ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 253/11494/13-к
провадження № 51-3861км18
Верховний Суд колегією суддів
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_7,
суддів ОСОБА_8, ОСОБА_9,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_10,
прокурора ОСОБА_11,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на вирок Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 лютого 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 30 травня 2014 року, постановлені у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013051030003362, за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та житеки АДРЕСА_2 ), раніше неодноразово судиму, останнього разу - за вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 07 березня 2013 року за ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК до остаточного покарання на підставі ч. 1 ст. 70 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, відповідно до ст. 75 КК, звільнену від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік із покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК.
Рух справи, зміст судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11 лютого 2014 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, яке є його власністю.
Постановлено строк відбування покарання ОСОБА_1 обраховувати з 14 серпня 2013 року.
Крім того, вказаним вироком засуджено ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК до остаточного покарання на підставі статей 70, 71 КК у виді позбавлення волі на строк 8 років із конфіскацією майна, яке є її власністю, законності й обґрунтованості судових рішень щодо якої в касаційному порядку не оскаржено.
Згідно з вироком ОСОБА_1 і ОСОБА_3 визнано винуватими, зокрема, у тому, що вони за встановлених судом першої інстанції та детально наведених у вироку обставин, 08 серпня 2013 року приблизно о 22:00, перебуваючи біля ТОВ СП "Епіцентр К" на вул. Жукова, 7 у м. Горлівці, сіли в автомобіль ВАЗ-2104 (державний номерний знак НОМЕР_1 ), за кермом якого перебував ОСОБА_4, і попрямували в сторону мікрорайону 88-й квартал в Центрально-Міському районі м. Горлівки. Перебуваючи біля будинку № 80 по вул. Героїв Сталінграду в м. Горлівці, у салоні вищевказаного автомобіля, ОСОБА_1, реалізуючи спільний злочинний намір, за попередньою змовою з ОСОБА_3, вдарив правим кулаком у правий бік голови ОСОБА_4 і застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров`я потерпілого, передпліччям лівої руки захватив ОСОБА_4 за шию і почав душити. Після цього, не припиняючи своїх злочинних дій, забезпечуючи ОСОБА_3 можливість безперешкодно викрасти майно ОСОБА_4, ОСОБА_1 разом із потерпілим вийшли з автомобіля, де біля вищевказаного будинку № 80 ОСОБА_1, правим кулаком не менше чотирьох разів ударив потерпілого у голову і, стоячи позаду ОСОБА_4, застосував до нього насильство, небезпечне для життя та здоров`я, а саме передпліччям лівої руки захватив потерпілого за шию і почав душити. У результаті таких дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
У цей час ОСОБА_3, реалізуючи спільний із ОСОБА_1 умисел, з переднього сидіння автомобіля викрала барсетку, в якій містилися належні потерпілому шість мобільних телефонів ("Самсунг SGH-LЗ10", "Нокия 5230", "Сони Ериксон Т650 І", "Самсунг GТ-С3212", "Самсунг SGH-D820", "Нокия N-9"), заподіявши тим самим потерпілому ОСОБА_4 матеріальний збиток на загальну суму 6249,20 грн.
Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 30 травня 2014 року залишив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_3 без змін.
Указані судові рішення ОСОБА_1 оскаржив у касаційному порядку.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі - ВССУ), який на той час діяв як суд касаційної інстанції, ухвалами від 22 і 26 грудня 2016 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 та витребував із Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області матеріали кримінального провадження (№ 253/11494/13-к) стосовно засудженого ОСОБА_1
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, відповідно, внесено зміни до КПК і визначено, що судом касаційної інстанції є Верховний Суд, при цьому припинено діяльність ВССУ.
Згідно з п. 4 параграфа 3 розділу 4 вказаного Закону касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 12 лютого 2018 року передано до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.
Донецький апеляційний суд повідомив Верховний Суд про те, що 13 червня 2014 року кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_3 після апеляційного перегляду було повернуто до Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області.
Через тимчасову окупацію, зокрема території м. Донецька і Донецької області та проведенням на цій території антитерористичної операції, відповідно до розпорядження ВССУ від 02 вересня 2014 року № 2710/38-14 "Про визначення територіальної підсудності справ" і Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" за Слов`янським міськрайонним судом Донецької області визначено територіальну підсудність справ, зокрема Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області.
ТУ ДСА України в Донецькій області листом від 03 липня 2015 року повідомило, що приміщення, зокрема, Центрально-Міського районного суду м. Горлівки розташовано на тимчасово окупованій території та захоплено незаконними озброєними формуваннями, представники яких перешкоджають передачі справ, що перебували у провадженні відповідного суду. 3 цієї причини відсутні можливості організувати передачу судових справ, як того вимагає ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції".
З моменту відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 до 19 вересня 2022 року (дати постановлення ухвали про закінчення підготовки та призначення касаційного розгляду) ВССУ і Верховний Суд вживали заходів щодо отримання кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 (справа № 253/11494/13-к), однак витребувана справа на адресу Верховного Суду не надійшла.
Слов`янський міськрайонний суд Донецької області, за яким визначено територіальну підсудність справ Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області, повідомляв Верховний Суд про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 (справа № 253/11494/13-к) в указаний суд не надходило.
Як передбачено абзацем 2 ч. 3 ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв`язку з проведенням антитерористичної операції" у разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.
Беручи до уваги значний час, що минув з моменту звернення ОСОБА_1 до суду касаційної інстанції, зміст питань, порушених у касаційній скарзі, і особливості процедури касаційного перегляду, а також те, що в матеріалах касаційного провадження наявні копії судових рішень, що оскаржуються, Верховний Суд дійшов висновку про можливість здійснення касаційного розгляду за документами і матеріалами, поданими ОСОБА_1, оскільки в цьому конкретному випадку таких документів і матеріалів буде достатньо для ухвалення відповідного судового рішення.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала, та заперечення інших учасників провадження
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильно надану доказам оцінку, допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати постановлені у кримінальному провадженні судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Засуджений указує, що судовий розгляд у суді першої інстанції проведено з порушенням вимог статей 410, 411 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Як зазначає касатор, суди попередніх інстанцій не врахували, що на момент вчинення злочину в нього не було заздалегідь заготовлених предметів для здійснення нападу на потерпілого, як і спільної з ОСОБА_3 домовленості на заволодіння майном ОСОБА_4, а тому вважає, що його дії неправильно кваліфіковано за ч. 2 ст. 187 КК і їх необхідно кваліфікувати за ст. 122 цього Кодексу (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження).
Також ОСОБА_1 указує, що апеляційний суд порушив його право на захист, оскільки не викликав його в судове засідання і здійснив судовий розгляд за його відсутності, попри те, що в апеляційній скарзі він просив здійснювати апеляційний перегляд за його участю.
Заперечень на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходило.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Прокурор вважала, що за відсутності матеріалів кримінального провадження неможливо перевірити законність судових рішень і зробити висновок про обґрунтованість доводів касаційної скарги засудженого.
Верховний Суд зауважує, що за ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 лютого 2017 року ОСОБА_1 замінено невідбуту частину покарання більш м`яким покаранням у виді обмеження волі на строк 3 роки 8 місяців 18 днів. На цей час він відбув покарання.
З моменту подання касаційної скарги засуджений жодного разу не звертався до суду касаційної інстанції, жодної зацікавленості в розгляді його касаційної скарги не проявляв, після відбуття призначеного за оскаржуваним вироком покарання не повідомляв Суд про своє місце перебування та не надав жодної контактної інформації. На думку Суду, така поведінка засудженого, який подав касаційну скаргу, указує на те, що він втратив інтерес до її розгляду. Інші учасники так само не проявляли жодної заінтересованості в розгляді справи та не повідомили Суду свою актуальну контактну інформацію чи адресу перебування. Про день та час касаційного розгляду засуджений ОСОБА_1 й інші учасники судового провадження були повідомлені шляхом розміщення оголошення на сайті Верховного Суду.
Мотиви Суду
Згідно із ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.