Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 463/3226/16-ц
провадження № 61-6795св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2,
відповідач - ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Береська Наталія Ярославівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 року у складі колегії суддів: Цяцяка Р. П.,
Ванівського О. М., Шеремети Н. О., в справі за позовом ОСОБА_1, правонаступником якої є ОСОБА_2, до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Береська Наталія Ярославівна, про визнання недійсними договорів дарування, скасування рішення та запису про державну реєстрацію права власності, визнання недійсним та скасування державного акта, скасування державної реєстрації, визнання права власності на майно,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_3, у якому, з урахуванням уточненої редакції та заяви про збільшення позовних вимог, остаточно просила суд:
- визнати недійсним договір дарування житлового будинку
АДРЕСА_1, укладений 07 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Н. Я. та зареєстрований за № 37;
- визнати недійсним договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:07:006:0148, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1, укладений 07 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Н. Я. та зареєстрований за № 33;
- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, прийняте 13 червня 2008 року на підставі договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1, укладеного
07 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Н. Я. та зареєстрованого за № 33, та скасувати запис про державну реєстрацію права власності № 1729 у Книзі № 14 від 13 червня
2008 року на житловий будинок АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 23250497;
- визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності серії
ЯД № 499751 від 04 липня 2008 року на земельну ділянку з кадастровим номером 4610160300:07:006:0148, площею 0,0435 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки серії ВКО № 056509
від 07 червня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 33 та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01:08:438:00167км01-9;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:07:006:0148, площею 0,0435 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, яка проведена на підставі договору дарування земельної ділянки серії ВКО № 056509
від 07 червня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 33;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку
з кадастровим номером 4610160300:07:006:0148 та на житловий будинок, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги, з урахуванням їх остаточної редакції, мотивовано тим, що позивач ОСОБА_1 з 1990 року є особою з інвалідністю ІІ групи,
у 2008 році неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні у Львівському обласному госпіталі інвалідів війни та репресованих
ім. Ю. Липи з діагнозом хронічний кардіосклероз, гіпертонічна хвороба
ІІ ступеня, хронічний пієлонефрит загострений. Також позивач знаходилася на стаціонарному лікуванні у Львівському міському центрі "Мікрохірургія ока" з діагнозом незріла катаракта лівого ока, початкова катаракта і гіпертрофія правового ока. Із 05 лютого 2008 року ОСОБА_1 знаходилася на обліку та лікуванні в Львівському обласному клінічному психоневрологічному диспансері з діагнозом органічний маячний розлад.
Позивач була власником земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:07:006:0148 та житлового будинку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та постійно проживала там до лютого 2015 року. Після ампутації лівої ноги ОСОБА_1 переїхала проживати до своєї доньки, яка доглядала за нею, проте у травні 2016 року, коли позивач вирішила повернутися до свого будинку, ОСОБА_3 відмовився повернути їй ключі від будинку та повідомив, що є власником зазначеного будинку та земельної ділянки на підставі відповідних договорів дарування від 07 червня 2008 року.
Про існування вказаних договорів позивач не пам`ятає, що пояснюється її тяжким станом здоров`я на момент їх укладення, а також наявністю психічних захворювань.
У зв`язку з тим, що вказані договори позбавили ОСОБА_1 єдиного житла та були укладені нею в момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, просила суд задовольнити позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
02 листопада 2016 року протокольною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова задоволено заяву ОСОБА_4 та залучено останнього до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.
Ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 26 вересня 2018 року залучено ОСОБА_2 як правонаступника позивача ОСОБА_1, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада
2021 року позов частково задоволено.
Визнано недійсним договір дарування житлового будинку
АДРЕСА_1, укладений 07 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Н. Я. та зареєстрований за № 37.
Визнано недійсним договір дарування земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:07:006:0148, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1, укладений 07 червня 2008 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Н. Я. та зареєстрований за № 33.
Скасовано рішення про державну реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3, прийняте 13 червня 2008 року на підставі договору дарування житлового будинку, укладеного 07 червня 2008 року між ОСОБА_1 та
ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Н. Я. і зареєстрованого за № 37 та скасовано запис про державну реєстрацію права власності № 1729 у Книзі № 14 від 13 червня 2008 року на житловий будинок
АДРЕСА_1, реєстраційний номер майна 23250497.
Визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності серії
ЯД № 499751 від 04 липня 2008 року на земельну ділянку з кадастровим номером 4610160300:07:006:0148, площею 0,0435 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, виданий ОСОБА_3 на підставі договору дарування земельної ділянки серії ВКО № 056509
від 07 червня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 33, та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01:08:438:00167км01-9.
Скасовано державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 4610160300:07:006:0148, площею 0,0435 га, що розташована за адресою:
АДРЕСА_1, за ОСОБА_3, яка проведена на підставі договору дарування земельної ділянки серії ВКО № 056509
від 07 червня 2008 року, зареєстрованого в реєстрі за № 33.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнено з ОСОБА_3 в дохід держави 2 480,40 грн судового збору.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що за результатами експертного дослідження встановлена психічна неспроможність
ОСОБА_1 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними внаслідок наявності у неї тяжкого психічного захворювання у формі органічного маячного (шизофреноподібного) розладу, що відповідно до положень статті 225 ЦК України є підставою для визнання укладених нею правочинів недійсними.
