Постанова суду № 824/309/21 від 21.10.2022 про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 вересня 2021 року...

Постанова

Іменем України

21 жовтня 2022 року

місто Київ

справа № 824/309/21

провадження № 61-5900ав22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В.,

секретар судового засідання - Пасько І. В.,

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство «Олайнфарм»,

стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛФА»,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за заявою Акціонерного товариства «Олайнфарм» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 29 вересня 2021 року у справі № 129/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛФА» (Україна, Київ) до Акціонерного товариства «Олайнфарм» (Латвійська Республіка, м. Олайне) про стягнення збитків, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Олайнфарм» на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2022 року у складі судді Яворського М. А.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог заяви

У грудні 2021 року Акціонерне товариство «Олайнфарм» (далі - АТ «Олайнфарм») звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (далі - МКАС при ТПП України або Арбітражний суд) від 29 вересня 2021 року у справі № 129/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛФА» (далі - ТОВ «ОЛФА») до АТ «Олайнфарм» про стягнення збитків.

В обґрунтування заяви зазначило, що 18 грудня 2014 року між АТ «Олайнфарм» та ТОВ «ОЛФА» укладений договір купівлі-продажу товару № 1-2014-29/160, строк дії якого до 31 грудня 2019 року із можливістю автоматичного продовження на кожен наступний рік на таких же умовах, якщо жодна сторона письмово не повідомить іншу за 30 календарних днів до дати закінчення строку його дії про бажання розірвати договір.

Згідно із зазначеним договором усі суперечки, розбіжності чи вимоги, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним, у тому числі щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у МКАС при ТПП України відповідно до його регламенту, російською мовою, у складі трьох арбітрів. До звернення в суд є обов`язковим пред`явлення претензії, відповідь на яку сторона-одержувач має дати протягом 30 календарних днів з моменту отримання.

01 квітня 2020 року на виконання доарбітражного порядку врегулювання спорів, який є обов`язковим відповідно до арбітражного застереження, ТОВ «ОЛФА» направило претензію на адресу АТ «Олайнфарм» та отримало відповідь із зазначенням про відсутність підстав для задоволення вимог претензії. У подальшому, ТОВ «ОЛФА» звернулося до МКАС при ТПП України із позовом до АТ «Олайнфарм», у якому з урахуванням збільшення позовних вимог просило стягнути з відповідача штраф у розмірі 5 373 392, 32 євро, компенсацію арбітражних витрат та стягнути з відповідача суму «чистого прибутку» в розмірі 2 664 324, 22 євро.

Рішенням МКАС при ТПП України від 29 вересня 2021 року позов ТОВ «ОЛФА» задоволено частково. Стягнуто з АТ «Олайнфарм» на користь ТОВ «ОЛФА» 113 202, 44 євро штрафу за непостачання товару, 2 865 212 євро - відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем договору, 1 105 407, 31 грн та 4 991, 00 євро - відшкодування витрат, понесених позивачем у зв`язку з оплатою юридичних послуг, витрат експертів та інших витрат, 16 484, 83 євро на відшкодування витрат на оплату арбітражного збору. Разом це складає 1 105 407, 31 грн та 2 999 890, 27 євро. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Арбітражний збір у сумі 28 068,77 євро віднесено на позивача.

АТ «Олайнфарм» стверджувало, що при розгляді справи Арбітражний суд припустився численних порушень, в тому числі, порушень фундаментальних принципів міжнародного арбітражного процесу, зокрема:

- порушив принцип рівного ставлення до сторін через невиконання свого обов`язку надати відповідачу можливість викладення своєї позиції стосовно експертних висновків, що надані позивачем ТОВ «ОЛФА». Крім того, повністю позбавив АТ «Олайнфарм» можливості надати пояснення щодо природи та розміру присуджених збитків, чим порушив принцип диспозитивності та змагальності сторін арбітражного процесу. Ці грубі порушення не відповідають арбітражній процедурі, погодженій сторонами, що є підставою для скасування арбітражного рішення на підставі абзацу «г» пункту 1 частини другої статті 459 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України);

- МКАС при ТПП України вийшов за межі своєї компетенції при розгляді справи, а тому рішення містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, що є підставою для скасування рішення на підставі абзацу «в» пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України;

