ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 803/1980/15
касаційне провадження № К/9901/27742/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2015 (суддя - Лозовський О.А.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016 (головуючий суддя - Іщук Л.П.; судді - Дякович В.П., Попко Я.С.) у справі № 803/1980/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МС Україна» до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
У серпні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МС Україна» (далі - Товариство, позивач, платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.03.2015 №0001212201.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що суми витрат були сформовані ним по реальним правочинам, підтвердженим належними первинними документами та пов`язаним із його господарською діяльністю, у тому числі з ПП «Імперія Смаку», ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт», ТОВ «Даниил-логістік», ТОВ «Поліграф Альфа Союз», ТОВ «Верест», ТОВ «Комтар Торг», ТОВ «Укрводострой», ТОВ «Донбас-Агромаш», ТОВ «Традас», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , ТОВ «ЕКОДИТ», ТОВ «Нікатекс-Трейд», ТОВ «М`ясокомбінат «М`ясний», ПП «Діджитрон-Україна».
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 07.09.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2016, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 №0001212201.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Товариством правомірно сформовані витрати по господарським операціям із ПП «Імперія Смаку», ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт», ТОВ «Даниил-логістік», ТОВ «Поліграф Альфа Союз», ТОВ «Верест», ТОВ «Комтар Торг», ТОВ «Укрводострой», ТОВ «Донбас-Агромаш», ТОВ «Традас», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , ТОВ «ЕКОДИТ», ТОВ «Нікатекс-Трейд», ТОВ «М`ясокомбінат «М`ясний», ПП «Діджитрон-Україна», оскільки такі операції підтверджені належними первинними документами, відбулися реальні зміни майнового стану платника податків, господарські операції спричинили зміни в структурі активів та сприяли отриманню доходу, а відтак зазначене податкове повідомлення рішення підлягає скасуванню.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Стверджує про не підтвердження господарських операцій між позивачем та його контрагентами з підстав відсутності первинних документів на підтвердження таких операцій, зокрема, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, документів складського обліку.
Товариство правом подання відзиву на касаційну скаргу не скористалось, що не перешкоджає розгляду справи у касаційному порядку.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 01.02.2017 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 01.11.2022 прийняв касаційну скаргу Інспекції до провадження, визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 02.11.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що Інспекцією у період з 02.02.2015 по 10.02.2015 проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за наслідками якої складений акт від 16.02.2015 №509/22-01/32055286 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлені порушення товариством, зокрема, пунктів 135.1, 135.5 статті 135, підпунктів 137.1, 137.10 статті 137, пунктів 138.1, 138.2, 138.6, 138.10 статті 138, статті 153 ПК України, а саме, заниження податку на прибуток в розмірі 2006733 грн за 2014 рік по взаємовідносинах з контрагентами ПП «Імперія Смаку», ТОВ «Оптова база «Чай-Агропродукт», ТОВ «Даниил-логістік», ТОВ «Поліграф Альфа Союз», ТОВ «Верест», ТОВ «Комтар Торг», ТОВ «Укрводострой», ТОВ «Донбас-Агромаш», ТОВ «Традас», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , ТОВ «ЕКОДИТ», ТОВ «Нікатекс-Трейд», ТОВ «М`ясокомбінат «М`ясний», ПП «Діджитрон-Україна».
На підставі акту перевірки Інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.03.2015 №0001212201 про збільшення позивачеві грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 2508416,25 грн (за основним платежем 2006733 грн та за штрафними санкціями 501683,25 грн).
Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, Верховний Суд виходить із такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування (податок на прибуток підприємств) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.
За приписами статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
Відповідно до пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ПК України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Пунктом 138.2 статі 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до пункту 139.9 статті 139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV).