ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2022 року
м. Київ
Справа № 904/1907/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я.
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
за участю представників:
Приватного підприємства "КОМІН ФІНАНС": Пропадущого А. В. (в режимі відеоконференції),
Фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича: Смолова К. В.,
ОСОБА_1 : Палкіна А. Ю. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "КОМІН ФІНАНС"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022
у складі колегії суддів: Верхогляд Т. А. - головуючої, Березкіної О. В., Паруснікова Ю. Б.
та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021
у складі судді Камші Н. М.
у справі за заявою Приватного підприємства "КОМІН ФІНАНС"
про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014
у справі за заявою суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича
про банкрутство
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Вступ
1. У 2015 році громадянин за менш ніж чотири місяці його звернення до суду із заявою про банкрутство як фізичної особи - підприємця та порушення судом провадження у справі про його банкрутство, уклав із колишньою дружиною, шлюб із якою був розірваний у 2013 році, договір про поділ майна подружжя згідно якого передав у її власність придбану ним у шлюбі частку об`єкту нерухомого майна.
2. Поточний кредитор оспорив в межах справи про банкрутство договір про поділ майна подружжя як такий, що укладений боржником за чотири місяці до порушення провадження у справі про його банкрутство із заінтересованою особою щодо безоплатної передачі у власність належного йому майна, використовуваного ним у підприємницькій діяльності, за наявної заборгованості перед кредиторами внаслідок чого позбавив кредиторів можливості реалізувати своє право на звернення стягнення на таке майно.
3. Суди дійшли висновку про відсутність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, оскільки договір не є таким, що укладений із заінтересованою особою, а заявник не довів в чому полягає його охоронюваний законом інтерес та порушення такого інтересу внаслідок укладення боржником договору про поділ майна подружжя. До того ж, суд першої інстанції зазначив, що у заявника відсутнє право на звернення до суду із заявою про визнання недійсним правочину в порядку статті 20, частини десятої статті 90 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), оскільки таке право належить виключно конкурсному кредитору, в той час як останній є поточним кредитором у справі.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу поточного кредитора, має вирішити питання про те:
- чи наявне у поточного кредитора право та заінтересованість на звернення до суду з заявою про визнання недійсним правочину боржника, який було вчинено до відкриття провадження у справі про банкрутство боржника в порядку статей 20, 90 Закону про банкрутство та норм Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)?
- чи відноситься колишнє подружжя до заінтересованих осіб стосовно боржника у розумінні статті 1 Закону про банкрутство, статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ)?
- чи може бути визнаним фраудаторним договір про поділ майна подружжя, якщо так то в яких випадках?
5. Верховний Суд вважає помилковим та передчасним висновки судів попередніх інстанцій щодо недоведення поточним кредитором наявності й порушення його охоронюваного законом інтересу оспорюваним договором та відсутності підстав для віднесення колишнього подружжя до заінтересованих осіб стосовно боржника у розумінні статті 1 Закону про банкрутство, статті 1 КУзПБ, виходячи з такого.
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог та заперечень
6. Господарським судом Дніпропетровської області здійснюється провадження у справі № 904/1907/15 за заявою суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи - підприємця Стасика Олександра Васильовича (далі - ФОП Стасик О. В., боржник) про банкрутство, порушене ухвалою від 31.03.2015.
7. 15.08.2019 Приватне підприємство "Білоножко" (далі - ПП "Білоножко"), яке згодом змінило назву на Приватне підприємство "КОМІН ФІНАНС" (далі - ПП "КОМІН ФІНАНС", заявник, скаржник) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області в межах справи № 904/1907/15 про банкрутство ФОП Стасика О. В. із заявою від 15.08.2019 № 15/08/2019-08 про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя (далі - договір про поділ майна, оспорюваний договір), в якій (з урахуванням зави про зміну (доповнення) підстав заяви від 30.07.2021 № 90/07/2021-01) просить:
- визнати недійсним договір про поділ майна подружжя, серія та номер 3144, виданий 05.12.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М., укладений між Стасиком О. В. та ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) щодо 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3 загальною площею 414,7кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;
- стягнути із ОСОБА_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1, відоме місце проживання: АДРЕСА_2 та передати ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Юдицькому Олександру Вікторовичу майно банкрута, а саме: 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3 загальною площею 414,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке вона отримала від Стасика О. В. за спірним правочином;
- скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно № 7958761 про реєстрацію права власності на спірний об`єкт за ОСОБА_1, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 17755945 від 05.12.2014 13:47:52, приватний нотаріус Мошковська Наталія Миколаївна, Дніпровський міський нотаріальний округ, Дніпропетровська область.
8. Заява ПП "КОМІН ФІНАНС" мотивована укладенням Стасиком О. В. напередодні порушення провадження у справі про банкрутство оспорюваного договору з безоплатного відчуження належного йому нерухомого майна на користь заінтересованої особи за наявної на цей час заборгованості перед кредиторами задля уникнення обов`язку з проведення розрахунків та з метою завдання шкоди інтересам кредиторів.
9. В якості підстави заявлених вимог ПП "КОМІН ФІНАНС" зазначає такі обставини:
- оспорюваний правочин вчинений боржником за 4 (чотири) місяці до порушення провадження у справі про його банкрутство (договір укладено 05.12.2014, тоді як провадження у справі про банкрутство порушено судом ухвалою від 31.03.2015);
- договір укладений боржником із заінтересованою особою - його колишньою дружиною ( ОСОБА_1 ) щодо безоплатної передачі майна, яке є його особистою приватною власністю, оскільки придбане ним та використовувалося у підприємницькій діяльності;
- на час укладення договору у Стасика О. В. була наявна прострочена заборгованість перед податковим органом на загальну суму 564 790,25 грн та ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) на загальну суму 811 738,00 грн, правонаступником якого є Компанія з обмеженою відповідальністю "АКС КЕПІТАЛ ЛТД" (Axe Capital Ltd.), які визнані кредиторами у справі;
- внаслідок укладення оспорюваного договору боржник позбавив кредиторів можливості реалізувати своє право на звернення стягнення на майно.
10. Нормативно-правовим обґрунтуванням поданої заяви визначено приписи статей 1, 2, частини першої статті 20, частини десятої статті 90 Закону про банкрутство, пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення КУзПБ", статей 3, 13, 15, 16, частини першої статті 203, частини першої 215 ЦК України.
11. ФОП Стасик О. В., ОСОБА_1, ОСОБА_4 (особа у власності якої перебуває майно), Компанія з обмеженою відповідальністю "АКС КЕПІТАЛ ЛТД", керуючий реалізацією ФОП Стасика О. В. - арбітражний керуючий Баштаненко А. О. щодо вимог заяви ПП "КОМІН ФІНАНС" заперечують та вважають її необґрунтованою зазначаючи, зокрема, що заявник не довів порушення прав та охоронюваних законом інтересів внаслідок укладення боржником оспорюваного договору, а його посилання на приписи статті 20 Закону про банкрутство є безпідставним, оскільки він не є конкурсним кредитором у справі. Так само необґрунтованим є посилання заявника на приписи статті 42 КУЗПБ з огляду на укладення боржником договору до введення в дію КУзПБ. Те ж саме стосується частини десятої статті 90 Закону про банкрутство, оскільки на момент укладення оспорюваного договору ОСОБА_1 та Стасик О. В. не перебували у шлюбі, а тому ОСОБА_1 не є заінтересованою особою у цьому разі. Водночас, подружжя має право на власний розсуд здійснювати поділ спільного майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності та самостійно визначати обсяг й частку кожного із них у цьому майні, а сам факт вчинення певного правочину із заінтересованою особою не свідчить імперативно про недійсність такого правочину.
12. До того ж правочин не можна кваліфікувати як такий, що вчинено із заінтересованою особою, оскільки його вчинено саме між колишнім подружжям, яке не належить до категорії заінтересованих осіб у розумінні норм статті 1 Закону про банкрутство, статті 1 КУзПБ. Окрім того, ПП "КОМІН ФІНАНС" не має на меті отримання погашення своїх вимог з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів їх погашення в повному обсязі, а лише вчиняє дії задля задоволення інтересів інших заінтересованих осіб у цій справі, що очевидно порушує принцип добросовісності.
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
13. Стасик О. В. (боржник у цій справі) та ОСОБА_1 у період з 25.09.1982 по 30.07.2013 перебували у зареєстрованому шлюбі.
14. 28.04.2007 Стасик О. В. на підставі договору купівлі - продажу ВЕО №818354, реєстр № 4479, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Зайченко І. А. придбав у власність 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3, загальною площею 414,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане майно придбано у період шлюбу та було об`єктом спільної сумісної власності подружжя.
15. 30.07.2013 шлюб між Стасик О. В. та ОСОБА_1 було розірвано.
16. 05.12.2014 між колишнім подружжям Стасик О. В. та ОСОБА_1 укладено договір про поділ майна подружжя серія та номер 3144, посвідчений 05.12.2014 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М.
