Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 569/18981/20
провадження № 61-17015св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Головне Управління Пенсійного фонду України в
Рівненській області,
третя особа - Головне управління Державної казначейської служби
у Рівненській області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Державної казначейської служби у Рівненській області про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів (пенсійних виплат) у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в особі його структурних підрозділів виплачував йому пенсію у заниженому розмірі, і лише на виконання рішень судів нарахував та виплатив різницю між фактично виплаченою пенсією та належною до виплати, однак за вказаний період зросли ціни на споживчі товари та тарифи на послуги, що привело до втрати ним частини грошових доходів, а відтак він має право на їх компенсацію.
Просив суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів (пенсійних виплат) у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 28 квітня 2015 року по 17 травня 2018 року.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Рівненського міського суду від 02 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів (пенсійних виплат) у зв`язку з порушенням строків їх виплати за період з 28 квітня 2015 року по 17 травня 2018 року. Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в дохід держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки тривале не нарахування пенсії за минулі періоди сталося через вину відповідача, зокрема, через призначення та виплату позивачеві заниженого розміру пенсії внаслідок порушення закону, позивач має право на компенсацію частини доходів у зв`язку з несвоєчасним отриманням щомісячних пенсійних виплат, донарахованих йому на підставі рішення суду. Основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої статтею 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок
№ 159), є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду України № 21-518а14 від
18 листопада 2014 року.
Отже, позивач має право на одержання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з несвоєчасною виплатою пенсії, і позовні вимоги заявлені до належного відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області як до уповноваженого державного органу, що здійснював нарахування пенсії позивачу з 28 грудня 2009 року в заниженому розмірі.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Рівненського апеляційного суду від 23 вересня 2021 року апеляційну скаргу начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Петняк В. В. задоволено частково. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2021 року скасовано. Провадження у цивільній справі закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 право звернутися з відповідним позовом до суду адміністративної юрисдикції. Компенсовано Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області за рахунок держави судовий збір в розмірі 1 261,20 грн.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до покладених завдань і функцій Пенсійний фонд України є суб`єктом владних повноважень у сфері нарахування та виплат пенсій, а спори, що виникають між учасниками цих відносин, є публічно-правовими, тому їх вирішення належить до юрисдикції адміністративних судів.
Предметом спору у цій справі є недоотримана позивачем сума пенсії, яка нараховується й виплачується в установленому законом порядку. При цьому, посилання у позовній заяві на положення статті 1173 ЦК України не змінює суті спору, оскільки він стосується саме розміру виплачуваної пенсії.
Відповідачем у справі є орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, здійснює нарахування і виплату пенсії позивачу.
Тобто між сторонами виник публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій з приводу розміру виплачуваної пенсії.
Таким чином, спір стосовно недоотриманої суми пенсії є публічно-правовим, виник з публічно-правових відносин, за участю органу державної влади як суб`єкта владних повноважень, тому повинен розглядатися у порядку адміністративного судочинства. Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 03 квітня 2019 року у справі № 750/1668/17, від 10 квітня 2019 року у справі № 336/7704/16-ц.
Позивачем були пред`явлені вимоги про стягнення компенсації за втрату доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку № 159. Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" та Порядком № 159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі - органом Пенсійного фонду України) добровільно чи на виконання судового рішення. Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Отже спір, що виник у справі між позивачем та органом Пенсійного фонду України, як органом виконавчої влади, який у спірних правовідносинах безпосередньо реалізує надані законодавством владні управлінські функції, про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від
15 травня 2019 року у справі № 759/9631/17.
З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 255, частини другої статті 377 ЦПК України.
Аргументи особи, яка подала касаційну скаргу
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить постанову апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Касаційна скарга мотивована тим, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 676/1557/16-ц визначено, що позовні заяви такого виду підлягають розгляду саме в порядку цивільного судочинства. Зокрема, вирішуючи питання юрисдикційної належності спору Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що позивач заявив про відшкодування шкоди без вимоги вирішити публічно-правовий спір, справа стосується захисту права позивача на компенсацію, зумовлену простроченням виплати пенсії належного розміру, а тому адміністративний суд не має повноважень щодо вирішення такого спору.
При розгляді указаної справи апеляційний суд мав застосувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від
03 липня 2019 року у справі № 676/1557/16, однак її не застосував.
Аргументи інших учасників справи
У листопаді 2021 року Головне Управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить оскаржене судове рішення залишити без змін, касаційну скаргу - без задоволення.
Зазначає, що апеляційний суд дійшов правильного висновку, що спір, що виник у справі між позивачем та органом Пенсійного фонду України, як органом виконавчої влади, який у спірних правовідносинах безпосередньо реалізує надані законодавством владні управлінські функції, про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати, є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
У листопаді 2021 року Головне управління Державної казначейської служби у Рівненській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати судові рішення у справі та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові ОСОБА_1 .
Зазначає, що позивачем у позовній заяві не порушено питання про оскарження рішень, дій чи бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області чи Головного управління Казначейства, а тому суд апеляційної інстанції необґрунтовано та безпідставно дійшов висновку про необхідність розгляду справи № 569/18981/20 у порядку адміністративного судочинства.