Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 195/1369/21
провадження № 61-6588св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2022 року у складі судді Скрипченка Д. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2022 року у складі колегії суддів: Деркач Н. М., Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на спадкове майно.
Позовна заява мотивована тим, що 24 жовтня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_3 передав у власність ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 814 000 гривень, що на дату укладення даного правочину еквівалентно 100 000 доларів США, а ОСОБА_4 зобов`язувалася повернути позичену суму коштів на умовах визначених цим договором у строк до 31 грудня 2023 року з правом дострокового погашення. При цьому, сторони домовилися, що у разі девальвації гривні сума зобов`язання, яка підлягає поверненню за цим договором, розраховується з урахуванням зміни курсу гривні до долара і дорівнює гривневий еквівалент 100 000 доларів США за курсом Національного банку України (далі - НБУ) на момент розрахунків.
Позивач зазначав, що 21 травня 2021 року між ОСОБА_3 та ним укладено договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору і стає кредитором за договором позики від 24 жовтня 2013 року, укладеним з ОСОБА_4
17 грудня 2020 року йому стало відомо про смерть ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 16 грудня 2019 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Томаківському району та місту Марганцю Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області.
18 травня 2021 року за місцем відкриття спадщини до приватного нотаріуса ОСОБА_3 було надіслано вимогу (претензія) щодо включення до складу спадщини зобов`язання спадкодавця за договором позики від 24 жовтня 2013 року, укладеного між ОСОБА_3 та позичальником ОСОБА_4
24 червня 2021 року приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М. Є. видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке підтверджує, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла її мати - ОСОБА_2 .
До складу спадщини увійшла земельна ділянка площею 6,1000 гектарів, кадастровий номер: 1225488800:01:002:0024, вартість якої згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 21 липня 2021 року становить 169 306,93 гривень.
20 липня 2021 року ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 було надіслано вимогу щодо негайного задоволення вимоги кредитора ОСОБА_1 за договором позики шляхом негайного повернення суми позики 814 000 гривень одноразовим платежем у строк не пізніше наступного дня з дати отримання вказаної вимоги.
Станом на 03 липня 2021 року зобов`язання не виконано.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- у рахунок погашення боргу ОСОБА_5 у сумі 814 000 гривень за договором позики від 24 жовтня 2013 року звернути стягнення на його користь на спадкове майно в межах його вартості, прийняте спадкоємцем ОСОБА_2 на земельну ділянку кадастровий номер: 1225488800:01:002:0024 площею 6,1000 гектарів, цільове призначення земельної ділянки: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Чумаківської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що вимоги позивача про звернення стягнення на спадкове майно є передчасними, оскільки строк повернення грошових коштів, визначений первісним кредитором та спадкодавцем у договорі позики датою 31 грудня 2023 року, не настав.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2022 року в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог змінено, виклавши мотиви відмови в редакції цієї постанови.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що строк повернення грошових коштів за договором позики не настав, оскільки зі смертю боржника зобов`язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, тому умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми.
Натомість суд апеляційної інстанції вважав, що позовні вимоги ОСОБА_1 є передчасними у зв`язку з відсутністю відмови ОСОБА_2 від одноразового платежу, що перешкоджає суду накласти стягнення на майно, яке було передане у натурі.
При цьому суд врахував, що ОСОБА_1 пред`явив свої вимоги кредитора до спадкоємця ОСОБА_5 - ОСОБА_2 , що передбачено положеннями статті 1282 ЦК України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 13 січня 2022 року і постанову Дніпровського апеляційного суду від 15 червня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позов задовольнити.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що зі смертю боржника зобов`язання з повернення позики включаються до складу спадщини, умови договору позики щодо строку повернення позики не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України. Отже, висновок районного суду про відмову у задоволенні позову з підстав, що строк повернення грошових коштів за договором позики не настав, є помилковим.
Посилається на те, що у строки, визначені частиною другою статті 1281 ЦК України, пред`явив вимоги до спадкоємця боржника, відтак, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність відмови спадкоємця, як підставу для відмови у задоволенні позову, є необґрунтованими, оскільки відмовою вважаться як її письмова форма, так і дії/бездіяльність спадкоємця, що полягають у невиконанні вимоги кредитора, а позика не повернута.
Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 755/7730/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також підставою касаційного оскарження судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу учасник справи не подав.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Відповідно до договору, укладеного у простій письмовій формі 24 жовтня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , позикодавець передав у власність позичальнику грошові кошти в сумі 814 000 гривень, що на дату укладення договору еквівалентно 100 000 доларів США, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві суму грошових коштів на умовах, визначених цим договором.
Згідно з пунктом 2 указаного договору грошові кошти, які є предметом цього договору, передані позикодавцем та одержані позичальником до підписання цього договору, що підтверджується наявністю підписів сторін на цьому договорі.
Відповідно до пункту 3 договору позичальник зобов`язаний повернути позикодавцю позику в сумі еквівалентній 100 000 доларів США на дату повернення грошових коштів у строк до 31 грудня 2023 року з правом дострокового погашення.
Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 25 квітня 2017 року ОСОБА_6 змінила прізвище на « ОСОБА_7 ».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 16 грудня 2019 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Томаківському району та місту Марганцю Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
19 травня 2021 року ОСОБА_3 направив на адресу приватного нотаріуса Томаківського районного нотаріального округу Рудого М. Є. та спадкоємиці ОСОБА_4 - ОСОБА_2 претензію про виконання боргових зобов`язань за договором позики, укладеним 24 жовтня 2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4
24 травня 2021 року зазначена претензія була отримана нотаріусом, а 26 травня 2021 року - ОСОБА_2
21 травня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено у простій письмовій формі договір про відступлення права вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належать первісному кредитору і стає кредитором за договором позики від 24 жовтня 2013 року.
Також вимога про виконання боргових зобов`язань за договором позики направлялася ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 19 липня 2021 року та була отримана нею 23 липня 2021 року.
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 24 червня 2021 року, виданим приватним нотаріусом Нікопольського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Рудим М. Є., спадкоємцем майна, у тому числі, земельної ділянки площею 6,1000 гектарів, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер: 1225488800:01:002:0024, що належало ОСОБА_4 , є ОСОБА_2 .
Відповідно до технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки вартість успадкованої земельної ділянки становить 169 306,93 гривень станом на 21 липня 2021 року.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві т