Постанова
Іменем України
28 жовтня 2022 року
місто Київ
справа № 640/6459/19
провадження № 61-18229св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, Державне підприємство "Сетам", ОСОБА_2 ,
треті особи: Акціонерне товариство "Універсал Банк", ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Маміної О. В., Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у березні 2019 року звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсними: електронні торги за номером лоту № 331372, які відбулися 11 березня 2019 року, результати яких оформлені протоколом № 392086, з реалізації арештованого нерухомого майна з реєстраційним № 22747918 - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, загальною площею 96, 1 кв. м, житловою площею 59, 4 кв. м, належної на праві власності ОСОБА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; акт про реалізацію нерухомого майна та свідоцтво про придбання з прилюдних торгів зазначеного нерухомого майна.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що при проведенні торгів допущені істотні порушення законодавства, що вплинули на результати торгів у спосіб заниження вартості об`єкта продажу, неповної та недостовірної інформації про об`єкт продажу, несвоєчасного повідомлення про ціну продажу предмета іпотеки, внаслідок чого порушено його право власності та охоронюваний законом інтерес очікувати компенсації залишку різниці між дійсною вартістю предмета іпотеки і сумою заборгованості перед стягувачем та витрат виконавчого провадження.
ОСОБА_1 зазначав, що звіт про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року та висновок про вартість майна від 02 жовтня 2018 року зроблені без попереднього узгодження сторін виконавчого провадження, попередження оцінювача про кримінальну відповідальність. При проведенні оцінки не отримано усю потрібну та достовірну інформацію про об`єкт оцінки, у тому числі не проведено його огляд, внаслідок чого оцінка вартості спірної квартири є заниженою та такою, що не відповідає ринковій вартості, а використані для порівняння об`єкти нерухомості не є подібними до об`єкту оцінки. На переконання позивача, вартість реалізованого майна повинна складати не менш ніж 2 343 014, 10 грн.
Також позивач вважав протиправними дії начальника Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області) Купріянової А. О. щодо подання заявки на реалізацію іпотечного арештованого майна, на підставі якої Державним підприємством "Сетам" (далі - ДП "Сетам") сформовано лот торгів № 331372, оскільки заявка надіслана організатору торгів без доказів повідомлення його про визначення вартості майна, та у заявці не зазначено інформації про зареєстрованих осіб - його дружини та доньки.
В матеріалах виконавчого провадження немає доказів публікації оголошення про проведення електронних торгів за лотом № 331372, дата та час їх проведення у місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки.
Стислий виклад заперечень інших учасників справи
Відповідачі ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області, ДП "Сетам", ОСОБА_2 та третя особа Акціонерне товариство "ВТБ банк"
(далі - АТ "ВТБ банк"), правонаступником якого є Акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк"), заперечували проти задоволення позову, вважаючи його безпідставним, необґрунтованим та не доведеним належними та допустимими доказами.
Третя особа ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 26 червня 2020 року Київський районний суд м. Харкова у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що допущені державним виконавцем порушення при здійсненні своїх повноважень до призначення електронних торгів підлягають оскарженню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження". Позивач оскаржив в судовому порядку визначення оціночної вартості нерухомого майна та дії щодо поданої заявки на реалізацію спірного майна й за результатами розгляду зазначених скарг суди відмовили в їх задоволенні. З наведених підстав, суд першої інстанції зробив висновок про недоведеність позивачем порушення правил проведення електронних торгів, впливу таких порушень на результати торгів та на його права.
Постановою від 05 жовтня 2021 року Харківський апеляційний суд скасував рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 червня 2020 року, ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив.
Суд визнав недійсними електронні торги за номером лоту № 331372, які відбулися 11 березня 2019 року, результати яких оформлені протоколом № 392086, з реалізації арештованого нерухомого майна - трикімнатної квартири АДРЕСА_3, належної на праві власності ОСОБА_1, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, з реєстраційним № 22747918.
Визнав недійсними акт про реалізацію нерухомого майна та свідоцтво про придбання з прилюдних торгів за номером лоту № 331372, які відбулися 11 березня 2019 року, зазначеного нерухомого майна.
Здійснив розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що постановою від 14 травня 2021 року Харківський апеляційний суд визнав противоправними дії старшого державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби м. Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області (далі - Київський ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області) Конюхової В. А. щодо визначення оціночної вартості спірної квартири відповідно до звіту про оцінку майна від 02 жовтня 2018 року та визнав недійсними результати оцінки вартості нерухомого майна боржника. Апеляційний суд врахував, що для визнання торгів недійсними з підстав недійсності звіту про оцінку майна потрібно, щоб такі порушення порядку одночасно порушували права чи законні інтереси особи, яка оскаржує торги. Суд виснував, що права та інтереси позивача порушуються в результаті проведення оспорюваних торгів, оскільки він є власником спірної квартири, яку з порушенням вимог закону реалізовано на торгах за необґрунтованою ціною.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_2 04 листопада 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року, залишити в силі рішення Київського районного суду м. Харкова від 26 червня 2020 року.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_2 , наполягаючи на тому, що оскаржуване судове рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм процесуального права та порушенням норм матеріального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначила, що:
- суд апеляційної інстанції ухвалив рішення без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 25 листопада 2015 року
у справі № 6-1749цс15, від 06 квітня 2016 року у справі № 3-242гс16, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 367/6231/16-ц (провадження № 14-529цс19), у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 401/33/17 (провадження № 61-6016св19), від 30 вересня 2021 року у справі № 522/9385/13 (провадження № 61-2634св20);
- суд апеляційної інстанції не врахував правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 2033/2-108/11 (провадження № 61-17496св19), ухваленій за наслідками розгляду скарги ОСОБА_1 про визнання протиправними дій начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській областіщодо подання заявки на реалізацію іпотечного арештованого майна від 01 лютого 2019 року № 48946197/В-9.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_1 у листопаді 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду відзив, у якому просив залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 22 вересня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі та відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду від 05 жовтня 2021 року.
За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі -ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що 05 вересня 2011 року Фрунзенський районний суд м. Харкова видав виконавчий лист № 2-108/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ВАТ "ВТБ Банк" заборгованості у розмірі 1 531 996, 70 грн.
Постановою головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції від 06 жовтня 2015 року відкрито виконавче провадження № 48946197 з виконання зазначеного виконавчого листа.
27 квітня 2017 року постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1
29 серпня 2018 року старшим державним виконавцем Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області винесена постанова про опис та арешт майна боржника.
Постановою старшого державного виконавця від 17 вересня 2018 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання Товариство з обмеженою відповідальністю "Експерт-2012"
(далі - ТОВ "Експерт-2012"), його попереджено про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться в постанові.
ТОВ "Експрес-2012" 02 жовтня 2018 року склало звіт про оцінку майна, згідно з яким ринкова вартість квартири за адресою: АДРЕСА_4, складає без ПДВ 1 428 500, 00 грн.
16 жовтня 2018 року державний виконавець Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області направив учасниками виконавчого провадження повідомлення про результати оцінки майна.
Постановою старшого державного виконавця Київського ВДВС м. Харкова ГТУЮ у Харківській області від 02 листопада 2018 року виконавчий
лист № 2-108/11 передано на виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області, яке прийнято ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області згідно з постановою державного виконавця цього відділу від 12 листопада 2018 року.
01 лютого 2019 року начальник ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області підготовив заявку директору Харківської філії ДП "Сетам" на реалізацію іпотечного арештованого майна з відповідними документами на 26 аркушах.
ДП "Сетам" 06 лютого 2019 року внесло до системи інформацію про арештоване майно (формування лоту), а 11 лютого 2019 року надіслало листа про повідомлення стягувача, боржника, виконавчу службу про проведення електронних торгів 11 березня 2019 року.
11 березня 2019 року відбулися електронні торги за лотом № 331372 з реалізації предмета іпотеки - трикімнатної квартири АДРЕСА_5, власником якої був ОСОБА_1 .
Згідно з протоколом проведення електронних торгів № 392086, сформованого 11 березня 2019 року, ДП "Сетам" визначило переможцем торгів ОСОБА_2, яка перерахувала гарантійний внесок в розмірі 71 425, 00 грн на рахунок організатора торгів 06 березня 2019 року та суму коштів за придбаний предмет іпотеки у розмірі 1 357 075, 00 грн на рахунок ВПВР УДВС ГТУЮ у Харківській області 20 березня 2019 року.
27 березня 2019 року складено акт про реалізацію предмета іпотеки та надіслано його організатору торгів.
Право, застосоване судом
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Наведене узгоджується з правилами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Тож правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі положень цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо дотримання визначених правил про процедуру, порядок проведення торгів.
У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року
у справі № 3-242гс16 викладено правовий висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними суди повинні встановити, чи відбулося порушення вимог законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи порушені права і законні інтереси позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.
У постанові Верховного Суду України від 29 листопада 2017 року у справі № 668/5633/14-ц викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення положень закону при проведенні торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання торгів недійсними.
Тобто для визнання судом електронних торгів недійсними обов`язковою є наявність підстав для визнання торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
Отже, проведення електронних торгів, що відбулися з порушенням вимог законодавства, є підставою для визнання таких торгів недійсними виключно за умови доведення порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
ОСОБА_1 пред`явив вимогу про визнання електронних торгів недійсними з підстав порушення процедури оцінки вартості спірної квартири, подання заявки на реалізацію іпотечного арештованого майна та через брак доказів публікації оголошення про проведення електронних торгів у місцевих друкованих засобах масової інформації.