- рішення МКАС при ТПП України суперечить публічному порядку України, що є підставою для скасування арбітражного рішення на підставі абзацу «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України. Арбітражне рішення порушує публічний порядок України через те, що було отримане шляхом обману з боку позивача арбітражного суду і відповідача щодо фінансового стану позивача, оскільки позивач не надав суду інформації про те, що ТОВ «ОЛФА» придбало за договором уступки право вимоги у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеграл-П» (далі - ТОВ «Інтеграл-П») прав вимоги на суму 158 466 758, 73 грн до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київвисотбуд» (далі - ТОВ «Київвисотбуд»), яке 11 березня 2015 року визнано банкрутом. У зв`язку з такою оборудкою у ТОВ «ОЛФА» виникла заборгованість перед ТОВ «Інтеграл-П» 158 466 758, 73 грн. АТ «Олайнфарм» вважає, що якби суд знав про наявність зазначеної заборгованості, то це б мало істотний вплив на зміст арбітражного рішення щодо того, чи визнано дію договору продовженою на 2020 рік, і можливо б призвело до відмови у стягненні відшкодування збитків на користь позивача. Також АТ «Олайнфарм» переконано, що Арбітражний суд порушив принципи змагальності та диспозитивності.

Враховуючи наведене в заяві, АТ «Олайнфарм» просило суд скасувати рішення МКАС при ТПП України від 29 вересня 2021 оку, ухвалене у складі головуючого арбітра Джина М. Бурда та арбітрів Галини Жукової та Кая Хобера у справі № 129/2020. Судові витрати покласти на ТОВ «ОЛФА».

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 травня 2022 року у задоволенні заяви АТ «Олайнфарм» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 29 вересня 2021 року у справі № 129/2020 за позовом ТОВ «ОЛФА» до АТ «Олайнфарм» про стягнення збитківвідмовлено.

Відмовляючи у задоволенні заяви АТ «Олайнфарм», суд першої інстанції зробив висновок, що доводи заявника АТ «Олайнфарм» про наявність підстав, передбачених частиною другою статті 459 ЦПК України і частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», для скасування рішення МКАС при ТПП України від 29 вересня 2021 року у справі № 129/2020 не знайшли свого підтвердження.

Водночас суд першої інстанції зазначив, що порушення публічного порядку України ex officio не встановлено. Заявник не довів, що оскаржуваним рішенням Арбітражного суду порушено публічний порядок України. Обґрунтування заявника щодо порушення арбітражним рішенням публічного порядку України зводиться до незгоди з правильністю вирішення спору по суті.

Також суд першої інстанції виснував, що АТ «Олайнфарм» скористалося своїм правом надати пояснення щодо поданих ТОВ «ОЛФА» доказів, зокрема, щодо експертного висновку ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі». Серед підстав скасування арбітражного рішення така підстава його скасування, як порушення порядку подання доказів Арбітражному суду, не згадується.

Суд першої інстанції наголошував на тому, що оскільки 25 серпня 2020 року АТ «Олайнфарм» подало до Арбітражного суду відповідь на заяву про збільшення позовних вимог, за змістом якої АТ «Олайнфарм» не висловлювало будь-яких зауважень чи заперечень щодо порушення доарбітражного порядку вирішення спору, а також компетенції Арбітражного суду розглядати збільшені позовні вимоги, тому посилання АТ «Олайнфарм» на порушення доарбітражного порядку вирішення спору як на підставу для скасування арбітражного рішення є необґрунтованим.

Суд першої інстанції зазначив, що ТОВ «ОЛФА» не було зобов`язано повторно звертатися до АТ «Олайнфарм» із претензією з викладом уточнених позовних вимог, оскільки справа вже перебувала у провадженні Арбітражного суду й ТОВ «ОЛФА» скористалося своїм правом і подало заяву про збільшення (уточнення) позовних вимог безпосередньо до Арбітражного суду.

Відмовляючи у задоволенні поданої заяви, суд першої інстанції визначив, що оскільки загальний розмір позовних вимог, пред`явлених ТОВ «ОЛФА», складав 8 037 716, 54 євро, тому доводи заявника про порушення Арбітражним судом принципу диспозитивності при вирішенні арбітражного спору та стягнення суми відшкодування збитків у розмірі 2 865 212 євро, тоді як позивач пред`явив вимоги в розмірі 2 664 324, 22 євро, є безпідставними.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги, позиції інших учасників справи

У червні 2022 року АТ «Олайнфарм» подало до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою задовольнити вимоги заяви про скасуваннярішення МКАС при ТПП України від 29 вересня 2021 року у справі № 129/2020.

