ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 826/5126/15
адміністративне провадження № К/9901/31124/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Київенерго», про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року (суддя - Данилишин В.М.), постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року (головуючий суддя - Горяйнов А.М., судді: Костюк Л.О., Файдюк В.В.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У березні 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , скаржник) звернувся до суду із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП, Комісія) про визнання протиправною та скасування постанови відповідача від 26 лютого 2015 року №220 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" (далі - Постанова №220, спірна постанова).
2. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 березня 2015 року відкрито провадження у справі №826/5126/15 за вказаним позовом.
3. У березні 2015 року ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) звернувся до суду із позовом до НКРЕКП, в якому просив:
- визнати нечинною Постанову №220 у частині розподілу обсягів споживання населенням електроенергії на місяць у розрахунку на домогосподарство, а також у частині встановлення мінімального блоку споживання електроенергії домогосподарствами у розмірі 100 кВт*год на місяць;
- зобов`язати НКРЕКП розробити з урахуванням науково-практичних досліджень, санітарно-гігієнічних, соціальних, культурно-побутових потреб населення норми споживання електричної енергії на одну особу;
- зобов`язати НКРЕКП внести зміни до Постанови №220 у частині мінімальних обсягів споживання населенням електроенергії на місяць у розрахунку на одну особу з урахуванням науково-практичних досліджень, санітарно-гігієнічних, соціальних, культурно-побутових потреб населення та урахуванням наявності або відсутності інших комунальних послуг у споживачів.
4. Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2015 року відкрито провадження у справі №826/5717/15 за вказаним позовом.
5. У квітні 2015 року ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 ) звернувся до суду із позовом до НКРЕКП про визнання незаконною та скасування Постанови №220. У
6. хвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 квітня 2015 року відкрито провадження у справі №826/6098/15 за вказаним позовом.
7. В обґрунтування заявлених вимог позивачами зазначено, що норми Постанови №220 суперечать нормам чинного законодавства, порушують права та інтереси споживачів послуг у сфері електроенергетики, принципи економічної обґрунтованості щодо встановлення тарифів на електроенергію та визначення однакових тарифів для різних категорій населення. На думку позивачів, при прийнятті Постанови №220 не враховано градацію тарифів, що була визначена у постанові НКРЕКП від 23 квітня 2012 року №496 (далі - Постанова №496). Постановою №496 встановлювались тарифи, які діяли до 01 квітня 2015 року, градація яких була сформована із урахуванням наявності у житлових будинках кухонних електроплит чи газових плит: споживачі, які використовують електроплити, сплачують за електроенергію за нижчими тарифами.
8. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 27 квітня 2015 року об`єднано в одне провадження адміністративну справу №826/5126/15 та адміністративну справу №826/6098/15. Присвоєно об`єднаній адміністративній справі загальний №826/5126/15.
9. Ухвалою Окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року об`єднано в одне провадження адміністративну справу №826/5126/15 та адміністративну справу №826/5717/15. Присвоєно об`єднаній адміністративній справі загальний №826/5126/15.
II.ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Постановою НКРЕКП від 26 лютого 2015 року № 220 встановлено тарифи з 01 квітня 2015 року на електроенергію, що відпускається населенню, а їх розмір диференційовано для таких категорій споживачів:
- населення (у тому числі яке проживає в житлових будинках, обладнаних кухонними електроплитами);
- населення, яке проживає в сільській місцевості (у тому числі яке проживає в житлових будинках, обладнаних кухонними електроплитами);
- населення, яке проживає в житлових будинках (у тому числі в житлових будинках готельного типу, квартирах та гуртожитках), обладнаних у встановленому порядку електроопалювальними установками (у тому числі в сільській місцевості);
- населення, яке проживає в багатоквартирних будинках, не газифікованих природним газом і в яких відсутні або не функціонують системи централізованого теплопостачання (у тому числі в сільській місцевості);
- багатодітні, прийомні сім`ї та дитячі будинки сімейного типу незалежно від обсягів споживання електроенергії;
- населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об`єднане шляхом створення юридичної особи, житлово-експлуатаційним організаціям, крім гуртожитків
- гуртожитки (які підпадають під визначення «населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку»).
Також розмір тарифів поставлений у залежність від обсягів споживання електроенергії на місяць.
11. Вважаючи встановлені Постановою №220 тарифи економічно необґрунтованими та такими, що ставлять споживачів у нерівне становище, позивачі звернулись до суду.
12. До Постанови №220 неодноразово вносились зміни, а постановою НКРЕКП від 06 січня 2021 року №15 спірна постанова визнана такою, що втратила чинність.
III.ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
14. Приймаючи оскаржувані рішення, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що прийняття відповідачем оскаржуваної постанови відбулося з об`єктивних підстав, що узгоджуються з нормами чинного законодавства. Зазначили, що тарифи на електроенергію в Постанові №220 встановлюються для всіх категорій споживачів на підставі економічно обґрунтованих розрахунків. При прийнятті такої постанови відповідачем забезпечено збалансування інтересів суб`єктів господарювання, споживачів і держави, захисту прав споживачів електричної та теплової енергії.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
15. Не погодившись із рішенням судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове про задоволення позовних вимог.
16. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: суддя-доповідач Рибачук А.І., судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В. від 07 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України (скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні).
17. Касаційна скарга обґрунтована посиланням на те, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а також на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №826/4792/15, застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
18. Також скаржник наголосив, що Постанова №220 прийнята із перевищенням владних повноважень, встановлених статтею 12 Закону України від 16 жовтня 1997 року №575/97-ВР «Про електроенергетику», оскільки на момент виникнення спірних правовідносин не відповідач, а Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики мала повноваження на встановлення цін і тарифів на електроенергію, що відпускається населенню для побутових потреб.
19. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив оскаржувані рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення. У відзиві вказано, що касаційна скарга дублює положення та основні аргументи апеляційної скарги, яким вже була приділена увага та надана правова оцінка Шостим апеляційним адміністративним судом. Також представник НКРЕКП зазначив, що судами попередніх інстанцій правильно встановлено обставини справи із чітким дотриманням вимог статті 242 КАС України, постановлене законне та обґрунтоване рішення при додержанні норм матеріального і процесуального права, а тому, в силу статті 350 КАС України, підстави для задоволення касаційної скарги.
20. Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2022 року задоволено заяви суддів: Рибачука А.І., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В. та відведено вказаних суддів Верховного Суду від участі у розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 липня 2015 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2021 року у справі №826/5126/15.
21. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 06 березня 2022 року касаційну скаргу у справі №826/5126/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А.
22. Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року задоволено заяву судді Губської О.А. та відведено вказану суддю від участі у розгляді цієї справи.
23. Протоколом повторного автоматизованого розподілу від 27 жовтня 2022 року касаційну скаргу у справі №826/5126/15 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Мартинюк Н.М.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
24. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці регулює Закон України від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР «Про електроенергетику» (далі - Закон № 575/97-ВР; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
26. Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону № 575/97-ВР державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб`єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
27. Правові засади державного регулювання у сфері комунальних послуг визначає Закон України від 09 липня 2010 року N 2479-VI «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» (далі - Закон N 2479-VI; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
28. Статтею 2 Закону № 2479-VI визначено, що органом державного регулювання у сфері комунальних послуг є НКРКП. Порядок організації діяльності НКРКП, визначається Законом України від 20 квітня 2000 року № 1682-III "Про природні монополії".
29. Основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулює Закон України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон № 5007-VI).
30. Частинами першою-другою статті 12 Закону № 5007-VI визначено, що державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб`єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.
Державні регульовані ціни можуть запроваджуватися на товари суб`єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції.
Державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).
31. Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Положення № 715/2014; в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
32. Згідно із пунктами 1, 2 Положення № 715/2014 НКРЕКП є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України. НКРЕКП є органом державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг. НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим Положенням.
33. У пункті 3 Положення № 715/2014 визначені основні завдання НКРЕКП, серед яких, зокрема: державне регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики; збалансування інтересів суб`єктів господарювання, споживачів і держави; забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін; захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та на суміжних ринках у сферах електроенергетики.
34. Відповідно до пункту 6 Положення № 715/2014 НКРЕКП для забезпечення виконання покладених на неї завдань і функцій має право: приймати у межах своєї компетенції рішення, що є обов`язковими до виконання суб`єктами природних монополій; звертатися до суду з метою захисту інтересів держави, споживачів, суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках з підстав, передбачених законодавством; приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій (штрафів) до суб`єктів природних монополій та суб`єктів господарювання на суміжних ринках у випадках і розмірах, передбачених законом; складати відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення про