Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 161/2915/20
провадження № 61-15516св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач),
суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивачі: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Луцька Рів`єра", ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, Приватне підприємство "Торгінвестбуд-Луцьк", Товариство з обмеженою відповідальністю "Екопрод", Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, Виконавчий комітет Луцької міської ради, Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, Приватне підприємство "Луцькземресурс", державний реєстратор Реєстраційної служби Виконавчого комітету Луцької міської ради Форостецький Ігор Олександрович, Публічне акціонерне товариство "Теремно Хліб", ОСОБА_3,
треті особи: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, Державна архітектурно-будівельна інспекція України Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7", Товариство з обмеженою відповідальністю "Три-Пілля Проект",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Луцька Рів`єра" та ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року в складі судді Пахолюка А. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 27 липня 2021 року в складі колегії суддів: Федонюк С. Ю., Матвійчук Л. В., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Луцька Рів`єра" (далі - ОСББ "Луцька Рів`єра") та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, Приватного підприємства "Торгінвестбуд-Луцьк" (далі - ПП "Торгінвестбуд-Луцьк"), Товариства
з обмеженою відповідальністю "Екопрод" (далі - ТОВ "Екопрод"), Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, Виконавчого комітету Луцької міської ради, Управління містобудування та архітектури Луцької міської ради, Приватного підприємства "Луцькземресурс", державного реєстратора Реєстраційної служби Виконавчого комітету Луцької міської ради Форостецького Ігоря Олександровича, Публічного акціонерного товариства "Теремно Хліб" (далі - ПАТ "Теремно Хліб"), ОСОБА_3, треті особи: Відділ державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради, Державна архітектурно-будівельна
інспекція України Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області, Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Затишок 7", Товариство з обмеженою відповідальністю
"Три-Пілля Проект" (далі - ТОВ "Три-Пілля Проект"), про визнання правочинів недійсними, скасування рішень про державну реєстрацію та витребування майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з Містобудівними умовами
та обмеженнями "Нове будівництво багатоквартирного двосекційного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями на
АДРЕСА_1" від 17 грудня 2015 року,
виданими замовнику ПП "Торгінвестбуд-Луцьк", будівництво нового багатоквартирного будинку мало здійснюватися на земельній ділянці площею 0,3305 га, яка складається із земельних ділянок площею 0,2627 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0037 (комунальна власність), та земельної ділянки площею 0,0678 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0028 (приватна власність ПАТ "Теремно Хліб").
Після завершення будівництва у 2018 році земельна ділянка площею
0,0678 га (кадастровий номер 0710100000:21:033:0028, цільове призначення: для будівництва та обслуговування багатофункціонального комплексу із закладами торгівлі, офісними приміщеннями, житловими та підземним паркінгом) підлягала передачі забудовником ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" новоствореному ОСББ "Луцька Рів`єра", оскільки відноситься до прилеглої території для обслуговування будинку, стоянки автомобілів мешканців та осіб з обмеженими можливостями, до яких належить ОСОБА_1 як інвалід. Проте зазначена земельна ділянка була відчужена ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 25 травня 2018 року.
У подальшому ОСОБА_2 поділив земельну ділянку площею 0,0678 га (кадастровий номер 0710100000:21:033:0028) на дві окремі земельні ділянки: площею 0,0395 га (кадастровий номер 0710100000:21:033:0070, яка вільна від забудови) та площею 0,0283 га (кадастровий номер 0710100000:21:033:0069, із зміненим цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, які розміщені на АДРЕСА_2 ).
Позивачі вказують, що земельну ділянку площею 0,0283 га (кадастровий номер 0710100000:21:033:0069) ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 06 серпня 2018 року відчужив ПП "Торгінвестбуд-Луцьк", а земельну ділянку площею 0,0395 га (кадастровий номер 0710100000:21:033:0070, яка вільна від забудови) ОСОБА_2 надав у користування ТОВ "Екопрод" на підставі договору про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 23 серпня 2018 року.
