ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
01 листопада 2022 року
справа № 804/340/17
адміністративне провадження № К/990/18683/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р. Ф. (суддя-доповідач),
суддів: Олендера І. Я., Хохуляка В. В.,
за участю секретаря судового засідання Статілко Ю. С.
представника позивача - не з`явився,
представника відповідача - Москалець Т. В. в порядку самопредставництва,
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у складі судді Голобутовського Р. З.
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у складі суддів Бишевської Н. А., Сафронової С. В., Чепурнова Д. В.
у справі №804/340/17
за позовом Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод»
до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
12 січня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод» (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі, зміна назви 24 квітня 2018 року на Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС (далі - податковий орган, відповідач у справі), у якій просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05 січня 2017 року №0000064201, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі - 19709384,48 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 854 692,25 грн, №0000074201, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 7 678 986,00 грн, № 0000084201, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 301 272 075,00 грн, з мотивів безпідставності їх прийняття.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2017 року, позов задоволено, скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 05.01.2017 року форми «П» №0000084201, форми «В4» №0000074201, форми «В1» №0000064201.
Постановою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 квітня 2021 року касаційну скаргу відповідача задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського адміністративного суду від 14 грудня 2017 року у справі №804/340/17 скасовано, а справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
Підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції стало неповне дослідження судами всіх обставин, викладених в ухвалі Червонозаводського районного суду м. Харкова Харківської області від 07 вересня 2016 року у справі №646/8865/16-к, та їх впливу на дані податкового обліку позивача. Крім того, суд касаційної інстанції визнав безпідставним посилання судів першої та апеляційної інстанцій на той факт, що висновки почеркознавчої експертизи, відповідно якої первинні документи за період перевірки, підписані не ОСОБА_4 , а іншою особою, є неналежними доказами з тих підстав, що така експертиза була прийнята в іншій справі та не була покладена в основу вироку чи постанови.
Судові рішення, які є предметом цього касаційного перегляду, ухвалені за результатами нового судового розгляду.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №804/340/17, позовну заяву задоволено повністю, скасовано спірні податкові повідомлення-рішення.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі №804/340/17, прийняти постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Товариства відмовити в повному обсязі. Скаржник просить касаційну скаргу розглядати у відкритому судовому засіданні за участі представника податкового органу у зв`язку в чим завчасно повідомити відповідача про дату та час розгляду справи.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, справу витребувано з суду першої інстанції.
30 серпня 2022 року справа №804/340/17 надійшла до Верховного Суду.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що підставі наказів від 24 лютого 2016 року №91, від 22 березня 2016 року №122 та від 30 листопада 2016 року №95 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби (далі - СДПІ), відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та підпункту 78.1.11 пункту 78. статті 78 ПК України та на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26 січня 2016 року №760/1391/16-к на підставі матеріалів досудового розслідування від 23 листопада 2015 року №32015100110000343 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 212 Кримінального кодексу України, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод» з питань дотримання податкового законодавства України по взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» за період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року, за результатом якої складено акт від 22 грудня 2016 року №6/28-01-42-05393056 (далі - акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення наступних норм податкового законодавства:
1) пунктів 135.1, 135.2, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, внаслідок чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування податку на прибуток за 2013 рік на суму 301 272 075,00 грн;
2) пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198 ПК України, внаслідок чого завищено податковий кредит березня-грудня 2013 року на загальну суму 27 388 370,48 грн, що призвело до порушення пункту 200.1 статті 200 ПК України, а саме: заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту на 1864948,90 грн, у тому числі: за серпень 2013 року на суму 3902,87 грн; за вересень 2013 року на суму 397382,33 грн; за листопад 2013 року на суму 1463 663,70 грн; завищення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту на 25850439,55 грн, у тому числі: за березень 2013 року на суму 3024407,10 грн, за травень 2013 року на суму 10360684,47 грн, за червень 2013 року на суму 5486241,55 грн, за жовтень 2013 року на суму 3116647,44 грн, за листопад 2013 року на суму 3862459,00 грн; заниження від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту на 327017,98 грн, у тому числі: за грудень 2013 року на суму 327017,98 грн. Як наслідок, Товариством порушено пункт 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на 19 709 384,48 грн, у тому числі за червень 2013 року на суму 10360684,47 грн, за липень 2013 року на суму 5030647,01 грн, за серпень 2013 року на суму 455594 грн, за грудень 2013 року на суму 3862459,00 грн; завищено залишок від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за грудень 2013 року на суму 8006003,98 грн.
Не погодившись із висновками акта перевірки від 22 грудня 2016 року №6/28-01-42-05393056, позивач надав свої заперечення від 28 грудня 2016 року №7109.
Листом-відповіддю відповідача на заперечення від 04 січня 2017 року №514/10/28-10-46-12-07 позивача повідомлено про те, що висновки, викладені в акті перевірки є об`єктивними, обґрунтованими, задокументованими та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
На підставі акта перевірки від 22 грудня 2016 року №6/28-01-42-05393056 та з урахуванням заперечень, відповіді на заперечення, відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:
- форми «В1» від 05 січня 2017 року №0000064201 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі - 19 709 384,48 грн та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9 854 692,25 грн;
- форми «В4» від 05 січня 2017 року №0000074201 про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 7 678 986,00 грн;
- форми «П» від 05 січня 2017 року № 0000084201 про зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 301 272 075,00 грн.
Не погодившись із результатами перевірки та вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Суди установили, що між Приватним акціонерним товариством «Євраз Дніпровський металургійний завод» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська нафто-газова компанія» (продавець) укладено договір №ПН/13-373/523/2013 купівлі-продажу природного газу від 28 лютого 2013 року, за яким продавець зобов`язався передати покупцю природний газ (товар), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити його на умовах цього договору (а. с. 85-89 т. 1).
Відповідно до пункту 1.2 зазначеного договору, газ, що постачається, був призначений для використання покупцем виключно для власних потреб, використання газу для інших потреб покупцем не було предметом договору. Продавець зобов`язувався передати, а покупець оплатити та прийняти природний газ в 2013 році в об`ємах до 80700 тис.куб.м. Згідно з пунктом 4.1 договору з моменту підписання договору ціна природного газу становила 3509,00 грн без ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифа на природний газ 20 відсотків, що складає 715,84 грн., всього 4295,02 грн.
Пунктом 5.1 договору визначено, що оплата за поставлений товар здійснювалась наступним чином: 30 відсотків до 25 числа місяця, що передує місяцю поставки, 35 відсотків до 10 числа місяця числа поставки, остаточний розрахунок за фактом споживання природного газу до 15 числа місяця наступного за місяцем споживання.
До вказаного договору укладались додаткові угоди: №1 від 26 червня 2013 року та №2 від 08 листопада 2013 року, щодо змін умов основного договору у п.4.1 та п.5.6, щодо ціни природного газу, податкових зобов`язань та порядку повернення частини отриманої передоплати відповідно (а. с. 90, 91 т.1).
Згідно з пунктами 3.4 та 3.5 договору, приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці, оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу, що зазначені у пункті 3.4 даного договору, складаються покупцем за формою, наданою постачальником, з обов`язком наступним погодженням з газотранспортною або газорозподільною організацією до 5 (п`ятого) числа, наступного за звітним місяця.
На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Українська нафто-газова компанія» поставило, а ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» прийняло та оплатило 38372,049 тис. м3 на загальною вартістю 164330222,94 грн (ПДВ 27388370,48 грн), що підтверджується актами передачі-приймання природного газу (а. с. 92-97 т.1).
Як було встановлено в ході перевірки, розрахунки між вказаними контрагентами здійснювались у безготівковій формі та ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» були перераховані грошові кошти ТОВ «Українська нафто-газова компанія» відповідно до платіжних доручень.
Транспортування природного газу газорозподільними мережами відбувалось на підставі укладеного між ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» та газотранспортною компанією ПАТ «Дніпрогаз» договору №522/2013/Т-ПР-838/145095 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 01 березня 2013 року (а. с. 157 - 170 т. 1).
На підтвердження реальності проведеної господарської операції позивач надав суду належним чином оформлені копії договору купівлі-продажу природного газу №ПН/13-373/523/2013 від 28 лютого 2013 року, додаткових угод до нього, а саме: №1 від 26 червня 2013 року, №2 від 08 листопада 2013 року, актів передачі-приймання природного газу від 31 березня 2013 року, 30 квітня 2013 року, 31 травня 2013 року, 30 червня 2013 року, 31 липня 2013 року, 31 серпня 2013 року, податкових накладних щодо визначення сум поставки природного газу з ПДВ (оплата з поточного рахунка) від 07 березня 2013 року №79, від 15 березня 2013 року №196, від 25 березня 2013 року №367, від 09 квітня 2013 року №74, від 15 квітня 2013 року №136, від 24 квітня 2013 року №294, від 08 травня 2013 року №33, від 15 травня 2013 року №69, від 24 травня 2013 року №126, від 10 червня 2013 року №44, від 14 червня 2013 року №72, від 25 червня 2013 року №126, від 30 червня 2013 року №172, від 10 липня 2013 року №58, від 15 липня 2013 року №91, від 24 липня 2013 року №180, від 31 липня 2013 року №380, від 09 серпня 2013 року №52, від 15 серпня 2013 року №110, від 23 серпня 2013 року №187, від 31 серпня 2013 року №286, від 11 вересня 2013 року №78 та розрахунки №11 від 29 листопада 2013 року та №3 від 16 грудня 2013 року коригування кількісних та вартісних показників цієї податкової накладної, податкова накладна від 16 вересня 2013 року №91 та розрахунки №91 від 18 листопада 2013 року, №91 від 31 жовтня 2013 року, №2 від 16 грудня 2013 року коригування кількісних та вартісних показників цієї податкової накладної, податкова накладна від 24 вересня 2013 року №95 та розрахунки №102 від 31 жовтня 2013 року, №101 від 31 жовтня 2013 року коригування кількісних та вартісних показників цієї податкової накладної, податкова накладна від 30 вересня 2013 року №101, банківських виписок, платіжних доручень, договору №522/2013/Т-ПР-838/145095 на розподіл природного газу (на транспортування природного газу газорозподільними мережами) від 01 березня 2013 року, укладеного між ПрАТ «Євраз Дніпровський металургійний завод» та газотранспортною компанією ПАТ «Дніпрогаз», з додатками щодо пунктів призначення комерційних вузлів обліку природного газу та газоспоживного обладнання, договірні обсяги транспортування природного газу замовника ГРМ на 2013 рік, розрахунок витрат та втрат природного газу в мережі, технічної угоди на здійснення контролю за обліком газу при транспортуванні та постачанні природного газу, додаткових угод від 16 грудня 2013 року, від 05 серпня 2014 року, копії актів приймання-передачі постачання газу, податкових накладних, банківських виписок, платіжних доручень за цим договором.
Також, на підтвердження реальності взаємовідносин із ТОВ «Українська нафто-газова компанія» позивач надав суду реєстр суб`єктів господарювання, з якими Товариство перебувало у господарських відносинах у період з 01 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року до акта перевірки №682/28-01-42-03-05393056 від 12 грудня 2014 року, серед яких є ТОВ «Українська нафто-газова компанія», реєстр кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників витрат, врахованих по рядку 05.1 «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» декларацій з податку на прибуток товариства за 2012 рік (з урахуванням уточнених розрахунків), та перелік «сумнівних контрагентів», суми витрат по операціям з якими виключені зі складу витрат за податковим обліком, серед яких відсутнє ТОВ «Українська нафто - газова компанія» (а. с. 199 - 204, т. 1).
Крім того, поставка природного газу в період з 01 березня 2013 року по 31 серпня 2013 року підтверджується паспортами фізико-хімічних параметрів природного газу протранспортованого філією УМГ «Харківтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз».
Суди зауважили, що фактичний рух активів (отримання природного газу) на адресу позивача не заперечується податковим органом. Водночас висновок щодо неправомірності формування даних податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ «Українська нафто-газова компанія» ґрунтується на фіктивному характері діяльності останнього, що підтверджується ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 07 вересня 2016 року у справі №646/8865/16-к та висновками почеркознавчої експертизи.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Підставою для відкриття касаційного провадження у вказаній справі є пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували норми пунктів 135.1, 135.2, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без врахування висновків Верховного Суду викладених у постановах від 27 жовтня 2021 року по справі №808/1336/16, від 29 січня 2021 року по справі №826/8752/16, від 28 липня 2021 року по справі №805/527/17-а, від 6 липня 2021 року по справі №826/13051/15, від 6 квітня 2021 року по справі №809/39/17. Крім того, податковий орган посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права.
Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не враховували висновки Верховного Суду, викладені в постановах, зокрема, від 27 жовтня 2021 року по справі №808/1336/16 (провадження К/9901/30973/18), від 29 січня 2021 року по справі №826/8752/16 (провадження К/9901/41352/18), від 28 липня 2021 року по справі №805/527/17-а (провадження К/9901/39554/18, К/9901/39551/18), подібність правовідносин зі справою №804/340/17 полягає в однаковому суб`єктному складі учасників відносин. В зазначених справах розглядався спір між суб`єктом господарської діяльності та територіальним органом ДПС. Подібність об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин), така подібність полягає у тому, що предметом спору у справах є визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень винесених за результатами проведеної перевірки. Так, в зазначених справах, контролюючим органом установлено не підтвердження первинними документами реальності операцій з постачання природного газу з ТОВ «Українська нафто-газова компанія» (код ЄДРПОУ 37764888). Позиція контролюючого органу в зазначених справах обґрунтована наявністю: висновка експерта, що первинна документація по спірним операціям підписана не директором ТОВ «Українська нафто-газова компанія», а іншою невстановленою особою; податкової інформації стосовно діяльності ТОВ «Українська нафто-газова компанія»; протоколу допиту свідка (засновника та директора ТОВ «Українська нафто-газова компанія») від 04 грудня 2015 року, в якому остання заперечила свою участь в господарській діяльності ТОВ «Українська нафто-газова компанія»; ухвали Червонозаводського районного суду міста Харкова від 07 вересня 2016 року у справі № 646/8865/16-к, якою засновника ТОВ «Українська нафто-газова компанія» ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 27, частини першої статті 205 Кримінального кодексу України у зв`язку з закінченням строків давності».
Касаційна скарга обґрунтована висновком стосовно того, що первинні документи, а саме: акти передачі-приймання природного газу, податкові накладні виписані від імені ОСОБА_4 , на підставі яких Товариством відображено витрати на придбання природного газу та сформовано податковий кредит не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року №996-ХІУ (далі - Закон №996) та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), тобто первинні документи не мають юридичної сили і доказовості через недостовірні підписи відповідальної особи відповідно до висновку почеркознавчої експертизи.
Аналізуючи в касаційній скарзі норми статей Податкового кодексу України, покладені в основу прийняття податкових повідомлень-рішень, податковий орган вказує на обґрунтованість своїх висновків, викладених в акті перевірки стосовно установлених порушень податкового законодавства.
Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить залишити скаргу без задоволення.
Касаційний розгляд справи проведено у відкритому судовому засіданні відповідно до статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
ВИСНОВКИ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірні податкові повідомлення-рішення, суди передніх інстанцій дійшли висновку про правомірність формування позивачем даних податкового обліку, оскільки позивач надав первинні документи по взаємовідносинах з ТОВ «Українська нафто-газова компанія», які містять дані про фактично здійснену господарську операцію та відображають її економічну суть, позивач діяв розумно, добросовісно і з належною обачністю, не мав достатніх підстав для сумніву в достовірності даних, внесених до відповідного документа своїм контрагентом, в тому числі щодо можливих дефектів правового статусу такого контрагента, а також підписів та інших засобів ідентифікації представників контрагента, які брали участь у спірній господарській операції,
Суди попередніх інстанцій дослідили ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова Харківської області від 07 вересня 2016 року у справі № 646/8865/16-к та вказали, що вона не свідчить про фіктивність всіх господарських операцій з моменту створення ТОВ «Українська нафто-газова компанія».
Щодо висновку експерта від 03 листопада 2016 року №426/1, згідно якого підписи від імені ОСОБА_4 (директор ТОВ «Українська нафто-газова компанія») на первинних документах виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою (особами), суди зазначили, що висновок експерта зроблено в рамках кримінального провадження від 23 листопада 2015 року №32015100110000343, проте матеріали справи не містять відомостей щодо цього кримінального провадження та статусу ОСОБА_4 у ньому, а на час розгляду справи, відповідач не надав доказів щодо результатів цього кримінального провадження (вироки або ухвали суду).
Суди попередніх інстанцій зауважили, що матеріали кримінального провадження стосовно посадових осіб контрагентів не є належними та допустимими доказами безтоварності операцій, якщо таким матеріалам не дана правова оцінка компетентним судом, що знаходить своє вираження, наприклад, у формі вироку у відповідному кримінальному провадженні.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
Підпункти 14.1.27, 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14.
Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником);
господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пункт 44.1 статті 44.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пункти 135.1., 135.2., підпункт 135.5.4. пункту 135.5. статті 135.
Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:
доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;
інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Пункт 137.10. статті 137.
Суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
Пункт 138.2. статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Платник податку для визначення об`єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.
Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов`язань за звітний податковий період. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.
Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.
Пункти 198.1, 198.2, 198.6 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов`язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).