Постанова
Іменем України
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 509/1360/19
провадження № 61-7598св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_6 ;
треті особи: орган опіки та піклування Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, орган опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області;
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну
скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 - на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 серпня 2021 року у складі судді Козирського Є. С. та постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року у складі колегії суддів: Колеснікова Г. Я., Вадовської Л. М.,Сєвєрової Є. С.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, який
у подальшому було уточнено, до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка
діє у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_5,
ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, треті особи: орган опіки та піклування Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, орган опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення.
Позовна заява мотивована тим, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований на земельній ділянці,
площею 0,12 га, за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2014 року у справі №509/4012/14, що набрало законної сили.
Згідно з вказаним судовим рішенням за нею було визнано право власності
у порядку спадкування за заповітом після смерті її сестри - ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, а також після смерті її матері - ОСОБА_9, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_5.
Позивачка вказувала, що відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
а також неповнолітня - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,
і малолітній - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, самовільно,
без її згоди вселилися у зазначений житловий будинок та перешкоджають їй у користуванні власністю.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_1 просила суд:
- усунути їй перешкоди у користуванні власністю - домоволодінням, розташованого на земельній ділянці, площею 0,12 га, за адресою:
АДРЕСА_1 ;
- виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітню -
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітнього -
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, із домоволодіння за вказаною адресою;
- вселити її у вищевказане домоволодіння;
- зобов`язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не перешкоджати їй
у користуванні зазначеним домоволодінням.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 серпня
2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Усунуто ОСОБА_1 перешкоди у користуванні власністю, а саме домоволодінням, розташованого на земельній ділянці, площею 0,12 га, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_2,
ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітнього - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, такими, що втратили право користування ним та виселення.
Вселено ОСОБА_1 у домоволодіння за вказаною адресою.
Зобов`язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не перешкоджати
ОСОБА_1 у користуванні вищевказаним домоволодінням.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що законних підстав для вселення та проживання відповідачів у спірному домоволодінні, яке належить на праві приватної власності позивачці, не встановлено, так як ОСОБА_2 з 2004 року самоправно вселився у житловий будинок
та дав згоду на реєстрацію у ньому членів своєї сім`ї. Їх проживання
у домоволодінні порушує права власника - ОСОБА_1 та перешкоджає їй у вільному користуванні своєю власністю. Вказані обставини встановлені преюдиційними судовими рішеннями різних інстанцій щодо скасування свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок, виданий на ім`я ОСОБА_2, відмови йому у позові про видачу такого свідоцтва, а також відмови у визнанні за ним права власності на будинок за набувальною давністю. У зв`язку з цим суд першої інстанції дійшов висновку про вселення позивачки у належне їй на праві приватної власності домоволодіння та виселення відповідачів із нього, зобов`язавши останніх не чинити перешкоди власнику у користуванні належним їй житловим приміщенням.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 - залишено без задоволення. Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 серпня 2021 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також зазначив, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності. Встановивши, що ОСОБА_1 є власником вказаного житлового будинку, яким без відповідних правових підстав користуються відповідачі, які не є членами сім`ї позивачки та у добровільному порядку не звільняють вказане приміщення, суд першої інстанцій дійшов правильного висновку про усунення позивачці перешкод у користування належним її майном, виселення відповідачів із вказаного житлового будинку та вселенням позивачки у спірний будинок.
При цьому апеляційний суд відхилив доводи ОСОБА_2 про те, що з
2004 року і до теперішнього часу він разом зі своєю сім`єю проживає
у вказаному житловому будинку, який був побудований ним разом із його тіткою - ОСОБА_8 на присадибній ділянці, площею 0,12 га, що була надана у користування родині ОСОБА_8, оскільки у ході розгляду цієї справи ним надано суду належних та допустимих доказів правомірності проживання відповідачів у вказаному будинку, а саме на яких підставах було здійснено проживання ОСОБА_2 у період життя ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали
з Овідіопольського районного суду Одеської області.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 21 жовтня 2022 року справу
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яка діє
у власних інтересах та в інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи: орган опіки та піклування Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, орган опіки та піклування Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області, про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення, за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 - на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 31 серпня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 05 липня 2022 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 - мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставини справи, не врахували доводів ОСОБА_2 про те, що він
з 2004 року і до теперішнього часу проживає у спірному житловому будинку, який був побудований ним разом із його тіткою - ОСОБА_8 на присадибній ділянці, площею 0,12 га, що була надана у користування родині
ОСОБА_8 на підставі розпорядження Овідіопольського районного виконавчого комітету Одеської області від 09 січня 1987 року № 11 та наказу директору радянського господарства "Авангард" від 21 березня
1987 року № 33-к. Разом з ним у вказаному будинку проживають його дружина - ОСОБА_3 (зареєстрована у будинку з 2006 року), донька -
ОСОБА_4 (зареєстрована у будинку з 2016 року), неповнолітня онучка -
ОСОБА_5 (зареєстрована у будинку з 2016 року), малолітній онук - ОСОБА_6 (зареєстрований у будинку з 2018 року). Весь цей період часу вони добросовісно володіють вказаним житловим будинком, сплачують комунальні платежі, здійснюють ремонтні роботи, тому не підлягають виселенню. Твердження позивачки про те, що вони самовільно вселилися
у домоволодіння не відповідає дійсності, оскільки саме ОСОБА_2 побудував житловий будинок та проживав у ньому, а не вселився у будинок без законних на те підстав. Суди не надали оцінки тому, що відповідачі іншого житла не мають, окрім спірного домоволодіння, яким фактично користуються. Крім того, суди не дослідити питання дотримання балансу між захистом права власності позивачки та захистом права відповідачів на користування будинком. Також в оскаржуваних судових рішеннях відсутнє обґрунтування суду щодо незгоди із висновками органу опіки та піклування про недоцільність виселення неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Посилається на відповідну судову практику Верховного Суду, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий
будинок, розташований на земельній ділянці, площею 0,12 га, за адресою: АДРЕСА_1, на підставі рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2014 року
у справі №509/4012/14, що набрало законної сили.
Згідно з довідки Авангардівської селищної ради Овідіопольського районного суду Одеської області від 06 грудня 2018 року у вищевказаному житловому будинку зареєстровані: ОСОБА_2 з 10 квітня 2004 року;
ОСОБА_3 з 18 квітня 2006 року; ОСОБА_4 з 22 грудня 2016 року;
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 22 грудня 2016 року; ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 22 травня 2018 року
(т. 1, а. с. 15,16).
Згідно з даними з Єдиного державного реєстру судових рішень між сторонами з 2005 року існували судові спори (т. 2, а. с. 11-59).
Так, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області
від 02 жовтня 2009 року у справі № 2-22/2009 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_10 до Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_2, ОСОБА_11, Овідіопольського районного бюро технічної інвентаризації Одеської області про визнання рішень сесій Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області не чинними, свідоцтва про права власності та договору купівлі-продажу недійсними та визнання права власності на спадкове майно задоволено
(т. 2, а. с. 21-22).
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2010 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2009 року скасовано (т. 2, а. с. 24-28).
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ від 20 липня 2011 року (провадження № 6-4532св11) касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 02 жовтня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16 грудня 2010 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції
(т. 2, а. с. 29-32).
Рішенням Овідіопольского районного суду Одеської області від 22 травня 2013 року у справі № 2-1878/11 позов ОСОБА_1 до Прилиманської сільської ради Овідіопольского району Одеської області, виконавчого комітету Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_11 задоволено.
Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно
від 05 квітня 2006 року, оформлене Прилиманською сільською радою Овідіопольського району Одеської області на ім`я ОСОБА_2 на житловий будинок та господарські будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1, укладений 07 червня 2006 року, між ОСОБА_2 та ОСОБА_11, посвідчений нотаріусом Овідіопольського районного нотаріального округу Одеської області
Куркан Н. Ф., зареєстрований у реєстрі за № 402.