Вважають, що ОСОБА_2 у незаконний спосіб набув право власності на земельну ділянку площею 0,0678 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0028, поділив її на дві частини та змінив цільове призначення, тому договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2018 року та договір про встановлення права користування
земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 23 серпня
2018 року не відповідають нормам матеріального права, а саме:
статтям 202, 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тому
в силу статей 215, 228 ЦК України є недійсними, отже спірні земельні ділянки повинні бути передані новоствореному ОСББ "Луцька Рів`єра".
На підставі наведеного, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, ОСББ "Луцька Рів`єра" та ОСОБА_1 просили: визнати недійсним договір купівлі-продажу від 25 травня 2018 року земельної ділянки площею
0,0678 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0028, цільове призначення: для будівництва та обслуговування багатофункціонального комплексу із закладами торгівлі, офісними приміщеннями, житловими та підземним паркінгом, яка розташована на
АДРЕСА_2, укладений між ПАТ "Теремно Хліб" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицькою В. В. за № 5708; скасувати рішення державного реєстратора Реєстраційної служби Виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області Форостецького І. О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42094637 від 17 липня 2018 року про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно
від 12 липня 2018 року № 27074955 ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0395 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0070, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1600315007101; скасувати рішення приватного нотаріуса Луцького міського нотаріального округу Волинської області Грушицької В. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 41290353 від 25 травня 2018 року, про державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 26327384 від 25 травня 2018 року ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0678 га, кадастровий номер 0710100000:21:033:0028, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1600071007101; визнати недійсним договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 23 серпня 2018 року, укладеного між власником
ОСОБА_2 та землекористувачем ТОВ "Екопрод"; витребувати
у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0395 га, кадастровий номер
якої 0710100000:21:033:0070, цільове призначення: для будівництва
та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, розташованої
на АДРЕСА_2, реєстраційний номер нерухомого майна 1600315007101; витребувати у ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" земельну ділянку площею 0,0283 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0069, цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, розташованої на АДРЕСА_2, на користь ОСББ "Луцька Рів`єра".
Короткий зміст судових рішень судів першої й апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на час вчинення відповідачами оспорюваних позивачами дій щодо спірного майна
ОСББ "Луцька Рів`єра" та ОСОБА_1 не набули відповідних
прав та обов`язків щодо управління багатоквартирним будинком на
АДРЕСА_2, тому їхні права щодо спірних земельних ділянок не були порушені шляхом укладення оспорюваних правочинів та проведення відповідних реєстраційних дій щодо реєстрації права власності. Крім того, позивачі не довели, що спірна земельна ділянка відноситься до прибудинкової території. На час укладення договору купівлі-продажу від 25 травня 2018 року земельна ділянка площею 0,0678 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0028, знаходилась у повному володінні ПАТ "Теремно Хліб", яке в силу вимог статей 317, 319 ЦК України мало право як власник земельної ділянки укласти правочини щодо її відчуження.
Постановою Волинського апеляційного суду від 27 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСББ "Луцька Рів`єра" та ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області
від 17 лютого 2021 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що договір може бути визнаний недійсним за позовом особи, яка не була його учасником, за обов`язкової умови встановлення судом факту порушення цим договором прав та охоронюваних законом інтересів такої особи. Доводи позивачів про порушення сторонами спірного договору при його укладенні окремих вимог закону не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо судом не буде встановлено, що таким договором порушено право чи законний інтерес позивачів і ці права (інтерес) можуть бути відновлені шляхом визнання договору недійсним. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.
Разом з тим оскаржувані позивачами договори були укладені та відповідні права внесені до реєстру ще до створення ОСББ "Луцька Рів`єра", сторонами цих правочинів позивачі не були, твердження останніх
щодо порушення їхніх прав та інтересів не підтверджені матеріалами справи, тому не заслуговують на увагу. Позивачі також не підтвердили
свої доводи про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 0710100000:21:033:0028, загальною площею 0,0678 га після завершення будівництва у 2018 році підлягала передачі новоствореному об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку.
