ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2703/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - не з`явились,
відповідача - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 (головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Алданова С.О., Зубець Л.П.) та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.02.2022 (суддя Черногуз А.Ф.)
у справі №911/2703/21
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Янтарний 2"
про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ), скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст обставин справи
1.1. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Київської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) "Янтарний 2" про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту ОСББ, скасування державної реєстрації.
1.2.Господарський суд Київської області ухвалою від 22.02.2022, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022, закрив провадження у справі №911/2703/21 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК України), зазначаючи про те, що спір не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства та має розглядатись за правилами цивільного судочинства.
1.3.Судові рішення мотивовані тим, що враховуючи суб`єктний склад сторін, суть права/інтересу, за захистом якого позивачка звернулась до суду, вказаний спір не підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства та має розглядатись за правилами цивільного судочинства.
2.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
2.1. ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2022 та ухвалу Господарського суду Київської області від 22.02.2022 у справі №911/2703/21 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
2.2.Скаржниця зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права внаслідок прийняття оспорюваних судових рішень при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Так, скаржниця зазначає, що:
- судами не враховано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.02.2021 у справі №910/2861/18, посиланням на яку позивачка обґрунтовує доведеність наявності у неї права власності на розташованому на належних їй на праві власності та на праві користування земельних ділянках об`єкту незавершеного будівництва, у якому було створено ОСББ;
- у зв`язку зі створенням ОСББ у будинку, який належить позивачці, порушене її право на створення та реєстрацію ОСББ, оскільки приписами статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" в одному будинку може бути створено тільки одне об`єднання;
- позивака є співвласником майна ОСББ "Янтарний 2" незалежно від факту реєстрації за нею таких прав, а отже, пов`язана корпоративними правами з відповідачем;
- позов ОСОБА_1 до ОСББ подібний до спорів, пов`язаних із діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а позивачка є фізичною особою, яка пов`язана корпоративними відносинами з відповідачем і не є спором про право власності на майно між юридичною особою (ОСББ) та фізичною особою, яка не є учасником (співвласником) у цьому ОСББ, що помилково зазначено судами;
2.3.Відповідач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
3.Позиція Верховного Суду.
Щодо вимог про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту ОСББ
3.1.Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
3.2.Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
3.3.Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини.
3.4.Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
3.5.Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною першою статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
3.6.Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
3.7.Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.
3.8.Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
3.9.Разом з тим відповідно до частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
3.10.Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Зокрема, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.
3.11.Пунктом 3 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
3.12.Закриваючи провадження у справі суди виходили з того, що позов в частині вимог про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту ОСББ фактично стосується спору про право на майно між юридичною особою (ОСББ - співвласниками багатоквартирного будинку) та фізичною особою, яка вважає себе власником об`єкту незавершеного будівництва, в якому незаконно створено ОСББ.
3.13.Втім, попередні судові інстанції залишили поза увагою, що предметом спору не є вимоги про захист майнового права фізичної особи, у відповідний, визначений законодавством спосіб (статті 386 - 388, 391 ЦК України), натомість позивачкою заявлено вимоги про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту ОСББ, скасування державної реєстрації юридичної особи. Тобто, позовні вимоги у цій справі спрямовані на припинення діяльності юридичної особи, особою, яка стверджує, що вона, як мінімум, є співвласником майна у створеному ОСББ і розгляд таких вимог, згідно наведених вище критеріїв предметної юрисдикції, прямо віднесено до компетенції господарських спорів.
3.14.Вказане підтверджується й усталеною практикою Верховного Суду, відповідно до якої прийняття рішення установчими зборами щодо всіх питань, віднесених до їх компетенції та виключної компетенції загальних зборів ОСББ відповідно до статей 6, 10 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", стосується створення та управління ОСББ як юридичною особою, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України визначає предметну юрисдикцію спору про визнання недійсним рішення установчих зборів ОСББ судам господарської юрисдикції. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що спори, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності юридичної особи, є корпоративними в розумінні пункту 3 частини першої статті 20 ГПК України, незалежно від того, чи є позивач акціонером (учасником) юридичної особи, і мають розглядатися за правилами ГПК України (постанови від 10.09.2019 у справі №921/36/18 (пункт 4.19), від 01.04.2020 у справі №813/1056/18 (пункт 40), від 15.04.2020 у справі №804/14471/15 (пункт 39)).
3.15.Таким чином, з огляду на предмет спору у справі №911/2703/21 та наведені правові позиції Верховного Суду, заявлені позивачкою вимоги про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів та статуту ОСББ, мають розглядатися за правилами господарського судочинства.
3.16.Крім того, на стадії вирішення питання про закриття провадження у справі, вирішуючи питання щодо юрисдикції спору, суди: (1) не мали права робити висновки по суті спору, зокрема виснувати про відсутність у позивачки зареєстрованого права власності на квартиру чи нежитлове приміщення у будинку, в якому створено ОСББ, оскільки встановлення судом таких обставин може бути здійснене за наслідком вирішення спору по суті, та, відповідно, матиме інші процесуальні наслідки, ніж закриття провадження у справі; (2) вирішуючи питання юрисдикційності спору мали виходити виключно з підстав позову та обставин, які стверджує позивачка на стадії звернення з позовом, в обґрунтування заявлених нею вимог, який (позов) за своїм предметом не свідчить про звернення за захистом права власності, а свідчить про звернення з вимогами про правомірність створення ОСББ.
3.17.Отже, ухвала місцевого та постанова апеляційного господарських судів в частині закриття провадження по справі щодо вимог про визнання недійсними та скасування рішення установчих зборів і статуту ОСББ підлягають скасуванню у відповідних частинах з передачею цих вимог на розгляд суду першої інстанції.
Щодо вимог про скасування державної реєстрації ОСББ
3.18.Загальний порядок створення юридичної особи унормовано статтею 87 ЦК України, яка передбачає, що для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа приватного права може створюватися та діяти на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України, що після його прийняття учасниками стає установчим документом. Засновники (учасники) юридичної особи, утвореної на підставі модельного статуту, можуть у встановленому законом порядку затвердити статут, який є установчим документом, та провадити діяльність на його підставі. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.