17. За умовами договору про поділ майна подружжя сторони визначили режим нерухомого майна, а саме: 233/1000 частки нежитлової будівлі, літ. Е-3, загальною площею 414,7 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що була об`єктом спільної сумісної власності подружжя та відповідно підлягало поділу або за згодою сторін (якщо між подружжям відсутній спір), або за рішенням суду (якщо між подружжям існує спір щодо поділу майна).
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
18. 25.08.2021 Господарський суд Дніпропетровської області постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви ПП "КОМІН ФІНАНС" про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя від 05.12.2014, серія та номер 3144, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Мошковською Н. М., укладеного між Стасиком О. В. та ОСОБА_1 щодо 233/1000 частки об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, літ. Е-3 загальною площею 414,7 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
19. Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у ПП "КОМІН ФІНАНС" права звернення до суду із заявою про визнання недійсним правочину на підставі частини десятої статті 90 Закону про банкрутство, оскільки оспорюваний договір не є правочином укладеним із заінтересованою особою стосовно боржника, адже колишнє подружжя не відносить до переліку таких осіб у розумінні статті 1 Закону про банкрутство та статті 1 КУзПБ. До того ж, із заявою про визнання правочину недійсним на підставі наведеної норми має право звертатися виключно конкурсний кредитор, тоді як ПП "КОМІН ФІНАНС" є поточним кредитором у справі. Так само відсутнє у заявника право на звернення на звернення до суду із відповідною заявою в порядку статті 20 Закону про банкрутство, яка надає таке право виключно конкурсним кредиторам та арбітражному керуючому.
20. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що ПП "КОМІН ФІНАНС" обґрунтовує недійсність спірного договору порушенням прав інших кредиторів у цій справі, які з заявами про визнання недійсними цього договору не звертались, що свідчить про недоведення ним порушення його прав та охоронюваних законом інтересів оспорюваним правочином та наявність статусу "заінтересованої особи" в розумінні статті 215 ЦК України.
21. Також суд першої інстанції зауважив, що ПП "КОМІН ФІНАНС" не навело обставин, які спростовують презумпцію правомірності правочину, обставин, з якими закон пов`язує недійсність договору про поділ майна подружжя, наявність права на звернення з заявою про визнання правочину недійсним та не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження відповідних обставин.
22. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції визнав недоведеними ПП "КОМІН ФІНАНС" обставини визначені ним в обґрунтування заяви про визнання недійсним укладеного боржником договору про поділ майна подружжя.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
23. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 06.07.2022 ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1907/15 залишив без змін.
24. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції щодо неможливості визнання оспорюваного договору недійсним на підставі частини десятої статті 90 Закону про банкрутство, оскільки він не є таким, що укладений із заінтересованою особою стосовно боржника. До того ж майно придбано у період шлюбу та було об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому Стасик О. В. та ОСОБА_1 мали повне право на власний розсуд за спільною згодою на укладення договору про поділ такого майна згідно з сімейним законодавством України.
25. Крім того, суд апеляційної інстанції визнав відсутніми підстави для застосування приписів статті 20 Закону про банкрутство, яка передбачає необхідність наявності в заявника статусу конкурсного кредитора, яким як підтверджує ПП "КОМІН ФІНАНС" воно не є.
26. Також апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність умов для визнання оспорюваного договору недійсним з підстав визначених ЦК України, оскільки ПП "КОМІН ФІНАНС" не навело в чому саме полягає його охоронюваний законом інтерес та порушення такого інтересу.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
27. 16.08.2022 ПП "КОМІН ФІНАНС" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.07.2022 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.08.2021 у справі № 904/1907/15, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити вимоги поданої ним заяви.
Рух касаційної скарги
28. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 904/1907/15 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2022.
29. Ухвалою від 31.08.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання ПП "КОМІН ФІНАНС" та поновив йому пропущений строк на подання касаційної скарги; відкрив касаційне провадження у справі № 904/1907/15 за касаційною скаргою ПП "КОМІН ФІНАНС"; призначив розгляд касаційної скарги на 22.09.2022; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 14.09.2022.
30. 20.09.2022 на електронну пошту Верховного Суду надійшло клопотання ФОП Стасика О. В. від 16.09.2022 б/н про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
31. 22.09.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою відхилив клопотання ФОП Стасика О. В. про передачу справи на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду та відклав розгляд справи за касаційною скаргою ПП "КОМІН ФІНАНС" до 13.10.2022.
32. 13.10.2022 судове засідання у справі № 904/1907/15 не відбулось, оскільки відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 11.10.2022 № 57 рекомендовано суддям Верховного Суду у період з 12 до 14 жовтня 2022 року утриматись від розгляду справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників процесу та здійснювати свої повноваження дистанційно.
33. Ухвалою від 17.10.2022 Верховний Суд призначив розгляд справи за касаційною скаргою ПП "КОМІН ФІНАНС" на 27.10.2022.
34. У зв`язку з перебуванням судді Пєскова В. Г. у відпустці, автоматизованою системою суду для розгляду справи № 904/1907/15 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Погребняка В. Я., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.10.2022, яку ухвалою від 25.10.2022 суд прийняв до провадження та постановив здійснити її розгляд у раніше визначену дату та час - 27.10.2022.
35. У судове засідання 27.10.2022 з`явилися представники ПП "КОМІН ФІНАНС", ФОП Стасика О. В. та Стасик М. В., які надали пояснення у справі.
36. Інші учасники справи своєї явки в судове засідання не забезпечили. Будь-яких заяв, клопотань від учасників справи щодо неможливості ним забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надходило.
37. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
38. Участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 17.10.2022 обов`язковою не визнавалась про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 2 резолютивної частини ухвали суду.
39. Окрім того, учасники справи про дату, час та місце судового засідання учасників справи повідомлялися телефонограмами від 18.10.2022.
40. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах проти України.
41. Суд наголошує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України").
42. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
43. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників решти учасників справи.
Розгляд клопотань
44. 16.09.2022 до Верховного Суду від ФОП Стасика О. В. надійшов відзив на касаційну скаргу ПП "КОМІН ФІНАНС" від 12.09.2022 б/н, в якому боржник просить суд закрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ПП "КОМІН ФІНАНС" в частині доводів скаржника обґрунтованих з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки правові висновки, зроблені Верховним Судом у справах, на які посилається скаржник, стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у цій справі.
45. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
46. Тлумачення наведеної норми свідчить, що на підставі цієї норми може бути закрите касаційне провадження у разі наведення скаржником висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у неподібних правовідносинах за умови відкриття такого провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
47. Процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт.
48. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин. Отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними (див. висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19).
49. У справі, що розглядається скаржник в якості підстав касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду посилається на приписи пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, які ухвалою Верховного Суду від 31.08.2022 визнано достатніми для відкриття касаційного провадження у справі.
50. Проаналізувавши правовідносини у цій справі та у справах, на постанови в яких посилається скаржник, шляхом співставлення юридичного змісту спірних правовідносин (основний критерій подібності), судом встановлено, що висновки у справах наведених скаржником (постанови від 22.05.2019 у справі № 234/3341/15-ц, від 03.07.2019 у справі № 369/4262/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі № 904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16) стосуються з-поміж іншого, зокрема, питання недійсності договору на підставі норм статей 3, 13, 215 ЦК України, вчиненого на шкоду кредитору та направленого на уникнення стягнення на майно боржника із використанням приватно-правового інструментарію всупереч його призначенню. Тобто стосуються застосування норм права у правовідносинах, які за змістовним критерієм є подібними з правовідносинами у цій справі, а тому висновки викладені в наведених постановах мають враховуватися під час перегляду в касаційному порядку за касаційною скаргою ПП "КОМІН ФІНАНС" судових рішень у цій справі.
51. Оскільки правовідносини у справі, що розглядається та у справах наведених скаржником є подібними за змістовим критерієм, клопотання ФОП Стасика О. В. про закриття касаційного провадження у справі із наведених підстав задоволенню судом не підлягає.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(ПП "КОМІН ФІНАНС")
52. ПП "КОМІН ФІНАНС" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права зазначаючи, зокрема таке:
- суди попередніх інстанцій не надали оцінки обставинам того, що оспорюваний договір носить очевидні ознаки фраудаторного правочину, оскільки договір щодо припинення права спільної сумісної власності на нерухоме майно та набуття Стасик М. В. права приватної власності на таке майно укладений боржником у підозрілий період - за 4 місяці до порушенням провадження у справі про банкрутство боржника при наявності заборгованості перед кредиторами;
- суд першої інстанції з яким погодився апеляційний господарський суд дійшли помилкового висновку щодо відсутності у ПП "КОМІН ФІНАНС" як поточного кредитора права на звернення до суду із заявою в порядку частини десятої статті 90 Закону про банкрутство про визнання правочину боржника недійсним;
- суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку, що приписи статті 1 Закону про банкрутство, статті 1 КУЗПБ щодо заінтересованих осіб стосовно боржника не застосовуються до колишнього подружжя;
- апеляційний господарський суд в оскарженій постанові безпідставно послався на обставини встановлені в рішенні суду від 01.02.2018 у справі № 206/1149/16-ц, предмет позову в якій не стосувався оспорюваного договору;
- суд першої інстанції в порушення приписів частини другої статті 7, частини третьої статті 232 ГПК України постановив за результатом розгляду заяви ПП "КОМІН ФІНАНС" ухвалу, в той час як мало бути ухвалено рішення суду;
- суди попередніх інстанцій безпідставно не застосували до спірних правовідносин приписи статей 20, 90 Закону про банкрутство;
- суди попередніх інстанцій порушили приписи статей 3, 15, 16, 215 ЦК України та дійшли помилкового висновку про недоведення ПП "КОМІН ФІНАНС" порушення його прав та охоронюваного законом інтересу у спірних правовідносинах.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(Доводи ФОП Стасика О. В.)
53. ФОП Стасик О. В. у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу просить залишити касаційну скаргу ПП "КОМІН ФІНАНС" в частині доводів скаржника обґрунтованих з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України без задоволення з огляду на їх безпідставність, зокрема: 1) відсутність у скаржника права на звернення до суду із заявою про визнання правочину боржника недійсним з огляду на надання керуючим реалізацією боржника доказів, що підтверджують зарахування зустрічних однорідних вимог між ФОП Стасиком О. В. і ПП "КОМІН ФІНАНС" та припинення зобов`язань боржника перед скаржником на суму в загальному розмірі 9 367,50 грн; 2) відсутність між ПП "КОМІН ФІНАНС" та боржником на момент вчинення оспорюваного правочину жодних правовідносин; 3) відсутність у ПП "КОМІН ФІНАНС" статусу конкурсного кредитора; 4) зловживання ПП "КОМІН ФІНАНС" процесуальними правами, оскільки його звернення до суду переслідує виключну мету затягування ліквідаційної процедури шляхом подання численних безпідставних позовів.
(Доводи ОСОБА_1 )
54. Стасик М. В. у надісланому на адресу суду відзиві на касаційну скаргу щодо доводів скарги ПП "КОМІН ФІНАНС" заперечує та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін, зазначаючи, зокрема, таке:
- у ПП "Комін Фінанс" об`єктивно відсутні підстави для захисту порушеного права та інтересу, оскільки його грошові зобов`язання припинені внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяви боржника від 20.12.2021 про зарахування зустрічних однорідних вимог між ФОП Стасиком О. В. та ПП "КОМІН ФІНАНС";
- звернення скаржника із заявою до суду про визнання недійсним оспорюваного правочину має характер зловживання процесуальними правами;
- суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що спірний правочин не є укладеним із заінтересованою особою, оскільки його вчинено між колишнім подружжям, яке не належить до категорії заінтересованих осіб у розумінні статті 1 Закону про банкрутство, статті 1 КУзПБ;
- обставини правомірності вчинення боржником оспорюваного правочину встановленні рішенням суду від 01.02.2018 у справі № 206/1149/16-ц, залишеному без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 26.02.2019 у справі № 206/1149/16-ц.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
55. Вирішуючи наведені в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо права поточного кредитора на звернення до суду з заявою про визнання недійсним правочину, вчиненого боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку статей 20, 90 Закону про банкрутство та норм ЦК України
56. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
57. За частиною четвертою статті 10 Закону про банкрутство в редакції від 19.01.2013, що діяла до 21.10.2019 суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.
58. Схожого змісту норма закріплена в частині другій статті 7 КУзПБ згідно якої господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.
59. Відповідно до частини першої статті 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
60. Аналогічні приписи містить частина перша статті 2 КУзПБ, яка визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
61. Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
62. За частиною першою статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
63. Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
64. ПП "КОМІН ФІНАНС", яке є поточним кредитором у цій справі прагне захистити порушені, на його думку, право та інтерес шляхом пред`явлення заяви про визнання недійсним договору про поділ майна подружжя, укладеного між Стасиком О. В. та ОСОБА_1 .
65. Спірним питанням у зазначеній справі, з огляду на природу та характер правовідносин, зміст заявлених вимог та доводів сторін, є питання щодо наявності чи відсутності підстав для звернення поточного кредитора з заявою про визнання недійсним правочину боржника і як наслідок - підстав для визнання такого правочину недійсним.
66. За загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див. висновки сформовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).
67. Правовою підставою заявлених вимог ПП "КОМІН ФІНАНС" з-поміж іншого визначило приписи статті 20, частини десятої статті 90 Закону про банкрутство, статей 3, 13, 15, 16, частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України.
68. Тож для правильного вирішення спору у цій справі дослідженню та оцінці підлягають обставини щодо наявності підстав для застосування наведених норм до спірних правовідносин.