Фактично прибудинковою територією є виключно земельна ділянка
з кадастровим номером 0710100000:21:033:0069. Всі інші земельні ділянки, які розташовані поруч, належали іншим особам ще до створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Апеляційний суд зазначив, що можливість влаштування місць для паркування було погоджено не власником чи орендарем ділянки, а листом ТОВ "Волиньторгхліб" від 25 листопада 2015 року. При цьому земельна ділянка з кадастровим номером 0710100000:21:033:0028, загальною площею 0,0678 га була куплена ОСОБА_2 у ПАТ "Теремно Хліб" (власника) згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки
від 25 травня 2018 року. До укладення вказаного договору спірна земельна ділянка знаходилась у користуванні ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" згідно договору оренди землі від 04 серпня 2015 року, який був укладений між ПАТ "Теремно Хліб" та ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" на строк два роки шість місяців. Оскільки строк договору оренди закінчився, то на час укладення договору купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки вона була у володінні та користуванні ПАТ "Теремно Хліб".
Суд апеляційної інстанції спростував доводи позивачів про незаконність договорів купівлі-продажу та суперфіцію у зв`язку зі зміною цільового призначення земельних ділянок під час їх поділу та відчуження
ОСОБА_2, врахувавши правову позицію Верховного Суду, викладену
у постанові від 14 липня 2020 року у справі № 916/1998/19, відповідно до якої зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не вважається зміною її цільового призначення, отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства застосовуються у разі зміни цільового призначення.
Оскільки інші позовні вимоги щодо скасування державної реєстрації
спірних правочинів, витребування майна є похідними від первісної
вимоги - визнання правочинів недійсними, то апеляційний суд погодився
з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення таких вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСББ "Луцька Рів`єра" та ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять суд касаційної інстанції скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 27 липня
2021 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень позивачі посилаються на пункти 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України). Вказують, що суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права
без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 689/26/17, Верховного Суду
від 27 листопада 2019 року у справі № 461/2328/16-ц, Верховного Суду України від 11 лютого 2015 року у справі № 6-2цс15, від 12 жовтня 2016 року у справі № 6-2225цс16, від 13 квітня 2016 року у справі № 6-253цс16. Зазначають, що наявні підстави для застосування частин першої та третьої статті 411 ЦПК України .Вважають, що суди встановили обставини, які мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів та не надали належної правової оцінки зібраним у справі доказам.
Касаційна скарга мотивована тим, що земельна ділянка площею 0,0678 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0028, була передана забудовнику на підставі інвестиційного договору від 04 серпня 2015 року та договору оренди землі від 04 серпня 2015 року, тобто була відведена для будівництва, тому не могла бути продана ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 25 травня 2018 року. Виключне право набуття права власності на спірну земельну ділянку, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0028, загальною площею 0,0678 га, після завершення будівництва, мав забудовник - ПП "Торгінвестбуд-Луцьк", а не ОСОБА_2 . Апеляційний суд неправильно визначив дату завершення строку дії договору оренди від 04 серпня 2015 року. Крім цього, позивачі стверджують, що договір оренди від 04 серпня 2015 року продовжив дію на підставі пункту 8 цього договору. Суди дійшли помилкового висновку, що права та інтереси позивачів не порушені внаслідок укладення спірного правочину.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 травня 2018 року не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, його зміст суперечить ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, юридична особа не мала права його вчиняти, правочин порушує публічний порядок, оскільки спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, тому відповідно до статті 215 ЦК України цей правочин є недійсним. Земельна ділянка, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0028, загальною площею 0,0678, на час укладення договору купівлі-продажу від 25 травня 2018 року не була вільною від забудови.
Доводи інших учасників справи
Головне управління Держгеокадастру у Волинській області подало до суду відзив на касаційну скаргу, вказуючи на її безпідставність, тому просило цю касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не направили.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
17 вересня 2021 року ОСББ "Луцька Рів`єра" та ОСОБА_1 надіслали до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 27 липня 2021 року.
Верховний Суд ухвалою від 22 листопада 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ "Луцька Рів`єра" та ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 лютого 2021 року та постанову Волинського апеляційного суду від 27 липня
2021 року.
Справу передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ПАТ "Теремно Хліб" на праві приватної власності належала земельна ділянка на АДРЕСА_2 площею 0,0678 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0028, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатофункціонального комплексу із закладами торгівлі, офісними приміщеннями, житлом та підземним паркінгом, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 08 червня 2015 року.