Апеляційна скарга обґрунтовується тим, що суд першої інстанції:

- не надав належної оцінки тому, що АТ «Олайнфарм» було позбавлено можливості надати ґрунтовні пояснення щодо експертних висновків, підготовлених ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі» за наслідками проведення економічного дослідження діяльності ТОВ «ОЛФА», оскільки позивач не долучив до висновку як додатки документи, на яких він ґрунтуються;

- не звернув увагу на те, що Арбітражний суд відхилив вимоги ТОВ «ОЛФА» про відшкодування збитків у розмірі 2 664 324, 22 євро у виді недоотриманого прибутку, який втрачений в цілому як бізнесом у 2022 році, та за власною ініціативою визначив тип та розмір збитків позивача (2 865 212, 00 євро), що перевищує суму збитків, яку просило стягнути ТОВ «ОЛФА»;

- дійшов помилкового висновку про реалізацію АТ «Олайнфарм» свого права на подання пояснень з оцінкою експертного висновку, складеного ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі», до Арбітражного суду;

- неправильно витлумачив зміст такої підстави для скасування рішення арбітражного суду як порушення процедури та не врахував, що саме подання доказів є частиною арбітражної процедури;

- не врахував, що АТ «Олайнфарм» не мало можливості звернутися до національного суду з проханням про сприяння в отриманні доказів для розгляду справи в Арбітражному суді;

- не врахував, що право на звернення з клопотанням про призначення експерта Арбітражним судом не вливає на те, що в контексті експертних висновків, підготовлених ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі», АТ «Олайнфарм» було позбавлено права надати свої пояснення у повній мірі;

- надто вузько витлумачив поняття публічного порядку та не врахував, що публічний порядок також складається із базових принципів справедливості та моралі;

- не звернув увагу на те, що ТОВ «ОЛФА» ввело в оману склад Арбітражного суду стосовно фактів та обставин, що мали важливе або вирішальне значення для висновків, досягнутих у рішенні МКАС при ТПП України, зокрема щодо наявності кредиторської заборгованості перед ТОВ «Інтеграл-П», а тому є підстави для скасування рішення міжнародного арбітражу;

- не врахував, що ТОВ «ОЛФА» не направило в порядку доарбітражного врегулювання АТ «Олайнфарм» обов`язкову претензію, яка мала відповідати остаточно сформульованим позовним вимогам в арбітражній справі № 129/2020, чим порушив вимоги арбітражного застереження (пункт 5.3 договору);

- не надав належної оцінки доводам заявника щодо виходу Арбітражним судом за межі своєї компетенції та розгляду позовних вимог, стосовно яких позивач в порушення арбітражної угоди не дотримався арбітражного порядку врегулювання спору;

- не врахував, що Арбітражний суд не дав відповідну оцінку заяві АТ «Олайнфарм» про те, що у арбітражу немає компетенції на розгляд спору між сторонами, не навів у рішенні оцінки цієї заяви, не вирішив питання своєї компетенції, чим порушив правила частини третьої статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

У серпні 2022 року ТОВ «ОЛФА» подало відзив на апеляційну скаргу АТ «Олайнфарм», в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить відмовити в її задоволенні, а ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2022 року залишити без змін.

У відзиві ТОВ «ОЛФА» зазначає, що частково доводи АТ «Олайнфарм» зводяться до незгоди із оскаржуваним рішенням МКАС при ТПП України по суті спору (зокрема, стосовно розрахунку та розміру збитків, а також щодо порушення публічного порядку через недостовірність поданих ТОВ «ОЛФА» доказів). Водночас питання, які були предметом доказування під час розгляду арбітражної справи (в тому числі про спосіб розрахунку збитків та їх розмір, а також питання достовірності, повноти та достатності отриманих Арбітражним судом доказів), є питаннями матеріального права та оцінки доказів, які вирішені Арбітражним судом і які державні суди не мають повноважень переглядати.

Також ТОВ «ОЛФА» переконане, що Арбітражний суд мав абсолютне право самостійно визначати достатність та допустимість доказів за власним переконанням в арбітражній справі. Серед підстав для скасування арбітражного рішення не зазначена така підстава його скасування як неподання доказів стороною або порушення порядку подання доказів Арбітражному суду.

ТОВ «ОЛФА» переконане, що АТ «Олайнфарм» повністю скористалося можливістю викласти свою позицію з приводу усіх питань, що були предметом розгляду в арбітражній справі. Зокрема АТ «Олайнфарм» надало арбітражному суду висновок експерта Федосеєнка М. А., поданий на спростування висновків, складених експертами ТОВ «Крестон Джі Сі Джі Едвайзорі». У Додатку 2 до висновку експерта Федосеєнка М. А. під назвою «Коментарі до Висновків Крестон» міститься детальний аналіз вибіркових положень висновків Крестон, які, на думку АТ «Олайнфарм», мають значення для викладу правової позиції. АТ «Олайнфарм» мало можливість допитувати експерта Крестон у присутності арбітражного суду, ставити свої питання та коментувати надані експертом відповіді як усно під час слухання, так і в поясненнях за результатом слухання.

ТОВ «ОЛФА» наполягає на безпідставності доводів АТ «Олайнфарм» про порушення порядку доарбітражного врегулювання спору щодо поданої заяви про збільшення позовних вимог до МКАС при ТПП України, з огляду на те, що відповідно до частини першої статті 51 Регламенту МКАС при ТПП України передбачено, що під час арбітражного розгляду до закінчення слухання справи без необґрунтованої затримки: позивач може змінити та/або доповнити свої позовні вимоги за умови, що таким чином змінені та/або доповнена вимога, як і раніше, охоплюється арбітражною угодою сторін, а також відмовитися від заявленого позову повністю або частково. Отже, на думку ТОВ «ОЛФА», наведене положення не передбачає необхідності проведення додаткового доарбітражного врегулювання у зв`язку зі зміною позовних вимог.

Також ТОВ «ОЛФА» вважає, що Арбітражний суд не вийшов за межі позовних вимог, стягнувши іншу суму збитків, ніж було заявлено у позовних вимогах; стягнута сума відшкодування збитків у будь-якому випадку не виходить за суму фактично понесених ТОВ «ОЛФА» збитків, а тим більше позовних вимог загалом, сума яких складала 8 037 716, 54 євро.

У вересні 2022 року АТ «Олайнфарм» подало до Верховного Суду відповідь на відзив ТОВ «ОЛФА», в якому висловило незгоду з доводами, зазначеними у відзиві, та підтвердило свої вимоги про скасування ухвали Київського апеляційного суду від 30 травня 2022 року.

АТ «Олайнфарм» переконане, що, вирішуючи спір по суті та стягуючи суму відшкодування з АТ «Олайнфарм», Арбітражний суд допустив порушення загального принципу судочинства - диспозитивності та вийшов за межі позовних вимог ТОВ «ОЛФА», присудивши суму стягнення 2 865 212, 00 євро, проте позивач у своїй заяві просив стягнути лише 2 664 324, 22 євро.

Також АТ «Олайнфарм» вказувало на те, що Арбітражний суд, стягнувши суму відшкодування збитків, які ТОВ «ОЛФА» не заявляло і щодо яких не подавало докази, а також застосувавши у своєму рішенні метод обрахунку збитків, який АТ «Олайнфарм» не могло розумно очікувати, позбавив заявника будь-якої можливості викласти свою позицію щодо належності відшкодування такого типу збитків та обґрунтованості їх розміру.

Водночас Арбітражний суд не вжив потрібних заходів для забезпечення того, щоб у сторін були однакові можливості для викладу своїх позиції стосовно визначених позивачем збитків.

Також АТ «Олайнфарм» переконане, що під час вирішення спору Арбітражний суд вийшов за межі своєї компетенції, прийнявши до розгляду збільшенні позовні вимоги, при тому, що позивачем в порушення пункту 5.3 договору від 18 грудня 2014 року № 1-2014-29/160 передбачено процедуру обов`язкового направлення претензії та надання іншою стороною протягом 30 днів відповіді на таку претензію.

У жовтні 2022 року АТ «Олайнфарм» подало до Верховного Суду додаткові пояснення, в яких схематично відобразило перелік підстав для скасування рішення МКАС при ТПП України від 29 вересня 2021 року у справі № 129/2020.

У судовому засіданні представник АТ «Олайнфарм» - адвокат Альошин О. Ю. повністю підтримав вимоги апеляційної скарги. Відповідаючи на питання щодо наявності у державного суду повноважень оцінювати наявність компетенції Арбітражного суду для вирішення конкретного спору, поклався на розсуд суду з огляду на те, що вважає це питання доктринальним.

