ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 758/3535/18
Провадження № 51-100 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_6,
суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_9,
прокурора ОСОБА_10,
захисника ОСОБА_11,
виправданої ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017101070000266, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 ), раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.
Зміст рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалася у тому, що вона, працюючи генеральним директором ТОВ "ЛДВ Аквакультура", будучи службовою особою, 19 грудня 2017 року о 14:00 год у приміщенні ТОВ "ЛДВ Аквакультура" за адресою м. Київ, вул. Боричів Тік, 35-В вимагала та отримала від ОСОБА_2 неправомірну вигоду в сумі 1 200 доларів США, що становила за офіційним курсом НБУ 33 448, 36 грн, за укладення договору оренди двох басейнових споруддля розведення риби, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 .
Вироком Подільського районного суду міста Києва від 03 грудня 2018 року визнано невинуватою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, та виправдано у зв`язку з недоведеністю її вини у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Рішення суду першої інстанції про визнання ОСОБА_3 невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, обґрунтоване відсутністю достатніх доказів наявності у ОСОБА_1 прямого умислу на вчинення злочину.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року вирок залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить ухвалу апеляційного суду скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора щодо безпідставності виправдання ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину.
Зазначає, що апеляційний суд, залишаючи виправдувальний вирок без змін, за клопотанням прокурора повторно не дослідив в повному обсязі докази відповідно до вимог ч. 3 ст. 404 КПК України, а тому вважає, що апеляційний суд порушив вимоги щодо безпосередності дослідження доказів.
Окрім того стверджує, що апеляційний суд в порушення вимог ст. 419 КПК України належним чином не вмотивував своє рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги прокурора, тим самим допустивши істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства.
У запереченні захисник ОСОБА_11 просить касаційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав подану касаційну скаргу.
Захисник та виправдана заперечували щодо задоволення касаційної скарги прокурора.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За частиною 1 цієї статті суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.