ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 640/22431/19
адміністративне провадження № К/9901/5019/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу № 640/22431/19
за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва (суддя Патратій О. В.) від 17 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду (склад колегії суддів: Бабенко К. А., Степанюк А. Г., Чаку Є. В.) від 21 січня 2021 року,
УСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2019 року Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків ДПС, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України від 10 жовтня 2019 року № 4985/6/99-00-08-05-02 про результати розгляду скарги на податкові повідомлення рішення від 22 липня 2019 року № 0004714101, № 0004724101;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22 липня 2019 року № 0004714101, № 0004724101, винесені на підставі акту документальної позапланової виїзної перевірки від 20 червня 2019 року № 1845/28-10-41-01/37243279 в повному обсязі.
2. В обґрунтування позову позивач посилається на порушення відповідачем вимог чинного податкового законодавства України при прийнятті оскаржуваних рішень. Так, позивач зазначив, що проведене за результатами перевірки зменшення податкового кредиту ґрунтується виключно на порушеннях податкового та іншого законодавства, допущених іншими платниками податків, а не безпосередньо позивачем. Акт перевірки не містить доказів відсутності руху активів в процесі провадження позивачем господарської діяльності, що суперечить вимогам Податкового кодексу України (далі - ПК України) та інших норм законодавства, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушень, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення є незаконними та такими, що підлягають скасуванню.
Крім того, позивач посилається на те, що 13 серпня 2019 року він направив повідомлення до Офісу Офісу великих платників податків № 130-2-17/5064 про оскарження податкових повідомлень-рішень від 22 липня 2019 року № 0004714101, № 0004724101, яке було отримано 23 серпня 2019 року. Проте в порушення пункту 56.9 статті 56. ПК України рішення щодо розгляду скарги від 10 жовтня 2019 року № 4985/6/99-00-08-05-02 від ДПС України надійшло до позивача лише 15 жовтня 2019 року, отже, на переконання позивача, скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків.
3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДФС від 22 липня 2019 року № 0004714101 та № 0004724101.
Стягнуто на користь ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 19 210 грн.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 15 лютого 2021 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» у задоволенні позовних вимог.
5. 15 лютого 2021 року касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (склад колегії суддів: ОСОБА_1. - головуючий суддя, Гімон М. М., Усенко Є. А.).
6. Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року, після усунення недоліків, відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.
7. 18 травня 2021 року до Верховного Суду від ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року залишити без змін.
8. На підставі розпорядження в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду № 1776/0/78-21 від 20 вересня 2021 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи, у зв`язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 07 вересня 2021 року № 1942/0/15-21 «Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку».
9. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 вересня 2021 року, визначено склад колегії суддів: Яковенко М. М. - головуючий суддя, Дашутін І. В., Шишов О. О.
10. 09 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшло клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про зупинення дії рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 640/22431/19.
11. Ухвалою Верховного Суду від 22 серпня 2022 року у задоволенні вказаного клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень відмовлено.
12. 09 серпня 2022 року до Верховного Суду надійшло повторно клопотання Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП про зупинення дії рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2021 року у справі № 640/22431/19.
13. Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у задоволенні вказаного клопотання про зупинення дії оскаржуваних судових рішень відмовлено.
14. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд у попередньому судовому засіданні.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Офісом великих платників податків ДФС відповідно до наказу від 19 квітня 2019 року № 912, направлень на перевірку від 24 травня 2019 року № 447 та № 446, на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код ЄДРПОУ 37243279) по декларації з податку на додану вартість за березень 2019 року з урахуванням уточнюючих розрахунків з метою перевірки відповідності формування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
16. За результатами перевірки був складений Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 20 червня 2019 року № 1845/28-10-41-01/37243279 (далі - Акт перевірки), яким встановлено наступні порушення:
- абзацу 7 пункту 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 3 469,23 грн, яка підлягає зменшенню;
- пункту 192.3 статті 192, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.11 статті 201 ПК України що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 9 786,71 грн, яка підлягає зменшенню;
- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у сумі 3 755 986 грн, яка підлягає зменшенню;
- пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, на суму 5 743 904 грн.
Зокрема, перевіркою встановлено завищення позивачем податкового кредиту при отриманні товару, послуг від підприємств-постачальників по операціям, які не мають реального матеріального характеру, в сумі 12 371 842,00 грн. від наступних підприємств: TOB «Агро-Холдинг 2014» (код ЄДРПОУ 39225178); TOB «ТЕРА-ПРОФІ» (код ЄДРПОУ 42680325); TOB «ОЛІВІН ГРУПП» (код ЄДРПОУ 42661522); TOB «Ленд Фарм» (код ЄДРПОУ 39529403); TOB «Po-Лі Агро» (код ЄДРПОУ 42057063); TOB «Агроче Плюс» (код ЄДРПОУ 41063120); TOB «Ідеал Ресурс» (код ЄДРПОУ40052494); TOB «АФ Харвест» (код ЄДРПОУ 36487041); TOB «Форест Санрайз» (код ЄДРПОУ 40949294); TOB «СТЕН АРС»(код ЄДРПОУ 40248881);
17. 22 липня 2019 року, на підставі вищевказаного Акту перевірки, Офісом великих платників податків ДФС були винесені податкові повідомлення-рішення:
1) № 0004714101 за формою В1, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 5 743 904 грн та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 871 952 грн;
2) № 0004724101 за формою В4, яким зменшено суму від`ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 3 755 986 грн.
18. На вказані податкові повідомлення-рішення позивачем 13 серпня 2019 року було подано скаргу № 130-2-17/5065 до ДПС України, яка рішенням від 10 жовтня 2019 року № 4985/6/99-00-08-05-02 залишена без задоволення.
19. Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення та рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку, що ПАТ «Державна продовольча-зернова Корпорація України» правомірно віднесено суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду по взаємовідносинах з TOB «Агро-Холдинг 2014», TOB «ТЕРА-ПРОФІ», TOB «ОЛІВІН ГРУПП», TOB «Ленд Фарм», TOB «Po-Лі Агро», TOB «Агроче Плюс», TOB «Ідеал Ресурс», TOB «АФ Харвест», TOB «Форест Санрайз», TOB «СТЕН АРС» у розмірі 12 371 842 грн.
21. Такі висновки обґрунтовано тим, що ПАТ «Державна продовольча-зернова Корпорація України» має всі документи, які підтверджують фактичні поставки йому товару переліченими вище контрагентами, а також документи, які підтверджують подальшу реалізацію отриманого товару. На момент cкладання податкових накладних в період, що перевірявся вказані контрагенти були зареєстровані органами державної податкової служби у встановленому порядку в якості платників ПДВ, а тому мали відповідні правові підстави для складання податкових накладних.
22. При цьому суди попередніх інстанцій відхилили доводи контролюючого органу про неможливість реального виконання контрагентами позивача (по ланцюгу) договірних зобов`язань через відсутність у останніх необхідних умов для ведення господарської діяльності, з огляду на те, що зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
При цьому, правовідносини контрагентів із третіми особами у ланцюгах постачання, з якими позивач не вступав у господарські відносини, самі по собі, за відсутності інших об`єктивних та підтверджених даних про порушення позивачем податкового законодавства, не можуть бути самостійною та достатньою підставою для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із його постачальниками.
23. Також судами визнано необґрунтованими посилання відповідача на відомості щодо контрагентів, отримані в межах кримінальних проваджень, як на підставу порушення позивачем норм податкового законодавства, оскільки сам факт наявності таких проваджень, без ухвалення відповідного рішення суду, не може бути підставою для висновків про фіктивність суб`єкта підприємницької діяльності.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
24. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.
25. Підставою касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 2, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
26. Зокрема в доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій застосовано норми права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 31 березня 2020 року у справі № 804/16516/15, від 18 березня 2020 року у справі № 826/8114/15, від 14 травня 2019 року у справі № 825/3990/14, від 26 березня 2019 року у справі № 826/5263/14, від 02 грудня 2019 року у справі № 804/729/17.
27. Також вказує, що за даними Єдиного реєстру судових рішень окремі контрагенти позивача є фігурантами кримінальних проваджень за ознаками вчинення злочинів, передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.
28. При цьому, скаржник в обґрунтування висновків про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентами покликається на наявну податкову інформацію, яка свідчить про неможливість здійснення останніми господарських операцій.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
30. В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
31. Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.
32. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі, зокрема, здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт «а»).
33. Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг (пункт 198.2 статті 198 ПК України).
34. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт «а»).
35. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
36. За приписами пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
37. За змістом статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
38. Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
39. Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
40. Згідно зі статтею 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
41. Отже, лише за умови підтвердження первинними документами господарських операцій, які є об`єктом оподаткування, платник податків має право на відображення результатів таких операцій у бухгалтерському обліку, на даних якого ґрунтується податкова звітність.
42. Окремою підставою для висновку про відсутність у платника податків права на отримання податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, недоліки таких документів, складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, відображення у первинних документах недостовірних даних або даних, які неможливо віднести до операцій, що перевіряються.
43. Документи та інші дані, що підтверджують/спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
44. Тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість, суди попередніх інстанцій повинні були встановити зміст господарських операцій, договірні умови, фактичний порядок надання поставок, обсяги і зміст, мету придбання, належним чином дослідити первинні бухгалтерські документи, складені щодо господарських операцій, з`ясувати, чи розкривають первинні документи зміст операцій, та оцінити такі докази кожний окремо та у їх сукупності, а також у сукупності з іншими доказами у справі.
45. Як встановлено судами попередніх інстанцій, у перевіреному періоді основним видом економічної діяльності ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» за КВЕД є: 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів) (основний); 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; 47.30 Роздрібна торгівля пальним; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
46. Між ТОВ «АГРО-ХОЛДІНГ 2014» та ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» укладено договір поставки від 28 вересня 2018 року № ЧРК0086-С (далі - договір № ЧРК0086-С) щодо постачання зерна українського походження, врожаю 2018 року (надалі іменується «Товар») з наступними основними умовами договору.
47. На виконання умов Договору №ЧРК0086-С сторони уклали наступні документи:
-додаткову угоду від 28 вересня 2018 року №001КЗ щодо поставки кукурудзи 3 класу, врожаю 2018 року у кількості 300 тон, за ціною 3 983,33 грн за тону без ПДВ, на загальну суму 1 433 998,80 грн в тому числі ПДВ 238 999,80 грн;
- рахунок на оплату від 03 жовтня 2018 року № 27;
-- видаткову накладну від 03 жовтня 2018 року № 27;
- складську квитанцію від 03 жовтня 2018 року № 8020;
- акт приймання - передачі зерна від 03 жовтня 2018 року № 106;
- картку аналізу зерна від 03 жовтня 2018 року № 83;
- додаткову угоду від 03 жовтня 2018 року № 002КЗ щодо поставки кукурудзи 3 класу, врожаю 2018 року у кількості 100 тон, за ціною 3 966,67 грн за тону без ПДВ, на загальну суму 476 000,40 грн в тому числі ПДВ 79 333,40 грн.;
- рахунок на оплату від 03 жовтня 2018року № 28;
- видаткову накладну від 03 жовтня 2018 року № 28;
- складську квитанцію від 03 жовтня 2018 року № 8021;
- акт приймання-передачі зерна від 03 жовтня 2018 року № 107;
- картку аналізу від 03 жовтня 2018 року № 84.
48. За придбане зерно ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» в повному обсязі розрахувалося з ТОВ «АГРО-ХОЛДІНГ 2014» по контракту № ЧРК0086-С, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.
49. Також, на виконання Договору № ЧРК0086-С постачальник надав наступні копії документів: лист від 03 жовтня 2018 року № 28 щодо придбання зерна, договір поставки від 01 жовтня 2018 року № 01/10/18-К, видаткову накладну від 01 жовтня 2018 року № 27.
50. Стосовно подальшої реалізації придбаного товару судами встановлено, що ПАТ «Державна продовольча-зернова корпорація України» реалізувало придбаний у ТОВ «АГРО-ХОЛДІНГ 2014» товар до Китаю та Об`єднаних Арабських Еміратів, що