ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/299/21
Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:
Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;
за участю представників сторін:
ДСП "Чорнобильський спецкомбінат" - Шевчука В.І.,
ТОВ "ЕК "Еско Україна" - Агафонова А.Ю.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021
у справі № 911/299/21
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергосервісна компанія "Еско Україна"
до Державного спеціалізованого підприємства "Чорнобильський спецкомбінат"
про відкриття провадження у справі про банкрутство.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергосервісна компанія «Еско Україна» (далі - ТОВ «ЕК «Еско Україна», заявник) звернулось до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат» (далі - ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», боржник) у зв`язку з нездатністю останнього погасити наявну у нього заборгованість у розмірі 4 727 104,70 грн, яка підтверджена рішенням Господарського суду Київської області від 31.01.2020 у справі №911/1317/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 та постановою Верховного Суду від 21.10.2021.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.05.2021 відмовлено ТОВ «ЕК "Еско Україна" у відкритті провадження у справі про банкрутство ДСП «Чорнобильський спецкомбінат». Заяву арбітражного керуючого Приходька Дмитра про участь у даній справі залишено без розгляду. Заяву Державного агентства України з управління зоною відчуження про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - залишено без розгляду.
Місцевий господарський суд виходив з того, що 29.03.2019 наказом Державного агентства України з управління зоною відчуження, до сфери управління якого належить боржник (що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 29.03.2019), за №64-19 припинено ДСП "Чорнобильський спецкомбінат" в результаті реорганізації шляхом його приєднання до ДСП «Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами» (далі - ДСП «Центральне підприємство ПРВ»), та установлено, що ДСП «Центральне підприємство ПРВ» є правонаступником майнових прав і обов`язків ДСП «Чорнобильський спецкомбінат».
Вказане, за висновком суду першої інстанції, свідчить про можливий перехід відповідних зобов`язань боржника до його правонаступника, у тому числі і за рішенням суду від 31.01.2020 у справі № 911/1317/19, адже у даному випадку існує неоднозначність у частині визначення сторін у зобов`язанні, що у свою чергу свідчить про наявність спору про право, який повинен вирішуватися у встановленому законом порядку.
В ухвалі суд першої інстанції зазначив про врахування правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17, об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.09.2020 у справі № 296/443/16 щодо переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ «ЕК «Еско Україна» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу господарського суду першої інстанції скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду першої інстанції.
Апелянт вказував, що станом на час прийняття оскаржуваної ухвали господарського суду першої інстанції, як і на час подання апеляційної скарги підприємство-боржник в розумінні норм статей 104, 106, 107 Цивільного кодексу України не припинилося, його реорганізація не завершена, відомостей про правонаступництво до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не внесено.
Короткий зміст постанови апеляційного господарського суду
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 апеляційну скаргу ТОВ «ЕК «Еско Україна» задоволено. Ухвалу Господарського суду Київської області від 31.05.2021 у справі №911/299/21 скасовано, справу передано на розгляд до Господарського суду Київської області на стадію відкриття провадження у справі.
Апеляційний господарський суд не погодився з висновками господарського суду першої інстанції про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, оскільки судовим рішенням, яке вступило в законну силу та з огляду на норми статті 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання, встановлено обставини щодо суб`єктів спірного правовідношення, факт порушення боржником суб`єктивного права заявника, безспірність грошових вимог ініціюючого кредитора (заявника) до боржника; добровільне, а тим більше його примусове невиконання відповідачем є достатньою ознакою неплатоспроможності.
Апеляційний суд зауважив, що заперечення боржника не впливають на результат вирішеного спору згідно з остаточним судовим рішенням, не можуть свідчити про оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги ініціюючого кредитора, доказів реальної спроможності виконати свої зобов`язання перед заявником та погасити заборгованість до підготовчого засідання боржником не надано.
За висновком апеляційного суду, звернення заявника (кредитора) до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у зв`язку з неспроможністю боржника погасити наявну у нього заборгованість у розмірі 4 727 104,70 грн, яка підтверджена рішенням Господарського суду Київської області від 31.01.2020 у справі №911/1317/19, є реалізацією права на судовий захист за відсутності належного виконання боржником грошового зобов`язання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» (скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021, ухвалу Господарського суду Київської області від 31.05. 2021 - залишити в силі.
Скаржник вважає постанову апеляційного господарського суду від 07.09.2021 незаконною, необґрунтованою, такою що прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а саме статей 39, 59 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), та з порушенням норм процесуального права, а саме статті 269 ГПК України.
В обґрунтування вимог касаційної скарги (з урахування додаткових пояснень до касаційної скарги) зазначає, що у даному випадку існує неоднозначність у частині визначення сторін у зобов`язанні, що у свою чергу свідчить про наявність спору про право, який повинен вирішуватися у встановленому законом порядку, а не у підготовчому засіданні під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» перебуває в процесі припинення на підставі наказу Державного агентства України з управління зоною відчуження від 29.03.2019 № 64-19 «Про припинення державного спеціалізованого підприємства «Чорнобильський спецкомбінат», шляхом приєднання до ДСП «Центральне підприємство ПРВ», що було правильно встановлено судом першої інстанції.
Скаржник посилається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 13.08.2020 у справі №910/4658/20, від 19.08.2020 у справі №910/2522/20, від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.10.2020 у справі №922/1174/20, від 10.02.2021 у справі № 910/1678/20, від 18.03.2021 у справі №911/1922/20.
Крім того вказує про наявність інших законодавчих обмежень у вигляді заборони на відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, вимоги до якого виникли у кредитора після 12.03.2020 - в період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, зокрема визначених в пункті 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ та Закону України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" (далі - Закон № 728-IX), що є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство боржника.
Додатково головою комісії з реорганізації ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» до Верховного Суду надало інформацію щодо стадії припинення підприємства, в якій зазначено про перебування боржника на завершальному етапі припинення, що, на його думку, створює недоцільність у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від інших учасників справи відзивів, письмових пояснень щодо поданої касаційної скарги не надійшло.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду від 25.10.2021 відкрито касаційне провадження та призначено до розгляду касаційну скаргу ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 у справі №911/299/21 на 24.11.2021, ухвалами від 24.11.2021, від 08.12.2021 в судових засіданнях оголошено перерву до 08.12.2021 та 20.12.2021 відповідно.
Розглядаючи справу колегія суддів встановила, що касаційним господарським судом на розгляд судової палати для розгляду справи про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду передано справу №910/10741/21 з підстав необхідності формування єдиної практики щодо застосування пункту 1-2 Прикінцевих та Перехідних положень КУзПБ та Закону України "Про внесення зміни до Кодексу України з процедур банкрутства щодо недопущення зловживань у сфері банкрутства на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби COVID-19" щодо розуміння поняття "вимоги до боржника".
Оскільки заявник касаційної скарги заявляє про необхідність застосування наведених норм до спірних правовідносин, в той час як їх застосування не досліджувалось судами першої та апеляційної інстанції у цій справі, касаційний господарський суд у складі Верховного Суду з метою дотримання єдності судової практики, дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 911/299/21 до закінчення перегляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/10741/21.
За результатами розгляду судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/10741/21 ухвалено постанову від 16.08.2022, яку оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 27.09.2022.
Судова палата у вказаній справі доповнила правову позицію, наведену у постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №911/27, зазначивши в пунктах 55.1 - 56 таке:
« 55.1. Пряма вказівка у нормах пункту 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" і Закону №7 28-IX (яким були внесені відповідні зміни до Кодексу), на недопущення відкриття проваджень у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за заявою кредиторів за вимогами до боржника, які виникли з 12.03.2020, є окремим застереженням стосовно порядку та календарного періоду застосування цієї норми та стосовно поширення цієї норми на правовідносини в часі.
55.2. За наявності підстав, передбачених абзацом 7 пункту 1-2 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ (грошові вимоги кредитора, що ініціює відкриття провадження у справі про банкрутство до боржника, виникли з 12.03.2020) суд мав відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство в тих випадках, коли питання відкриття провадження вирішувалося судом у період часу від 17.10.2020 до 06.01.2022 включно.
55.3. Заборона відкриття провадження у справах про банкрутство боржників - юридичних осіб за вимогами до боржника поширюється на всі вимоги, що виникли з 12.03.2020, оскільки така заборона є безумовною і поширюється на усі випадки неплатоспроможності боржника.
55.4. Поняття "вимоги кредитора" (абз. 10 частини 1 статті 1, частина 3 статті 34 КУзПБ), "вимоги до боржника" (абз. 7 пункту 1-2 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ в редакції Закону №728-ІХ) є тотожними, мають застосовуватися в однаковому значенні у випадку, коли вони є вимогами ініціюючого кредитора. Їх головною ознакою є факт прострочення боржника (невиконання або неналежне виконання грошового зобов`язання у визначений договором строк).
56. Слід звернути увагу, що зроблені у цій справі Судовою Палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду висновки можуть бути використані як релевантні лише до правовідносин що склались між кредитором, який ініціює процедуру банкрутства (ініціюючий кредитор) та боржником, під час розгляду питання щодо відкриття провадження у справі про банкрутство».
Ухвалою Верховного Суду від 03.10.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 911/299/21 за касаційною скаргою ДСП «Чорнобильський спецкомбінат» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021, справу призначено до розгляду на 26.10.2022.
Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
Предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції, якою скасовано ухвалу суду першої інстанції про відмову ТОВ «ЕК «Еско Україна» у відкритті провадження у справі про банкрутство ДСП «Чорнобильський спецкомбінат», з направленням справи до суду першої інстанції на стадію відкриття провадження у справі.
Банкрутство юридичних осіб (підстави, умови, порядок, особливості) регламентовано положеннями книги третьої цього Кодексу, положення розділу І якої містять норми щодо провадження у справі про банкрутство юридичної особи, зокрема підстави та порядок відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин другої та третьої статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор. Провадження у справі про банкрутство відкривається господарським судом за заявою боржника також у разі загрози його неплатоспроможності.
Підставою для застосування до боржника встановлених КУзПБ процедур та, відповідно, відкриття провадження у справі, є неплатоспроможність боржника. Ознакою такої неплатоспроможності є наявність невиконаного боржником зобов`язання перед кредитором незалежно від його розміру та періоду невиконання.
Статтею 1 КУзПБ визначено, що:
- неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом;
- грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство встановлені приписами статті 34 КУзПБ.
За змістом частин 1, 2 статті 34 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити, зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду, відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка