ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 916/1010/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.,
за участю представників:
позивача - не з`явився,
відповідача - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвоздичний -Тіниста»
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,
при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області
(суддя - Літвінов С.В.)
від 06.09.2021,
та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Таран С.В., судді - Аленін О.Ю., Поліщук Л.В.)
від 06.07.2022,
за позовом ОСОБА_1
до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвоздичний -Тіниста»
про визнання недійсним рішення загальних зборів
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до господарського суду про визнання недійсними рішень загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гвоздичний-Тіниста» від 27.03.2021.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.09.2021, залишеним без змін постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022, у задоволенні позову відмовлено.
01.08.2022 ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 06.09.2021 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022, в якій просив вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в новому складі суду.
Підставами для скасування судових рішень зазначив п. п. 1, 3, 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін з підстав, зазначених у відзиві.
12.10.2022 до Верховного Суду від ОСББ «Гвоздичний -Тіниста» надійшла заява від 07.10.2022 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у Верховному Суді у сумі 4 000,00 грн. На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надав копії таких документів: договору про надання правничої допомоги № 06/01/21-ГТ від 06.01.2021, додатку № 8 від 28.09.2022 до договору про надання правничої допомоги № 06/01/21-ГТ, ордеру серії ВН № 1191029 від 28.09.2022, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ОД № 003139 від 17.01.2018, звіту про надання адвокатом Дябло Г.С. послуг відповідачу на суму 4 000,00 грн (заява про ознайомлення з матеріалами справи; написання відзиву на касаційну скаргу); рахунку - фактури від 07.10.2022 до договору № 06/01/21-ГТ від 06.01.2021.
Постановою Верховного Суду від 26.10.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 06.09.2021 та постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи заяви відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, додані останнім документи на підтвердження понесення цих витрат, Верховний Суд вважає, що заяву позивача необхідно задовольнити з таких підстав.
Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).
Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підст