Постанова
Іменем України
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 641/665/20-ц
провадження № 61-2453св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство "Харківміськгаз",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 червня 2020 року
у складі судді Курганникової О. А. та постанову Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Котелевець А. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до акціонерного товариства "Харківміськгаз" (далі - АТ "Харківміськгаз") про визнання протиправним акта про порушення від 21 серпня 2019 року
№ 50, скасування рішення комісії про задоволення акта про порушення
від 21 серпня 2010 року № 50 та нарахованої відповідачем суми необлікованого об`єму природного газу за цінами закупівлі на підставі акта про порушення у розмірі 506,15 грн.
Позовну заяву мотивовано тим, що вона є власником 1/2 частини домоволодіння, розташованого за адресою: будинок
АДРЕСА_1, та є споживачем послуг з газопостачання.
Позивач зазначала, що 21 серпня 2019 року представниками відповідача складено акт № 50 про порушення правил безпеки систем газопостачання (далі - ПБСГ), зокрема, самовільне підключення до системи газопостачання.
Рішенням комісії АТ "Харківміськгаз" акт про порушення від 21 серпня
2019 року № 50 задоволено та нараховано вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі
АТ "Харківміськгаз" протягом періоду необлікованого природного газу
у розмірі 506,15 грн.
Зазначала, що вона не порушувала ПБСГ та самовільно не підключалась
до системи газопостачання, на акті про порушення відсутній її підпис
у зв`язку з цим вважала, що відповідачем були порушені її права споживача.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просила суд: визнати протиправним акт про порушення від 21 серпня 2019 року № 50; скасувати рішення комісії про задоволення акта про порушення від 21 серпня 2010 року № 50
та нарахування відповідачем суми необлікованого об`єму природного газу
за цінами закупівлі на підставі акта про порушення у розмірі 506,15 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 червня
2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що складений представниками відповідача акт про порушення від 21 серпня 2019 року
№ 50 є лише фіксацією такого порушення, що було виявлено під час проведення перевірки дотримання вимог Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) та ПБСГ, тому оскарження лише факту складання такого акта, який не встановлює для споживача будь-яких обов`язків,
не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту прав.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 22 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова від 24 червня 2020 року змінено, викладено його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відмовляючи
у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції не врахував,
що право споживача оскаржити у судовому порядку рішення про нарахування заборгованості за спожиті послуги газопостачання та про відключення таких послуг закріплено у спеціальних нормативно-правових актах.
На думку суду апеляційної інстанції, висновки суду першої інстанції про те, що такий спосіб захисту не передбачено чинним законодавством
є помилковими.
Наявні у матеріалах справи докази не підтверджують, що під`єднання
до газопроводу не було самовільним та що таке підключення було здійснено у встановлених законом порядку та спосіб.
На думку суду апеляційної інстанції, оскарження рішення щодо нарахування необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу позивачем лише
з підстав порушення порядку оформлення акта від 21 серпня 2019 року
№ 50 не призведе до відновлення газопостачання, оскільки газопостачання було припинено 13 серпня 2019 року, про що складено відповідний акт.
АТ "Харківміськгаз" до суду з позовними вимогами про стягнення донарахованого об`єму газу не зверталося, тому посилання позивача на правовий висновок, викладений у п. 77 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі № 910/17955/17 суд апеляційної інстанції вважав помилковим.
При цьому суд апеляційної інстанції вважав безпідставними посилання позивача на те, що судом першої інстанції не було здійснено перевірку правильності нарахування об`єму спожитого газу, з огляду на те, що такими доводами позивач не обґрунтовувала свої вимоги у суді першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, зокрема
на те, що суди в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/12901/17-ц та від 22 березня 2018 року у справі
№ 522/12901/17-ц, а також встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 4 частини третьої статті 411 ЦПК України), просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимих доказів і як наслідок передчасно дійшли висновку,
що ОСОБА_1 своїми діями здійснила порушення та не надала доказів на спростування факту свого втручання до газових мереж після відключення 13 серпня 2019 року. Безпідставно вважали, що відповідач обґрунтовано нарахував та пред`явив до сплати вартість необлікованого (донарахованого) природного газу на суму 506,15 грн.
На думку ОСОБА_1, акт від 21 серпня 2019 року № 50 є недопустимим доказом, оскільки не містить даних про особу, відповідальну за збереження пломби, не містить підпису незаінтересованої особи, не містить даних про фіксацію факту припинення газопостачання відеозйомкою.
Разом із цим, акт від 21 серпня 2019 року № 50 підписаний лише одним представником відповідача. Не містить підпису ОСОБА_1 або підпису незаінтересованої особи. В акті відповідач не зазначив, що вона відмовилась від відеозйомки.
ОСОБА_1 вважає, що зазначені акти не є належними та допустимими доказами у цій справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 04 червня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи
із Комінтернівського районного суду м. Харкова.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У липні 2021 року до Верховного Суду надійшов відзив АТ "Харківміськгаз", на касаційну скаргу у якому зазначено, що оскаржувані судові рішення
є законними та обґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
На підставі договору купівлі-продажу від 23 грудня 2006 року ОСОБА_1 є власником 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до акта про припинення газопостачання у разі порушення споживачем вимог ПБСГ та інших нормативно-правових актів від 13 серпня 2019 року у присутності споживача ОСОБА_1 у зв`язку із заборгованістю споживача було припинено постачання газу у відповідності до вимог ПБСГ та/або Кодексу ГРС, шляхом перекриття запірних пристроїв та встановлення пломби № 52710986. В акті зазначено, що споживач ОСОБА_1 від підпису відмовилась (а. с. 39).
21 серпня 2019 року було складено акт про порушення № 50, де зафіксовано відсутність пломби та пломбувального матеріалу на місті пломбування
(а. с. 41).
21 серпня 2019 року відповідно до акта № 406 споживача ОСОБА_1 відключено за порушення ПБСГ - самовільного підключення до системи газопостачання. Акт підписаний представниками АТ "Харківміськгаз"
у присутності другого споживача - ОСОБА_2 (квартира АДРЕСА_1 ). В акті наявні письмові заперечення ОСОБА_1 щодо від`єднання газопроводу та зазначено, що доступ до систем газопроводу надано ОСОБА_2 (а. с. 40).
Відповідно про протоколу від 01 листопада 2019 року комісія
АТ "Харківміськгаз" вирішила задовольнити акт про порушення
від 21 серпня 2019 року № 50 (а. с. 42).
Згідно із розрахунком від 01 листопада 2019 року вартість необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу за цінами закупівлі
АТ "Харківміськгаз" за період з 13 серпня 2019 року по 20 серпня 2019 року складає 506,15 грн (а. с. 43).
Листом АТ "Харківміськгаз" від 05 листопада 2019 року роз`яснено ОСОБА_1 що необлікований (донарахований) об`єм природного газу визначений за граничними об`ємами споживання з урахуванням обсягу відображеного на особовому рахунку становить 68,86 куб. м. Вартість необлікованого об`єму природного газу становить 506,15 грн (а. с. 44).
14 січня 2020 року АТ "Харківміськгаз" надіслало на адресу ОСОБА_1 вимогу щодо оплати існуючої заборгованості на суму 506,15 грн (а. с. 45).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду
і вирішення справи.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права
у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду
та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи
у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,
що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.