Задоволено зустрічний позов ОСОБА_11 та ОСОБА_2 до Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, комунального підприємства "Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації" про скасування рішення Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 30 березня 2007 року № 216-V та визнано незаконним та скасовано рішення Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 30 березня 2007 року № 216-V "Про скасування рішення ХХІ сесії ІV скликання від 10 березня 2007 року
№ 882-ІУ "Про видачу свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, що знаходиться у АДРЕСА_1, на ім`я ОСОБА_2 (т. 2, а. с. 33-35).
Задовольняючи зустрічний позов, суд врахував рішення ХХІ сесії VІ скликання Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 10 березня 2006 року № 822-V "Про видачу свідоцтва на право особистої власності на житловий будинок", яким було вирішено видати на ім`я ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та доручено Овідіопольському районному бюро технічної інвентаризації оформити свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок за вказаною адресою.
Іншим рішенням тієї самої ХХІ сесії VІ скликання Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 10 березня 2006 року
№ 822-V "Про надання згоди на розроблення проєкту відведення земельної ділянки під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)" вирішено надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проєкту відведення земельної ділянки у власність, загальною площею 12 га, яка знаходиться за адресою:
АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 замовити в землевпорядній організації проєкт відведення земельної ділянки; проєкт відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку землевпорядної експертизи подати на затвердження сесії Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області.
Разом з тим, рішенням Апеляційного суду Одеської області від 25 грудня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 травня 2013 року
в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_11, ОСОБА_2 до Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, комунального підприємства "Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації" та ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 30 березня 2007 року № 216-V "Про скасування рішення XXI сесії IV скликання від 10 березня 2006 року № 882-IV "Про видачу свідоцтва
про право особистої власності на житловий будинок, що знаходиться
у АДРЕСА_1, на ім`я ОСОБА_2" скасовано.
У цій частині було ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_11, ОСОБА_2 відмовлено, в іншій частині рішення суду залишено без змін (т. 2, а. с. 36-39).
Вказане рішення апеляційного суду мотивовано тим, що дані рішення Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області порушують права власника майна ОСОБА_1 на вказаний житловий будинок.
Зазначеними судовими рішеннями судів різних інстанцій було встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_9, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_2 до кола спадкоємців ні за заповітом, ні за законом не входив, за таких обставин не мав права на визнання за ним права власності на спірний будинок, який було побудовано ОСОБА_8 на виділеній їй у користування земельній ділянці.
Крім того, рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області
від 09 жовтня 2014 року у справі № 509/4012/14 позов ОСОБА_1 до Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності задоволено та визнано за нею право власності у порядку спадкування за заповітом після смерті її сестри - ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, а також після смерті її матері - ОСОБА_9, яка померла у ІНФОРМАЦІЯ_5, на спадкове майно
у вигляді жилого будинку з господарськими будівлями та спорудами, який складається з позначених на плані: під літ. "А" - жилого будинку, загальною площею 64,1 кв. м, жилою площею 41,6 кв. м; під літ. "Б" - літньої кухні, площею 25 кв. м; під літ. "В" - сараю, площею 18,7 кв. м; під літ. "Г" - вбиральні, площею 2,9 кв. м; №№ 1-4, І - споруд, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1, а. с. 6).
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 04 жовтня 2018 року заяву ОСОБА_1 про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_7 - на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 09 жовтня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності
на нерухоме майно задоволено, апеляційне провадження закрито, оскільки ОСОБА_2 не входить ні до кола спадкоємців майна померлої
ОСОБА_8, ні до кола спадкоємців майна померлої ОСОБА_9 .
У вказаному судовому рішенні також зазначено, що сам по собі факт реєстрації місця проживання ОСОБА_2 та інших осіб (його родини)
у спірному житловому будинку не надає йому передбаченого
частиною першою статті 352 ЦПК України процесуального права апеляційного оскарження рішення суду від 09 жовтня 2014 року у справі
№ 509/4012/14, оскільки рішення прийнято у правовідносинах спадкування, де ОСОБА_2 не є спадкоємцем, чиї права порушені, невизнані тощо
(т. 2, а. с. 48-52).