Постанова
Іменем України
03 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 454/158/21
провадження № 61-7268св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
відповідач - Сокальська міська рада,
особа, яка подала апеляційну скаргу, - ОСОБА_5,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5, яка подана представником - адвокатом Матвійчук Галиною Михайлівною, на ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 червня 2022 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Савуляка Р. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Сокальської міської ради про визнання права спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами по АДРЕСА_1 та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.
На обгрунтування позовних вимог зазначили, що на підставі рішення виконавчого комітету Забузької сільської ради від 03 листопада 1972 року № 20 за адресою: АДРЕСА_1 виділялась земельна ділянка. Забудова ділянки дозволена вказаним рішенням виконкому Сокальської районної ради за типовим проектом, про що видано свідоцтво про забудову садиби в сільських населених пунктах на ім`я ОСОБА_6 .
Відповідно до свідоцтва про право власності від 20 травня 1987 року, виданого на підставі рішення Сокальського райвиконкому від 16 квітня 1987 року № 112, будинок АДРЕСА_1 на праві приватної власності зареєстровано за ОСОБА_6, як головою колгоспного двору, про що зроблено запис від 20 травня 1987 року № 46 у Червоноградському МБТІ.
Позивачі вказують, що позивачка ОСОБА_1 вступила в шлюб з ОСОБА_2, який став проживати в спірному будинку, та вести з ними спільне господарство.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер і головою колгоспного двору стала ОСОБА_7, 1922 року народження.
Згідно Державного акту на право власності на землю, виданого на підставі рішення IX ceciї I скликання Опільськоі сільської ради від 29 лютого 2000 року, ОСОБА_7 було передано у власність земельну ділянку площею 0,1903 га для будівництва та обслуговування житлового будинку i господарських будівель за вказаною вище адресою.
24 лютого 2015 року ОСОБА_7 отримала витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,1903 га з кадастровим номером 4624884600:00:09:005:1111 і їй було видано державний акт на право приватної власності на землю серія ІІІ-ЛВ № 047316 по АДРЕСА_1 .
Позивачі вказують, що ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, членами колгоспного двору станом на 15 квітня 1991 року були: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_8
28 лютого 2017 року ОСОБА_3 звернувся із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець після смерті бабці по заповіту.
Державним нотаріусом Сокальської нотаріальної контори було відмовлено у прийнятті спадщини, про що ОСОБА_3 повідомлено листом від 02 жовтня 2020 року.
Відповідно, єдиним правовстановлюючим документом на даний час на спірний будинок залишається свідоцтво про право власності від 20 травня 1987 року, видане на підставі рішення Сокальського райвиконкому від 16 квітня 1987 року № 112.
Будинок на праві власності (колгоспний двір) був зареєстрований за ОСОБА_6 (голова двору), про що зроблено запис від 20 травня 1987 року № 46 в Червоноградському МБТІ.
Також, у період із 1987 року по 2000 рік ОСОБА_6, а пізніше ОСОБА_7 та ОСОБА_2 здійснювали реконструкцію будинку, збільшивши його площу до 258 кв.м, та добудували господарські будівлі згідно технічного паспорту.
ОСОБА_7 та інші члени сім`ї не оформили право власності на даний будинок після смерті ОСОБА_6 .
Таким чином, станом на даний час у позивачів відсутнє право звертатись до ДАБІ із декларацію про закінчення реконструкції (будівництва) будинку, оскільки титульний власник ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а титульний власник земельної ділянки ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім цього, спірний будинок по АДРЕСА_1 відносився до колгоспного двору.
Отже фактично члени колгоспного двору стали співвласниками даного будинку, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 . Усім належало по 1/6 частині будинку.
Позивачі вказують, що після смерті ОСОБА_6 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ) його частку прийняла його дружина та донька фактичним вступом в управління спадковим майном.
ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а її онук ОСОБА_3 як єдиний спадкоємець за заповітом прийняв спадщину.
Таким чином, на думку позивачів, на даний час співласниками будинку в частках є: ОСОБА_3 - 5/12, ОСОБА_1 - 3/12, ОСОБА_2 - 2/12, ОСОБА_4 - 2/12.
У зв`язку із тим, що нотаріус не має можливості зареєструвати належне їм право власності на будинковолодіння та земельну ділянку по АДРЕСА_1, позивачі позбавлені можливості оформити право власності на будинок, окрім як в судовому порядку.
З урахуванням викладених обставин позивачі просили суд визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами по АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 4624884600:09:005:1111, площею 0,1903га, із визначенням часток наступним чином: за ОСОБА_1 визнати право на 3/12 частин будинковолодіння та земельної ділянки, за ОСОБА_3 - на 5/12 частин будинковолодіння та земельної ділянки, за ОСОБА_2 - на 2/12 частин будинковолодіння та земельної ділянки, за ОСОБА_4 - на 2/12 частин будинковолодіння та земельної ділянки.
Також позивачі зазначили, що у провадженні Сокальського районного суду Львівської області знаходилась справа № 454/116/15-ц за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_3 (який є її чоловіком), ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права спільної власності сторін на 2/3 частини будинку по АДРЕСА_1 та про визнання за нею права власності на 1/3 частину вказаного будинку.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 14 лютого 2018 року визнано за ОСОБА_5 право спільної власності на 2/3 частини будинку по АДРЕСА_1 та право власності на 1/3 ідеальну частину цього будинку, а також визнано право спільної власності на будівельні матеріали.
Постановою Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2018 року рішення Сокальського районного суду Львівської області від 14 лютого 2018 року скасовано та ОСОБА_5 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Основною підставою відмови стало те, що позивачка не надала доказів своєї участі у реконструкції спірного будинку, при цьому співвласники будинку - сім`я ОСОБА_11 - їй згоди на таку участь не надавали. Фактично суд апеляційної інстанції констатував факт відсутності у ОСОБА_5 будь яких прав на спірне будинковолодіння.
Постановою Верховного Суду від 15 липня 2020 року постанова Львівського апеляційного суду від 05 вересня 2018 року залишена без змін, касаційна скарга ОСОБА_5 - без задоволення.
У лютому 2021 року ОСОБА_5 через свого представника - адвоката Матвійчук Г. М. в межах цієї справи подала до суду клопотання про залучення її до участі у справі як третьої особи.
Ухвалою Сокальського районного суду Львівської області від 22 лютого 2021 року у задоволенні клопотання ОСОБА_5 про залучення її до участі у справі як третьої особи відмовлено, оскільки прийняте у майбутньому судове рішення у справі ніяким чином не зможе вплинути на права або обов`язки заявника.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 02 березня 2021 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4 право спільної часткової власності на житловий будинок з господарськими будівлями, спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, загальною площею 94,1 кв.м, з якої житлова 57 кв.м, та який складається із кімнат і приміщень: 1-7 площею 24 кв.м, 1-6 площею 18,8 кв.м, 1-5 площею 13 кв.м, 1-8 площею 8 кв.м, 1-9 площею 14,2 кв.м, 1-10 площею 5,1 кв.м, 1-12 площею 9,4 кв.м, 1-11 площею 1,8 кв.м, а також земельну ділянку з кадастровим номером 4624884600:09:005:1111, для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,1903 га, із визначенням часток наступним чином: за ОСОБА_1 визнати право на 3/12 частин будинковолодіння та земельної ділянки, за ОСОБА_3 визнати право на 5/12 частин будинковолодіння та земельної ділянки, за ОСОБА_2 визнати право на 2/12 частин будинковолодіння та земельної ділянки, за ОСОБА_4 визнати право на 2/12 частин будинковолодіння та земельної ділянки.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із його доведеності та обґрунтованості.
Не погодившись з рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 02 березня 2021 року, представник особа, яка не приймала участі у справі, але вважає, що суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, ОСОБА_5 через представника - адвоката Матвійчук Г. М. подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката Матвійчук Г. М. на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 березня 2021 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Ухвалою Львівського апеляційного суду від 28 червня 2022 року апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_5 - адвоката Матвійчук Г. М. на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Сокальської міської ради про визнання права власності - закрито.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для залучення ОСОБА_5 до участі у справі, оскільки у цій справі не вирішується питання про її права, свободи та інтереси.
Установивши в ході апеляційного перегляду, що оскаржуваним рішенням суду не вирішено питання про права, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_5, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність закриття апеляційного провадження.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
01 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_5, яка подана представником - адвокатом Матвійчук Г. М., на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 22 лютого 2021 року, рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 березня 2021 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 28 червня 2022 року.
У касаційній скарзі представник заявника просив Верховний Суд оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2022 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5, яка подана представником - адвокатом Матвійчук Г. М., на рішення Сокальського районного суду Львівської області від 02 березня 2021 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_5, яка подана представником - адвокатом Матвійчук Г. М., на ухвалу Сокальського районного суду Львівської області від 22 лютого 2021 року повернуто.