Постанова
Іменем України
03 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 361/4744/19
провадження № 61-2851св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
треті особи: Броварська міська нотаріальна контора Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2021 року у складі судді Радзівіл А. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року у складі колегії суддів: Кулікової С. В., Заришняк Г. М., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - Броварська міська нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання права на спадкування Ѕ частки квартири у порядку спадкування за законом.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 25 червня 2009 року вона і ОСОБА_5 почали проживати разом однією сім`єю, як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу, та вести спільне господарство.
Вказує, що вони створили сім`ю із ОСОБА_5, мали спільні моральні цінності, права та обов`язки, а також спільний сімейний побут та бюджет. За час сумісного проживання вони разом кожного року їздили на відпочинок.
Позивачка зазначає, що двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_5 у 2009 році.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 . За два роки до смерті ОСОБА_5 почав хворіти. Відповідно до історії хвороби ОСОБА_5 мав захворювання ДЕП з церебралістичним синдромом, астенічними порушеннями. Це захворювання, що прогресує повільно та характеризується поступовим багатовогнищевим порушенням мозкових функцій. Хворі на таке захворювання потребували постійного догляду.
Позивачка зазначає, що вона весь час здійснювала догляд за ОСОБА_5, оскільки окрім основної хвороби, він ще мав проблеми з тазостегновим суглобом.
Після смерті ОСОБА_5 вона звернулася до Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області з заявою про прийняття спадщини.
Листом № 987/02.14/32/19 позивачку було проінформовано, що 24 січня 2019 року Броварською міською державною нотаріальною конторою відкрито спадкову справу до майна ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спадкоємцями до майна померлого є: ОСОБА_2 - дочка померлого (згідно статті 1261 ЦК України - спадкоємець першої черги); ОСОБА_1 - особа, що проживала однією сім`єю зі спадкодавцем (згідно статті 1264 ЦК України - спадкоємець четвертої черги). Броварська міська державна нотаріальна контора Київської області позивачу запропонувала звернутися до суду із заявою про зміну черговості спадкування.
З урахуванням викладених обставин просила суд встановити факт, що вона проживала однією сім`єю з ОСОБА_5 з 25 червня 2009 року до 30 грудня 2018 року, а також визнати за нею право на спадкування на Ѕ частину квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, як спадкоємця першої черги за законом.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 17 травня 2021 року до участі у справі залучено третіх осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2021 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.
Додатковим рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 про стягнення судових витрат відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із відсутності підстав для її задоволення.
Не погоджуючись з рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2021 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Не погоджуючись з додатковим рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2021 року представник ОСОБА_2 - адвокат Левківський Б. К. подав апеляційну скаргу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Левківського Б. К. залишено без задоволення.
Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2021 року та додаткове рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 жовтня 2021 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
22 лютого 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 23 липня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 19 січня 2022 року.
В касаційній скарзі заявник просить суд оскаржувані судові рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу від 19 вересня 2022 року представник ОСОБА_2 адвокат Левківський Б. К. просить суд касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи.
25 липня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що 28 грудня 2005 року між ТОВ "Броварський заводобудівельний комбінат" та ОСОБА_5 (який зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 ) був укладений договір про пайову участь (інвестування) у будівництві житла, а саме квартири будівельний номер АДРЕСА_1 .
Згідно Акту передачі квартири у багатоповерховому житловому будинку в комплексі з об`єктами громадсько-побутового призначення за адресою: АДРЕСА_3 від 03 січня 2008 року передана квартира, що зазначена у договір про пайову участь (інвестування) у будівництві житла від 28 грудня 2005 року.
02 червня 2009 року виконкомом Броварської міської ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно ОСОБА_5 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності зареєстровано в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 02 червня 2009 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер.
24 січня 2019 року заведена спадкова справа № 32/2019 року на ім`я померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5
08 листопада 2018 року ОСОБА_5 складений заповіт, яким він на випадок своєї смерті зробив розпорядження, призначив спадкоємцем свого майна, а саме квартири, належної йому на праві власності та розташованої за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого міськвідділом ЗАГС Мурманськ -150, ІНФОРМАЦІЯ_3 .
12 серпня 2007 року ОСОБА_8 зареєструвала шлюб із ОСОБА_9, про що в Книзі реєстрації шлюбів 12 серпня 2007 року зроблено відповідний актовий запис № 3, та Гереженівською сільською радою Уманського району Черкаської області видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 . Після реєстрації шлюбу прізвище дружини змінено на ОСОБА_10 .
24 січня 2019 року ОСОБА_2 звернулася до Броварської міської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом складеного 08 листопада 2018 року, зареєстрованого у реєстрі за № 985, на її ім`я батьком ОСОБА_5
29 травня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Броварської міської нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, зазначивши у заяві, що вона із померлим проживала однією сім`єю та має право на спадкування згідно статті 1264 ЦК України, як спадкоємець четвертої черги. Також у заяві зазначає, що іншим спадкоємцем, передбаченою статтями 1261-1264 ЦК України є дочка померлого - ОСОБА_2
29 травня 2019 року нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавською В. В. роз`яснено ОСОБА_1, що оскільки спадщину прийняла спадкоємець першої черги, вона як спадкоємець четвертої черги не може бути включена до складу спадкоємців, черговість спадкування може бути змінена лише за рішенням суду, та запропоновано звернутись до суду із заявою про зміну черговості спадкування.
04 липня 2019 року до нотаріальної контори надійшла заява ОСОБА_3 підписана ним 25 червня 2019 року та засвідчена приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Майстренко В. В., зареєстрована у реєстрі за № 1043, у якій він зазначив, що приймає спадкове майно після смерті ОСОБА_5 .
Як вбачається із свідоцтва про народження, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві 06 вересня 2002 року, серії НОМЕР_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, є сином ОСОБА_5
04 липня 2019 року нотаріусом Броварської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавською В. В. роз`яснено ОСОБА_3, що спадкоємці за законом спадкують тільки у випадках відсутності заповіту, визнання його недійсним або неприйняття спадщини спадкоємцями, призначеними у заповіті. ОСОБА_2 спадщину прийняла, подавши до Броварської міської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Запропоновано ОСОБА_3 звернутися до суду, якщо у нього є сумніви стосовно законності заповіту.
16 липня 2019 року на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.