ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 909/101/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Крапивної А.М.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" - не з`яв.,
відповідача - Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації - не з`яв.,
розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мега-Пауер-Буд" (далі - Товариство)
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021
(головуючий - суддя Зварич О.В., судді: Гриців В.М. і Малех І.Б.)
у справі № 909/101/21
за позовом Товариства
до Департаменту будівництва, житлово-комунального господарства, містобудування та архітектури Івано-Франківської обласної державної адміністрації (далі - Департамент)
про стягнення 1 542 890,81 грн.,
ВСТАНОВИВ:
1. Позов було подано про стягнення 1 542 890,81 грн., з яких: 401 517 грн. - 3% річних, 1 141 373,81 грн. - "інфляційні втрати".
2. Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021: позов задоволено; стягнуто з Департаменту на користь Товариства зазначені суми, а також судовий збір у сумі 23 143,37 грн.
3. Департамент подав до Західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просив зазначене рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
4. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.12.2021: задоволено заяву Товариства і Департаменту про затвердження мирової угоді в цій справі; затверджено відповідну мирову угоду (далі - Мирова угода), зміст якої викладено в резолютивній частині ухвали; визначено, що Мирова угода є виконавчим документом із строком її пред`явлення до виконання 20.12.2024; визнано нечинним рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.08.2021 у даній справі; закрито провадження у справі № 909/101/21.
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство просить: скасувати відповідну ухвалу апеляційного господарського суду з даної справи; прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду; здійснити розподіл судових витрат.
6. Скаргу обґрунтовано неврахуванням апеляційним господарським судом положень пункту 3 частини першої статті 275 та частини першої статті 281 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також неврахуванням судом правових висновків Верховного Суду в інших справах.
7. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
8. Судом апеляційної інстанції у постановленні оскаржуваної ухвали з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
8.1. Під час апеляційного розгляду даної справи позивач та відповідач подали спільну заяву, в якій просять затвердити Мирову угоду у справі на погоджених сторонами умовах, визнати нечинним оскаржене рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
8.2. Умови Мирової угоди стосуються прав та обов`язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода укладена в інтересах сторін, не зачіпає інтересів третіх осіб, не суперечить вимогам чинного законодавства та підписана уповноваженими особами.
Відповідно, Мирова угода підлягає затвердженню, провадження у справі - закриттю, а рішення місцевого господарського суду з цієї справи - визнанню нечинним.
8.3. Сплачений відповідачем судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 34 715,06 грн. підлягає частковому поверненню з державного бюджету - 50% суми сплаченого судового збору.
9. Причиною подання касаційної скарги в даній справі стала незгода Товариства з процесуальними діями апеляційного господарського суду щодо затвердження Мирової угоди, закриття провадження у справі та визнання нечинним рішення місцевого господарського суду.
10. Скаржник зазначає, що:
- зі змісту позовних вимог у даній справі вбачається, що Товариство звернулося з вимогами про стягнення на підставі статті 625 Цивільного кодексу України сум 3% річних та "інфляційних втрат", які нараховані за невиконання відповідачем грошового зобов`язання зі сплати суми основного боргу, що виник у зв`язку з невиконанням договору підряду від 24.10.2011 №23 та який стягнуто в межах справи № 909/51/17;
- натомість предметом затвердженої судом Мирової угоди є не врегулювання спору щодо спірної суми, а щодо суми, присудженої на користь позивача у межах іншої справи - №909/51/17, у якій судом вже прийнято остаточне рішення, яке в силу принципу правової визначеності не може бути поставлене під сумнів та підлягає обов`язковому виконанню. Фактично суд апеляційної інстанції в межах цієї справи врегулював спір в іншій справі, яка вирішена судом, щодо невиплаченої грошової суми, яка стягнута рішенням суду, що набрало законної сили.
11. Верховний Суд, з`ясувавши викладений у резолютивній частині оскаржуваної ухвали зміст затвердженої нею Мирової угоди, вбачає з нього, зокрема, що:
- сторонами Мирової угоди визначено Товариство (далі за текстом - Сторона 1) і Департамент (далі за текстом - Сторона 2), разом - Сторони, окремо - Сторона;
- Сторони, згідно з пунктом 2 Мирової угоди, погодили таке (дослівно за текстом цієї угоди):