ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 918/1131/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Титечко О.П., Лавренюк В.М.,
відповідача - Атаманюк В.Д., Януль В.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" в особі ОСОБА_2
на рішення Господарського суду Рівненської області
у складі судді Горплюка А.М.
від 17.02.2022 та
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Бучинська Г.Б., Василишин А.Р., Грязнов В.В.
від 29.06.2022
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" в особі ОСОБА_2
до ОСОБА_1
про стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 4 954 604,30 грн.
Розпорядженням Заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.10.2022 № 29.3-02/1794 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 918/1131/20 у зв`язку з запланованою відпусткою судді Вронської Г.О.
Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2022 для розгляду справи № 918/1131/20 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_2 як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" звернувся до Господарського суду Рівненської області в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 4 954 604,30 грн, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" (новою назвою товариства є Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО"), заподіяв товариству збитки (у формі упущеної вигоди), оскільки під час виконання своїх повноважень 01.12.2015 достроково припинив право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" на 52 земельні ділянки, а вже 02.12.2015 зазначені 52 земельні ділянки були передані в оренду Фермерському господарству "Ім. Шевченка", керівником якого також був ОСОБА_1 . В результаті вказаних умисних протиправних (неправомірних) дій відповідач позбавив Товариство з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" можливості продовжувати діяльність, відповідно до статуту, з обробітку землі та одержання доходів із використання 122,2446 га площі орендованих земель, які могли б бути отримані в 2016-2019 роках.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" (код ЄДРПОУ 38809507), затвердженого протоколом № 01/14 від 23.04.2014 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" та зареєстрованого державним реєстратором Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області 12.06.2014 (надалі - Статут ТОВ "Ім. Шевченка") товариство створене шляхом об`єднання засновниками власних матеріальних цінностей та грошових вкладів з метою одержання прибутку та здійснення підприємницької діяльності, реалізації економічних інтересів засновників та працівників товариства, а також створене з метою задоволення суспільних потреб у продукції виробничо-технічного та іншого призначення, товарах народного споживання, роботах і послугах. Предметом діяльності товариства є, серед іншого, розведення великої рогатої худоби молочних порід; вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних; оптова та роздрібна торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; ведення товарного сільськогосподарського виробництва; вирощування, виробництво, заготівля, переробка, фасування, реалізація сільськогосподарських культур.
Пунктом 7.1.2 Статуту ТОВ "Ім. Шевченка" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників належать питання, зокрема: прийняття рішення про відчуження об`єктів нерухомості, сума яких перевищує 10 млн. грн, що є у власності товариства та визначення умов їх відчуження; затвердження будь-яких правочинів, сума яких перевищує 10 млн. грн; у випадку відсутності особи, яка обіймає таку посаду виконавчого директора товариства погодження (визначення умов) правочинів щодо придбання, відчуження, передачі в найм, управління нерухомого майна, а також інших основних засобів балансовою вартістю більше 20 000,00 грн, укладення договорів застави, поруки, гарантії або будь-яких інших правочинів на суму більше 20 000,00 грн.
Відповідно до пункту 8.2 Статуту ТОВ "Ім. Шевченка" генеральний директор, зокрема: затверджує поточні плани діяльності товариства і заходи, необхідні для вирішення його завдань; забезпечує виконання поточних і перспективних планів, управляє виробництвом; розпоряджається майном, грошовими коштами в межах, визначених статутом; представляє товариство у відносинах з організаціями, підприємствами, установами, державними органами, приватними та посадовими особами з усіх питань діяльності товариства як на території України, так і за кордоном; приймає рішення з усіх питань діяльності товариства, що відносяться до його компетенції; самостійно вчиняє від імені товариства будь-які правочини з урахуванням обмежень, передбачених пунктом 7.1.2 цього статуту та забезпечує їх виконання. Правочини, які вчинені без погодження загальних зборів учасників товариства відповідно до положень підпункту 7.1.2 статуту можуть бути визнані недійсними у встановленому законодавством порядку. Вчинення правочинів щодо придбання, відчуження, передачі в найм, управління нерухомого майна, а також інших основних засобів балансовою вартістю більше 20 000,00 грн, укладення договорів застави, поруки, гарантії або будь-яких інших правочинів на суму більше 20 000,00 грн потребує обов`язкової попередньої письмової згоди виконавчого директора товариства. У випадку відсутності особи, яка обіймає таку посаду у товаристві, перераховані правочини підлягають попередньому погодженню загальними зборами учасників товариства. Перераховані правочини, які вчинені без попередньої згоди виконавчого директора (загальних зборів учасників товариства) можуть бути визнані недійсними у встановленому законодавством порядку; здійснює інші дії, спрямовані на досягнення цілей товариства в межах його повноважень.
Згідно з пунктами 8.1, 8.2 Статуту ТОВ "Ім. Шевченка" виконавчим органом є генеральний директор, який підзвітний загальним зборам учасників і відповідає за діяльність товариства та покладені на нього обов`язки. Генеральний директор вирішує всі питання поточної діяльності товариства за виключенням тих, які належать до компетенції загальних зборів учасників. Генеральний директор має право без доручення діяти від імені товариства.
Статутом ТОВ "Ім. Шевченка" передбачено, що засновниками і учасниками товариства є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Згідно з наказом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" № 1 від 22.07.2013 "Про вступ на посаду Генерального директора", керуючись нормою пункту 8.1 Статуту ТОВ "Ім. Шевченка", протоколом № 01/13 Установчих зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" від 22.07.2013, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" з 15.08.2013.
Відповідно до статуту ФГ "Ім. Шевченка", затвердженого рішенням засновника ФГ "Ім. Шевченка" № 15 від 13.06.2016, зареєстрованого розпорядженням голови Здолбунівської райдержадміністрації № 137 від 17.03.1998 засновником ФГ "Ім. Шевченка" є ОСОБА_1 , який є його головою.
Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААБ № 298743 від 13 червня 2012 року ОСОБА_1 є керівником ФГ "Ім. Шевченка".
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата формування довідки 01.06.2016) була проведена державна реєстрація 52 договорів оренди землі, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" (орендарем) та фізичними особами (орендодавцями) стосовно земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (вирощування сільськогосподарських культур, випасання худоби тощо) та переданих за відповідними актами приймання-передачі земельних ділянок в оренду.
01 грудня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" (орендарем) в особі генерального директора ОСОБА_1 та фізичними особами (орендодавцями) були укладені договори про розірвання договорів оренди землі за взаємною згодою сторін на підставі пунктів 12.03 договорів оренди землі, за якими як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата формування довідки 01.06.2016) була проведена державна реєстрація.
02 грудня 2015 року між ФГ "Ім. Шевченка" в особі голови ОСОБА_1 та фізичними особами (орендодавцями) укладено договори оренди землі та акти приймання-передачі земельних ділянок в оренду (та проведена їх державна реєстрація), за якими орендодавець передає, а орендар приймає в оренду 52 земельні ділянки, попередні договори щодо оренди яких було укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка".
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 24.11.2016 у справі № 562/1257/16-ц позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Шевченка" про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка"; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім.Шевченка" на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 7808 грн; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" є новим найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім."Шевченка", що оформленого протоколом № 3 від 27.06.2016.
ОСОБА_2 є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" із часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 99,61%.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО-ЗЕРНО" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Книга Сіті", в якому просило визнати за ним право власності на врожай 2017 року.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 18.09.2017 у справі № 918/625/17 позов задоволено. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 було скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 18.09.2017 у справі № 918/625/17, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.
В матеріалах справи наявний висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 23.11.2020 № 22/2020, який підготовлений судовим експертом Гершманом Ю.В. На вирішення експертизи було поставлене питання: Чи підтверджується документально неодержання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходів у період 2016-2019 роки внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га.
Експерт, дослідивши надані позивачем документи, дійшов висновку, що неодержані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи у період 2016-2019 років внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га складають 4 954 604,30 грн, зокрема:
- у 2016 році неодержані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га підтверджуються у сумі 464 179,63 грн;
- у 2017 році неодержані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га підтверджуються у сумі 1 589 867,91 грн;
- у 2018 році неодержані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га підтверджуються у сумі 1 292 229,62 грн;
- у 2019 році неодержані Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" доходи внаслідок дострокового припинення користування 52 земельними ділянками загальною площею 122,2446 га підтверджуються у сумі 1 608 327,14 грн.
В даному висновку вказано, що він підготовлений для подання до Господарського суду Рівненської області у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" до ОСОБА_1 про стягнення збитків. Проведений на замовлення позивача висновок експертизи складено експертом Гершманом Ю.В., якого було попереджено про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку експерта за статтею 384 Кримінального кодексу України, що узгоджується з вимогами частин 1, 5 статті 101 Господарського процесуального кодексу України. Експерт має вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст за спеціальністю "Бухгалтерський облік, контроль і аналіз господарської діяльності", має право займатися експертною діяльністю, що стверджується свідоцтвом № 769 від 31.05.2013, яке дійсне до 07.06.2022 та має стаж експертної роботи з 1996 року.