У судовому засіданні представник ТОВ «ОЛФА» - адвокат Стеценко А. В. заперечував проти задоволення апеляційної скарги, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу. У своїх поясненнях вказував на те, що компетенція національних судів при вирішенні питання про скасування рішення Арбітражного суду є обмеженою, таке рішення не може піддаватися ревізії національним судом.

Рух справи у суді апеляційної інстанції

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Верховного Суду від 30 червня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Олайнфарм» на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2022 року передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу АТ «Олайнфарм» залишено без руху для надання належно оформленого документу, що підтверджує повноваження представника у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року, після усунення недоліків апеляційної скарги заявником, відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою АТ «Олайнфарм» на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2022 року; витребувано із Київського апеляційного суду справу № 824/309/21; надано учасникам строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

28 липня 2022 року матеріали справи № 824/309/21 надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі за заявою АТ «Олайнфарм» про скасування рішення МКАС при ТПП України від 29 вересня 2021 року у справі № 129/2020. Справу № 824/309/21 призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Сторонам та їх представникам засобами поштового зв`язку направлено судові повістки-повідомлення про дату, час та місце розгляду справи № 824/309/21, які вони отримали у встановленому законом порядку.

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 24 ЦПК України передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.

Зазначене кореспондується із положенням частини другої статті 351 ЦПК України, якою врегульовано перелік судів апеляційної інстанції.

Частиною першою статті 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, приймаючи до уваги пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив, вивчивши матеріали справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що 18 грудня 2014 року АТ «Олайнфарм» та ТОВ «ОЛФА» уклали договір купівлі-продажу товару № 1-2014-29/160, відповідно до умов якого АТ «Олайнфарм» (продавець за договором) здійснювало продаж і постачання на адресу ТОВ «ОЛФА» (покупець за договором) лікарських засобів (препаратів), виробів медичного призначення та біологічно активних добавок, а ТОВ «ОЛФА» зобов`язувалося оплачувати товар відповідно до умов договору. Номенклатура та ціни товару визначалися сторонами щорічно шляхом затвердження специфікацій на відповідний рік.

Строк дії договору встановлено сторонами до 31 грудня 2019 року із можливістю автоматичного продовження на кожен наступний рік на таких же умовах, якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу за 30 календарних днів до дати закінчення строку його дії про бажання розірвати договір.

Згідно з пунктом 5.3 договору усі суперечки, розбіжності чи вимоги, що виникають за цим договором або у зв`язку з ним, у тому числі щодо його тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, підлягають вирішенню у МКАС при ТПП України відповідно до його регламенту, російською мовою, у складі трьох арбітрів. До звернення до суду є обов`язковим пред`явлення претензії, відповідь на яку сторона-одержувач має дати протягом 30 календарних днів з моменту отримання.

Наприкінці 2019 року у зв`язку із тим, що строк договору добігав кінця, АТ «Олайнфарм» повідомило ТОВ «ОЛФА» про своє небажання продовжувати договір на наступний рік на тих самих умовах, а подальша співпраця можлива лише на умовах повної передплати замовленого товару або надання банківської гарантії, яка б забезпечувала виконання ТОВ «ОЛФА» своїх зобов`язань з оплати товару. Сторони тривалий час перебували в процесі переговорів щодо умов співпраці на 2020 рік, проте не змогли досягти взаємоприйнятих домовленостей.

Через недосягнення домовленості про умови співпраці на 2020 рік АТ «Олайнфарм» вважало, що договір припинив свою дію, проте ТОВ «ОЛФА» в січні-лютому 2020 року направило замовлення на поставку товару. АТ «Олайнфарм» не прийняло зазначені замовлення до виконання у зв`язку із відсутністю діючих договірних відносин між сторонами та погодженої специфікації.

01 квітня 2020 року на виконання доарбітражного порядку врегулювання спорів, який є обов`язковим відповідно до арбітражного застереження, ТОВ «ОЛФА» направило претензію на адресу АТ «Олайнфарм» з такими вимогами: здійснити постачання товару згідно із замовленнями, виконавши свої зобов`язання за договором в натурі; сплатити 1 984 224, 72 євро штрафу; компенсувати збитки, заподіяні непостачанням товару відповідно до замовлення, а саме: відшкодувати упущену вигоду в розмірі щонайменше 513 232, 32 євро та операційні витрати в розмірі щонайменше 234 473, 71 євро.

Також зазначало, що залишає за собою право уточнити та/або доповнити зазначений перелік вимог до АТ «Олайнфарм».

У своїй відповіді на претензію АТ «Олайнфарм» зазначило про невстановлення підстав для задоволення вимог ТОВ «ОЛФА».

26 травня 2020 року ТОВ «ОЛФА» звернулося до МКАС при ТПП України із позовом до АТ «Олайнфарм», у якому просило стягнути із АТ «Олайнфарм» штраф за порушення строків поставки товару в розмірі 5 373 392, 32 євро, а також арбітражні витрати.

02 липня 2022 року ТОВ «ОЛФА» подало до МКАС при ТПП України заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою на доповнення до вимог про сплату штрафу у розмірі 5 373 392, 32 євро і арбітражних витрат, ТОВ «ОЛФА» також вимагало стягнути з АТ «Олайнфарм» відшкодування збитків у розмірі 2 664 324, 22 євро (чистий прибуток у результаті припинення бізнес діяльності, який не отримано у 2020 році).

Рішенням МКАС при ТПП України від 29 вересня 2021 року у справі № 129/2020 позов ТОВ «ОЛФА» задоволено частково. Стягнуто з АТ «Олайнфарм» на користь ТОВ «ОЛФА» 113 202, 44 євро - штрафу за нездійснене постачання товару, 2 865 212 євро - відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення відповідачем договору, 1 105 407, 31 грн та 4 991, 00 євро - відшкодування витрат, понесених позивачем у зв`язку з оплатою юридичних послуг, витрат експертів та інших витрат, 16 484, 83 євро - на відшкодування витрат на оплату арбітражного збору. Разом це складало 1 105 407, 31 грн та 2 999 890, 27 євро. У задоволенні інших вимог відмовлено. Арбітражний збір у сумі 28 068, 77 євро віднесено на позивача.

У грудні 2021 року АТ «Олайнфарм» звернулося до Київського апеляційного суду із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України від 29 вересня 2021 року у справі № 129/2020 з підстав, визначених абзацами «в», «г» пункту 1, абзацом «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України та у частині другій статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Верховний Суд повністю не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 454 ЦПК України сторони мають право звернутися до суду із заявою про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу. Рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути оспорено в порядку, передбаченому цим розділом, якщо місце арбітражу знаходиться на території України. Заява про скасування рішення міжнародного комерційного арбітражу подається до апеляційного загального суду за місцезнаходженням арбітражу.

Частиною першою статті 459 ЦПК України передбачено, що рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасоване судом лише у випадках, передбачених цією статтею, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або Законом України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Відповідно до частини другої статті 459 ЦПК України, яка узгоджується із частиною другою статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», рішення міжнародного комерційного арбітражу може бути скасовано у разі, якщо:

1) сторона, що подала заяву про скасування, надасть докази того, що:

а) одна із сторін в арбітражній угоді була недієздатною; або ця угода є недійсною за законом, якому сторони цю угоду підпорядкували, а в разі відсутності такої вказівки - за законом України; або

б) її не було належним чином повідомлено про призначення арбітра чи про арбітражний розгляд або з інших поважних причин вона не могла подати свої пояснення; або

в) рішення винесено щодо не передбаченого арбітражною угодою спору або такого, що не підпадає під її умови, або містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди, проте якщо постанови з питань, які охоплюються арбітражною угодою, можуть бути відокремлені від тих, що не охоплюються такою угодою, то може бути скасована тільки та частина арбітражного рішення, яка містить постанови з питань, що не охоплюються арбітражною угодою; або

г) склад міжнародного комерційного арбітражу або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін, якщо тільки така угода не суперечить закону, від якого сторони не можуть відступати, або, за відсутності такої угоди, не відповідали закону; або

2) суд визначить, що:

а) відповідно до закону спір, з огляду на його предмет, не може бути переданий на вирішення міжнародного комерційного арбітражу; або

б) арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.

Аналогічні підстави для скасування рішення міжнародного комерційного арбітражного суду передбачено у частині другій статті 34 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Згідно із статтею 5 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» з питань, що регулюються цим Законом, ніяке судове втручання не повинно мати місця, крім як у випадках, коли воно передбачене в цьому Законі.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що перелік підстав для скасування рішення Арбітражного суду є вичерпним.

Звертаючись до суду першої інстанції із заявою про скасування рішення МКАС при ТПП України, заявник визначив, що оскаржуване рішення Арбітражного суду підлягає скасуванню з таких підстав:

- арбітражна процедура не відповідала угоді сторін та/або закону, що до неї застосовується (підпункт «г» пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України);

- Арбітражний суд вийшов за межі своєї компетенції, через що арбітражне рішення містить постанови з питань, що виходять за межі арбітражної угоди (підпункт «в» пункту 1 частини другої статті 459 ЦПК України);

- арбітражне рішення суперечить публічному порядку України (підпункт «б» пункту 2 частини другої статті 459 ЦПК України).

На таких порушеннях заявник наполягає і в апеляційній скарзі, вважаючи, що суд першої інстанції зробив помилкові висновки про неіснування підстав для скасування рішення Арбітражного суду.

В оцінці наявності наведених заявником підстав для скасування рішення МКАС при ТПП України Верховний Суд врахував таке.

1. Щодо компетенції Арбітражного суду

1.1. Оцінка доводів АТ «Олайнфарм» про недотримання ТОВ «ОЛФА» порядку доарбітражного врегулювання спору

У апеляційні скарзі АТ «Олайнфарм» зазначило те, що суд першої інстанції не врахував того, що ТОВ «ОЛФА» не направило йому в порядку доарбітражного врегулювання обов`язкову претензію, яка мала відповідати остаточно сформульованим позовним вимогам в арбітражній справі № 129/2020, чим порушило вимоги арбітражного застереження (пункт 5.3 договору).

Так, пунктом 5.3 договору купівлі-продажу товару від 18 грудня 2014 року

№ 1-2014-29/160 передбачено, що всі спори, які виникають за цим договором, підлягають вирішенню в МКАС при ТПП України відповідно до його Регламенту, російською мовою, у складі трьох арбітрів. До звернення до суду є обов`язковим пред`явлення претензії, відповідь на яку сторона - отримувач повинна надати протягом 30 календарних днів з моменту отримання [такої претензії].

Відповідно до матеріалів справи 01 квітня 2020 року ТОВ «ОЛФА» направило АТ «Олайнфарм» претензію, відповідно до змісту якої сформулювало свої вимоги на підставі укладеного договору купівлі-продажу товару від 18 грудня 2014 року

№ 1-2014-29/160.

26 травня 2020 року (після відмови АТ «Олайнфарм» у задоволенні згаданої претензії) ТОВ «ОЛФА» ініціювало розгляд справи в МКАС при ТПП України, подавши відповідну позовну заяву.

У претензії та у позовній заяві ТОВ «ОЛФА» зазначило, що залишає за собою право надати точний розрахунок збитків.

У статті 51 Регламенту МКАС при ТПП України визначено, що під час арбітражного розгляду до завершення слухання справи без невиправданої затримки позивач вправі: змінити та/або доповнити свої позовні вимоги за умови, що таким чином змінені та/або доповнені вимоги як і раніше охоплюються арбітражною угодою сторін, а також відмовитися від заявленого позову повністю або частково. У разі збільшення розміру та/або доповнення позовних вимог позивач зобов`язаний сплатити додаткову суму на покриття арбітражного збору, виходячи зі збільшеного розміру позовних вимог та/або їхнього доповнення. При невиконанні цього положення заява про збільшення розміру або доповнення позовних вимог залишається без розгляду.

02 липня 2022 року ТОВ «ОЛФА» подало до МКАС при ТПП України заяву про збільшення позовних вимог, згідно з якою, на доповнення до раніше поданих вимог про сплату штрафу у розмірі 5 373 392, 32 євро і арбітражних витрат, ТОВ «ОЛФА» також вимагало стягнути з АТ «Олайнфарм» суму відшкодування завданих позивачу збитків у розмірі 2 664 324, 22 євро (чистий прибуток у результаті припинення бізнес-діяльності, який не отримано у 2020 році).

Заявник не погодився з компетенцією Арбітражного суду на розгляд заяви ТОВ «ОЛФА» про збільшення позовних вимог з тих підстав, що позивач не дотримався порядку досудового врегулювання спору, не направив претензії відповідачу з такими вимогами.

Арбітражний суд вважав пропущеними строки для подання таких заперечень, а тому не розглядав їх по суті.

