Постанова
Іменем України
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 453/1549/14-ц
провадження № 61-6465 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24 січня 2019 року у складі судді Микитина В. Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 16 червня 2022 року у складі колегії суддів: Копняк С. М., Бойко С. М., Ніткевича А. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та житловим будинком шляхом знесення проведеної унаслідок самовільної реконструкції прибудови та надбудови господарської будівлі, приналежної до житлового будинку.
Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельної ділянки та житлового будинку, розташованих по АДРЕСА_1, а відповідачі у рівних частках є співвласниками сусідньої земельної ділянки та житлового будинку, розташованої по АДРЕСА_2 . У серпні 2014 року відповідачі на власній земельній ділянці розпочали реконструкцію з розширенням та надбудовою господарської будівлі, а саме літньої кухні під їх житловий будинок самовільно, без будь-якої проєктної та дозвільної документації.
Він звертався до відповідачів усно з вимогою про припинення робіт щодо самовільної реконструкції господарської будівлі, оскільки такі дії порушують його право на користування своєю власністю, але його звернення було проігноровано і він звернувся із письмовими заявами в контролюючі державні служби, а також повідомив про факт самовільного будівництва правоохоронні органи. Одержав відповіді про притягнення ОСОБА_2, як однієї із співвласників, до адміністративної відповідальності за самовільне будівництво, складення щодо неї припису про припинення таких робіт, який відповідачами також був проігнорований, а самочинну реконструкцію спірної будівлі вони завершили.
Зазначав, що у результаті завершення самовільної реконструкції порушено його права та законні інтереси як власника сусідньої садиби, оскільки відстань по межі від реконструйованої будівлі відповідачів до його житлового будинку у порушення будівельних норм становить всього 2,10 м, що призвело до порушення інсоляції та норм освітленості належного йому житлового будинку, а також до істотного затінення, надмірного зволоження на ній ґрунту, унаслідок чого утворюється конденсат і відбувається зволоження фундаменту житлового будинку та матеріалу стін, погіршується їхні теплоізоляційні властивості, збільшується теплопровідність у холодну пору року.
З урахування наведеного ОСОБА_1 просив суд зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні належними йому на праві власності земельною ділянкою та житловим будинком, розташованими по АДРЕСА_1, шляхом знесення проведеної унаслідок самовільної реконструкції прибудови та надбудови господарської будівлі, яка відноситься до житлового будинку АДРЕСА_2, який належить відповідачам на праві спільної часткової власності.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Сколівського районного суду Львівської області від 24 січня
2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні належними йому на праві власності земельною ділянкою та житловим будинком, розташованими по АДРЕСА_1, шляхом знесення проведеної унаслідок самовільної реконструкції прибудови та надбудови господарської будівлі, приналежної до житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності. У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що прибудова до господарської будівлі із надбудовою над нею другого поверху, яка відноситься до належного ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 житлового будинку, створює перешкоди позивачу, як власнику сусідньої садиби. Наданими сторонами доказами доведено наявність причинного зв`язку між самовільним спорудженням, реконструкцією вказаної прибудови та надбудови господарської будівлі і неможливістю позивачем належно здійснювати право користування земельною ділянкою й житловим будинком.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що на цьому етапі неможливо здійснити перебудову господарської будівлі відповідно до проєкту або згідно з визначеними державними правилами й санітарними нормами, а ОСОБА_2, як особа, яка здійснила будівництво за погодженням з іншими співвласниками будівлі: ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтримали її у цьому та допомагали їй, відмовляються від такої перебудови. Припис Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Львівській області щодо усунення відповідних порушень не було виконано, за що ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності. Отже, вказаними протиправними діями відповідачів порушено право позивача, яке підлягає захисту шляхом усунення перешкод у користуванні належними йому на праві власності земельною ділянкою та житловим будинком шляхом знесення проведеної унаслідок самочинної реконструкції прибудови та надбудови господарської будівлі, приналежної до житлового будинку відповідачів.
Суд відмовив у частині вимог до ОСОБА_3, так як він не є власником (співвласником) житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_2, й не наділений правом користування та розпорядження таким нерухомим майном, не несе обов`язку щодо належного здійснення ним права власності, а є лише особою, яка за дорученням інших відповідачів займалася виконанням певної частини робіт по реконструкції спірної господарської будівлі.
Постановою Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення районного суду - без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Львівського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (провадження № 61-5794 св 21).
Підставою скасування судового рішення апеляційного суду стало неналежне обґрунтування підстави залишення без задоволення апеляційної скарги та залишення без змін рішення суду першої інстанції, так як апеляційний суд виходив лише із преюдиційності судового рішення адміністративної юрисдикції, яке не могло бути преюдиційним для цієї справи.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 16 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Сколівського районного суду Львівської області від 24 січня 2019 року залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідачами здійснено будівельні роботи з реконструкції господарської будівлі з прибудовою до неї та її надбудовою, яка відноситься до житлового будинку по АДРЕСА_2, без відповідної дозвільної документації. Вказані будівельні роботи здійснені з істотним порушенням будівельних норм, у тому числі протипожежних та санітарно-епідеміологічних. Зазначене будівництво, яке здійснене ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, є самочинним, що підтверджено адміністративним судом у справі № 813/978/15. Самочинно побудованою відповідачами прибудовою порушено інсоляцію житлового будинку позивача та земельної ділянки, на якій він розташований, унаслідок чого відбувається надмірне зволоження грунту, стікання опадів з даху спірної будівлі відповідачів у вигляді дощу та снігу на земельну ділянку позивача, тому утворюється конденсат і відбувається зволоження фундаменту житлового будинку позивача та матеріалу його стін. Зазначені обставини підтверджуються, у тому числі, актами депутатського комісійного обстеження належної позивачу земельної ділянки від 08 жовтня 2014 року та від 07 вересня 2017 року, протоколом Санітарно-гігієнічної лабораторії від 05 жовтня 2017 року № 363-п дослідження ґрунту на земельній ділянці позивача зі сторони земельної ділянки ОСОБА_2, фототаблицею забудови з прив`язкою до належного позивачу житлового будинку.
Належними та допустимими доказами підтверджено наявність причинно-наслідкового зв`язку між самовільною реконструкцією ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 спірної прибудови та надбудови господарської будівлі і неможливістю позивачем здійснювати своє право користування земельною ділянкою та житловим будинком. Від проведення перебудови ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_6, які здійснили самочинне будівництво, відмовились, про що представник ОСОБА_2 підтвердив в суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд погодився з висновком районного суду про безпідставність позовних вимог, заявлених до ОСОБА_3 , оскільки останній не є співвласником житлового будинку по АДРЕСА_2 .
Апеляційний суд не взяв до уваги висновок експертного будівельно-технічного дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25 вересня 2018 року № 4624, виконаний на замовлення ОСОБА_2, оскільки у ньому не спростовано факт порушення протипожежних норм та державних санітарно-епідеміологічних вимог щодо інсоляції відносно будинку позивача при самочинному будівництві спірної прибудови.
Крім того, згідно з висновком будівельно-технічної експертизи судового експерта Перекрьостова В. М. від 04 листопада 2021 року № 1267, виконаного на замовлення ОСОБА_1, реконструйована будівля літньої кухні по АДРЕСА_2 не відповідає нормам Державних будівельних норм 360-92* "Містобудування, планування і забудова міських, сільських поселень", чинних на час проведення будівельних робіт, у частині вимог до протипожежних відстаней до житлового будинку по АДРЕСА_1, який належить позивачу. Спірна реконструйована будівля літньої кухні не відповідає вимогам Державних будівельних норм Б.2.2-12-2019 "Планування та забудова територій", чинних на час проведення експертизи, у частині вимог до протилежних відстаней до житлового будинку позивача. Існує технічна можливість демонтажу спірної надбудови та прибудови до літньої кухні без нанесення шкоди самій літній кухні, що існувала до реконструкції, а також житловому будинку позивача. Для проведення демонтажних робіт необхідний проєкт проведення будівельних робіт з демонтажу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 453/1549/14 з Сколівського районного суду Львівської області.
У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2022 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що посилання позивача на те, що ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 розпочато реконструкцію спірної літньої кухні без будь-якої проєктної та дозвільної документації спростовуються рішенням виконавчого комітету Сколівської сільської ради Львівської області від 12 грудня 2012 року № 250, яким останнім надано дозвіл на реконструкцію літньої кухні, та проєктом реконструкції спірної літньої кухні товариства з обмеженою відповідальності "Фазис".
ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 не порушено існуючих відстаней між будівлями, суди безпідставно не надали належної оцінки висновку експертного будівельно-технічного дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 25 вересня 2018 року № 4624, яким встановлено, що спірні об`єкти нерухомого майна розташовані у місцевості щільної забудови, реконструкція літньої кухні здійснена відповідачами із збереженням первинних відстаней між сусідніми будівлями. Отже, така реконструкція відповідає будівельним нормам. Проведена реконструкція літньої кухні не порушує будівельних норм щодо інсоляції будинка позивача, оскільки вікна його двох із трьох кімнат мають віконні прорізи у сторону вулиці, а не спірної реконструйованої будівлі.