17 лютого 2021 на адресу Господарського суду Рівненської області від представника позивача долучено документи, які були надані експерту для проведення судової експертизи, а саме документи продажу Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" продукції контрагентам, що підтверджують реальність розрахунку експертом розміру шкоди (упущеної вигоди). Позивачем долучена довідка Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" № 535/2020 від 19.10.2020 про урожайність, собівартість та середню ціну реалізації Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" (Товариством з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка") в розрізі культур та років збору урожаю за 2015- 2019 роки, договори поставки і видаткові накладні на реалізацію сільськогосподарської продукції за період 2015 - 2019 роки.
На виконання вимог ухвали Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.06.2022 від позивача надійшли належним чином завірені докази та розрахунки на підтвердження інформації щодо урожайності, собівартості та середньої ціни реалізації сільськогосподарських культур, яка відображена у довідці № 535/2020 від 19.10.2020.
3. Короткий зміст судових рішень
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 17.02.2022 у справі № 918/1131/20 у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що:
- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" є новим найменуванням Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" відповідно до рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім."Шевченка", що вбачається з протоколу № 3 від 27.06.2016;
- на підтвердження статусу учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" ОСОБА_2 надано витяг із ЄДР, з якого вбачається, що його частка у статутному капіталі товариства становить 99, 61%. З огляду на викладене, також встановлено, що ОСОБА_2 підтвердив у встановленому порядку статус учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО"та наявність у нього права діяти в інтересах даного товариства;
- ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" був зобов`язаний діяти виключно в інтересах товариства, дотримуватися вимог законодавства, положень статуту та інших документів товариства;
- право користування земельними ділянками, що отримане Товариством з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" (Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО") на підставі договорів оренди землі з власниками цих ділянок, є приналежним позивачеві майновим правом, у зв`язку з чим дії відповідача спрямовані на його відчудження повинні здійснюватися з урахуванням вимог статуту товариства, зокрема пункту 7.1.2, яким передбачено погодження укладення таких правочинів загальними зборами. Матеріали справи не містять доказів скликання загальних зборів з питання розірвання договорів оренди земельних ділянок чи надання погодження на укладення таких правочинів;
- відповідач не заперечує факту розірвання договорів оренди земельних ділянок від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" та подальше укладення договорів оренди з ФГ "Ім. Шевченка" по суті в своїх інтересах, не спростовує аргументи позивача щодо загальної площі земельних ділянок, які вибули з користування позивача. Водночас відповідач жодними доказами не довів, як укладаючи такі правочини, він діяв в інтересах товариства, виходячи з мети його діяльності;
- тому дострокове розірвання ОСОБА_1 , як генеральним директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" договорів оренди з подальшим на наступний день їх переоформленням на ФГ "Ім. Шевченка", керівником та засновником якого був відповідач, суд оцінює як протиправні дії, що проявилися в усвідомленому неналежному та недобросовісному виконанні службових (посадових) обов`язків, всупереч інтересам та основній меті діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка" без дотримання меж нормального господарювання та керування товариством, з особистою заінтересованістю та за рахунок прийняття очевидно марнотратних та збиткових для товариства рішень;
- суд вважає висновок експертизи від 23.11.2020 № 22/2020 належним доказом у даній справі, з огляду на те, що на підставі даного висновку можна встановити обставини, які входять до предмета доказування у даній справі;
- позовні вимоги ОСОБА_2, який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ-АГРО ЗЕРНО" до ОСОБА_1 про стягнення збитків (упущеної вигоди) в розмірі 4 954 604,30 грн за період з 2016 - 2019 роки підтверджені належними та допустимими доказами, підставні та обґрунтовані;
- матеріалами справи підтверджується, що 01.12.2015 між Товариством з обмеженолю відповідальністю "Ім. Шевченка" (орендарем) в особі генерального директора ОСОБА_1 та фізичними особами (орендодавцями) були укладені договори про розірвання договору оренди землі і, за якими як вбачається із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно була проведена державна реєстрація;
- з огляду на викладене, приймаючи до уваги можливість та обов`язок позивача (його учасника) знати про стан своїх майнових прав, суд дійшов висновку про те, що позивач довідався (міг довідатись) про порушення свого права, та про особу яка його порушила під час укладення 01.12.2015 року договорів про розірвання договорів оренди землі;
- суд стверджує, що перебіг трирічного строку позовної давності розпочався з 02.12.2015 року, а позов у даній справі подано 03.12.2020, тобто поза межами вказаного строку, про застосування наслідків пропуску якого заявлено відповідачем;
- з огляду на викладене слід дійти висновку, що термін позовної давності про стягнення збитків (упущеної вигоди) закінчився ще в грудні 2018 року. А тому, суд вважає відмовити у стягненні з відповідача на користь позивача 4 954 604, 30 грн збитків (упущеної вигоди) за період з 2016 по 2019 років у зв`язку зі спливом позовної давності;
- при цьому суд вказує, що позивачем у даній справі не доведено обставин, які з об`єктивних, незалежних від нього причин унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, а також не доведено обставин зупинення або переривання перебігу позовної давності.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 змінено мотивувальну частину рішення Господарського суду Рівненської області від 17.02.2022 у справі № 918/1131/20, шляхом викладення її в редакції цієї постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
- суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача із розірвання договорів оренди землі були протиправними та полягали в усвідомленому неналежному та недобросовісному виконанні своїх посадових обов`язків, всупереч інтересам та основній меті діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Ім. Шевченка", без дотримання меж нормального господарювання та керування товариством;
- при визначенні розміру збитків у вигляді упущеної вигоди слід керуватися такими критеріями її розрахунку (обчислення) як: 1) звичайні обставини (умови цивільного/господарського обороту); 2) розумні витрати; 3) компенсаційність відшкодування збитків;
- вимоги про відшкодування упущеної вигоди не можуть обґрунтовуватися гіпотетично та базуватися на прогнозах, а повинні мати чітке документальне обґрунтування. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення;
- саме на позивача покладається тягар доказування наявності і обґрунтування розміру упущеної вигоди і саме останній як особа, яка стверджує обставину завдання йому неправомірними діями відповідача збитків у формі упущеної вигоди, мав довести належними та допустимими доказами, що він міг і повинен був отримати визначені ним доходи (реальність отримання доходів), розмір цих доходів і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його такої можливості;
- на підтвердження розміру понесених збитків позивач надає висновок судового експерта за результатами проведення судової економічної експертизи від 22.11.2020 № 22/2020;
- дослідивши наявний висновок колегія суддів не вважає його достатнім доказом для задоволення позовних вимог щодо стягнення збитків у формі упущеної вигоди у зв`язку з наступним;
- враховуючи нормативні положення щодо економічних експертиз, таке питання, яке вирішувалось експертом, не може бути предметом судово-економічної експертизи. У межах експертного дослідження можливе вирішення експертом питань відносно обґрунтованості розрахунку упущеної вигоди, чого зроблено не було;
- щодо проведених експертом розрахунків суд зазначає, що згідно з ескпертним висновком, для вирішення поставленого на експертизу питання, експерт оперує наступними поняттями: недоотриманий урожай, урожайність, собівартість недоотриманого урожаю; планова площа посіву. Дані, для обрахунку неодержаного доходу, ескперт використовує з довідки про урожайність, собівартість та середню ціну реалізації, яка надана безпосереднього позивачем (№ 535/2020 від 19.10.2020). При цьому експерт у висновку не зазначає, чи здійснювалася перевірка в ході проведення дослідження вихідних даних, зазначених у довідці позивача, зокрема, що стосується собівартості недоотриманого урожаю;
- щодо розподілу земельних ділянок за планами посіву сільськогосподарських культур, то суд звертає увагу на те, що план посіву формувався позивачем на 2016-2019 року, дати формування такого розподілу матеріали справи не містять, а тому неможливо достовірно встановити чи таке формування відбувалося до дати розірвання договору чи після грудня 2015 року, у зв`язку з чим використані експертом дані слід вважати лише припущенням про можливість саме такого розподілу площ земельних ділянок для посіву, що відповідно вплинуло й на розрахунок неотриманого доходу;
- позивачем не надано суду жодного доказу, який би підтверджував реальність його намірів щодо обробітку земельних ділянок, які вибули з його користування (закупівля посівного матеріалу, залучення техніки та робочої сили і т.ін.), можливість збору урожаю в заявленому обсязі, а також можливості реалізації недоотриманого урожаю (попередні контракти на продаж заявлених об`ємів сільськогосподарських культур);
- суд також звертає увагу на те, що згідно з відомостями про наявність земельних ділянок позивача за 2016 році, у розпорядженні позивача перебуває 1 145,4714 га ріллі, неправомірно вибуло з користування позивача 122 га, у відповідності до фінансового звіту позивача чистий прибуток товариства за 2016 рік складає 792 400 грн, а розмір неотриманого доходу, як встановленого експертом складає 464 179,63 грн, що становить більше 58% чистого прибутку товариства, у 2017 році це 17%, у 2018 році - 9,3%, а у 2019 році це 116,30% чистого доходу товариства;
- на позивача покладається обов`язок довести, що впродовж часу, що він ніс збитки, ним вживалися дії для зменшення їх розміру, факти вжиття заходів щодо одержання неотриманих доходів. З матеріалів справи не вбачається того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ-Агро Зерно" керуючись загальними засадами цивільного судочинства вчиняло дії задля зменшення розміру упущеної вигоди, зокрема, позивач не вживав заходів щодо визнання недійсними угод про розірвання договорів оренди з підстави перевищення керівником (директором) своїх повноважень, визначених статутом, позивачем не надано доказів вжиття дій щодо звернення з пропозицією до фізичних осіб (власників земельних ділянок) про укладення нових договорів оренди та повернення неправомірно вибувших з користування земельних ділянок;
- суд доходить до висновку, що виключно економічна експертиза не може бути достатнім та достовірним доказом понесених позивачем збитків у формі упущеної вигоди, а її висновок можна розцінювати виключно як абстрактний математичний розрахунок можливих доходів, виходячи з вихідних даних, наданих позивачем, без врахування реальної можливості отримання ним таких доходів;
- таким чином, суд доходить висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами розміру упущеної вигоди та правових підстав для її стягнення;
- оцінивши наявні у справі докази в сукупності, з урахуванням правового регулювання спірних відносин та правових висновків Верховного Суду, колегія суддів доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на їх безпідставність;
- оскільки, суд відмовляє у задоволенні позову, враховуючи недоведеність вимог, відсутні правові підстави для застосування строку позовної давності з огляду на вимоги частини 4 статті 267 Цивільного кодексу України.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 17.02.2022 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.06.2022 у даній справі та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Скаржник у якості підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції зазначив:
- пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови застосував частину 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, статтю 89 Господарського кодексу України без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 910/20261/16 та у постановах Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 16.02.2022 у справі № 905/1575/20;
- пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України: відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 89 Господарського кодексу України, частини 3 статті 92, частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України щодо надання висновків в контексті задоволення позовних вимог з підстав належності наданих документів первинної бухгалтерської звітності, експертного висновку, що підтверджують та відповідають критерію вірогідності та допустимості даних документів як доказів, що приймаються судом до уваги при дослідженні такого елементу складу цивільного правопорушення як збитки (втрачена вигода).
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
5. Позиція Верховного Суду
У статті 287 Господарського процесуального кодексу України, якою регламентоване право касаційного оскарження, визначено перелік судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню у господарському процесі, а також визначені підстави та випадки, коли касаційне оскарження допускається.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовуються правила статті 300 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини 1 та 2).
Тобто суд касаційної інстанції розглядає справу в межах відкритого касаційного провадження в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і не має право здійснювати додаткову перевірку доказів.
Касаційне провадження у справі відкрито, зокрема, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, який визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Наведене узгоджується із частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) відсутня постанова Верховного Суду про відступлення від такого висновку; (3) висновок стосується правовідносин, які є подібними.
Колегія суддів враховує, що процесуальний кодекс та інші законодавчі акти не містять визначення поняття "подібні правовідносини", а також будь-яких критеріїв визначення подібності правовідносин з метою врахування відповідного висновку, тому для розуміння відповідних термінів звертається до правових висновків, викладених у судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Так, у постанові від 19.03.2021 у справі № 922/698/20 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги свою попередню практику (див. ухвала від 27.03.2020 у справі № 910/4450/19) зазначила, що подібність правовідносин в іншій аналогічній справі визначається за такими критеріями: суб`єктний склад сторін спору, зміст правовідносин (права та обов`язки сторін спору) та об`єкт (предмет). А під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. З`ясування подібності правовідносин у рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається з урахуванням обставин кожної конкретної справи.