Постанова
Іменем України
27 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 199/8873/20
провадження № 61-7406св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
третя особа - адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року у складі судді Авраменка А. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2022 року у складі колегії суддів: Городничої В. С., Лаченкової О. В., Петешенкової М. Ю.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Позов мотивований тим, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від шлюбу, який наразі розірвано рішенням суду від 16 грудня 2020 року, ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась спільна дитина - дочка ОСОБА_4, яка після фактичного припинення в січні 2020 року шлюбних відносин сторін за усною домовленістю між батьками проживає по черзі по одному тижню з кожним із батьків. Однак, позивач вважає, що у дитини в її інтересах повинне бути одне постійно місце проживання з власною кімнатою та всіма необхідними умовами для життя, розвитку, навчання і належного виховання, які саме він здатен забезпечити. Також позивач вважає, що місце проживання дитини має бути визначене разом із ним, оскільки саме з місця проживання позивача дитині ближче і зручніше діставатись до загальноосвітньої та художньої шкіл, в які вона ходить, саме батько приділяє більше уваги дочці, займається її вихованням, лікуванням, оздоровленням, дбає про її навчання та розвиток. Послався позивач і на те, що дитина сама зазначає про своє бажання проживати саме з батьком. Крім того, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог послався на те, що він є психічно здоровим, не має наркологічних захворювань, має вищу освіту, працює, має регулярний дохід, за місцем роботи характеризується виключно з позитивного боку, любить свою дочку та спроможний забезпечити її всім необхідним. При цьому позивач ніколи не чинив перешкод відповідачу у спілкуванні з їх дитиною, хоче, щоб вихованням дочки займалися обоє батьків, однак для гармонійного розвитку дитини необхідно визначитись із її постійним місцем проживання.
Позивач просив:
визначити місце проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з батьком ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
У лютому 2021 року ОСОБА_2 звернулася з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від спільного шлюбу мають спільну дитину - дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 . З січня 2020 року сторони фактично припинили шлюбні відносини, а рішенням суду від 16 грудня 2020 року їх шлюб розірвано. За усною домовленістю спільна дитина сторін по тижню проживає з кожним із батьків почергово. Питання щодо місця проживання дитини між сторонами виникло у зв`язку з поданням ОСОБА_1 позову про визначення місця проживання дитини. Не погоджуючись з мотивуванням первісного позову, ОСОБА_2 зазначила, що під час її спільного проживання із дитиною вона забезпечує дочку усім необхідним для її нормального розвитку, створює умови для навчання у школі, відвідування художньої школи, дбає про її здоров`я, проходячи планове медичне обстеження, кожного року їздить до моря, матеріально утримує дитину. Позивач за зустрічним позовом є психічно здоровою, не має наркологічних захворювань, має вищу освіту, працює, має регулярний дохід, за місцем роботи та проживання характеризується виключно з позитивного боку, любить свою дочку та спроможна її забезпечувати всім необхідним. ОСОБА_2 орендує квартиру, в якій для дитини створені необхідні умови для проживання, навчання та розвитку. Зазначила, що у вихованні дочки повинні приймати участь обоє батьків, батьку дитини ОСОБА_2 не створює перешкоду у спілкуванні з дитиною, однак для емоційно стійкого розвитку дитини дійсно необхідно визначити її постійне місце проживання. При цьому, посилаючись на практику суду апеляційної інстанції, а також норми національного та міжнародного законодавства, наявність у ОСОБА_1 інвалідності І групи, його розклад життя, ОСОБА_2 вважала, що проживання дитини з батьком дитини буде негативно впливати на її освіту і добробут, а тому саме мати дитини зможе дати дочці належне виховання та розвиток, матеріальне забезпечення.
Позивач просила:
визначити місце проживання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з матір`ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року, яке залишене без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2022 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини задоволено.
Визначено місце постійного проживання малолітньої дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, разом з її батьком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за адресою: АДРЕСА_1 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини відмовлено.
В порядку розподілу судових витрат по справі стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 840,8 грн.
Задовольняючи первісні позовні вимоги, та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що не зважаючи на належний рівень обох батьків у матеріально-побутовому забезпеченні дитини, ставленні до виконання своїх батьківських обов`язків, між сторонами існує спір щодо місця проживання спільної дитини, і визначення такого постійного місця проживання дитини необхідне в першу чергу в інтересах її самої з огляду на її вік та потребу у психоемоційній стабільності задля подальшого належного розвитку, враховуючи, що коло соціальних зв`язків дитини переважно знаходиться за місцем проживання батька, останній приділяє більше уваги та турботи відносно дитини, а дитина у відповідь проявляє більшу прихильність до батька.
Суд першої інстанції також зазначив, що чинне національне та ратифіковане Україною міжнародне законодавство не містить норм, які б наділяли будь-кого із батьків дитини пріоритетним правом на проживання з дитиною; наявність у батька малолітньої дитини групи інвалідності не створює суттєві перешкоди для здійснення батьком належного піклування та турботи за дитиною, забезпечення її всім необхідним для життя та розвитку; визначення місця проживання дитини разом з її батьком не позбавляє можливості змінити таке місце проживання дитини у майбутньому при істотній зміні обставин, або самою дитиною після досягнення нею чотирнадцятирічного віку, а також не позбавляє мати дитини права спілкуватися з дочкою та не обмежує її у здійсненні своїх батьківських прав та обов`язків.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2022 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, підписану представником ОСОБА_3 , у якій просить: скасувати рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2022 року; направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди неправильно застосували норми матеріального права та порушили норми процесуального права, висновки судів не відповідають правовим позиціям, викладеним в постановах Верховного Суду. Суд першої інстанції, з`ясовуючи думку малолітньої дитини ОСОБА_4 у відповідності до вимог статті 171 Сімейного кодексу України (далі - СК України), в порушення пункту 64 розділу 6 Керівних принципів Комітету міністрів Ради Європи щодо правосуддя, дружнього до дітей, прийнятих Комітетом міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, не створив сприятливе оточення під час надання дитиною свідчень, не забезпечив залучення кваліфікованого фахівця (дитячого психолога). Суд першої інстанції, в порушення статті 160 СК України, під час визначення місця проживання дитини врахував думку дитини, якій на час ухвалення оскаржуваного рішення виповнилося сім років. Враховуючи викладене, згода дитини на визначення місця її проживання з одним із батьків, на думку ОСОБА_2, не має для суду вирішального значення та не є абсолютною. Суд апеляційної інстанції не прийняв будь-яких процесуальних рішень щодо клопотань ОСОБА_2 про долучення під час розгляду справи в апеляційній інстанції доказів (про допит у якості психолога - спеціаліста керівника Дніпровського міського відділення Української асоціації сімейних психологів, про долучення доказів від 18 квітня 2022 року та від 04 листопада 2021 року, про допит свідків від 17 грудня 2021 року, про долучення висновку спеціаліста ОСОБА_5 ). Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні зустрічного позову не врахував, що за зустрічним позовом органом опіки та піклування не складався висновок про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження, витребувано з суду першої інстанціїсправу № 199/8873/20, відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2021 року.
У серпні 2022 року матеріали цивільної справи № 199/8873/20 надійшли до Верховного Суду.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
В ухвалі Верховного Суду від 10 серпня 2022 року зазначено, що касаційна скарга містить передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України підстави для відкриття касаційного провадження (суд апеляційної інстанції в оскарженому судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 761/25544/19, від 28 квітня 2022 року у справі № 359/6726/20, від 27 січня 2021 року у справі № 727/3856/18, від 23 грудня 2020 року у справі № 712/11527/17 та судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частиною третьою статті 411 ЦПК України).
Фактичні обставини
Суди встановили, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 18 листопада 2011 року перебували у шлюбі, який рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 16 грудня 2020 року розірвано. Від шлюбу сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась спільна дитина - дочка ОСОБА_4 .
Після припинення у січні 2020 року спільного проживання сторін по справі ними досягнуто усної згоди про місце проживання їх спільної дитини, а саме, досягнуто домовленості про те, що їх малолітня дочка ОСОБА_4 буде мешкати почергово з кожним із батьків один тиждень.
Сторони та їх дочка з 2017 року взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи, а їх фактичне місце проживання/перебування у відповідності до статті 6 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ( ОСОБА_1, спільна дитина сторін - ОСОБА_4 ) та за адресою: АДРЕСА_3 ( ОСОБА_2 ).
За зареєстрованою адресою місця фактичного проживання ( АДРЕСА_1 ) мешкає лише ОСОБА_1 . Зазначену квартиру він орендує тривалий час, мешкає в ній один, за виключенням тих періодів, коли разом із ним мешкає дитина ОСОБА_4, а також приїздить у гості його мати та бабуся дитини.
За результатами проведеного органом опіки та піклування в особі адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради обстеження умов проживання батька дитини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 та складеного за наслідками цього акту від 03 березня 2021 року встановлено, що умови проживання задовільні, санітарно-гігієнічні норми дотримано, для дитини виділена окрема кімната, де в наявності ліжко для сну та відпочинку, шафа для речей, комод з іграшками.
Мати дитини ОСОБА_2 з січня 2020 року орендує однокімнатну кв. АДРЕСА_4, де мешкає разом із чоловіком, з яким планує створити нову родину, а також у вказаній квартирі із ними періодично мешкає дочка ОСОБА_4 .
За результатами проведеного органом опіки та піклування в особі адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради обстеження умов проживання матері дитини ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 та складеного за наслідками цього акту від 03 березня 2021 року встановлено, що умови проживання задовільні, санітарно-гігієнічні норми дотримано, для дитини виділений окремий куточок, де в наявності ліжко для сну та відпочинку, шафа для речей, іграшки.
Малолітня дитина ОСОБА_4 з 01 вересня 2019 року навчається у Комунальному закладі освіти "Середня загальноосвітня школа № 69" Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вул. Софії Ковалевської, 86-А), є ученицею 2-В класу, має навчальні досягнення середнього та початкового рівнів. Батько і мати дитини спілкуються з педагогами, відвідують батьківські збори, по черзі приводять дитину та забирають її зі школи. Благодійні внески на розвиток та укріплення матеріальної бази школи робить батько дитини.
Малолітня дитина ОСОБА_4 також навчається другий рік у Міському комунальному закладі культури "Дніпровська дитяча музична школа № 16" (м. Дніпро, вул. Калинова, 68), куди її на навчання вперше привів батько дитини ОСОБА_1, він же забирає дитину з цієї школи, відвідує батьківські збори, концерти. На заняття у цю школу дитину приводять батьки по черзі, за виконанням домашнього завдання слідкує батько дитини, він також шукає музичні збірки для занять, придбав синтезатор. Малолітня ОСОБА_4 займається охоче, спілкування з музикою у дитини викликає позитивні емоції. Копії квитанцій на підтвердження оплати занять дитини у даній музичній школі надані суду саме ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 є особою з І групою інвалідності за загальним захворюванням, разом з тим пересувається самостійно з використанням протезів ніг, отримує пенсію по інвалідності, розмір якої за період з 01 березня 2020 року по 28 лютого 2021 року склав 53 834,04 грн (приблизно 4 500 грн на місяць), а також отримує допомогу переміщеним особам на проживання, розмір якої за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року склав 40 682,2 грн (3 129,4 грн щомісяця). Крім того, ОСОБА_1 працює в Українському центрі з фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю "Інваспорт" на посаді спортсмена-інструктора, а його розмір доходу за 2020 рік склав 139 997,82 грн (приблизно 11 600 грн на місяць). ОСОБА_1 є майстром спорту України міжнародного класу з волейболу сидячи серед спортсменів з ураженням опорно-рухового апарату, срібним призером чемпіонату Європи з волейболу сидячи 2017 року, учасником Паралімпійських ігор 2016 року, багаторазовим чемпіоном України, за місцем роботи характеризується виключно позитивно.
ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якої є індивідуальна мистецька діяльність, а також вона здійснює низку додаткових видів діяльності, серед яких спеціалізована допоміжна офісна діяльність, надання в оренду та експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, організування інших видів відпочинку та розваг, конгресів та торговельних виставок, спеціалізована діяльність із дизайну, діяльність у сфері фотографії, діяльність із підтримання театральних і концертних заходів, театральна та концентра діяльність, рекламні агентства та інші. Відповідно до копії податкової декларації ОСОБА_2 від 04 лютого 2021 року загальна сума її доходу як фізичної особи-підприємця за звітний 2020 рік склала 595 362,42 грн.
17 березня 2021 року ОСОБА_2 придбано та зареєстровано за собою автомобіль "Mercedez-Benz" B180, 2010 року випуску.
Кожний із батьків дитини, з огляду на характер їх роботи і зайнятості, має можливість в більшості випадків підлаштовувати свій графік роботи та розпорядок дня під розпорядок дня їх спільної дитини.
Згідно висновку органу опіки та піклування в особі адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради від 18 березня 2021 року, посилаючись на результати дослідження умов проживання у обох батьків, ставлення батьків до дитини, їх участь у вихованні, розвитку дитини, комісія не дійшла до єдиного висновку, а тому орган опіки та піклування зазначає про неможливість вирішення питання комісією, мотивуючи тим, що обидва з батьків рівноцінно беруть участь у вихованні та розвитку дитини. З цих підстав орган опіки та піклування залишив вирішення питання про визнання місця проживання малолітньої дитини сторін на розсуд суду з урахуванням інтересів дитини.
Малолітня дитина ОСОБА_4 в ході розгляду справи пояснила, що бажає мешкати з обома своїми батьками, більшої прихильності до когось одного із батьків не має. Разом з тим, на подальші запитання суду малолітня ОСОБА_4 пояснила, що саме зі своїм батьком, аніж із матір`ю, вона проводить більше вільного часу, частіше гуляє та розважається на дитячих майданчиках, саме з батьком робить домашні завдання, ходить до магазину, протягом тижня проживання з батьком ніколи не залишається одна в квартирі, оскільки в тих поодиноких випадках, коли батька немає вдома з нею залишається його мати - бабуся дитини, яка періодично приїздить у гості. Натомість, в тиждень проживання із матір`ю дитина більше знаходиться вдома, бувають випадки, коли ОСОБА_4 пропускає або спізнюється на заняття у школі, в тому числі музичній, на інші гуртки, інколи залишається вдома сама, чого в період проживання із батьком не буває, хоча обоє батьків приводять та забирають дитину зі школи та гуртків, які вона відвідує. Їй подобається ходити до школи, де в неї є своє коло друзів, з якими вона гуляє і бачиться також і після школи, змінювати школу не бажає. Є в ОСОБА_4 друг ( ОСОБА_6 ), який проживає поруч із адресою місця проживання батька, а тому із ним вона часто грає на дитячому майданчику або у себе вдома за адресою батька в тиждень проживання саме із батьком. За адресою місця проживання матері у дитини немає друзів та знайомих, в цей період вона спілкується лише з матір`ю та чоловіком, з яким мати мешкає спільно та планує створити нову родину.
Позиція Верховного Суду
У статті 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.