1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 2040/6275/18

адміністративне провадження № К/9901/7661/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №2040/6275/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 (суддя Бадюков Ю.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 (головуючий суддя Бартош Н.С., судді: Подобайло З.Г., Григоров А.М.),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №2038-50/1303 від 14.03.2017 по транспортному податку з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25000,00грн.; №0018401309 від 06.06.2018 по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік - 25000,00грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 11.04.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу в справі №2040/6275/18.

Ухвалою суду від 02.11.2022 розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 03.11.2022.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки МЕRСЕDЕS-ВЕNZ, модель S 500L 4МАТ1С, з об`ємом циліндрів двигуна 4663 куб.см., тип пального - бензин, 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

14.03.2017 Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №2038-50/1303 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2017 рік в розмірі 25000,00грн.

06.06.2018 Головним управлінням ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0018401309, яким визначено ОСОБА_1 податкове зобов`язання по транспортному податку з фізичних осіб за 2018 рік в розмірі 25000,00грн.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відповідач не довів належними, допустимими і достатніми доказами відповідність оскаржуваного рішення про нарахування транспортного податку за 2017 рік вимогам статті 267 ПК України. Крім того, суди вважали, що оскільки у переліку легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2018 році автомобіль з об`ємом циліндрів двигуна 4663 куб.см. не вказаний, то транспортний засіб не може вважатися об`єктом оподаткування транспортним податком

Податковий орган оскаржив рішення судів першої та апеляційної інстанції у касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, вважає, що судами не надано належної оцінки доказам контролюючого органу, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору. Як зазначає податковий орган, позивач є платником транспортного податку у 2017-2018 роках, оскільки його автомобіль є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України. Вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об`єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля. Отже, податковим органом при винесенні спірного рішення правомірно визначено зобов`язання зі сплати транспортного податку. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.02.2019 у справі №2040/6275/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач правом подання відзиву не скористався, що не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.

Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

01.01.2017 набрали чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII (далі - Закон №1797-VIII) та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20.12.2016 №1791-VIII (далі - Закон №1791-VIII), якими зокрема внесені зміни до статті 267 Податкового кодексу України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.

Відповідно до підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.

За положеннями абзацу 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Відтак, з 01.01.2017 платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об`єм циліндрів двигуна, тип пального (абз.3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).

Перелік легкових автомобілів, які є об`єктом оподаткування у 2017 році (з року випуску яких минуло не більше п`яти років (в

................
Перейти до повного тексту