Постанова
Іменем України
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 303/5624/20
провадження № 61-6207 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Пророка В. В.,
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивачка-ОСОБА_1,відповідач-ОСОБА_2 ,представник відповідача -адвокат Дурдинець Володимир Володимирович,
розглянувши на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом вселення,
за касаційною скаргоюОСОБА_2, представленого адвокатом Дурдинцем Володимиром Володимировичем, на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2021 року, ухвалене суддею Кость В. В., та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року, прийняту колегією суддів у складі Готри Т. Ю., Собослоя Г. Г., Мацунича М. В.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_2, у якому просила зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні нею будинком АДРЕСА_1 (далі - спірний будинок) шляхом її вселення до цього будинку та передати їй ключі від нього.
2. Позов мотивований тим, що позивачка проживала разом з її чоловіком у спірному будинку, якому на праві власності належала ј його частини, яку він успадкував після смерті свого батька у 1978 році. Інші ѕ спірного будинку успадкувала мати її чоловіка.
3. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати її чоловіка померла, внаслідок чого відкрилася спадщина на належні їй ѕ частини спірного будинку. Однак чоловік позивачки не звертався до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за своєю померлою матір`ю, оскільки постійно проживав у спірному будинку. Натомість, брат її чоловіка ОСОБА_2 (відповідач), який проживає окремо, прийняв усю спадщину за померлою матір`ю, тобто ѕ частини спірного будинку.
4. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки. А 25 серпня 2020 року відповідач вигнав її зі спірного будинку. Тому вона вимушена тимчасово проживати у своїх знайомих, хоча нею ще 28 липня 2020 року подана до Мукачівської міської державної нотаріальної контори заява про прийняття спадщини за своїм померлим чоловіком, який був власником ј частини спірного будинку.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
5. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2021 року,залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року, позов задоволений. Постановлено усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні будинком АДРЕСА_1, шляхом її вселення до даного будинку. Також зобов`язано ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 ключі від цього будинку.
6. Суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що позивачка вселилася у спірний будинок у встановленому законом порядку як член сім`ї співвласника цього будинку, тривалий час проживала у ньому (з 1998 року), перебуваючи у шлюбних відносинах зі своїм чоловіком, і таким чином у встановленому законом порядку набула права користування спірним житловим приміщенням, попри відсутні відомості у суду щодо оформлення спадщини після смерті чоловіка. Проживання у спірному будинку позивачки не означає втрату власником права володіння своєю власністю.
7. З огляду на пункт 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Постанова № 9) факт того, що позивачка не була зареєстрована у спірному будинку сам по собі не може бути підставою для визнання чи відмови у визнанні права користування нею цим житловим приміщенням.
8. Будь-яке виселення або позбавлення особи права користування житлом допускається виключно на підставах, передбачених законом, і повинно відбуватись в судовому порядку.
9. Отже, за встановленими обставинами справи суд першої інстанції дійшов висновку про наявність у позивачки права, за захистом якого вона звернулась, та що його реалізація не порушує балансу інтересів сторін цього спору.
10. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції. Зокрема, суд апеляційної інстанції уточнив, що внаслідок фактичного проживання у спірному будинку зі своїм чоловіком на день його смерті (час відкриття спадщини) вона прийняла за ним спадщину - ј спірного будинку. Відмова від спадщини судом не встановлена. Отже, позивачка має як право користуватися спірним будинком, так і відповідні спадкові майнові права з моменту відкриття спадщини як співвласниця ј спірного будинку.
11 . Суди попередніх інстанцій здійснили розподіл судових витрат.
Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
12. З 04 травня 1985 року позивачка ОСОБА_3 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4, про що свідчить відповідне свідоцтво про укладення шлюбу від 04 травня 1985 року серії НОМЕР_1 .
13. Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 25 березня 1993 року після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 його спадкоємцями на належну йому Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1 у рівних частках є його дружина ОСОБА_5 та син ОСОБА_4 .
14. Із довідки Комунального підприємства "Мукачівське міське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 03 липня 2019 року № 865 слідує, що садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстрований станом на 08 квітня 1993 року на праві приватної спільної часткової власності за ОСОБА_5 у розмірі ѕ частки та за ОСОБА_4 - ј частки.
15. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2, виданим Мукачівським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місто Івано-Франківськ).
16. Згідно із актом Товариства з обмеженою відповідальністю "І.Т.В. Сервіс Плюс" від 05 вересня 2020 року № 86 ОСОБА_1 з 1998 року проживає у будинку АДРЕСА_1 .
17. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 27 вересня 2019 року відповідач ОСОБА_2 успадкував за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 матір`ю ( ОСОБА_5 ) ѕ частки домоволодіння АДРЕСА_1 .
18. Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 жовтня 2019 року відповідач ОСОБА_2 є власником ѕ частки домоволодіння АДРЕСА_1 .
19. Також із витягу про реєстрацію в Спадкову реєстрі від 28 липня 2020 року слідує, що Мукачівською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 66181393 за спадкодавцем ОСОБА_4 (чоловіком позивачки).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
20. У липні 2022 року адвокат Дурдинець В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 08 квітня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 13 квітня 2022 року, у якій (з урахуванням усунутих недоліків), посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ці судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Рух справи в суді касаційної інстанції
21. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 серпня 2022 рокупісля усунення недоліків касаційної скарги відкрите касаційне провадження у справі.
22. 20 вересня 2022 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В. (суддя-доповідач).
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
23. Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (в редакції, чинній на момент вчинення відповідних процесуальних дій, далі - ЦПК України).
24. Зокрема, відповідач вважає, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 15 серпня 2018 року у справі № 595/1271/16-ц, у якій також міститься посилання на аналогічний висновок у постанові Верховного Суду України від 05 листопада 2014 року у справі № 6-158цс14. Цей висновок зводиться до того, що право членів сім`ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є. Із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.
25. Інші доводи відповідача, які передбачають вихід за межі обмежень, встановлених статтею 400 ЦПК України, Верховний Суд до уваги не бере.
(2) Позиція інших учасників справи
26. У вересні 2022 року позивачка подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому просила суд залишити касаційну скаргу без задоволення через її необґрунтованість, а оскаржувані судові рішення - без змін.
27. Рішення судів попередніх інстанцій є обґрунтованими та законними. Відповідач безпідставно ігнорує право позивачки на спадкування ј спірного будинку за її померлим чоловіком, яке відрізняє обставини цієї справи та обставини справи № 595/1271/16-ц, на правовий висновок Верховного Суду у якій посилається відповідач.
28. Інші доводи позивачки, які передбачають вихід за межі обмежень, встановлених статтею 400 ЦПК України, Верховний Суд до уваги не бере.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
29. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам та свободам громадян (згідно із частинами другою, четвертою та сьомою статті 41 Конституції України).
30. Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (частини перша та третя статті 47 Конституції України).
31. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
32. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
33. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України. Оцінку доказів суд здійснює відповідно до статті 89 ЦПК України.
34. Підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у певних випадках зокрема якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (згідно із пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України).