ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада2022 року
м. Київ
Справа № 953/21580/19
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/818/897/21
Провадження № 51 - 521 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_10,
суддів: ОСОБА_11, ОСОБА_12,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_13,
прокурора ОСОБА_14,
у режимі відеоконференції:
потерпілого ОСОБА_1,
захисника засудженого ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_15,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220490003040 від 17 липня 2018 року щодо
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
за ст. 122 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_15 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2020 року та ухвалу Харківського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року щодо ОСОБА_2 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2020 року
ОСОБА_2 засуджено за ст.122 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 1 рік та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілого ОСОБА_1 623 гривні на відшкодування матеріальної шкоди та 15 000 гривень моральної шкоди, на користь цивільного позивача ОСОБА_3 5 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим і засуджено за те, що він 17 липня 2018 року приблизно о 09 годині 00 хвилин, перебуваючи за кермом автомобіля марки "Фіат Добло" державний номерний знак НОМЕР_1, біля під`їзду АДРЕСА_4 в ході раптово виниклого конфлікту з раніше незнайомим ОСОБА_1, що виник на ґрунті особистих неприязних відносин, пов`язаних із виконанням адвокатом ОСОБА_16 рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 12 квітня 2017 року про розподіл майна подружжя, який діяв в інтересах його колишньої дружини ОСОБА_4, умисно здійснив один постріл із спецзасобу "Форт 12Р" в напрямку ОСОБА_1, потрапивши у середній палець лівої кисті останнього, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 02 листопада 2021 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_2 залишено без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_17 в інтересах ОСОБА_2, посилаючись на неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо спрямованості умислу ОСОБА_2 суперечливими, оскільки ОСОБА_2 не хотів поцілити у ОСОБА_1 і вистрілив, захищаючись він нападу групи осіб, в інший бік. Зазначає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та безпідставно відмовив у повторному дослідженні відеозаписів з місця події. Крім того, указує на необґрунтоване вирішення цивільного позову в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5 000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_15 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_17 у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просив її задовольнити.
Потерпілий ОСОБА_1 заперечував проти касаційної скарги захисника ОСОБА_15 та вважав оскаржені судові рішення законними.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника ОСОБА_15 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Обставини щодо неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, визначення яких дано у статтях 410 та 411 КПК України та на які є посилання в касаційній скарзі, не є відповідно до вимог ст. 438 ч. 1 КПК України предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались вимог зазначеного закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_2 в умисному середньої тяжкості тілесному ушкодженні відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом першої інстанції доказами.
Так, суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування змісту і спрямованості умислу ОСОБА_2 та на підтвердження його винуватості обґрунтовано послався, у тому числі: - на показання самого
ОСОБА_2, який зазначив, що 17 липня 2018 року до його автомобіля підбіг ОСОБА_5 та ще троє осіб, серед яких був ОСОБА_1, який знімав події на мобільний телефон, вимагали віддати автомобіль і гроші та не заперечував, що саме внаслідок його пострілу потерпілому ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження; - на показання потерпілого ОСОБА_1 про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості, який зазначив, що ОСОБА_2 опустив скло дверцят автомобіля та здійснив постріл пістолетом в його сторону, потрапивши в палець лівої руки, якою він тримав мобільний телефон і здійснював фіксацію подій; - на показання свідка ОСОБА_5, який був очевидцем події та показав, що 17 липня 2018 року він, діючи в інтересах своєї клієнтки ОСОБА_4, з метою виконання рішення суду про визнання за нею права власності на автомобіль марки "Фіат Добло", вирішив зустрітися з її колишнім чоловіком ОСОБА_2, який відмовився добровільно виконувати зазначене рішення суду, а ОСОБА_1 допомагав йому та фіксував усі події на мобільний телефон, коли почув постріл, повернувся та побачив, що ОСОБА_1 тримається за палець, який був вигнутий в іншу сторону, а ОСОБА_2 закривав вікно автомобіля, після чого він повідомив поліцію про завдання тілесних ушкоджень; - на показання свідка ОСОБА_6, яка проживає на першому поверсі будинку АДРЕСА_3 та спостерігала за подіями у дворі будинку з вікна кухні своєї квартири; - на показання свідка ОСОБА_7, який прибув на місце події на виклик за фактом дорожньо-транспортної пригоди та заподіяння особі тілесних ушкоджень.
