П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року
м. Київ
справа №367/3236/19
провадження №51-2444км22
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі:
головуючого ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
захисника ОСОБА_8,
особи, кримінальне провадження
щодо якої закрито ОСОБА_1,
представника потерпілої ОСОБА_9
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги представника потерпілої ОСОБА_2 - адвоката Старости Івана Івановича та прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції,на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 серпня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Сміла Черкаської області, який зареєстрований в АДРЕСА_1 ) та проживає в АДРЕСА_2 ),
кримінальне провадження щодо якого за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, і
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06 серпня 2021 рокукримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110040002152 від 03 листопада 2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК, закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 липня 2022 року вказану ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 було пред`явлено обвинувачення у тому, що він 02 листопада 2018 року приблизно о 17:00 заподіяв ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.
Вимоги касаційних скарг, узагальнені доводи осіб, які їх подали, та заперечень на них
У касаційних скаргах представник потерпілої та прокурор стверджують про допущені судами попередніх інстанцій істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та просять скасувати ухвалу місцевого суду і ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
На обґрунтування касаційних вимог представник потерпілої стверджує, що суд першої інстанції помилково розцінив неявку потерпілої у судові засідання як відмову від підтримання обвинувачення. Зазначає, що прокурор не відмовлявся від підтримання державного обвинувачення, а тому не настали умови застосування положень ч. 6 ст. 340 КПК. Вказує, що судові засідання 04 червня та 05 липня 2021 року не відбулися через інші обставини (перебування судді на лікарняному, неявка обвинуваченого та його захисника), а не через неявку потерпілої у зв`язку з чим відсутні підстави стверджувати про повторну неявку потерпілої у судове засідання. За його твердженнями неявка ОСОБА_2 не перешкоджала місцевому суду розглядати кримінальне провадження по суті за її відсутності. Наголошує на порушенні розумних строків розгляду кримінального провадження, оскільки судовий розгляд було розпочато ще у квітні 2019 року.
Сторона обвинувачення зазначає, що в матеріалах судового провадження відсутня постанова прокурора про відмову від підтримання державного обвинувачення, тому суд безпідставно закрив кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК. Прокурор вказує, що місцевий суд провів підготовче судове засідання без належного виклику потерпілої, не роз`яснив їй права та обов`язки, а також не розтлумачив наслідки закриття кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_8 направив до Суду заперечення на касаційні скарги представника потерпілої та прокурора, в яких він просить залишити їх без задоволення, а судові рішення - без зміни. Вважає оскаржувані судові рішення законними та обґрунтованими.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні:
- прокурор та представник потерпілої підтримали вимоги касаційних скарг та просили їх задовольнити;
- ОСОБА_1 та його захисник заперечили касаційні скарги та просили відмовити у їх задоволенні.
Потерпіла надіслала до суду заяву про касаційний розгляд кримінального провадження за її відсутності, в якій просить задовольнити подані касаційні скарги.
Мотиви суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційних скаргах доводи і дійшла висновку про наявність підстав для їх задоволення.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Доводи касаційних скарг зводяться до того, що суди безпідставно закрили кримінальне провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК, оскільки прокурор не відмовлявся від підтримання державного обвинувачення, а неявку потерпілої в судові засідання суд першої інстанції помилково сприйняв як відмову від підтримання обвинувачення.
Суд погоджується з наведеними аргументами сторони обвинувачення та представника потерпілої та враховує таке.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження захисник ОСОБА_8 подав до місцевого суду клопотання про закриття кримінального провадження з мотивів неявки потерпілої ОСОБА_2 у судові засідання 25 березня, 20 квітня, 03 липня та 06 серпня 2021 року без поважних причин. Стверджував, що вона була належним чином повідомлена про дату та час проведення судових засідань, а тому така її поведінка свідчить, що вона відмовилась від обвинувачення.
В оскаржуваній ухвалі місцевий суд погодився із твердженнями захисника та закрив кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК у зв`язку з тим, що на підставі положень ч. 1 ст. 477 КПК пред`явлене йому обвинувачення є приватним, а потерпіла не з`явилася в судові засідання 13 разів, не повідомила про причини своєї неявки, а тому цей суд прирівняв таку поведінку потерпілої до відмови від приватного обвинувачення.