Суди невірно дослідили надані акти депутатського обстеження земельної ділянки від 08 жовтня 2014 року та від 07 вересня 2017 року, протоколу санітарно-гігієнічної лабораторії від 05 жовтня 2017 року № 363-П, так як вказані документи були винесені з численними порушеннями.
Крім того, самочинно збудована будівля, як така, що побудована
до 09 квітня 2015 року, підпадає під амністію за Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про регулювання містобудівельної діяльності".
У спірному приміщенні реконструйованої літньої кухні проживають її батьки, які є інвалідами, і саме для їх проживання робилася реконструкція, так як іншого приміщення для їх проживання немає. Проживання батьків в будинку неможливе у зв`язку з відсутністю вільних житлових приміщень, тому при знесенні спірного приміщення можуть бути порушенні їхні конституційні право на житло.
Доводи особи, яка подала відзив
У серпні 2022 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на їх законність не впливають. ОСОБА_2, ОСОБА_4 і ОСОБА_6 при здійсненні самочинного будівництво літньої кухні допущено порушення протипожежних норм та державних санітарно-епідеміологічних вимог щодо інсоляції відносно будинку позивача, а також можливої пожежі в його будинку.
У серпні 2022 року ОСОБА_2 подала спростування відзиву, в якому заперечила доводи ОСОБА_1 й підтримала доводи касаційної скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 01 грудня 2005 року, посвідчених державним нотаріусом Сколівської державної нотаріальної контори Львівської області, зареєстровані за № 2254, 2256 належить право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1, а також земельна ділянка, на якій розташований вказаний житловий будинок, площею 0,0640 га із відповідним цільовим призначенням, кадастровий номер: 4624510100:01:007:0026, які ОСОБА_1 успадкував після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 22, 23, 205, 207, т. 1).
Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстроване за
ОСОБА_1 22 грудня 2005 року, що підтверджується відповідним витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, номер витягу: 9388647. На земельну ділянку ОСОБА_1 отримав Державний акт на право власності на земельну ділянку від 01 листопада 2006 року серії ЯГ № 514135 (а. с. 8-9, 48, 206, 208, т. 1).
ОСОБА_2 належить право власності на земельну ділянку, площею 0,0310 га, із цільовим призначенням - обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_2, кадастровий номер: 4624510100:01:007:0092, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку від 24 грудня 2010 року серії ЯЛ № 883251 (а. с. 51, т. 1).
Право власності на житловий будинок по АДРЕСА_2, зареєстроване за ОСОБА_2, ОСОБА_4 та
ОСОБА_5 на праві спільної часткової власності, яке виникло на підставі рішення Сколівського районного суду Львівської області від 02 березня
2011 року у справі № 2-228/11, яке набрало законної сили 13 березня
2011 року (а. с. 218-219, т. 1).
ОСОБА_2 на належній їй одноосібно земельній ділянці, за погодженням та допомогою ОСОБА_4, ОСОБА_6 здійснено прибудову орієнтовних розмірів 3,25 м на 2,10 м з надбудовою другого поверху до господарської будівлі (літньої кухні), приналежної до житлового будинку, який знаходиться у АДРЕСА_2, котрий належить їм на праві спільної часткової власності.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2015 року, яка залишена без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі № 813/978/15 позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_1, про зобов`язання відповідачки за власний рахунок здійснити знесення самовільної прибудови та надбудови до літньої кухні по АДРЕСА_2 задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 за власний рахунок здійснити знесення самочинної прибудови та надбудови до літньої кухні по АДРЕСА_2 (а. с. 194-201, т. 1).
Судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_2 реконструкцію з прибудовою та надбудовою господарської будівлі (літньої кухні), розташованої
по АДРЕСА_2 здійснює самочинно, без права на виконання цих будівельних робіт: ігноруючи при цьому приписи посадових осіб Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області та притягнення її до адміністративної відповідальності
у вигляді штрафу за виконання цих будівельних робіт
Згідно з актами депутатського комісійного обстеження належної позивачу земельної ділянки від 08 жовтня 2014 року (а. с. 17, 217, т. 1) та від 07 вересня 2017 року (а. с. 170, т. 1), протоколом Санітарно-гігієнічної лабораторії
від 05 жовтня 2017 року № 363-п дослідження ґрунту на земельній ділянці позивача зі сторони земельної ділянки ОСОБА_2 (а. с. 171, т. 1), а також фототаблицею забудови з прив`язкою до належного позивачу житлового будинку (а. с. 49-50, 52-54, т. 1) унаслідок неправомірних дій ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, як співвласників житлового будинку