ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 160/14770/21
адміністративне провадження № К/990/17833/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року (суддя Юрков Е.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2022 року (судді: Іванов С.М., Сафронова С.В., Чепурнов Д.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області, Державної судової адміністрації України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області (далі - відповідач-1), Державної судової адміністрації України (далі - відповідач-2, ДСА України), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровської області (далі - третя особа), в якому просив:
- визнати протиправними дії Господарського суду Дніпропетровської області і Державної судової адміністрації України щодо нарахування та виплати судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з квітня 2020 року по серпень 2020 року із застуванням обмеження нарахування у сумі 229 654,93 грн;
- зобов`язати Господарський суд Дніпропетровської області і Державну судову адміністрацію України провести нарахування та виплату недоплаченої суддівської винагороди судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин 2, 3, 5, 6 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2020 року, без обмежень, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з квітня 2020 року по серпень 2020 року.
Позовні вимоги мотивовано тим, що у період з квітня 2020 року по серпень 2020 року позивачу мала б бути нарахована суддівська винагорода відповідно до статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, а саме: у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, надбавки за вислугу років 70% від посадового окладу. Проте під час нарахування суддівської винагороди за вказаний період відповідачем протиправно застосовано обмеження, передбачене частиною третьою статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" із змінами та доповненнями, внесеними Законом України №553-ІХ від 13 квітня 2020 року. Вказує, що питання виплати суддівської винагороди регулюється саме Законом України "Про судоустрій і статус суддів" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії Господарського суду Дніпропетровської області суду щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року з застуванням обмеження нарахування відповідно до статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Зобов`язано Господарський суд Дніпропетровської області провести перерахунок та виплату суддівської винагороди судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року, обчисливши її відповідно до статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", з утриманням при виплаті з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів.
Визнано протиправними дії Державної судової адміністрації України щодо обмеження фінансового забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області у виплаті судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року відповідно до статті 29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік".
Зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити фінансування Господарського суду Дніпропетровської області для виплати суддівської винагороди судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", виходячи з базового розміру посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року.
В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2022 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року в адміністративній справі №160/14770/21 в частині визнання протиправними дій Державної судової адміністрації України щодо обмеження фінансового забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області у виплаті судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року, відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та зобов`язання Державну судову адміністрацію України забезпечити фінансування Господарського суду Дніпропетровської області для виплати суддівської винагороди судді Господарського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 на підставі частин другої, третьої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року та в цій частині прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року в адміністративній справі №160/14770/21 залишено без змін.
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що законодавець не може свавільно встановлювати або змінювати розмір винагороди судді, оскільки це є посяганням на гарантію незалежності судді у виді матеріального забезпечення та передумовою впливу на судову владу.
Зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо розміру суддівської винагороди або її обмеження не вносилися. Разом з тим, відповідач-1, який при нарахуванні та виплаті суддівської винагороди мав керуватися виключно нормами цього Закону, у період з 18 квітня до 27 серпня 2020 року включно при нарахуванні та виплаті позивачу суддівської винагороди застосував положення статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», що прямо суперечить статті 130 Конституції України.
Суд апеляційної інстанції вказав на те, що з пояснень Державної судової адміністрації вбачається, що кошторисні призначення Господарського суду Дніпропетровської області за кодом 2111 «Заробітна плата» станом на 31 грудня 2020 року становили 66812.2 тис. грн. Бюджетні асигнування, передбачені кошторисом на 2020 рік Господарському суду Дніпропетровської області за КПКВК 0501020 «Забезпечення здійснення правосуддя місцевими, апеляційними судами та функціонування органів і установ правосуддя», за КЕКВ 2111 «Заробітна плата» у сумі 66812.2 тис. грн відкриті в повному обсязі. Отже, з зазначених пояснень вбачається, що Господарський суд Дніпропетровської області мав належну можливість по нарахуванню і виплаті позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 11 серпня 2020 року у розмірі, визначеному статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а тому безпідставним є визнання судом першої інстанції протиправними дій Державної судової адміністрації України щодо обмеження фінансового забезпечення Господарського суду Дніпропетровської області у виплаті позивачу суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року відповідно до статті 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» та зобов`язання Державну судову адміністрацію України забезпечити фінансування Господарського суду Дніпропетровської області для виплати суддівської винагороди позивачу на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
У касаційній скарзі ДСА України указує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
На обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження ДСА України зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови не правильно застосовані норми матеріального права без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 25 липня 2017 року у справі №804/3790/17 про те, що рішення Конституційного Суду України не має ретроактивної дії та змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, отже, таке рішення не може вплинути на спірні правовідносини, оскільки правовідносини у цій справі виникли до прийняття такого рішення (аналогічні висновки зазначені в ухвалі від 23 січня 2019 року у справі №820/2462/17, від 25 липня 2019 року у справі №804/3790/17 та у постанові від 23 грудня 2019 року у справі №814/1274/17).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі №686/23445/17, за аналогічних фактичних обставин, що й розглядуваний спір, зроблено висновок, що скасування нормативно-правового акту передбачає втрату його чинності з моменту його прийняття, визнання ж закону неконституційним не передбачає його скасування, а зумовлює втрату чинності з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про це. Таким чином, у разі визнання закону неконституційним, він втрачає чинність не раніше дня ухвалення такого рішення, тобто залишається чинним протягом певного проміжку часу з дня прийняття до дня втрати чинності, у зв`язку з цим правова основа правовідносин, що діяли в цей період, залишається легітимною."
На переконання ДСА України рішення Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року №10- р/2020 на спірні правовідносини з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до прийняття такого рішення.
Позиція інших учасників справи
Від позивача до суду не надходило відзиву на касаційну скаргу ДСА України що відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 08 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Державної судової адміністрації України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2022 року.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 02 листопада 2022 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач на підставі Указу Президента України «Про призначення суддів» №137/97 від 13 лютого 1997 року призначений строком на п`ять років на посаду судді Арбітражного суду Дніпропетровської області.
Постановою Верховної Ради України №3003-ІІІ від 17 січня 2002 року позивача призначено на посаду судді Господарського суду Дніпропетровської області безстроково.
Згідно з наказом голови Господарського суду Дніпропетровської області №35-К1 від 24 січня 2011 року позивачу встановлено з 26 січня 2020 року щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 70% посадового окладу.
Відповідно до довідки про заробітну плату Господарського суду Дніпропетровської області № 07-49/1056/21 від 30 липня 2021 року, за період квітень - серпень 2020 року позивачу встановлювались обмеження у виплати суддівської винагороди в загальній сумі 229654,93 грн, в тому числі: за квітень 2020 року у розмірі 31014,25 грн., за травень - 68557,82 грн, червень 2020 року 40706,20 грн., липень 2020 року 28317,36 грн, серпень 2020 року 61059,30 грн.
Не погодившись зі здійсненням наведеного обмеження, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та інтересів.
ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити наступне.
Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстави, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Спірні правовідносини між сторонами склались з приводу дій Господарського суду Дніпропетровської області і Державної судов