Суд першої інстанції безпосередньо дослідив на предмет допустимості та обґрунтовано послався у вирокуна дані, які містяться: - у витягу із кримінального провадження № 12018220490003040 від 17 липня 2018 рокуз правовою кваліфікацією за ст. 122 ч. 1 КК України; - у заяві ОСОБА_1 від 17 липня
2018 року про притягнення до відповідальності чоловіка, який вистрілив в нього з пістолета та заподіяв тілесні ушкодження; - у протоколі огляду місця події від
17 липня 2018 року, в ході якого зовнішніх пошкоджень на автомобілі марки "Фіат Добло" державний номерний знак НОМЕР_1 виявлено не було, на гумі правого склоочисника виявлено гільзу з металу жовтого кольору з написом "СОВАП 9мм" та у ОСОБА_2 виявлено спеціальний засіб для відстрілу гумовими кулями "Форт12Р" з дозволом на зброю № НОМЕР_2 ; - у довідці № 2432 та повідомленні КНП "Міська клінічна лікарня № 31" від 27 липня 2019 року про те, що ОСОБА_1 звертався за допомогою 17 липня 2018 року з приводу вогнепального поранення
третього пальця лівої кисті; - у протоколі слідчого експерименту від 20 червня
2019 року за участю ОСОБА_1, в ході якого потерпілий на місці показав обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень; - у протоколі слідчого експерименту від 24 вересня 2019 року за участю ОСОБА_2 ; - у протоколі огляду предметів від 13 серпня 2018 року, в ході якого оглянуто пристрій чорного кольору на написом "Форт 12Р" та дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_2 ; - у протоколі огляду предмету від 03 липня 2019 року, в ході якого оглянуто "CD-R" диск з відеозаписом з мобільного телефону ОСОБА_1 ; та на висновок судово-медичної експертизи від 20 червня 2019 року № 09-841/2019 року про тяжкість виявлених у ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, згідно з яким дані, які зазначені в протоколі слідчого експерименту з ОСОБА_1 від 20 червня 2019 року, не суперечать наявним судово-медичним даним у частині механізму утворення виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень; на висновок судово-балістичної експертизи від 18 вересня 2019 року № 11/302СЕ-19 про те, що наданий на дослідження предмет є гладкоствольною вогнепальною зброєю самозахисту - самозарядним пістолетом "Форт 12Р" калібру 9 мм № НОМЕР_3, а представлена одна стріляна гільза була відстріляна з цього пістолету.
Суди першої та апеляційної інстанцій належним чином перевірили версію сторони захисту про те, що ОСОБА_2 не мав наміру умисно заподіювати тілесні ушкодження потерпілому та про те, що він діяв в у мовах необхідної оборони, обґрунтовано не погодилися з такою версією, спростувавши її сукупністю досліджених судом першої інстанції доказів.
Так, у судовому засіданні судом першої інстанції також були безпосередньо досліджені відеозаписи фіксації, яку проводив потерпілий ОСОБА_1, а також відеозапис, на який посилалася сторона захисту, здійснений ОСОБА_8, відповідно до яких дій, які б свідчили про посягання на життя та здоров`я як ОСОБА_2, так і його дружини, посягання на майно ОСОБА_2 з боку групи чоловіків, у том числі потерпілого ОСОБА_1, та погроз не містять. Після того як потерпілий ОСОБА_1 підійшов до вікна автомобіля з боку водія та долонею правою руки постукав у вікно, ОСОБА_2 у відповідь опускає скло протягує праву руку, в якій тримає пістолет, направляє його на ОСОБА_1 та здійснює постріл в потерпілого, від чого останній випускає мобільний телефон.
Питання про спрямованість умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події. Визначальним при цьому є і суб`єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.