Питання про компетенцію МКАС при ТПП України у конкретній справі вирішується складом Арбітражного суду, який розглядає спір, що врегульовано статтею 5 Регламенту МКАС при ТПП України. Така заява про неналежність МКАС при ТПП України компетенції може бути зроблена не пізніше подання заперечень проти позову. Призначення стороною арбітра або її участь у призначенні арбітра не позбавляє сторону права зробити таку заяву. Заява про те, що МКАС при ТПП України перевищує межі своєї компетенції, повинна бути зроблена відразу ж як тільки питання, яке, на думку сторони, виходить за ці межі, буде поставлене на обговорення під час арбітражного розгляду. Склад Арбітражного суду може у будь-якому з цих випадків прийняти до розгляду заяву, зроблену пізніше, якщо визнає затримку виправданою.

Аналогічні за змістом положення містяться й у частині другій статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж».

Відповідно до частин третьої-п`ятої статті 5 Регламенту МКАС при ТПП України та частини третьої статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», розглядаючи заяву про відсутність компетенції, Арбітражний суд аналізує і оцінює положення арбітражної угоди з урахуванням поданих сторонами доказів. Склад Арбітражного суду має право винести постанову щодо заяви, зазначеної у частині другій цієї статті, або як з питання попереднього характеру, або у рішенні щодо суті спору. Якщо склад Арбітражного суду винесе постанову про наявність компетенції МКАС при ТПП України як з питання попереднього характеру, будь-яка сторона може протягом 30 днів після отримання цієї постанови оскаржити її шляхом звернення із заявою про її скасування до Київського апеляційного суду, рішення якого з цього питання не підлягає оскарженню.

Верховний Суд дійшов переконання, що, прийнявши заяву про збільшення позовних вимог, Арбітражний суд повинен був, діючи справедливо стосовно обох сторін, надати можливість і відповідачу реалізувати його процесуальні права подати свої заперечення щодо розгляду арбітражем таких збільшених позовних вимог.

Усупереч приписам частин третьої-п`ятої статті 5 Регламенту МКАС при ТПП України та частини третьої статті 16 Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» Арбітражний суд відповідним чином не відреагував на цю заяву АТ «Олайнфарм» та не вирішив питання щодо власної компетенції, що є істотним недоліком як самого арбітражного розгляду, так і постановленого за його результатами рішення.

Відповідач у арбітражному провадженні за першої можливості оголосив про свої заперечення з приводу юрисдикції Арбітражного суду, тому невирішення арбітражем цього питання у зв`язку з пропуском строку заявлення таких заперечень є проявом надмірного формалізму, що поставило під сумнів компетенцію цього арбітражу на вирішення спору між сторонами і в цілому ґрунтовність результатів такого арбітражного провадження.

Таке порушення доводить факт порушення арбітражної процедури під час вирішення цього спору.

1.2. Оцінка обов`язку Арбітражного суду вирішити питання юрисдикційності спору

Верховний Суд визначає недоліком арбітражного провадження те, що Арбітражний суд не вирішив питання юрисдикційності спору в цілому.

Не вдаючись до оцінки змісту арбітражного рішення, ex officio Верховний Суд має з`ясувати, чи охоплював укладений між сторонами договір ті відносини, з приводу яких у 2020 році між ними виник спір, а відповідно і те, чи поширюються на такі спірні відносини арбітражні застереження.

У цьому питанні варто враховувати, що позов ТОВ «ОЛФА» стосувався невиконання відповідачем своїх договірних, як встановив Арбітражний суд, зобов`язань у 2020 році.

Позивач переконував Арбітражний суд, що договір, який сторони уклали 18 грудня 2014 року, автоматично продовжив свою дію на один рік - 2020 рік.

Відповідач заперечував у суді факт пролонгації цього договору на 2020 рік. Його доводи досить ґрунтовно спиралися на факт існування листа АТ «Олайнфарм», надісланого та отриманого ТОВ «ОЛФА» наприкінці 2019 року. У цьому листі постачальник не погоджувався продовжувати договір на 2020 рік на умовах попередньо укладеного договору. У листі постачальник однозначно і беззаперечно погоджувався продовжити ділові відносини з ТОВ «ОЛФА» з іншими умовами оплати за товар - на умовах передоплати або за умови надання (попереднього) відповідної банківської гарантії.

Враховуючи, що умови про оплату товару є надзвичайно

................

Перейти до повного тексту