чинного законодавства України (законодавства про банкрутство та трудового законодавства України);

- оскаржувані судові рішення суперечать висновкам про застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 911/3259/16.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

5. Відзиву на касаційну скаргу не надано.

Провадження у Верховному Суді

6. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 911/2498/18 (357/6515/20) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022.

7. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Росава" подану на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 по справі № №911/2498/18 (357/6515/20).

Призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава" на 12 жовтня 2022 року о 12:10 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

8. 12.10.2022 судове засідання у справі № 911/2498/18 (357/6515/20) у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330 не відбулося у зв`язку з небезпекою обстрілів, які чинилися російською федерацією по місту Києву.

9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.10.2022 призначено до розгляду касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Росава" подану на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2022 у справі №911/2498/18 (357/6515/20) на 26 жовтня 2022 року о 12:15 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Заслухавши суддю-доповідача, скаржника, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін, виходячи з такого.

11. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

12. Пунктом 1 частини 1 статті 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що юридична особа ліквідується за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

13. Частиною 5 статті 111 ЦК України визначено, що ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо закриття відокремлених підрозділів юридичної особи (філій, представництв) та відповідно до законодавства про працю здійснює звільнення працівників юридичної особи, що припиняється.

14. Згідно з ч. 1 ст. 61 Кодексу України з питань банкрутства (далі - КУзПБ) ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

15. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

16. Згідно зі статтею 42-1 КЗпП України працівник, з яким розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 статті 40 цього Кодексу (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), протягом одного року має право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, якщо власник або уповноважений ним орган провадить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації. Переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу надається особам, зазначеним у статті 42 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених колективним договором.

17. Статтею 49-2 КЗпП України передбачено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

18. Як встановлено судами попередніх інстанцій:

18.1. у період з 12.01.1998 по 13.04.2020 ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Приватним акціонерним товариством "Росава", працюючи на посаді гардеробника різних відділів даного підприємства, мала безперервний стаж роботи на даному підприємстві 26 років.

18.2. 22.05.2009 ОСОБА_1 присвоєно звання "Ветеран праці виробництва ЗАТ "Росава".

18.3. ОСОБА_1 була членом Об`єднаної первинної профспілкової організації ВАТ та ПрАТ "Росава".

18.4. Наказом від 13.04.2020 № 921к ОСОБА_1 була звільнена з посади гардеробника першого розряду Приватного акціонерного товариства "Росава" згідно з п. 1 ст. 40 КзПП України, у зв`язку з ліквідацією підприємства.

18.5. ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Київської області за захистом своїх порушених прав, оскільки вважає своє звільнення незаконним:

18.5.1. з огляду на те, що Позивачку звільнено без надання рівнозначної посади та без врахування переважного права Позивачки на залишення на роботі, тоді як за наявною у позивача інформацією, іншим працівникам ПрАТ "Росава" в кількості 17 осіб, серед яких значна кількість не відноситься до осіб, які мають переважне право на залишення на роботі, запропоновано та переведено на рівнозначні посади, а сааме, гардеробниць на ТОВ "Росава Таєрс".

18.5.2. крім того, Позивачка посилалась на неврахування відповідачем наявності у неї безперервного стажу роботи на підприємстві упродовж 26 років, двох утриманців, а також того, що Позивачка віднесена до І категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.

18.5.3. також Позивачка зазначала про відсутність інформації щодо доведення ліквідатором ПрАТ "Росава" до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників, її звільнення із займаної посади не було погоджене з профспілковою організацією підприємства;

18.5.4. до того ж, Позивачка посилалась на порушення Відповідачем ст. 47 КЗпП України, з огляду на те, що роботодавцем видано Позивачці наказ про звільнення лише 02.07.2020, тобто через 2 місяці 14 днів після звільнення, що унеможливило звернення Позивачки до суду за захистом порушених прав у встановлений ст. 233 КЗпПУ строк, у зв`язку з чим Позивачка просила суд стягнути з Відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період до дня розгляду справи у суді.

18.6. Відповідач переконує, що процедура звільнення працівників ПрАТ "Росава" проводилась попереднім ліквідатором арбітражним керуючим Дьоміною С.С., яким не було передано арбітражному керуючому Комлику І.С. документацію, пов`язану з цією справою про банкрутство, зокрема оригінал наказу від 10.02.2020 № 02-01/4 та доказів щодо доведення до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.


................
Перейти до повного тексту