ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 263/15605/17
провадження № 51-4234км20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
засудженого ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Донецького апеляційного суду від 10 серпня 2021 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017050770002924, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Харцизьк Донецької області, жителя АДРЕСА_1 ), згідно ст. 89 такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 27 лютого 2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 309 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі статей 75, 76 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на нього певні обов`язки.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту в особливо великих розмірах.
Апеляційний суд ухвалою від 10 червня 2020 року залишив без задоволення апеляційну скаргу прокурора, а вирок суду - без зміни.
Постановою Верховного суду від 7 квітня 2021 року задоволено касаційну скаргу прокурора, вищевказану ухвалу апеляційного суду скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд вироком від 10 серпня 2021 року задовольнив апеляційну скаргу прокурора, вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасував та постановив новий вирок, яким призначив ОСОБА_1 покарання за ч. 3 ст. 309 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років. В решті вирок суду залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення і його особі через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі вимог статей 75, 76 КК. На думку засудженого, судом апеляційної інстанції при призначенні покарання не було враховано ряд пом`якшуючих обставин, тому рішення є необґрунтованим та підлягає зміні.
У запереченнях на касаційну скаргу засудженого, прокурор просить залишити її без задоволення, а рішення апеляційного суду без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційну скаргу та просили її задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цієї скарги.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке його засуджено, та кваліфікація його дій за ч. 3 ст. 309 КК в касаційній скарзі не оспорюються і згідно з вимогами ч. 2 ст. 433 КПК Судом не перевіряються.
Доводи, викладені у касаційній скарзі засудженого про невідповідність призначеного апеляційним судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та його особі через суворість, на думку Суду, є необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до положень статей 370, 420 КПК суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції та ухвалює свій вирок у разі необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення, необхідності застосувати більш суворе покарання, а також у разі скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції або ж у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання. Таке рішення апеляційного суду має бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Суд апеляційної інстанції зазначених вимог кримінального процесуального закону дотримався.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, не погодившись із вироком місцевого суду прокурор подав апеляційну скаргу, в якій на обґрунтування своєї позиції щодо незаконності цього рішення виклав змістовні, конкретні доводи про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ст. 75 КК, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає вимогам КК, та просив скасувати вирок місцевого суду й ухвалити новий, яким призначити ОСОБА_1 покарання, яке потрібно відбувати реально.