ПАТ "Теремно Хліб" (орендодавець) та ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" (орендар) 04 серпня 2015 року уклали договір оренди землі, відповідно до умов
якого орендодавець надав орендарю в строкове платне користування вказану земельну ділянку площею 0,0678 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0028, строком на два роки шість місяців.
Крім цього, ПАТ "Теремно Хліб" (інвестор) та ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" (замовник) 04 серпня 2015 року уклали інвестиційний договір, відповідно до якого замовник зобов`язався організувати спорудження та забезпечити введення в експлуатацію об`єкта будівництва, здійснити закріплення за інвестором двох квартир площею 154,72 кв. м, а інвестор зобов`язався передати замовнику земельну ділянку для будівництва об`єкту на умовах,
у порядку та строки, що передбачені договором.
Умовами інвестиційного договору від 04 серпня 2015 року передбачено передачу земельної ділянки в два етапи. Перший етап - земельна ділянка передається замовнику в оренду протягом 30 днів з дати підписання цього договору, але не раніше проведення замовником демонтажу торгового павільйону з баром, який знаходиться на земельній ділянці. Другий етап - не пізніше ніж через 30 днів після закінчення будівництва об`єкта земельну ділянку передати у власність замовника. Сторони інвестиційного договору домовились, що вартість квартир дорівнює вартості земельної ділянки.
Суди встановили, що питання додержання умов інвестиційного договору
від 04 серпня 2015 року стосується його сторін, а не інтересів позивачів у цій справі. ПАТ "Теремно Хліб" та ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" претензій (вимог) один до одного не висували.
Замовник будівництва - ПП "Торгінвестбуд-Луцьк", 16 серпня 2018 року надав нотаріально засвідчену згоду ТОВ "Екопрод" для проведення будівництва на спірній земельній ділянці з кадастровим номером 0710100000:21:033:0070.
Згідно з Містобудівними умовами та обмеженнями на нове
будівництво багатоквартирного двосекційного житлового будинку
з вбудовано-прибудованими приміщеннями на
АДРЕСА_1 від 17 грудня 2015 року № 183-29-31-15 (м)
ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" здійснюватиме будівництво на земельній ділянці площею 0,3305 га, яка складається із земельних ділянок площею 0,2627 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0037 (комунальна власність) та земельної ділянки площею 0,0678 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0028 (приватна власність).
Як вбачається з містобудівного розрахунку будівництва, яке було виготовлене ТОВ "Три-Пілля Проект", у розділах "Приватний транспорт" та "Благоустрій" зазначено, що на прибудинковій території може бути організовано стоянки для тимчасового та постійного зберігання автотранспорту. Додаткові місця постійного зберігання автомобілів можуть бути організовані на території прилеглих підприємств. Прилеглі до будинку території забезпечені елементами благоустрою частково. Стоянки для автомобілів необхідно забезпечити за рахунок використання додаткових територій за межами ділянки.
На підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 03 травня 2018 року видано сертифікат серії ВЛ № 162181350080 від 15 травня 2018 року, яким підтверджується готовність до експлуатації одинадцятиповерхового багатоквартирного (152 квартири) двосекційного житлового будинку
з вбудовано-прибудованими приміщеннями на
АДРЕСА_1 .
Суди встановили, що будівництво ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" проведено на підставі дозвільних документів.
Листом ТОВ "Волиньторгхліб" (яке не є власником спірної ділянки та стороною інвестиційних договорів) від 25 листопада 2015 року № 430 погоджено влаштування автостоянки на 52 паркомісця для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 .
ПАТ "Теремно Хліб" та ОСОБА_2 25 травня 2018 року уклали договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до умов якого останньому передано у власність земельну ділянку площею 0,0678 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0028, що розташована на АДРЕСА_2 .Приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Грушицька В. В. провела державну реєстрацію права власності вказаної земельної ділянки за ОСОБА_2 .
З технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, виданої на замовлення ОСОБА_2, вбачається, що
у результаті поділу земельної ділянки площею 0,0678 га, кадастровий
номер якої 0710100000:21:033:0028, утворилися дві земельні ділянки площею 0,0395 га з кадастровим номером 0710100000:21:033:0070, яка вільна від забудови, та площею 0,0283 га з кадастровим номером 0710100000:21:033:0069 з цільовими призначеннями: для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, які розміщені на
АДРЕСА_2 . Державний реєстратор Виконавчого комітету Луцької міської ради Форостецький І. О. провів державну реєстрацію права власності на утворені земельні ділянки за ОСОБА_2 .
Відповідно до договору купівлі-продажу від 06 серпня 2018 року
ОСОБА_2 передав ПП "Торгінвестбуд-Луцьк" у власність земельну ділянку площею 0,0283 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0069, що розташована на АДРЕСА_2 , а останній сплатив за неї визначену цим договором грошову суму.
Земельна ділянка площею 0,0395 га, кадастровий номер якої 0710100000:21:033:0070, була передана ОСОБА_2 у користування
ТОВ "Екопрод" за договором суперфіцію від 23 серпня 2018 року.
Суди встановили, що ОСББ "Луцька Рів?єра" набула цивільної правоздатності з дати затвердження статуту - 04 вересня 2018 року,
а відомості щодо неї внесені до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України 13 вересня 2018 року.
ОСОБА_1 набув право власності на квартиру
АДРЕСА_3 27 червня 2018 року та став членом ОСББ "Луцька Рів?єра" після його утворення, тобто після 04 вересня
2018 року.
У схемі, яка знаходиться на звороті акту комісії ОСББ "Луцька Рів`єра"
від 18 лютого 2020 року щодо погодження місця для розміщення контейнерів для побутових відходів, зазначено, що навколо будинку створено машино-місця, в тому числі і місця для автомобілів осіб
з інвалідністю.
Можливість влаштування місць для паркування погоджено не власником чи орендарем ділянки, а листом ТОВ "Волиньторгхліб" від 25 листопада
2015 року № 430, у якому зазначене товариство погоджувало влаштування автостоянки на 52 паркомісця для обслуговування даного житлового будинку.
Суд першої інстанції також встановив, що на час розгляду справи у суді ОСББ "Луцька Рів?єра" не отримало в управління згідно з відповідним актом житловий комплекс на АДРЕСА_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, при вирішенні клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
У касаційній скарзі позивачі заявили про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду з тих підстав, що заявлений у справі спір носить публічний характер, порушені права великої кількості співвласників в інтересах яких діє ОСББ "Луцька Рів`єра", справа стосується питання права, містить виключно правову проблему, яка має фундаментальне значення для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Великої Палати.
Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Верховний Суд дійшов висновку, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Виключна правова проблема як така має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного показників. Кількісний показник означає, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
При цьому справа буде мати принципове значення, якщо йдеться про правове питання, яке потребує пояснення і зустрічається у невизначеній кількості справ у разі, якщо надана на нього відповідь піддається сумніву або якщо існують різні відмінні позиції і це питання ще не вирішувалося вищою судовою інстанцією, а також необхідне тлумачення щодо застосування нових законів. Разом з тим не є виключною правовою проблемою правове питання, відповідь на яке є настільки ясною і чіткою, що вона може бути знайдена без будь-яких проблем.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) дотримання принципу правової визначеності пов`язує з забезпеченням єдності судової практики. Однак він не наполягає на її незмінності, оскільки неспроможність забезпечити динамічний та еволюційний підхід у тлумаченні може призвести до ризику створення перепон при проведенні реформ або запровадженні покращень.
При визначенні того, чи наявність конфліктуючих судових рішень у подібних справах суперечить принципу правової визначеності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод враховується: наявність "глибоких та довгострокових розходжень"
у відповідній судовій практиці національних судів; чи передбачає національне законодавство механізми подолання таких розбіжностей та чи були такі механізми запроваджені, якщо так, то чи були вони ефективні.
Разом з тим, у поданій заяві відсутні посилання на обставини справи, які по різному трактуються судами у справах з подібними фактичними обставинами та правовідносинами, які б свідчили про те, що передача цієї справи до Великої Палати Верховного Суду необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Отже, наведені позивачами аргументи для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, в розумінні приписів частини п`ятої
статті 403 ЦПК України, не є тими обставинами, що містять виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
За статтями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
За частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних чи юридичних осіб у межах заявлених ними вимог.
Вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги.
В іншому випадку у позові слід відмовити.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду