Постанова
Іменем України
28 жовтня 2022 року
місто Київ
справа № 2-7803/05
провадження № 61-2528св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Виконавчий комітет Харківської міської ради,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - ОСОБА_2,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_3,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року, ухвалену колегією суддів у складі Коваленко І. П., Овсяннікової А. І., Сащенка І. С.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у липні 2005 року звернувся до суду з позовом до Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення.
Позивач обґрунтовував вимоги позову тим, що він є власником двокімнатної квартири АДРЕСА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 06 квітня 2001 року, а також восьмикімнатної квартири АДРЕСА_1, відповідно до договорів
купівлі-продажу від 25 лютого 2000 року, 10 березня 2000 року, 10 листопада 2000 року, 17 жовтня 2000 року та договору дарування від 25 лютого 2000 року.
Після купівлі зазначених квартир ОСОБА_1 здійснив самовільну реконструкцію та переобладнання шляхом зміщення стін між кімнатами для подальшого розміщення кафе та офісу; зі сторони двору збудував двоповерхову прибудову без підвалу, мансарду, облаштував відокремлені виходи для кафе та офісу.
Рішенням від 11 липня 2001 року № 1176 Виконавчий комітет Харківської міської ради перевів зазначені квартири у нежитлове приміщення та надав дозвіл на здійснення їх проєктування і реконструкцію, за погодженням з відповідними органами.
Позивач зазначив, що для можливості використання приміщень під кафе та офіс він отримав дозвіл Головного управління містобудування, архітектури і земельних відносин Харківської міської санітарно-епідеміологічної станції.
За таких обставин ОСОБА_1 вважав, що реконструкція і самовільна прибудова не суперечать санітарним та протипожежним нормам, відповідають будівельним і архітектурним нормам, не порушують права інших осіб, а тому просив суд визнати право власності на нежитлові приміщення, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, площею 44, 2 кв. м, та кв. 2-г, площею 213, 1 кв. м; зобов`язати Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" видати свідоцтво про право власності на зазначені приміщення.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач не заперечував проти задоволення позову.
Стислий виклад змісту рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Рішенням від 05 серпня 2005 року Київський районний суд м. Харкова задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд визнав за ОСОБА_1 право власності на нежитлові приміщення № 2-1, площею 14, 00 кв. м, № 2-2, площею 9, 5 кв. м, № 2-3, площею 2, 7 кв. м, № 2-4, площею 22, 7 кв. м, № 2-5, площею 2, 8 кв. м, № 2-6, площею 177, 4 кв. м,
№ 2-7, площею 5, 6 кв. м, № 2-8, площею 2, 5 кв. м, № 2-9, площею 2, 6 кв. м, № 2-10, площею 47, 3 кв. м - колишні квартири АДРЕСА_9 .
Визнав за ОСОБА_1 право власності на підвал літ. 1, 2, 3, 4, площею 39, 2 кв. м; приміщення першого поверху: № 1-18, площею 0, 5 кв. м,
№ 1-20, площею 12, 7 кв. м, № 1-19, площею 3, 9 кв. м, № 1-21, площею 6, 1 кв. м, № 1-22, площею 6, 00 кв. м, № 1-23, площею 1, 3 кв. м; приміщення другого поверху: № 2-1, площею 14, 00 кв. м, № 2-2, площею 9, 5 кв. м, № 2-3, площею 2, 7 кв. м, № 2-4, площею 22, 7 кв. м, № 2-5, площею 2, 8 кв. м, № 2-6, площею 177, 4 кв. м, № 2-7, площею 5, 6 кв. м, № 2-8, площею 2, 5 кв. м, № 2-9, площею 2, 6 кв. м, № 2-10 площею 47, 3 кв. м, № 2-11, площею 18, 2 кв. м, № 2-12, площею 8, 2 кв. м, № 2-13, площею 4, 2 кв. м,
№ 2-14, площею 4, 3 кв. м, № 2-15, площею 10, 00 кв. м, та масандру,
літ. 3-1-3-19, площею 278, 2 кв. м, до будинку АДРЕСА_4 .
Зобов`язав Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності за ОСОБА_1 на нежитлові приміщення: підвал літ. 1, 2, 3, 4, площею 39, 2 кв. м; приміщення першого поверху - №№ 1-18, площею 0, 5 кв. м, 1-20, площею 12, 7 кв. м, 1-19, площею 3, 9 кв. м, 1-21, площею 6, 1 кв. м, 1-22, площею 6, 00 кв. м, 1-23, площею 1, 3 кв. м; приміщення другого поверху: №№ 2-1, площею 14, 00 кв. м;
2-2, площею 9, 5 кв. м; 2-3, площею 2, 7 кв. м; 2-4, площею 22, 7 кв. м; 2-5, площею 2, 8 кв. м; 2-6, площею 177, 4 кв. м; 2-7, площею 5, 6 кв. м; № 2-8, площею 2, 5 кв. м; 2-9, площею 2, 6 кв. м; 2-10, площею 47, 3 кв. м; 2-11, площею 18, 2 кв. м, № 2-12, площею 8, 2, кв. м, 2-13, площею 4, 2 кв. м, 2-14, площею 4, 3 кв. м, 2-15, площею 10, 00 кв. м, та масандру, літ. 3-1-3-19, площею 278, 2 кв. м, до будинку АДРЕСА_4 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції зазначив, що відповідно до висновків уповноважених органів державної влади проєктування та реконструкція зазначених нежитлових приміщень відповідає будівельним, санітарним та протипожежним нормам і не порушує права інших осіб, а тому є підстави для задоволення позову ОСОБА_1
ОСОБА_2 як особа, яка не брала участі у справі, у березні 2017 року до суду апеляційної інстанції звернувся з апеляційною скаргою на рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2005 року.
Ухвалою від 27 березня 2017 року Апеляційний суд Харківської області повернув ОСОБА_2 його апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2005 року у зв`язку з тим, що оскаржуваним судовим рішенням не вирішувалися питання про його права чи обов`язки.
Постановою від 18 вересня 2019 року Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу ОСОБА_2, скасував ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2017 року, справу передав до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Направляючи справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції, Верховний Суд зазначив, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що у ОСОБА_2 немає права на оскарження рішення суду першої інстанції з тієї підстави, що суд не вирішував питання про його права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, є передчасним, суперечить змісту статті 292 ЦПК України 2004 року та перешкоджає подальшому провадженню у справі щодо існуючого спору. Крім того, Верховний Суд наголосив на тому, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 18 липня 2017 року вже розглянуто по суті апеляційну скаргу ОСОБА_2 щодо права власності, яким підтверджено правовий зв`язок між інтересами власника житлового будинку літ. Б-3 за адресою: АДРЕСА_5, тобто ОСОБА_2 та інтересами власника нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_5 .
ОСОБА_1 15 січня 2020 року звернувся до апеляційного суду із заявою про залучення до участі у справі як третьої особи ОСОБА_3, оскільки 14 березня 2019 року на підставі договору він подарував ОСОБА_3 спірні нежитлові приміщення.
Протокольною ухвалою від 16 січня 2020 року Харківський апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_3 як третьої особи у зв`язку з тим, що у апеляційного суду не було таких процесуальних повноважень.
Постановою від 16 січня 2020 року Харківський апеляційний суд задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_2, скасував рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2005 року, ухвалив нове рішення.
Апеляційний суд залишив без задоволення позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради про визнання права власності на нежитлові приміщення.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1, апеляційний суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів того, що компетентними органами з питань оформлення права власності на об`єкт самочинного будівництва було неправомірно відмовлено у прийнятті нерухомого майна в експлуатацію ОСОБА_1 .
Також апеляційний суд врахував, що в провадженні Київського районного суду м. Харкова перебувала цивільна справа № 2-7810/05 за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради про визнання права власності, предметом розгляду в якій було визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1, з урахування проведеної позивачкою самовільної реконструкції, шляхом зміщення стін між кімнатами та побудованою прибудовою.
За результатами розгляду цієї справи 05 серпня 2005 року Київський районний суд м. Харкова ухвалив рішення, яким визнав право власності на нежитлове приміщення № 1-11, площею 2, 1 кв. м, 1-12, площею 6, 00 кв. м,
1-13, площею 15, 6 кв. м, 1-14, площею 0, 9 кв. м, 1-15, площею 1, 6 кв. м, 1-24, площею 0, 6 кв. м, 1-25, площею 22, 8 кв. м, та прибудову 1-16, площею 9, 3 кв. м, та 1-17, площею 3, 00 кв. м; зобов`язав Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати право власності ОСОБА_3 на зазначене нерухоме майно.
За апеляційної скаргою ОСОБА_2 з підстав обмеження його можливості щодо обслуговування належного йому на праві власності житлового будинку АДРЕСА_6 та можливості незаконного проникнення до приміщень цього будинку, рішенням від 18 липня 2017 року Апеляційний суд Харківської області скасував рішення Київського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2005 року та ухвалив нове про відмову у задоволенні позову ОСОБА_4 .
У зв`язку з викладеним апеляційний суд у цій справі зробив висновок, що рішенням апеляційного суду у справі № 2-7810/05 підтверджено зв`язок між інтересами власника житлового будинку літ. "Б-3" за адресою: АДРЕСА_5, тобто ОСОБА_2 та інтересами власника нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_5, у зв`язку з чим у суду першої інстанції не було підстав для визнання в судовому порядку за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду засобами поштового зв`язку у лютому 2021 року, ОСОБА_3 просить скасувати постанову Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції у новому складі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Заявник, наполягаючи на тому, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, визначила як підстави касаційного оскарження постанови суду те, що:
- суд апеляційної інстанції не залучив її до участі у справі як третю особи, оскільки вона є новим власника нерухомого майна;
- апеляційний суд не врахував, що самочинна реконструкція з прибудовою на АДРЕСА_5 здійснена відповідно до дозвільної документації, докази чого є в матеріалах справи;
- під час ухвалення постанови суд не врахував правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1328цс15 та від 17 жовтня 2018 року у справі № 759/17450/14-ц (провадження № 61-17378св18), щодо застосування правил статті 376 ЦК України;
- під час ухвалення рішення суд першої інстанції не лише врахував визнання позову відповідачем, а й встановив, що самочинна реконструкція та прибудова не порушують прав інших осіб, що відповідає правовому висновку, викладеному у постановах Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 588/1311/17 (провадження № 61-39156св18) та від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16 (провадження № 61-21748св18);
- прибудова позивача не обмежує можливості власника житлового будинку Б-3 за адресою: АДРЕСА_5, щодо обслуговування будинку та не підтверджує наявності можливості незаконного проникнення до житлових приміщень, що в них розташовані;
- апеляційний суд не врахував правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, щодо обставин, за яких вважається, що рішення суду порушує прав, свободи та інтереси особи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Харківська міська рада подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому просить оскаржувану постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення.