Крім того, позивачу на момент укладання спірних договорів дарування було понад 81 рік, вона мала ряд тяжких захворювань, була особою з інвалідністю ІІ групи, а майно, передане за договорами дарування, було її єдиним житлом.
Оцінивши докази у їх сукупності, надавши оцінку показанням свідків, суд першої інстанції зробив висновок про те, що на момент укладання спірних договорів дарування ОСОБА_1 була неспроможна розуміти значення своїх дій, керувати ними, що підтверджує відсутність у неї волевиявлення та є підставою для часткового задоволення позову.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_4, та апеляційну скаргу ОСОБА_6, представника ОСОБА_7, задоволено.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 03 листопада
2021 року скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 12 липня 2016 року.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 3 720,60 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 3 720,60 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що предметом спору у справі є визнання недійсними договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки, укладених 07 червня 2008 року, на підставі яких відповідач ОСОБА_3 набув права власності на об`єкти нерухомості та правомочності передати їх у 2009 році в іпотеку.
На думку апеляційного суду, ухвалення судом рішення, яке стосується іпотечного майна, у будь-якому випадку стосується прав, інтересів та обов`язків іпотекодержателів цього майна: ОСОБА_4 (залучений до участі у справі як третя особа) та ОСОБА_7 .
Разом із тим, оскільки ні позивач, ні суд першої інстанції не вжили передбачених цивільним процесуальним законодавством заходів для залучення до участі у справі іпотекодержателя ОСОБА_7, вказане відповідно до пункту 4 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку з неналежним суб`єктним складом, оскільки на стадії апеляційного розгляду справи суд апеляційної інстанції не має повноважень змінити суб`єктний склад учасників справи.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2022 року ОСОБА_2 через представника ОСОБА_8 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного суду від 20 червня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд скасувати оскаржувану постанову та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У вересні 2022 року справу № 463/3226/16-ц передано до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Підставою касаційного оскарження зазначено пункти 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: положень пункту 1 частини першої статті 365 ЦПК України, якими передбачено, що у разі встановлення, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки особи, яка не брала участі у справі, залучає таку особу до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Таким чином, апеляційний суд, вважаючи, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_7, повинен був залучити його до участі у справі та розглянути справу по суті спору.
Суд апеляційної інстанції не надав жодної оцінки доводам позивача, обставинам справи та мотивам позовних вимог, обмежившись посиланням на порушення норм процесуального права судом першої інстанції, фактично самоусунувся від розгляду справи та позбавив позивача права на судовий захист її порушених прав.
Крім того, апеляційний суд, вважаючи, що рішення суду першої інстанції може вплинути на права та обов`язки ОСОБА_7, не звернув увагу на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 27 травня 2021 року у справі № 463/3892/17, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет іпотеки. У вказаній справі, крім того, заявлялося клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду цієї справи, що свідчить про обізнаність ОСОБА_7 щодо оскарження договорів дарування, проте останній не заявив клопотання про залучення його третьою особою у цій справі.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2022 року ОСОБА_7 подав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, у якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивувальну частину викласти з урахуванням доводів, наведених у відзиві.
Відзив мотивовано законністю висновку апеляційного суду про те, що рішення у цій справі безпосередньо стосується прав ОСОБА_7 як іпотекодержателя. Крім того, ініціювання позову спричинене намаганням ухилитися від виконання ОСОБА_3 зобов`язань за договором іпотеки.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належала земельна ділянка з кадастровим № 4610160300:07:006:0148, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, а також житловий будинок за вказаною адресою.
07 червня 2008 року ОСОБА_1 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв у дар житловий будинок
АДРЕСА_2, а також земельну ділянку з кадастровим номером 4610160300:07:006:0148, площею 0,0435 га за вказаною адресою. Договори дарування посвідчені приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Береською Н. Я. та зареєстровані за № 37, № 33 відповідно (а. с. 8, 9, т. 1).
На підставі вказаних договорів відповідач зареєстрував своє право власності на будинок АДРЕСА_1, про що був зроблений запис № 1729 у Книзі № 14 від 13 червня 2008 року і що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а. с. 20, т. 1), а також копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а. с. 38, т. 1). На підставі договору дарування земельної ділянки ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 499751 (а. с. 39, т. 1), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта від 02 грудня
2020 року № 31/К комісія експертів-психіатрів встановила, що ОСОБА_1 на момент укладення договорів дарування 06-07 червня 2008 року страждала тяжким психічним захворюванням у формі органічного маячного (шизофреноподібного) розладу, не могла усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а. с. 61-66, т. 2).
Також встановлено, що у 2009 році ОСОБА_9 за договором позики
(зі змінами до нього) отримав позику у розмірі 34 700,00 доларів США у ОСОБА_4 та у розмірі 71 500,00 доларів США у ОСОБА_7 (разом - 106 200,00 доларів США) (а. с. 49-50, т. 1).
05 березня 2009 року між ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого предметом іпотеки є житловий будинок на АДРЕСА_1 та земельна ділянка з кадастровим номером 4610160300:07:006:0148, площею 0,0435 га за вказаною адресою (а. с. 43-48, т. 1).