ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 480/2490/19
адміністративне провадження № К/9901/2634/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 (головуючий суддя - Русанова В.Б., судді: Жигилій С.П., Перцова Т.С.) у справі №480/2490/19.
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Сумській області від 30.05.2019 № 129823-54 про сплату податкового боргу в сумі 1228,59 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 позов задоволено.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи письмові докази підтверджують, що позивачем щомісячно у строки визначені Податковим кодексом України сплачувався авансовий внесок у розмірі, встановленому саме податковим органом, а тому порушення повноти сплати внеску у період з січня по листопад 2018 року відбулося не з вини ОСОБА_2 , у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для формування податкової вимоги від 30.05.2019 № 129823-54 про сплату податкового боргу.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким в позові відмовлено.
При прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції виходив з того, що ставка єдиного податку, що підлягав сплаті позивачем протягом 2018 року, становила 744,60 грн. (20% від розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року - 3723 грн.). Внесення відомостей в реєстр платника єдиного податку не є рішенням податкового органу про визначення ставки єдиного податку, а зазначення в ньому відсоткової ставки може свідчити про технічну описку. Таким чином, оскільки позивач здійснювала діяльність на території України, рішенням сільської ради встановлено ставку єдиного податку, що діє на певній території, та пункту 293.2 статті 293 Податкового кодексу України передбачено максимальну ставку 20 % для другої групи платників єдиного податку, діяльність яких розповсюджується на територіях більш як однієї сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, колегія суддів апеляційної інстанції погодилась з доводами податкового органу щодо сплати єдиного податку ФОП ОСОБА_2 в меншому розмірі.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_2 оскаржила його у касаційному порядку.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2019 та залишити в силі рішення Сумського окружного адміністративного суду від 19.09.2019.
В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_2 посилається на те, що за період з 01.01.2018 по 03.12.2018 діяв витяг від 21.12.2017 і в реєстрі платників єдиного податку відображалась інформація про платника єдиного податку за ставкою 17%. Електронний кабінет за вказаний період не містив інформації про наявність заборгованості. В даному випадку, внаслідок допущеної контролюючим органом помилки, відповідальність на платника податків покладено за відсутності вини в діях останнього.
Також позивачем повідомлено про зміну прізвища з ОСОБА_2 на ОСОБА_2 та надано свідоцтво про реєстрацію шлюбу
У відзиві на касаційну скаргу ГУ ДФС у Сумській області зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, 21.12.2017 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про реєстрацію позивача фізичною особою-підприємцем та взято на облік у Державній податковій інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області.
21.12.2017 ОСОБА_2 звернулась до Державної податкової інспекції у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.01.2018, в якій самостійно для другої групи платників єдиного податку обрала ставку 20% до розміру мінімальної заробітної плати за КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет» з місцем провадження господарської діяльності - територія України на замовлення.
На підставі вказаної заяви податковим органом була здійснена реєстрація позивача як платника єдиного податку з 01.01.2018. Проте до реєстру були внесені відомості про ставку єдиного податку 17% до розміру мінімальної заробітної плати для другої групи платника податку, зазначено КВЕД 47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет» з місцем провадження господарської діяльності - територія України на замовлення. Про вказану реєстрацію позивачу був виданий витяг з реєстру платників єдиного податку від 21.12.2017 №1718153400593/П/18-19-13.
03.12.2018 позивач звернулась до державного реєстратора для проведення реєстраційної дії «державна реєстрація змін до відомостей про фізичну особу-підприємця», а саме було додано ще один Код виду економічної діяльності « 69.10 - діяльність у сфері права», про що видано Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
03.12.2018 Державною податковою інспекцією у м. Сумах ГУ ДФС у Сумській області до реєстру було додано новий Код виду економічної діяльності та змінено ставку платника єдиного податку з 17% на ставку 20%, що підтверджується витягом з реєстру платників податку від 03.12.2018 № 1818153400442/П/18-28-54-54-03.
На підтвердження внесення інформації до реєстру щодо зміни ставки єдиного податку, позивач отримала новий витяг з реєстру платників єдиного податку від 03.12.2018 №1818153400442/П/18-28-54-54-03.
10.12.2018 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 26230060003004521 про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2
10.12.2018 ГУ ДФС у Сумській області проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати ОСОБА_2 єдиного податку до бюджету за період січень-жовтень 2018р. В ході перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 10.12.2018 №001824/18-28-54.13-13/ НОМЕР_1 , відображено висновки про те, що ОСОБА_2 несвоєчасно сплатила суму податкового зобов`язання за січень-листопад 2018 року, чим порушила пункт 122.1 статті 122 розділу II Податкового кодексу України.
16.01.2019 ГУ ДФС у Сумській області було повторно проведено документальну невиїзну перевірку своєчасності сплати ОСОБА_2 єдиного податку до бюджету за той же період січень-жовтень 2018 року. В ході перевірки, результати якої зафіксовані в акті від 16.01.2019 №000052/18-28-54.13-13/ НОМЕР_1 , відображено висновки про те, що ОСОБА_2 несвоєчасно сплатила суму податкового зобов`язання за січень-листопад 2018 року, чим порушила пункт 122.1 статті 122 розділу II Податкового кодексу України.
На підставі акта перевірки від 16.01.2019 ГУ ДФС у Сумській області 17.01.2019 прийнято податкове повідомлення-рішення №0002655413, згідно з яким на підставі статті 122 Податкового кодексу України за несплату (неперерахування) фізичною особою авансових внесків єдиного податку в сумі 8935,20грн. ОСОБА_2 зобов`язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 4460,60 грн.
Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач звернулася до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним нарахування суми грошового зобов`язання та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.01.2019 року № 0002655413.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 21.05.2019 № 480/392/19 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області від 17.01.2019 № 0002655413, яким ОСОБА_2 зобов`язано сплатити штраф у розмірі 4460,60 грн. за платежем єдиний податок з фізичних осіб. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В межах розгляду справи № 480/392/19 судами встановлено, що після отримання в грудні 2017 року заяви позивача про застосування спрощеної системи оподаткування з обраною ставкою єдиного податку на рівні максимального розміру 20% від мінімальної заробітної плати, податковим органом самостійно змінено ставку єдиного податку на 17%, та внесено вказані відомості до реєстру, та про що видано витяг з реєстру платників єдиного податку від 21.12.2017.
Протягом 2018 року до часу внесення змін в частині кодів економічної діяльності, позивач у відповідності до вказаного витягу щомісяця сплачувала авансові внески у розмірі 17% від мінімальної заробітної плати та будь-якої заборгованості з їх сплати не мала. Будь-яких доказів на спростування вказаного, чи на підтвердження наявності заборгованості до грудня 2018 року відповідачем суду не було надано.
Представник відповідача підтвердив той факт, що внесення до реєстру платників єдиного податку інспектором ставки єдиного податку у розмірі 17% від мінімальної заробітної плати є технічною помилкою, однак, вважає, що вказане не впливає на обов`язок позивача сп