Міська рада зазначила, що земельна ділянка, на якій розташована прибудова, знаходиться у комунальній власності, а розпоряджатися цією земельною ділянкою має право тільки територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради. ОСОБА_1 не затвердив в установленому законом порядку проєктну документацію щодо реконструкції спірних приміщень та не вчинив дій щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів. Доказів того, що компетентними органами з питань оформлення права власності на об`єкт самочинного будівництва було неправомірно відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті нерухомого майна в експлуатацію, у матеріалах справи немає, а тому не було підстав для визнання у судовому порядку за позивачем права власності на самочинно збудоване нерухоме майно.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 08 квітня 2021 року Верховний Суд поновив ОСОБА_3 строк касаційного оскарження постанови Харківського апеляційного суду від 16 січня 2020 року, відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3, витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 17 жовтня 2022 року.
За змістом правил частин першої та третьої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, перевірив правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Обставини, встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ОСОБА_1 на праві власності належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06 квітня 2001 року, посвідченого державним нотаріусом Першої Харківської державної нотаріальної контори Заікіною Л. В., за реєстровим № 603.
Також ОСОБА_1 на праві власності належить восьмикімнатна квартира АДРЕСА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 25 лютого 2000 року, 10 березня 2000 року, 10 листопада 2000 року, 17 жовтня 2000 року та договору дарування від 25 лютого 2000 року.
Після придбання квартир ОСОБА_1 самостійно здійснив їх реконструкцію та переобладнання шляхом зміщення стін між кімнатами під кафе та офіс, а зі сторони двору побував двоповерхову прибудову: літ. 1-20, площею 12, 7 кв. м,
1-19, площею 3, 9 кв. м, 1-21, площею 6, 1 кв. м, 1-22, площею 6, 00 кв. м, 1-23, площею 1, 3 кв. м, 2-11, площею 18, 2 кв. м, 2-12, площею 8, 2 кв. м, 2-13, площею 4, 2 кв. м, 2-14, площею 4, 3 кв. м, 2-15, площею 10, 00 кв. м, та мансарду літ. 3-1-3-19, площею 278, 2 кв. м, підвал літ. 1, 2,3, 4; до будинку АДРЕСА_5, облаштував окремі входи під кафе з АДРЕСА_5 .
Рішенням від 11 липня 2001 року № 1176 "Про переведення
квартир АДРЕСА_7 в нежиле приміщення та надання дозволу гр. ОСОБА_1 на проєктування та реконструкцію під кафе та офіс" Харківська міська рада перевела квартири АДРЕСА_8 в статус нежилих приміщень та дозволила ОСОБА_1 проєктування та реконструкцію цих приміщень з влаштуванням окремих входів під кафе та офіс, для чого на ОСОБА_1 покладено обов`язок одержати архітектурно-планувальне завдання на розробку робочого проєкту реконструкції в Управлінні містобудування та архітектури, розробити і погодити з Управлінням містобудування та архітектури робочий проєкт на реконструкцію нежитлових приміщень у встановленому порядку; після погодження проєкту до початку реконструкції одержати в Міській інспекції Держархбудконтролю дозвіл на виконання реконструкції; після завершення реконструкції пред`явити об`єкт Державній приймальній комісії для прийняття до експлуатації.
Рішенням від 25 вересня 2002 року "Про надання дозволів на проєктування та розроблення проєктів відведення земельних ділянок" Харківська міська рада дозволила проєктування двоповерхової прибудови офісних та підсобних приміщень до кафе на АДРЕСА_5 ; зобов`язала виконати проєктування до 01 квітня 2003 року.
Рішенням від 28 квітня 2004 року № 66/04 "Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об`єктів" Харківська міська рада надала дозвіл ОСОБА_1 на проєктування двоповерхової прибудови офісних та підсобних приміщень до кафе на АДРЕСА_5 та надала згоду на розроблення проєкту відведення земельної ділянки для будівництва та подальшої експлуатації цього об`єкта за згаданою адресою. Зобов`язала виконати проєктування об`єкта до 01 квітня 2004 року.
Також відповідно до цього рішення міська рада надала ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, загальною площею 0, 0145 га, на АДРЕСА_5 для будівництва двоповерхової прибудови до підсобних приміщень до кафе до 01 квітня 2006 року та земельну ділянку № НОМЕР_1, площею 0, 007 га, для подальшої експлуатації до 01 квітня 2029 року.