1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

04 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 686/6010/14-ц

провадження № 61-4692св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

заінтересована особа: ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Латюк Петро Якович, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, у складі судді Заворотної О. Л., від 22 грудня

2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., П`єнти І. В., від 18 травня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог скарги

У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавця.

Скарга мотивована тим, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 27 червня 2014 року з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість в розмірі 140 394,77 грн.

30 вересня 2014 року державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Перший ВДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮУ) Шершелюк А. Ю. відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого у справі

№ 686/6010/14-ц.

Постановою державного виконавця Першого ВДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮУ

Шершелюка А. Ю. від 17 травня 2015 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

30 липня 2015 року державний виконавець Першого ВДВС у

м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮУ Шершелюк А. Ю. прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", проте арешт, накладений на майно, не зняв, чим позбавив ОСОБА_1 права розпоряджатись своїм майном.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив:

- визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Першого ВДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮУ щодо незняття арешту з майна у закінченому виконавчому провадженні № 44889224;

- зобов`язати Перший ВДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮУ зняти арешт з майна в рамках зазначеного виконавчого провадження.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 22 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 18 травня 2022 року, у задоволенні скарги

ОСОБА_1 відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження не є закінченим, а рішення суду залишається невиконаним.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Латюк П. Я., посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухваливши нове рішення про задоволення скарги.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

25 травня 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Латюк П. Я. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 грудня 2021 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 травня 2022 року.

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи № 686/6010/14-ціз суду першої інстанції.

У липні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Зазначає, що як закінчення виконавчого провадження, так і повернення виконавчих документів з різних підстав, чинним законодавством визначено як стадію завершення виконавчого провадження.

Посилається на неврахування судами попередніх інстанцій пункту 3.17 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, статей, 30, 47, 48, 49 Закону України "Про виконавче провадження", а також висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 817/928/17.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У відзиві, поданому до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін.

Зазначає, що повернення виконавчого документа на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" не позбавляє його права на повторне пред`явлення виконавчого документа до виконання. Довідавшись у грудні 2021 року, під час розгляду скарги

ОСОБА_1, про наявність постанови державного виконавця щодо повернення виконавчого документу, він звернувся до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення його до виконання, яка до теперішнього часу не розглянута.

Вважає, що суди правильно звернули увагу, що державним виконавцем прийнято постанову про повернення виконавчого листа стягувачу, а не про закінчення виконавчого провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області

від 27 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27 серпня 2014 року, частково задоволено позов ОСОБА_2 . Cтягнуто з ОСОБА_1 на користь

ОСОБА_2 10 000 доларів США суми позики, що за курсом НБУ еквівалентно 108 947,82 грн, 30 273,77 грн - процентів від суми позики,

1 173,18 грн - три проценти річних від простроченої суми. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

30 вересня 2014 року державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Перший ВДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮУ) Шершелюк А. Ю. відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого у справі

№ 686/6010/14-ц.

Постановою державного виконавця Першого ВДВС у м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮУ

Шершелюка А. Ю. від 17 травня 2015 року накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

30 липня 2015 року державний виконавець Першого ВДВС у

м. Хмельницькому Центрально-Західного міжрегіонального управління МЮУ Шершелюк А. Ю. прийняв постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження".

Позиція Верховного Суду

За змістом частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції, постановленої за результатами розгляду скарги на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, приватного виконавця, після її перегляду в апеляційному порядку є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно із частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.


................
Перейти до повного тексту